Суть та функції субкультури та соціального виховання

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ 1. Суть та функції субкультури та соціального виховання………….…….5

1.1 Поняття дитячої субкультури та соціального виховання………………………..5

1.2 Дитячий фольклор, як одна із основних функцій дитячої субкультури...….….7

1.3 Особливості дитячої субкультури в сучасному соціумі………………………..10

РОЗДІЛ 2. Теоретичні підходи до вивчення та дослідження дитячої субкультури…………………………………………………………………………..14

2.1 Теоретичні дослідження проблем дитячої субкультури……………………..14

2.2 Феномен дитячої субкультури як місце особливого самовизначення педагога-вихователя……………………………………………………………………………20

Висновки………………………………………………………………………………29

Список використаної літератури……………………………………………………31

ВСТУП

Світ дітей співіснує зі світом дорослих в одному і тому ж фізичному просторі, проте інколи ми, дорослі, буваємо сліпими по відношенню до життя і культури “племені дітей”. Нам, дорослим, здається, що неймовірно просто оцінити, наприклад, ті зусилля, які необхідні для найпростіших рухів: взяти в руки іграшку, точно визначити межі ліжка, щоб не впасти з нього. Для дитини яка ще не має найпростіших понять, таких як іграшка, не кажучи вже про більш складні речі, це ціла наука. Малюк змушений постійно вивчати і досліджувати для того щоб спочатку отримати досвід, а потім перевести його в знання. [25]

Головними помічниками і супутниками дитини на цьому шляху, окрім батьків, являються ровесники. Приблизно у п’ятирічному віці, наслідуючи традиції дитячої субкультури, діти об’єднуються для сумісного дослідження просторів навколишнього великого світу.

Дитяча субкультура – особлива система існуючих в дитячому середовищі уявлень про світ, цінності, сукупність особливостей поведінки, форм спілкування і діяльності самих дітей. Свого роду культура в культурі, яка живе за своїми специфічними законами, хоч і вбудована в загальне культурне ціле.

У широкому смислі дитяча субкультура трактується як – все, що створено людським суспільством для дітей і дітьми; у більш вузькому – смисловий простір цінностей, установок, способів діяльності і форм спілкування здійснюваних в дитячих спільнотах в тій чи іншій конкретно історичній ситуації розвитку.

Актуальність дослідження: проблема соціального розвитку і соціального виховання привертає увагу багатьох сучасних дослідників. Вплив суспільства і оточення на адаптацію і розвиток особистості викликає особливий інтерес. Дитяча субкультура як простір розвитку соціалізованості дитячої особистості постійно перебуває під впливом різних життєвих обставин, які ми називаємо соціальними факторами. Вони впливають на дитину, спричинюючи певні зміни в її свідомості, взаєминах із тими, хто її оточує, поглядах на світ у цілому.

Під терміном “дитяча субкультура” розуміємо особливий значеннєвий простір цінностей, настанов, способів діяльності та форм спілкування, що здійснюються в тій чи іншій конкретно історичній соціальній ситуації розвитку (В. Абраменкова). Дослідниками даного напрямку є німецька дослідниця Е. Кей, англійський вчений А. Чембелен, а також О. Хрісман, М. Осоріна, В. Абраменкова, С. Кон, Н. Іванова, А. Мудрик.

Зміст даного дослідження полягає в усвідомленні дитячої субкультури як базисної надбудови дитячого співтовариства, під впливом і в просторі якої відбувається соціалізація дітей, та як результат – поступове набуття ними соціальної компетентності. Передбачається, що цілеспрямована робота з дитячим співтовариством у навчально-виховному процесі початкової школи може опосередковано впливати на збагачення дитячої субкультури та забезпечувати відповідно зворотній вплив на формування соціальної компетентності як показника соціалізованості дошкільнят та молодших школярів.

Об’єкт дослідження: дитяча субкультура як фактор соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: процес соціалізації дошкільнят та молодших школярів. дитяча субкультура як фактор соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Мета дослідження: на основі теоретичного аналізу досліджень виявити характер взаємозв’язку субкультури дітей та соціального виховання, а також визначити ряд умов: визначити особливості впливу дитячої субкультури на процес соціалізації дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, теоретично обґрунтувати формування соціальної компетентності як показника соціалізованості дошкільнят і молодших школярів у просторі дитячої субкультури. А також, керуючись результатами теоретичних досліджень, підтвердити ефективність особистісного самовизначення педагога в дитячій субкультурі, як досягнення професійної успішності в системі додаткової освіти дітей.

Методи та методики дослідження: теоретичний метод вивчення літератури по предмету дослідження, який включає в себе конспектування, реферування, складання бібліографії, аннотування, цитування.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, які містять п’ять підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Загальна кількість сторінок

РОЗДІЛ 1.

СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ СУБКУЛЬТУРИ ТА СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ

РОЗДІЛ 2.

ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ДИТЯЧОЇ СУБКУЛЬТУРИ

ВИСНОВКИ

 

Метою даної роботи було вивчення особливостей дитячої субкультури та соціального виховання дитини, а також місце особистого самовизначення педагога-вихователя у цій сфері.

Ми розглядали поняття дитячої субкультурі в сучасному соціумі, дитячий фольклор та соціальне виховання зокрема. В результаті дослідження матеріалу була виявлена суттєва відмінність дитячої субкультури від субкультури молоді та дорослих. Дитяча субкультура відрізняється від дорослої не тільки віком, адже світ дитинства має свої особисті особливі традиції, цінності, фольклор, які діти передають один одному з покоління в покоління. Світ дитинства відрізняється від світу дорослих, яким варто не тільки уважніше ставитись до нього, а і допомагати в його розвитку та збереженні, адже саме завдяки дитячій субкультурі дитина здатна задовольнити свої найважливіші потреби: зближення з іншими людьми за межами родини; самостійності та участі в соціальних змінах та ін.

В ході даного дослідження було з’ясовано, що однією з основних і дуже важливих функцій дитячої субкультури є фольклор.

Дитячий фольклор є досить містким та багатогранним, в нього входять традиційні народні ігри, рухливі ігри, хороводи, лічилки та дражнили, казки та загадки, дитяча словотворчість, надання дітьми прізвиськ як одноліткам так і дорослим, та навіть релігія.

Також були розглянуті теоретичні поняття та підходи різних вчених дитячої субкультури.

Завдяки цьому стало відомо, що дослідники які займалися вивченням розвитку дитини, зійшлися в думці, що дитинство людини – це соціокультурне явище, яке має своє історичне походження та природу. А сам термін “субкультура” з’явився вперше ще в 30-ті роки двадцятого століття, і було зазначено, що субкультура – це специфічна спільність людей, яка має свої культурні цінності та розвивається за своїми законами.

Був розглянутий феномен дитячої субкультури як місце особистого самовизначення педагога-вихователя.

Якщо вивчати даний культурний феномен у контексті педагогічної діяльності, то очевидна роль особистісної, ціннісно-смислової складової у прийнятті субкультурних феноменів педагога. Адже, як було зазначено деякими вченами, ціннісно-смислове самовизначення педагога відносно дитячої субкультури – це фактор професійної успішності. З чого можна зробити висновок, що для роботи із дітьми, педагогам-вихователям необхідно знати та розбиратись в дитячій субкультурі для того щоб знайти підхід до вирішення тих чи інших можливих проблем в роботі із дітьми.

 

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………….2

РОЗДІЛ 1. Суть та функції субкультури та соціального виховання………….…….5

1.1 Поняття дитячої субкультури та соціального виховання………………………..5

1.2 Дитячий фольклор, як одна із основних функцій дитячої субкультури...….….7

1.3 Особливості дитячої субкультури в сучасному соціумі………………………..10

РОЗДІЛ 2. Теоретичні підходи до вивчення та дослідження дитячої субкультури…………………………………………………………………………..14

2.1 Теоретичні дослідження проблем дитячої субкультури……………………..14

2.2 Феномен дитячої субкультури як місце особливого самовизначення педагога-вихователя……………………………………………………………………………20

Висновки………………………………………………………………………………29

Список використаної літератури……………………………………………………31

ВСТУП

Світ дітей співіснує зі світом дорослих в одному і тому ж фізичному просторі, проте інколи ми, дорослі, буваємо сліпими по відношенню до життя і культури “племені дітей”. Нам, дорослим, здається, що неймовірно просто оцінити, наприклад, ті зусилля, які необхідні для найпростіших рухів: взяти в руки іграшку, точно визначити межі ліжка, щоб не впасти з нього. Для дитини яка ще не має найпростіших понять, таких як іграшка, не кажучи вже про більш складні речі, це ціла наука. Малюк змушений постійно вивчати і досліджувати для того щоб спочатку отримати досвід, а потім перевести його в знання. [25]

Головними помічниками і супутниками дитини на цьому шляху, окрім батьків, являються ровесники. Приблизно у п’ятирічному віці, наслідуючи традиції дитячої субкультури, діти об’єднуються для сумісного дослідження просторів навколишнього великого світу.

Дитяча субкультура – особлива система існуючих в дитячому середовищі уявлень про світ, цінності, сукупність особливостей поведінки, форм спілкування і діяльності самих дітей. Свого роду культура в культурі, яка живе за своїми специфічними законами, хоч і вбудована в загальне культурне ціле.

У широкому смислі дитяча субкультура трактується як – все, що створено людським суспільством для дітей і дітьми; у більш вузькому – смисловий простір цінностей, установок, способів діяльності і форм спілкування здійснюваних в дитячих спільнотах в тій чи іншій конкретно історичній ситуації розвитку.

Актуальність дослідження: проблема соціального розвитку і соціального виховання привертає увагу багатьох сучасних дослідників. Вплив суспільства і оточення на адаптацію і розвиток особистості викликає особливий інтерес. Дитяча субкультура як простір розвитку соціалізованості дитячої особистості постійно перебуває під впливом різних життєвих обставин, які ми називаємо соціальними факторами. Вони впливають на дитину, спричинюючи певні зміни в її свідомості, взаєминах із тими, хто її оточує, поглядах на світ у цілому.

Під терміном “дитяча субкультура” розуміємо особливий значеннєвий простір цінностей, настанов, способів діяльності та форм спілкування, що здійснюються в тій чи іншій конкретно історичній соціальній ситуації розвитку (В. Абраменкова). Дослідниками даного напрямку є німецька дослідниця Е. Кей, англійський вчений А. Чембелен, а також О. Хрісман, М. Осоріна, В. Абраменкова, С. Кон, Н. Іванова, А. Мудрик.

Зміст даного дослідження полягає в усвідомленні дитячої субкультури як базисної надбудови дитячого співтовариства, під впливом і в просторі якої відбувається соціалізація дітей, та як результат – поступове набуття ними соціальної компетентності. Передбачається, що цілеспрямована робота з дитячим співтовариством у навчально-виховному процесі початкової школи може опосередковано впливати на збагачення дитячої субкультури та забезпечувати відповідно зворотній вплив на формування соціальної компетентності як показника соціалізованості дошкільнят та молодших школярів.

Об’єкт дослідження: дитяча субкультура як фактор соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Предмет дослідження: процес соціалізації дошкільнят та молодших школярів. дитяча субкультура як фактор соціалізації дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Мета дослідження: на основі теоретичного аналізу досліджень виявити характер взаємозв’язку субкультури дітей та соціального виховання, а також визначити ряд умов: визначити особливості впливу дитячої субкультури на процес соціалізації дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, теоретично обґрунтувати формування соціальної компетентності як показника соціалізованості дошкільнят і молодших школярів у просторі дитячої субкультури. А також, керуючись результатами теоретичних досліджень, підтвердити ефективність особистісного самовизначення педагога в дитячій субкультурі, як досягнення професійної успішності в системі додаткової освіти дітей.

Методи та методики дослідження: теоретичний метод вивчення літератури по предмету дослідження, який включає в себе конспектування, реферування, складання бібліографії, аннотування, цитування.

Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, які містять п’ять підрозділів, висновків та списку використаної літератури. Загальна кількість сторінок

РОЗДІЛ 1.

СУТЬ ТА ФУНКЦІЇ СУБКУЛЬТУРИ ТА СОЦІАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ