Еталони інтерпретації результатів лабораторних досліджень.

1. Лейкоцитурія.

2. Протеїнурія.

3. Глюкозурія.

4. Гематурія.

5. Еритроцитурія, циліндрурія.

6. Гіпостенурія.

7. Гіперстенурія, глюкозурія.

8. Лейкоцитурія, гематурія, бактеріурія.

9. Нормальний аналіз крові.

10. Постгеморагічна анемія легкого ступеня.

11. Постгеморагічна анемія середнього ступеня.

12. Постгеморагічна анемія важкого ступеня.

13. Еозинофілія, характерна для алергізації організму.

14. Підвищення ШОЕ, анемія, характерно для пухлинного процесу.

15. Помірно виражені запальні зміни.

16. Різко виражені запальні зміни.

17. Коагулограма характерна для цирозу печінки.

18. Передозування непрямих антикоагулянтів.

19. Постгеморагічна коагулопатія.

20.Гемодилюція.

21. Еритроцитоз.

22. ДВЗ-синдром.

23. Передозування гепарину.

24. Гіпербілірубінемія за рахунок прямого білірубіну.

25. Гіпербілірубінемія за рахунок непрямого білірубіну.

26. Гіпопротеїнемія.

27. Ниркова недостатність.

28. Цитолітичний синдром.

29. Гіперамілаземія.

30. Гіперглікемія.

31. Гіпохлоргідрія.

 

8. ЕТАЛОНИ ВІДПОВІДЕЙ ДО СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ З ДІАГНОСТИКИ НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ ТА НАДАННЯ ЕКСТРЕННОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

 

Варіант 1

Задача №1.

Чоловік Н., 27 років, доставлений в торакальне відділення швидкою допомогою. З анамнезу – 4 години тому виник гострий біль в грудній клітці зліва, після чого почала наростати задуха. Об’єктивно: ціаноз обличчя, частота дихання – 30 за 1 хв., розширення міжреберних проміжків зліва, при аускультації легень – дихання зліва відсутнє, перкуторно – коробковий звук зліва. Тони серця чисті, ритмічні, АТ 100/60, пульс 110 за 1 хв.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстреної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Спонтанний пневмоторакс зліва.

2. Рентгенографія грудної клітки, негайна пункція лівої плевральної порожнини з наступним проведенням торакоскопії та дренуванням плевральної порожнини.

Задача №2.

Чоловік 40 років, доставлений в клініку швидкою допомогою після дорожньо–транспортної пригоди зі скаргами на виражену задишку, біль в правій половині грудної клітки та грудини, кашель з виділенням яскравої пінистої крові. Об’єктивно: стан хворого вкрай тяжкий, ціаноз обличчя, виражена медіастінальна та підшкірна емфізема грудної стінки, шиї та обличчя. пульс – ритмічний, 110 за 1 хв., АТ 90/60 мм. рт. ст. При аускультації легень – справа дихання різко ослаблене на всьому протязі, перкуторно притуплення, зліва – задовільне.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Розрив правого головного бронху.

2. Оглядова рентгенографія ОГК та фібробронхоскопія. При розриві до 30 % окружності бронху можливе проведення консервативної терапії, якщо більше - необхідна торакотомія із зашиванням дефекту бронху, дренування середостіння і плевральної порожнини.

 

Задача №3.

Хворий в побутових умовах отримав травму голови, втрачав на короткий час (10 хв.) свідомість, спостерігалась неодноразове блювання, скаржиться на головний біль, загальну слабкість, нудоту. Об'єктивно: забійна рана в лобній ділянці, горизонтальний ністагм при крайніх відведеннях очних яблук в сторони.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстреної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Хворий отримав легку черепно-мозкову травму – струс головного мозку, забійну рану лобної ділянки.
2. Потерпілого необхідно госпіталізувати в стаціонар, провести первинну хірургічну обробку рани, краніографію в двох проекціях. Призначити консервативне лікування: знеболюючі (анальгетики), десенсибілізуючі препарати (димедрол, супрастін), заспокійливі середники (персен, новопассіт), ноотропи (аміналон, пірацетам), судинні середники (ціннарізін, кавінтон). Стаціонарне лікування становить 5-7 днів.

 

Задача №4.

Ввечері хворий був побитий, спостерігалась короткочасна непритомність, самостійно прийшов додому, скаржився на головний біль, прийняв знеболюючу таблетку, ліг спати. Вранці не прокинувся, родичі розбудити не змогти, викликали швидку допомогу. Хворий поступив в клініку в непритомному стані, мимовільні рухи в правих кінцівках відсутні, анізокорія, ліва зіниця розширена. Артеріальний тиск 160/95 мм. рт. ст., пульс 52 удари за 1 хвилину.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Хворий отримав тяжку черепно-мозкову травму: забій головного мозку із стисненням його гострою внутрішньочерепною гематомою.

2. Потребує госпіталізації в реанімаційне відділення, проведення ехоенцефалографії, комп'ютерної томографії головного мозку (при наявності). Лікування - протинабрякова, гемостатична терапія, проведення невідкладного оперативного втручання – трепанації черепа, видалення гематоми.

 

Задача №5.

У хворого 27 р., при піднятті важкого предмету раптово виник різкий головний біль, нудота, блювота, втрата свідомості. При огляді – свідомість порушена по типу сопору, на уколи реагує захисними рухами правих кінцівок, зліва активні рухи в кінцівках обмежені, виражені ригідність м'язів потилиці, симптом Керніга.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. У хворого спонтанний субарахноїдальний крововилив внаслідок розриву аневризми судин головного мозку.
2. Потребує госпіталізації в реанімаційне відділення, проведення кровозупинної, протинабрякової, судиннорозширюючої терапії (профілактика спазму мозкових судин), тотальної ангіографії судин головного мозку. У випадку діагностики аневризми проводять відкрите (кістково-пластична трепанація черепа), або ендоваскулярне (балон-катетеризація) виключення аневризми з кровообігу.

Задача №6.

Хворий в побутових умовах отримав колоту рану лівого передпліччя. Звернувся в приймальний покій лікарні. Скарги на відчуття затерпання 4 і 5 пальців китиці. При огляді хірургом виявлена колота рана на долонній поверхні в нижній третині передпліччя. Рухи в пальцях китиці збережені, але має місце анестезія 4-5 пальців та ділянки гіпотенара.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. У хворого колота рана передпліччя з повним травматичним пошкодженням ліктьового нерва.

2. Потребує госпіталізації, первинної хірургічної обробки рани, ревізії та зшивання ліктьового нерва, в подальшому відновної терапії (судинна, вітамінотерапія, прозерин, ЛФК, масаж).

 

Задача №7.

В побутових умовах хворий отримав рубану рану м'яких тканин правої гомілки. Швидкою допомогою доставлений в приймальне відділення лікарні. При огляді виявлено рану по зовнішній поверхні верхньої третини правої гомілки. Розгинальні рухи в гомілково-ступневому суглобі, «звисаюча ступня», анестезія на тильній поверхні ступні.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. У хворого рубана рана м'яких тканин верхньої третини правої гомілки з травматичним пошкодженням малогомілкового нерва.
2. Хворий потребує госпіталізації, первинної хірургічної обробки рани, ревізії та зшивання малогомілкового нерва, в подальшому відновної терапії (судинна, вітамінотерапія, прозерин, ЛФК, масаж).

 

Задача №8.

Хворий 30 р., доставлений в приймальне відділення у тяжкому стані. Зі слів родичів хворіє лівобічним хронічним отитом. При огляді: свідомість порушена по типу сопору, анізокорія, ліва зіниця більша за праву, рухи в правих кінцівках обмежені (геміпарез), температура тіла 37,2°, слабо позитивні менінгеальні симптоми. При ЕхоЕГ зміщення зліва направо на 8 мм. ШОЕ – 28 мм/год, лейкоцити в крові – 9,2 Х 10 ⁹/л.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. У хворого має місце абсцес лівої півкулі головного мозку.

2. Потребує госпіталізації в спеціалізований нейрохірургічний стаціонар, проведення комп'ютерної томографії головного мозку та термінової операції – видалення абсцесу (дренування, або тотально з капсулою).

 

Задача №9.

Хвора, 60 р, жінка підвищеного відживлення, хворіє на жовчокам’яну хворобу, хронічний калькульозний холецистит, цукровий діабет типу ІІ, кардіосклероз, СН-III. Приступи жовчної кольки спостерігаються 3-4 рази в рік. Тиждень тому почався черговий приступ жовчної кольки, який супроводжувався пожовтінням шкіри, склер і слизових. Жовтушність з’явилася на наступний день після приступу. На момент шпиталізації загальний білірубін 88,7 мкмоль/л, прямий 46,2 мкмоль/л.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Обтураційна жовтяниця, спричинена холедохолітіазом.

2. УЗД, консультація ендокринолога, кардіолога, інфузійна терапія, антибіотики, спазмолітики, сечогінні, кровоспинні. Ендоскопічна папілосфінктеротомія з видаленням конкрементів за допомогою кошика Дорміа, через 2-3 доби – лапароскопічна холецистектомія. Якщо конкременти видалити не вдалося – лапаротомія, холецистектомія, холедохотомія, видалення конкрементів, зовнішнє дренування.

Задача №10.

У хворого 56 р., почав з’являтися біль в правій литці після ходьби до 50 метрів, нога почала мерзнути навіть влітку. При огляді: права ступня і нижня третина гомілки блідіші, ніж зліва і холодніші на дотик. Пульс на правій нижній кінцівці визначається тільки на стегновій артерії. Над нею вислуховується систолічний шум. Загальний стан хворого задовільний.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Облітеруючий атеросклероз судин правої нижньої кінцівки III ст. з оклюзією на рівні правої стегнової артерії. Синдром Леріша.

2. УЗД судин правої нижньої кінцівки. Планова операція – правобічне обхідне аортостегнове шунтування.

Задача №11.

Хворий 44 р., поступив в стаціонар з масивним блюванням свіжою кров’ю. Відмічає загальну слабкість, головокружіння. З анамнезу відомо, що він багато років зловживав алкоголем. При обстеженні встановлено, що селезінка збільшена в розмірах, щільна, печінка не пальпується.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Кровотеча з варикозно поширених вен стравоходу.

2. ЕФГДС, введення зонда Блекмора, інфузійна терапія, кровоспинні середники. Консервативна терапія спрямована на попередження рецидиву кровотечі і зниження тиску в системі ворітної вени: кровозамінники і еритроцитарна маса в співвідношенні 3:1, Н₂-блокатори, блокатори протонової помпи, кровоспинні препарати, гепатопротектори, сандостатин і його аналоги.

 

Задача №12.

У хворого з чітко обмеженим апендикулярним інфільтратом, температурою тіла 36,7°С, з’явився біль внизу живота. Температура набула гектичного характеру. При огляді: язик вологий, пульс 92 уд. за 1 хв, живіт м’який, неболючий, за виключенням правої здухвинної ділянки, де визначається різка болючість, м’яко-еластичний інфільтрат, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. При пальцевому ректальному дослідженні нависання передньої стінки прямої кишки не виявлено.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Абсцедування апендикулярного інфільтрату.

2. УЗД органів малого тазу і ділянки інфільтрату. Операція – лапаротомія, дренування абсцесу. При можливості – апендектомія.

Задача №13.

Хворий, 59 р., поступив у відділення зі скаргами на біль в лівій нижній кінцівці, який з’явився 12 годин тому і поступово наростав. Відмітив, що кінцівка стала затерпати, з’явилася слабкість в м’язах і порушення рухів в суглобах. При огляді: шкіра на лівій нижній кінцівці дещо холодніша і блідіша, ніж на правій, особливо в ділянці гомілки і стопи. Тактильна і больова чутливість на лівій нижній кінцівці збережена, але знижена. Пульсація визначається тільки на стегновій артерії. Активні рухи в суглобах лівої нижньої кінцівки збережені, однак обмежені.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Гострий тромбоз стегнової артерії.

2. Дуплексне ультразвукове дослідження судин лівої нижньої кінцівки з метою топічної діагностики тромбозу. При потребі – контрастна артеріографія. Довенно – знеболювальні, гемодинамічні, тромболітики, дезагреганти, антикоагулянти, спазмолітики, судиннопоширювальні. Операція – тромбектомія катетером Фогарті.

Задача №14.

Хвора Н. 54 р., доставлена каретою швидкої допомоги з місця автомобільної аварії. Хвора повідомила, що 30-40 хв тому її збив автомобіль. Скаржиться на наростаючий біль в лівому стегні, значний набряк стегна, болючість. Набряк різко зріс за останні 20 хв. Загальний стан хворої середньої тяжкості. Виражена блідість, тахікардія, АКТ – 90/60 мм рт. ст. Аналізи: гемоглобін 90 г/л, ер. 2,5x10¹²/л, лейк.- 12x10⁹/л. Загальний аналіз сечі та біохімічні аналізи без особливостей.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Травматичний розрив стегнової артерії. Гематома лівого стегна.

2. Невідкладна госпіталізація в стаціонар. Оперативне лікування: пластика стегнової артерії та видалення гематоми.

Задача №15.

Хворий М. 21 р., звернувся в приймальний покій самостійно в супроводі батьків зі скаргами на кровотечу з лівого стегна. Пацієнт близько 6-ти років вживає наркотичні середники, 3 роки вводить наркотики ін’єкційно в периферичні вени та стегнову вену на лівій нижній кінцівці. Об’єктивно: ліва нижня кінцівка різко бліда з синюшним відтінком. На дотик температура значно знижена. У верхній третині лівого стегна визначається округлої форми чіткий утвір 5,0 х 6,0 см, що пульсує. У його верхній частині знаходяться гнійні післяін’єкційні рани та свіжі післяін’єкційні проколи з ознаками запалення, а також із підсихаючою кров’ю.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Травматична (післяін’єкційна) аневризма лівої стегнової артерії.

2. Оперативне лікування: резекція аневризми, пластика стегнової артерії.

Задача №16.

В амбулаторію звернувся хворий М., із скаргами на наявність рани правої нижньої кінцівки площею близько 2-х долонь, виражений пекучий біль, порушення ходьби. Відомо, що рана є наслідком опіку кип’ятком, одержаного випадково в побуті 10 хв тому. Ніяких заходів щодо полегшення свого стану хворий не здійснював. При огляді місця захворювання на фоні гіперемії та набряку по латеральній поверхні стопи контуруються декілька міхурів заповнених світло-жовтим ексудатом, окремі з них пошкоджені з наявністю яскраво червоної вологої поверхні. Будь-які маніпуляції викликають біль у пацієнта.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Термічний опік кип’ятком правої гомілки ІІ ступеня (біля 15 %).

2. Місцеве охолодження протічною водою, знеболювання з наступним проведенням ранньої первинної хірургічної обробки рани.

Задача №17.

У приймальний покій доставлений хворий П., 42 р., через 30 хв після ДТП із скаргами на задуху, біль у правій половині грудної клітки. Об’єктивно: у 5-ому міжребір’ї по L. axillaris media dextra рана округлої форми до 4 см у діаметрі із якої виступає уламок ребра і виділяється кров. Перкуторно – у нижніх відділах правої половини грудної клітки визначається тупість, вище – тимпаніт, аускультативно – відсутність дихальних шумів. Міжреберні проміжки не змінені.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1.Правобічний гемопневмоторакс.

2. Рентгенографія грудної клітки у 2-х проекціях і пункція плевральної порожнини. Операція – торакотомія, резекція ребра, зупинка кровотечі, дренування плевральної порожнини.

 

Задача №18.

Каретою швидкої допомоги в приймальний покій доставлено хворого Т., 43 р., який скаржиться на гострий постійний біль і припухлість в правій підколінній ділянці. Відомо, що біль виник 2 дні тому після травматичного забою. Об’єктивно: АТ-130/80 мм рт. ст, пульс 75 уд/хв., в легенях везикулярне дихання, тони серця ритмічні, чисті, живіт при пальпації неболючий. При огляді правої нижньої кінцівки стопа і гомілка блідого забарвлення, місцева температура знижена. В підколінній ділянці припухлість з чіткими межами. При пальпації визначається пульсуючий напружений утвір. Пульсація на стегновій артерії правої нижньої кінцівки збережена, на артеріях стопи відсутня. При аускультації систолічний шум над патологічним утвором.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Несправжня аневризма правої підколінної артерії.

2. Резекція аневризми з пластикою підколінної артерії аутовеною.

 

Задача №19.

Хвора С., 56 років, поступила із скаргами на різкий біль, відчуття заніміння і похолодання в лівій ступні та гомілці. Впродовж 9 років страждає комбінованою вадою серця. Захворіла раптово, за 3 години до поступлення у стаціонар, коли прокинулася від болю у лівій нижній кінцівці. Об’єктивно: ліва гомілка до верхньої третини мармурово-ціанотичного відтінку. Шкіра на дотик холодна. Активні рухи в пальцях ступні, гомілково-ступневому суглобі відсутні. Шкірна анестезія до середньої третини гомілки. Пульс визначається тільки на лівій стегновій артерії, нижче – відсутній.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Тромбоемболія лівої підколінної артерії.

2. Операція ‑ тромбемболектомія із лівої підколінної артерії.

Задача №20.

Хворий Т., 55 р., поступив у відділення судинної хірургії з скаргами на болюче ущільнення по ходу варикозно розширених підшкірних вен на правому стегні. Об”єктивно: по ходу великої підшкірної вени правої нижньої кінцівки у середній і верхній третині стегна шкіра гіперемована, набрякла. Промацується щільний тяж, на гомілці виражений варикоз. Пульсація на артеріях правої стопи задовільна. Проведене дуплексне сканування показало наявність флотуючого тромба у загальній стегновій вені справа.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1.Гострий висхідний тромбофлебіт великої підшкірної вени правої нижньої кінцівки. Флотуючий тромб стегнової вени.

2. Невідкладне оперативне втручання: тромбектомія зі стегнової вени, видалення тромбованих підшкірних вен.

Задача №21.

Хвора С., 78 р., звернулась зі скаргами на біль в ділянці правого променево-зап’ясткового суглобу. Зі слів хворої, травму отримала при падінні на витягнуту руку дві години тому. Права рука зігнута в ліктьовому суглобі і приведена до тулуба. Її хвора підтримує здоровою рукою. В ділянці правого променево-зап’ясткового суглобу багнетоподібна деформація. Чутливість пальців травмованої руки збережена.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Закритий розгинальний перелом правої променевої кістки в «типовому» місці зі зміщенням.

2. Рентгенографія правого променево-зап’ясткового суглобу у двох проекціях. Місцеве знеболення 1-2 % розчином новокаїну місця перелому. Ручна одномоментна репозиція з гіпсовою іммобілізацією. Контрольна рентгенографія.

 

Задача №22.

Хворий 0., 65 р., впав на спину. Самостійно дістався додому. Скаржиться на сильний біль в поперековому відділі хребта. Об'єктивно: шкіра та видимі слизові звичайного кольору. Пульс 62 уд/хв., АТ 120/85 мм рт. ст. Знаходиться у вимушеному положенні лежачи, контури поперекового відділу хребта звичайні, але рухи різко обмежені, болючі. При пальпації відмічає посилення болю при натискуванні на остистий паросток II поперекового хребця. Навантаження по осі хребта також болюче. Ознаки пошкодження спинного мозку відсутні.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Компресійний перелом тіла II поперекового хребця.

2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення ненаркотичними анальгетиками, транспортування на ношах на животі.

Задача №23.

Хворий Б., 47 р впав з дерева. Знаходиться на місці пригоди. Скаржиться на сильний біль в лівій гомілці. При огляді шкіра та видимі слизові звичайного кольору. Пульс 64 уд/хв. АТ 120/80 мм рт. ст. Дихання не порушене, органи черевної порожнини без особливостей. У верхній третині гомілки по передній поверхні наявна рана розмірами 8х5 см з якої виступає кістковий уламок. Помірна кровотеча з рани цівкою темної крові.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Відкритий перелом кісток лівої гомілки.

2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення ненаркотичними або наркотичними анальгетиками. Тиснуча асептична пов’язка на рану. Іммобілізація лівої нижньої кінцівки шиною Крамера від верхньої третини стегна по задній поверхні з вигином на стопу.

Задача №24.

У хворої Т. 48 р, права рука попала в обертальний механізм електростанка. Свідомість не затьмарена. Скаржиться на сильний біль в лівій руці. Об'єктивно: шкіра помірно бліда. Пульс 68 уд/хв. АТ 120/80 мм рт. ст. В середній третині лівого передпліччя рана 6х7 см з якої виступають кісткові уламки. Значна кровотеча з рани пульсуючою цівкою.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Відкритий перелом кісток лівого передпліччя в середній третині. Артеріальна кровотеча.

2. Скерування до травмпункту або в приймальне відділення ЦРЛ, ОКЛ. Знеболення наркотичними анальгетиками. Накладання джгута на верхню третину плеча. Асептична пов'язка на рану без спроби репозиції.

Задача №25.

У хворого П., 43 р, на роботі права кисть попала під прес. Поступив в травматологічне відділення ЦМЛ. Шкіра та видимі слизові бліді, вкриті краплинами поту. Пульс 100 уд/хв. АТ 110/80 мм рт. ст. На правому плечі є джгут. Після зняття джгута і асептичної пов'язки права кисть висить на клапті шкіри, судини, які кровопостачають кисть розчавлені. Рентгенологічно – множинні переломи кісток правого зап’ястка і п’ястка.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Травматичний відрив правої кисті. Травматичний шок 1 ступеня.

2. Хворого направити в операційну для виведення з травматичного шоку та ПХО. Одночасно з протишоковою терапією після стабілізації геодинамічних показників виконати первинну хірургічну обробку рани, сформувати куксу. Введення протиправцевої сироватки, протоправцевого анатоксину.

Задача №26.

Потерпілий О., 35 р., при поганому освітленні спіткнувся і доторкнувся до оголеного дроту високої напруги. Працівники цеху відключили напругу з допомогою рубильника на електрощиті. Потерпілий без свідомості, виражена блідість шкіри і видимих слизових, дихання і пульс відсутні. На кисті лівої руки і правої п'ятки жовто-бурі плями опіку шкіри з вдавленням кратероподібного характеру в центрі.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Термінальний стан. Електротравма, електроопік (мітки проходження струму) лівої кисті і правої п'ятки.

2. Невідкладна реанімаційна медична допомога на місці події. Після виведення з термінального стану транспортування в реанімаційне відділення. Проводити штучну вентиляцію легень і закритий масаж серця до відновлення адекватного самостійного дихання і кровообігу.

Задача №27.

Хворий 27 р., скаржиться на біль, почервоніння і припухлість верхньої повіки лівого ока.

Гострота зору правого ока = 1,0

Гострота зору лівого ока = 1,0

Очна щілина лівого ока помірно звужена. Верхня повіка припухла, шкіра її червона переважно в зовнішній половині. В зовнішній третині повіки біля кореня вії обмежений вузлик гіперемії і припухлості, який дуже болючий при доторкуванні до нього. Кон'юнктива повіки гіперемійована, шорстка і набрякла. Оптичні середовища очей прозорі. Очне дно незмінене.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Зовнішній ячмінь верхньої повіки лівого ока.

2.Закапування в кон'юнктивальний мішок антибактеріальних крапель 3—4 рази на день. На ділянку запалення сухе тепло, УВЧ. Змазувати 3-4 рази на день 70 % спиртом до появи гнійного фокуса. При вираженому запальному процесі призначити антибіотики або сульфаніламіди всередину або в ін'єкціях. Видавлювання ячменю категорично протипоказане.

Задача №28.

Хвора 38 р скаржиться на біль, фотофобію, сльозотечу і зниження зору в правому оці. Тиждень тому перенесла простудне захворювання з високою температурою.

Гострота зору правого ока = 0,3 з корекцією не покращується. Гострота зору лівого ока = 1,0.

При огляді - в правому оці очна щілина звужена, виражена фотофобія і сльозотеча. На очному яблуці змішана ін'єкція. В центрі рогівки в поверхневих шарах інфільтрати сірого кольору, які мають вигляд гілки. Чутливість рогової оболонки знижена. Глибокі середовища і очне дно в нормі.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Деревовидний герпетичний кератит правого ока.

2.Місцево в кон’юнктивальний мішок рекомендується застосування противірусних лікарських засобів. В краплях в кон'юнктивальний мішок закапують розчин Офтан-ІДУ 3-4 рази на день. Його закапування поєднують з 0,1% розчином дезоксирибонуклеази або інтерферону, які розчиняють перед використанням.

На ніч рекомендують закладання за повіки однієї із таких мазей: 0,25—0,5% теброфену, 0,25—0,5% флореналевої, 0,25% оксолінової, 0,05% бонафтонової, 3% зовіракс (вірулекс). З метою профілактики приєднання вторинної бактеріальної флори рекомендують закапування в кон’юнктивальний мішок антибактеріальних крапель — 0,25 % розчин левоміцетину три рази на день та інших.

Задача №29.

Чоловік 53 років скаржиться на періодичний біль за грудиною, печію, особливо в горизонтальному положенні тіла, при нахилах тулуба вперед. Часом пекучий біль за грудиною виникає при вживання гарячої або гострої страви. Два тижні тому було блювання кров’ю, знепритомнів. За допомогою звернувся після повторної шлункової кровотечі.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Ковзна грижа стравохідного отвору діафрагми, рефлюкс-езофагіт, кардіальна виразка шлунку, ускладнена кровотечею.
2. Лапаротомія, низведення шлунка, крурорафія, пластика за Ніссеном.

Задача №30.

Хвора 50 р поступила з явищами гострого панкреатиту, обтураційної жовтяниці. Хворіє на жовчокам’яну хворобу протягом багатьох років, неодноразово лікувалась стаціонарно та амбулаторно, раніше жовтяниць не було.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворої?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Жовчокам’яна хвороба. Гострий біліарний панкреатит. Обтураційна жовтяниця. Холедохолітіаз,
2. Ендоскопічна ретроградна холангіографія, папілотомія, літоекстракція. Лапароскопічна холецистектомія.

Задача №31.

Вагітну Н. (вагітність 22 тижні), 26 р, доставлено ургентно зі скаргами на біль в животі, підвищення температури тіла до 37,6*, нудоту. Захворіла минулої доби гостро. Біль виник в епігастральній ділянці, потім в правій половині живота. Було одноразове блювання. Живіт відповідає терміну вагітності, болючий вище правої здухвинної ділянки, напружений, симптоми подразнення очеревини слабопозитивні. Дизуричних явищ немає. Лейкоцитоз крові – 21Х10⁹/л.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Гострий аппендицит у вагітної.
2. Госпіталізація в хірургічне відділення. Оперативне лікування – апендектомія.

Задача №32.

До хірургічного відділення госпіталізовано хвору з діагнозом гострого холециститу. Після госпіталізації з’явились знобіння, гектичні підйоми температури, підвищена пітливість, жовтяниця.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Гострий холецистит. Гнійний холангіт.
2. Холецистектомія, зовнішнє дренування холедоха.

Задача №33.

Чоловік 82 р поступив у приймальний покій із масивним блюванням кров’ю. Пульс – 120 уд./хв, АТ – 90/40 мм рт. ст. При огляді живіт збільшений в об’ємі, на передній черевній стінці є сітка поширених підшкірних вен, визначається вільна рідина. На руках і обличчі телеангіектазії. Результати фіброезофагогастродуоденоскопії: в нижній третині стравоходу збільшені варікозно поширені підслизові вени, ускладнені кровотечею.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Цироз печінки, портальна гіпертензія. Кровотеча із варікозно поширених вен стравоходу.
2. Ввести зонд Блекмора, консервативна, гемостатична терапія.

 

Задача №34.

Хвора 19 р., доставлена в тяжкому стані зі скаргами на затруднене ковтання, сильний біль за грудиною та епігастральній ділянці, спрагу, слинотечу, нудоту. Хвора 4 год тому випила 30 мл оцтової есенції. При огляді: слизова рота гіперемована з ділянками білуватих плям, шкірні покриви бліді, хвора загальмована. АТ 100/65 мм. рт. ст., пульс 110 уд. за 1 хв., дихання поверхневе, часте, везикулярне. Живіт м’який, дещо болючий в епігастральній ділянці. Симптоми подразнення очеревини відсутні.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Хімічний опік слизової порожнини рота, глотки, стравоходу і шлунка оцтовою кислотою. Токсичний шок.
2. Госпіталізувати в хірургічне відділення. Ввести 1 мл 2% розчину промедолу, 2 мл 2% розчину папаверину та промити шлунок розчином паленої магнезії за допомогою шлункового зонда. Призначити обліпихову олію, новокаїн, гормональні середники. Інфузійна терапія.

Задача №35.

Хворий 25 р., був побитий незнайомими. Поступив зі скаргами на інтенсивний біль у животі з іррадіацією у ліву ключицю та ліву лопатку, відчуття розпирання та тяжкості у лівому підребер’ї. Лежить на лівому боці з підібганими до живота ногами. Позитивні симптоми подразнення очеревини. Була короткочасна втрата свідомості. Пульс 120 за 1 хвилину. АТ 90/60 мм рт. ст.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Одномоментний розрив селезінки, гемоперитонеум.
2. Лапаротомія. Спленектомія.

 

Задача №36.

Хворий П. впав з велосипеда на лівий бік. Шкіра і слизові бліді, покриті холодним потом. Пульс 120 уд. за 1 хв, АТ 60/40 мм рт. ст. Позитивний френікус-симптом зліва. Локально в лівому підребір’ї визначаються позитивні симптоми подразення очеревини, симптом Куленкампфа. В крові гемоглобін 60 г/л.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Одномоментний розрив селезінки. Геморагічний шок ІІІ ст.
2. Госпіталізація і хірургічне відділення. Лапаротомія, спленектомія.

Задача №37.

У хворої 72 р.. на фоні вираженої кахексії, наростання дисфагії з’явилося блювання неперетравленими харчовими масами. При контрастній рентгенографії стравоходу останній різко розширений, у середній третині контур нерівний, зазубрений є дефект наповнення. Виявлено пакети збільшених лімфатичних вузлів середостіння. Гемоглобін в крові – 62 г/л.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Рак середньої третини стравоходу.
2. Лапаротомія, гастростомія.

Задача №38.

Хворий 26 р., поступив на 4–й день захворювання. Зібраний анамнез і клінічна картина на час огляду не викликають сумнівів, що у хворого гострий апендицит. Ознаки синдрому системної запальної відповіді відсутні. Але в правій клубовій ділянці визначається щільне, нерухоме утворення розміром 10´12 см, яке болюче при пальпації. Загальний стан хворого задовільний, перитонеальні симптоми відсутні.

Питання:

1. Який найбільш ймовірний діагноз у хворого?

2. Які тактика і обсяг екстренної хірургічної допомоги?

Еталон відповіді:

1. Апендикулярний інфільтрат.
2. Консервативне лікування: строгий ліжковий режим, антибіотики, холод на живіт, харчування напіврідкою висококалорійною їжею. Після розсмоктування інфільтрату через 3 місяці в плановому порядку провести апендектомію з приводу хронічного апендициту.

Задача №39.

Хворий 32 р. поступив в хірургічне відділення зі скаргами на різкий біль в правій клубовій ділянці, що супроводжується нудотою, блюванням, випорожненнями рідким калом із домішкою крові. При огляді хворого живіт здутий, відзначається напруження м’язів, позитивні симптоми подразнення очеревини