Від усмішки буде усім тепліше

Почніть з малого. Зустрівши знайому людину, – сусіда, колегу чи однокурсника, – усміхніться і скажіть щось привітне.

Привчіть себе завжди вітатися з усмішкою і дивлячись людям у вічі. Дейл Карнегі, визнаний експерт у галузі людських стосунків, наголошує на цьому правилі, як на найбільш значущому, що дозволяє налагодити первинний контакт з людьми і викликати у них зацікавлення і доброзичливе ставлення до себе. «Вона нічого не коштує, проте багато дає, – говорить Дейл Карнегі про усмішку. – Якщо ви хочете сподобатися людям, – усміхайтеся їм».

Дотримуйтеся цього правила. Побачите, як швидко отримаєте відгук на свою усмішку. Проте пам’ятайте про умову: усміхаючись, дивіться людям у вічі, а не кудись вбік. У людини, котрій ви усміхаєтеся, має скластися враження, що її справді раді бачити. Не допускайте, щоб ваша усмішка була вимушеною.

Навіть якщо ви не маєте настрою, постарайтеся, щоб цього ніхто не помітив. Людина може подумати, що фальш вашої усмішки скерована на неї, що у вас зіпсувався настрій від зустрічі з нею, і може образитися.

Щодо привітання, то мусите запам’ятати – його завжди слід вимовляти чітко і розбірливо, не «собі під ніс». Почувши відповідь на своє привітання і вловивши поглядом усмішку, відреагуйте на неї – кивніть, усміхніться ще раз. Покажіть, що вам не байдужа реакція людини. Поряд з простим привітанням і усмішкою можете використати такі вислови:

- Як життя?

- Як ваші справи?

- Що новенького?

- Добре виглядаєте.

- Вам личить цей светр.

Такі фрази дозволяють виявити не лише свою повагу до людини, котру ви зустріли, а й продемонструвати, що вона вам не байдужа. А у відповідь на комплімент, як правило, варто сказати свій, або хоча б подякувати.

Вам буде не так уже й важко сказати кілька слів, а вони піднімуть людині настрій, може, навіть на цілий день. І, найімовірніше, ця особа запам’ятає, що зобов’язана саме вам тим, що змогла на певний час забути про свої проблеми.

Насамперед, виходячи з дому, подивіться у дзеркало і усміхніться собі. Психологи стверджують, що немає кращого способу позитивно налаштувати себе на увесь день.

 

Психогеометричний тест

 

Психогеометрія – унікальна практична система аналізу особистості. Вона допомагає: 1. Миттєво встановити форму (чи тип) особистості людини, яка Вас цікавить, чи Вашу власну. 2. Дати детальну характеристику особистих якостей і особливостей поведінки будь-якої людини на буденному рівні. 3. Скласти сценарій поведінки для кожної особистості у типових ситуаціях.

Психогеометрія розроблена в США, її автор Сюзан Деллінгер – спеціаліст із соціально-психологічної підготовки управлінських кадрів.

За останні роки цю систему вивчили понад 100 тис. слухачів шкіл менеджменту. Існує доброзичливий відгук 500 «кадровиків» американських компаній, які вважають, що психогеометрія могла б використовуватися замість традиційного тестування нових службовців.

Це не дивно, тому що точність діагностики за допомогою психогеометричного методу становить 85 %.

Адаптацію психогеометричного тесту виконали А. А. Алексєєв і Л. А. Тромова.

 

 

ІНСТРУКЦІЯ:

Подивіться на 5 фігур, зображених на малюнку. Виберіть з них таку фігуру, по відношенню до якої ви можете сказати: це – Я! Тільки не гайте часу на обмірковування висновків.

Це ні до чого. Якщо ви відчуєте, що вам важко здійснити вибір, то виберіть фігуру, яка сподобалась першою. Запам’ятайте її назву під № 1. Тепер решту фігур поставте у порядку надання їм Вашої переваги і запишіть їх назви під відповідними номерами. Остання фігура буде, звичайно, не Вашою формою, тобто найменше Вам підходить.

Перший, найважчий етап роботи завершено. Перед Вами завершений ряд геометричних форм, в яких відображено Ваші суб’єктивні пристрасті. Фігура, якій надано № 1, – це Ваша суб’єктивна форма. Саме вона допомагає визначити Ваші домінуючі риси характеру і особливості, які найбільш притаманні Вашій поведінці. Сила їхнього впливу падає зі збільшенням порядкового номеру. І якщо деякі характеристики фігури, що стоїть на 2-му місці, Ви вбачаєте у своїй поведінці, то фігура № 5 дає про себе знати, коли Вам дійсно не по собі (і, очевидно, Ви собі не подобаєтеся). Більш важливим для вас є інше значення фігури № 5 – вона вказує на форму (тобто психологічну характеристику) людини, взаємодія з якою буде становити для Вас найбільші труднощі (їх Ви успішно здолаєте за допомогою психогеометрії).

КВАДРАТ

Якщо Вашою основною формою виявився квадрат, то Ви невтомний працелюб. Потреба завершити розпочату справу до кінця, впертість, яка допомагає Вам закінчити роботу – ось якими якостями Ви володієте насамперед. Витривалість, терплячість і методичність роблять квадрата спеціалістом високого класу у своїй галузі. Цьому сприяє і невпинна потреба в інформації. Квадрати – колекціонери різноманітної інформації. Причому незалежно від того, де зберігаються ця інформація – у голові чи у картотеці, – там завжди все у повному. порядку. Всі відомості систематизовані, розкладені по поличках. Квадрат здатний моментально видати необхідну інформацію, тому квадратів заслужено називають ерудитами, у всякому разі, в своїй роботі. Розумовий аналіз – сильна сторона квадрата. Якщо Ви твердо вибрали для себе квадрат – фігуру лінійну, то, найімовірніше, що Ви відноситесь до «лівопівкульних» мислителів, тобто до тих, хто розмовляє мовою інформатики, у послідовному форматі: а – б – в – г … і т. д. Квадрати швидше вираховують результат, ніж здогадуються про нього. Вони не пропускають жодної ланки у ланцюгу міркувань, а коли це роблять інші, то відчувають труднощі у розумінні і, як наслідок, дискомфорт. Квадрати надзвичайно уважні до деталей, дрібниць. Саме квадрати здатні опрацювати всі конкретні деталі тих грандіозних ідей, проектів та планів, які найчастіше пропонують носії інших форм.

Квадрати люблять раз і назавжди заведений порядок: все повинно знаходитися на своєму місці і відбуватися своєчасно. Справжній квадрат свято вірить у приказку «Безлад на столі – безлад в голові». Ідеал квадрата – розплановане, передбачене життя, йому не до душі «сюрпризи» і зміни у встановленому перебігу подій. Він постійно «впорядковує», організовує людей і речі навколо себе.

Всі ці якості сприяють тому, що квадрати можуть стати (і стають) відмінними адміністраторами, виконавцями, але, на жаль, рідко бувають хорошими керівниками, менеджерами. Природно, що названі переваги квадрата мирно співіснують із числом його слабких сторін. Усі ми не безгрішні! Надмірна пристрасть до деталей (за деревами не бачить лісу), потреба додаткової, уточнюючої інформації для прийняття рішення позбавляє квадрата оперативності. Акуратність, порядок, дотримання правил порядності можуть розвинутися до паралізуючих крайнощів. І коли настає час приймати рішення, особливо пов’язане з ризиком і ймовірною втратою статус-кво, квадрати вільно чи мимовільно затягують його прийняття. Крім того, раціональність, емоційна сухість і холодність заважають квадратам швидко встановлювати контакти з іншими людьми (іноді неприємними), що також не сприяє успіхові в управлінні. Квадрат неефективно діє в аморфній ситуації, коли «права рука не знає, що робить ліва». Однак у добре структурованих ситуаціях, коли встановлені строки виконання, визначений доступ до інформації й устаткування, чітко сформульовані вимоги та інструкції до дій, Квадрат перевершує усі інші форми.

 

ТРИКУТНИК

Ця форма символізує лідерство і багато трикутників відчувають у цьому своє призначення: «народжені, щоб бути лідером». Найбільш характерна особливість справжнього трикутника – здатність зосереджуватись на головній меті.

Трикутники – енергійні, нестримні, сильні особистості, які мають чітко визначену мету і, як правило, досягають її. Звичайно, трикутники завжди знають, яка їх головна мета, тому що на відміну від квадратів, це – дуже рішучі люди. Вони, як і їх родичі – квадрати, відносяться до лінійних форм і в тенденції також є «лівопівкульними» мислителями, які здатні глибоко і швидко аналізувати ситуацію. Однак на противагу квадратам, які зорієнтовані на деталі, трикутники зосереджуються на головному, на суті проблем, їх сильна прагматична орієнтація спрямовує розумовий аналіз і обмежує його пошуком ефективного (і часто ефектного) в даних умовах способу вирішення проблеми. Така орієнтація захищає трикутників від детального аналізу безлічі варіантів в пошуку найкращого вирішення. Це справляє досить сильне враження на інших, менш впевнених в собі людей, і вони йдуть за трикутником!

Трикутник – це дуже впевнена людина, яка хоче бути першою у всьому! Сильна потреба бути першим і керувати станом справ, вирішувати не лише за себе, але й по можливості за інших, робить трикутника особистістю, яка постійно конкурує з іншими. Домінуюча установка в будь-якій справі, за яку береться трикутник – це установка на перемогу, виграш, успіх! Він часто ризикує, буває нетерплячим і нетерпимим до тих, хто вагається у прийнятті рішення.

Трикутник не дуже любить бути неправим і з великими зусиллями визнає свої помилки. Можна сказати, що вони бачать те, що хочуть бачити, тому не люблять змінювати свої рішення, часто бувають категоричні, не визнають заперечень і в більшості випадків поступають по-своєму. Однак, вони досить успішно вчаться тому, що відповідає їх прагматичній орієнтації, сприяє досягненню головних цілей, і вбирають, як губка, корисну інформацію.

Трикутники – честолюбні. Якщо справою честі для квадрата є досягнення найвищої якості виконуваної роботи, то трикутник прагне досягти високого становища, набути високого статусу, інакше кажучи – зробити кар’єру (це не слід вважати негативною рисою трикутників). Перш ніж взятись за справу чи прийняти рішення, трикутник свідомо чи підсвідомо ставить перед собою питання: «А що я буду з цього мати?». І будьте певні: яке б рішення трикутник не прийняв, в ньому обов'язково буде міститись вигода (далеко не завжди матеріальна особисто для самого трикутника).

З трикутників виходять прекрасні менеджери на найвищому рівні управління. Саме до «висот» вони прагнуть. І допомагає їм в цьому ще одна якість – майстерність «політичної інтриги». Вони прекрасно вміють представити вищому керівництву значимість власної роботи і роботи своїх підлеглих, заздалегідь передбачають вигідну справу і в боротьбі за неї можуть «зіткнути лобами» своїх противників. І ось тут варто звернути увагу на основну негативну рису трикутників: сильний егоцентризм, спрямованість на себе. Він призводить до того, що трикутники на шляху до вершин влади не проявляють особливої делікатності у дотриманні моральних норм, можуть йти до своєї мети по головах інших. Цей своєрідний макіавелізм, звичайно, може викликати страх і побудовану на ньому повагу з боку інших людей, але не їх прихильність і любов. Тим часом... не лякайтеся! Це характерно лише для трикутників, яких вчасно ніхто не зупинив. А взагалі трикутники дуже симпатичні, привабливі люди (інакше, хто б за ними пішов?), які примушують усіх і все крутитися навколо себе і без яких наше життя втратило б всю свою гостроту.

 

ПРЯМОКУТНИК

Для Вас, прямокутники, мабуть не буде несподіванкою те, що Ви зараз прочитаєте. Ви й так все про себе знаєте. Справа в тому, що прямокутник уособлює стан переходу зміни. Це – люди, не задоволені тим способом життя, який вони ведуть зараз, і тому зайняті пошуками кращого способу. Можливо, хтось із вас тільки що пережив зміну професійного статусу (перехід на іншу роботу, підвищення чи пониження по роботі, яке потребує адаптації); можливо, хтось передбачає, чи передчуває такі зміни. У когось, можливо, стались переміни в особистому житті. Причини «прямокутного стану» можуть бути найрізноманітнішими, але об’єднує їх одне – значимість змін для визначеної людини. Основним психічним станом прямокутника

є більш чи менш усвідомлений стан затримки, заплутаності в проблемах і невизначеності щодо своєї ролі в даний момент. Паралельно з цим у нього постійно зростає внутрішнє збудження, що не може не відбитись на його поведінці.

Найбільш характерні риси прямокутника – непослідовність і непередбаченість вчинків протягом перехідного періоду. Ви, прямокутники, можете сильно змінюватись щодня і навіть протягом дня! Це природно, бо прямокутники мають, як правило, низьку самооцінку, прагнуть стати чимось кращим, шукають нові методи роботи, стилі життя. Якщо уважно придивитись до поведінки прямокутників, то можна помітити, що вони «приміряють» одяг інших форм: «трикутну», «круглу» і т.д. Блискавичні і непередбачувані зміни у поведінці прямокутника звичайно насторожують інших людей, і вони можуть свідомо ухилятись від контактів з «людиною без стрижня». Зрозуміло, що нікому не хочеться потрапляти у смішне становище! Прямокутникам спілкування з іншими людьми просто необхідне, і в цьому полягає ще одна складність перехідного періоду.

Тим не менше, як і у всіх людей, у прямокутників виявляються позитивні якості, які приваблюють до них оточуючих. Це перш за все допитливість, цікавість, живий інтерес до всього, що відбувається, і... сміливість. Прямокутники прагнуть робити те, чого раніше ніколи не робили; ставлять запитання, на які раніше не наважувалися. В даний період життя, легко засвоюють все нове. Щоправда, зворотною стороною цього є надмірна довірливість, навіювання, наївність. Тому прямокутниками легко маніпулюють, чим і користаються не дуже делікатні у питаннях моралі люди. Якщо Ви дійсно носите «прямокутну» форму, будьте обережні! І пам’ятайте, що «прямркутність» – всього лиш стадія. Вона мине – і Ви вийдете на новий рівень особистісного розвитку, збагатившись набутим на цій стадії досвідом.

 

КОЛО

Геометричне коло – це міфологічний вміст гармонії. Той, хто впевнено вибирає коло у якості основної форми, щиро зацікавлений насамперед у добрих міжособистісних стосунках. Найвища цінність для кола – люди, їх добробут. Коло найбільш доброзичлива зі всіх 5 форм. Воно найчастіше служить «клеєм», який зміцнює і робочий колектив, і сім’ю, тобто стабілізує групу. Кола – найкращі комунікатори з 5 форм передусім тому, що вони хороші слухачі (трикутники теж хороші комунікатори, але вони більше слухають себе, ніж інших). Вони володіють високою чутливістю, розвинутою емпатією – здатністю співпереживати, співчувати, емоційно відгукуються на переживання іншої людини. Коло відчуває чужу радість і відчуває чужий біль, як свій власний. Природно, що люди тягнуться до них. Кола прекрасно «читають» людей і швидко розпізнають їх. Кола «вболівають» за свій колектив і дуже популярні серед колег по роботі. Однак вони, як правило, слабкі менеджери і керівники у сфері бізнесу.

По-перше, кола в силу своєї спрямованості швидше на людей, ніж на справу, надто прагнуть кожному догодити. Вони намагаються зберегти мир і заради цього іноді уникають займати «стійку» позицію і приймати непопулярні рішення, які, однак, можуть здаватися ефективними з ділової точки зору. Для кола немає нічого важчого, ніж вступати у міжособистісний конфлікт. Коло щасливе тоді, коли всі живуть дружно. А коли конфлікт все-таки виник, то слід чекати, що коло першим піде на поступку.

Примирення з іншими – типова «колова» риса поведінки. Хоча ця риса задовольняє інших і створює колу популярність серед співробітників, проте занадто часті поступки можуть призвести до втрати поваги, посилення самозвинувачувальних тенденцій.

По-друге, кола не відрізняються рішучістю. Якщо їм доводиться керувати, то вони надають перевагу демократичному стилю управління і намагаються обговорити практично будь-яке рішення з більшістю і заручитися його підтримкою. Як відомо, це далеко не завжди себе виправдовує: можна пропустити влучний момент. Крім того, кола слабкі в «політичних іграх» і час не можуть презентувати себе і свою «команду» належним чином. Все це призводить до того, що над колами часто одержують перемогу більш сильні особистості, наприклад, трикутники, яким вдається ними маніпулювати. На своє щастя, кола, здається, не надто переймаються тим, в чиїх руках буде влада. Хай лиш всі будуть задоволені і навкруги панує мир.

Однак в одному випадку кола виявляють твердість, якій можна позаздрити. Якщо мова заходить про питання моралі чи порушення справедливості, коло стає палким захисником людей. Тут кола, якщо захочуть можуть бути досить переконливими. В тім, що вони відмінно вирішують міжособистісні проблеми важливу роль відіграє особливий склад розуму. Коло – це нелінійна форма, і ті, хто впевнено ідентифікують себе з ним, швидше всього належать до «правопівкульних» мислителів. «Правопівкульне» мислення – більш образне, інтуїтивне, емоційно забарвлене, швидше інтегративне, ніж аналізуюче. Тому переробка інформації у кола здійснюється не в послідовному форматі, як у квадратів (і трикутників), а швидше мозаїчно, проривами, з пропущенням деяких ланок, наприклад: а -... -в -г -.... Це не означає, що кола не дружать з логікою. Просто формалізми у них не одержують пріоритету. У вирішенні життєвих проблем, перш за все у сфері людських взаємовідносин вони виявляють різновид «правопівкульного» мислення, яке Гарісон і Бремсон називають «ідеалістичним» стилем мислення. Головні риси цього стилю – орієнтація на суб’єкт, фактори проблеми (цінностей, оцінки, почуття і т.д.) і прагнення знайти спільне навіть у протилежних точках зору. Символом ідеалістичного рішення Гарісон і Бремсон вважають парасольку: рішення, яке охоплює всі погляди і подобається всім, хто має до нього відношення.

Варто сказати, що коло – вроджений психолог. Однак, щоб стати на чолі серйозного бізнесу, колу не вистачає «лівопівкульних» організаторських навичок своїх «лінійних братів» – прямокутника і квадрата.

 

ЗИГЗАГ

Ця фігура символізує креативність, творчість, хоча б тому, що вона найунікальніша з усіх 5 фігур і єдина розімкнута. Якщо ви твердо обрали Зигзаг в якості основної форми, то ви швидше всього справжній "правопівкульний" мислитель, інакомислячий, бо лінійні фігури мають перед Вами кількісну перевагу. Між іншим, квадрат та трикутник частіше всього взагалі не звертають уваги на Ваш знак! На запитання психолога: «Куди Ви помістите цю фігуру?» можна почути: «А це що, також фігура? Я думав, це хтось щось закреслив».

Серед зигзагів частіше, ніж серед інших, трапляються лівші. А це додаткове свідчення на користь «правопівкульності» зигзагу.

Отож, як і Вашому найближчому родичу – колу, тільки ще більшою мірою, зигзагу властива образність, інтуїтивність, інтегративність, мозаїчність. Строга послідовна дедукція – це не Ваш стиль. Думки зигзага роблять відчайдушні стрибки: від а –... –к –... я! Тому багатьом лінійним «лівопівкульним» важко зрозуміти зигзага. «Правопівкульне» мислення не фіксується на деталях (числа і факти потрібні лише, щоб здійснити стрибок до нової ідеї), тому воно, спрощуючи в дечому картину світу, дозволяє будувати цілісні, гармонійні концепції та образи, бачити красу. Зигзаги звичайно мають розвинуте естетичне відчуття.

Домінуючим стилем мислення зигзага найчастіше є синтетичний стиль. Лейтмотив цього стилю –«А що, якщо?... А що, якщо взяти цю ідею і цю та з’єднати їх разом? Що ми отримаємо?». Комбінування абсолютно відмінних, несхожих ідей і створення на цій основі чогось нового, оригінального – ось що подобається зигзагам.

На відміну від кола, зигзаг зовсім не зацікавлений у консенсусі і досягає синтезу не шляхом поступок, а навпаки загостренням конфлікту і побудовою нової концепції, в якій цей конфлікт одержує своє вирішення, «знімається». Причому, використовуючи свою природну дотепність, вони можуть бути доволі в’їдливими, «відкриваючи очі» іншим на нове вирішення проблеми. Зигзаги здатні бачити світ у його мінливості. Тому для них найнеприємнішим є бачити речі буденні, шаблонні, бачити людей чи статус-кво, які завжди погоджуються чи роблять вигляд, що погоджуються.

Зигзаги просто не можуть працювати у добре структурованих ситуаціях, їх дратують чіткі вертикальні та горизонтальні зв’язки, фіксовані обов’язки і постійні способи роботи. Їм необхідно мати урізноманітнення і високий рівень стимуляції на робочому місці. Вони також хочуть бути незалежними від інших у своїй роботі. Тоді зигзаг оживає і починає виконувати свої основні обов’язки –генерувати нові ідеї і методи роботи. Зигзаги ніколи не задовольняються способами, за допомогою яких речі створюються зараз чи створювались в минулому. Ніщо так не дратує зигзага, як сентенція квадрата: «Ми завжди це так робили».

Зигзаги спрямовані в майбутнє і більше цікавляться можливістю, ніж дійсністю. Світ для них ідеальний, як світ речей для інших. Немалу частину життя вони проводять у цьому ідеальному світі, звідки і беруть початок такі їх риси, як непрактичність, нереалістичність, наївність. Зигзаг – найбільш запальний, найбільш збудливий з усіх 5 фігур. Коли у нього з’являється нова цікава думка, він готовий розповісти її усьому світові! Зигзаги – невтомні проповідники своїх ідей і здатні згуртувати всіх навколо себе. Однак їм не вистачає політичності: вони нестримані, дуже експресивні («ріжуть правду в очі»), що поряд з їх ексцентричністю заважає впроваджувати власні ідеї в життя. До того ж, вони слабкі у проробці конкретних деталей (без чого матеріалізація ідеї неможлива) і не надто наполегливі у доведенні справи до кінця (так як із втратою новизни втрачається інтерес до ідеї). О, ледве не забули сказати найголовніше! Як стверджує Деллінгер, Вас, зигзагів, інші люди вважають сексуально привабливими. Та й самі ви не байдужі (м’яко кажучи) до цієї сторони життя.