Система струмопідводу електробура.

Електроенергія до електробура підводиться від силового транс­форматора по зовнішньому кабелю, який підвішений до бурового шланга і по кабелю, змонтованому всередині бурильної колони. При цій системі застосовується двожильний кабель, що має менший поперечний переріз, ніж трижильний. Довжина ка­беля рівна довжині застосовуваних бурильних труб. Секція двожи­льного кабеля на одному кінці має двоконтактний стержень, а на другому — двоконтактну муфту. При згвинчуванні бурильних труб контак­тний стержень входить в контактну муфту і секції кабеля з'єднуються між собою. Для вводу кабеля всередину бурильної колони і створення без­перервної електричної лінії, безпосередньо під вертлюгом встановлюють струмоприймач, який має ковзаючі контакти.

 

Система захисту двигуна від попадання промивальної рідини та система струмопідводу електробура

Ущільнення кінців вала двигуна досягається з допомогою ниж­нього і верхнього сальників. Щоб запобігти проникненню в двигун промивальної рідини через сальники, тиск масла в порожнині дви­гуна повинен бути дещо вищим (на 0,2-0,3 МПа) від тиску проми­вальної рідини, що протікає через електробур.

Для цього у верхній частині корпуса електробура є три лубри­катори, один з яких заповнений в'язким авіаційним маслом і сполу­чений з верхнім сальником, а два інших заповнені трансформатор­ним маслом і зв'язані з порожниною двигуна. Зверху лубрикатори відкриті, і тому тиск промивальної рідини передається через поршні, які встановлені в лубрикаторі, а надлишковий тиск створюється спеціальними пружинами. Електроенергія до електробура підводиться від силового транс­форматора по зовнішньому кабелю, який підвішений до бурового шланга і по кабелю, змонтованому всередині бурильної колони. При цій системі застосовується двожильний кабель. що має менший поперечний переріз, ніж трижильний. Довжина ка­беля рівна довжині застосовуваних бурильних труб. Секція двожи­льного кабеля на одному кінці має двоконтактний стержень, а на другому — двоконтактну муфту. При згвинчуванні бурильних труб контак­тний стержень входить в контактну муфту і секції кабеля з'єднуються між собою. Для вводу кабеля всередину бурильної колони і створення без­перервної електричної лінії, безпосередньо під вертлюгом встановлюють струмоприймач, який має ковзаючи контакти.

 

Характеристика електробура.

Експлуатація електробурів.

Електробур – це вибійний буровий двигун, який перетворює електричну енергію в механічну на вихідному валу. На рис. 4.12 наведена ти­пова характеристика зміни крутного моменту електробура М в зале­жності від ковзання S при незмінній напрузі на затискачах двигуна.

Для роботи двигун розраховується по номінальному моменту, якому відповідає номінальна паспортна потужність двигуна.

Права частина кривої від максимального моменту називається робочою областю, а ліва частина — пусковою областю характерис­тики.

 

Електробури привозяться на бурову у зібраному вигляді. Підготовка електробура до буріння заклечається у виконанні таких обов’язкових операцій перед кожним спуском в свердловину. Величина люфта не повинна перевищувати 1,5мм. Різьбові з’єднання перевіряються шляхом зовнішнього огляду. В справному електробурі протікання масла і рухомість різьбових з’єднань не допускається. При виявленні несправності електробур відправляють в майстерню. Перед опусканням електробура в свердловину перевіряють наявність масла всередині електробура манометричним способом(з допомогою манометра). Мінімальний тиск в компенсаторі двигуна повинен бути не менше 0,1 МПа. Після встановлення електробура на елеватор перевіряють опір ізоляції обмотки статора відносно корпуса. Опір ізоляції і тиск масла заміряні на буровій не повинні значно відрізнятися від величин записаних в рейсовому паспорті. До спуска електробура в свердловину необхідно перевірити направлення обертання його валу спостерігаючи за обертанням вала шпинделя. Обертання повинно бути за годинниковою стрілкою, якщо дивитися зверху.. Після нарощування кожної свічки або бурильної труби, коли бурильна колона встановлюється на елеватор чи клини, перевіряють опір ізоляції на корпус системи струмопідвід-електробур. Ведуча труба попередньо згвинчена з струмоприймачем і вертлюгом знаходиться в струмопідводу іноді обриваються струмопідвідні жили і тому при спуску час від часу перевіряють опір ізоляції обидвох жил-контактів. Різке збільшення опору ізоляції однієї з жил свідчить про її обрив. Необхідно знайти і видалити дефектну трубу.Електробур, опущений в свердловину, включають тільки при циркуляції промивальної рідини і без осьового навантаження на долото. Пуск електробура під навантаженням заборонений.При бурінні електробуром можливе застосування будь-якого розчину і повітря. Проте при промивці керованими розчинами спостерігаються часті пробої струмопідводу. При продуванні повітрям електробур охолоджується менш інтенсивно, тому рекомендують бурити при напругах на дизельних двигунах на 15% нижче від номінального.При бурінні електробуром доцільно використовувати замість ручної подачі долота автомати подачі долота.Електробур, який поставляється на бурову, має рейсовий паспорт. При відправці електробура рейсовий паспорт, підписаний буровим майстром, направляється на ремонтну базу.Всі роботи по регулюванню і ремонту електробурів проводять в спеціальних майстернях зі спеціальними інструментами на кожний тип електробура