Умови, за яких може бути здійснено усиновлення

При здійсненні усиновлення необхідно дотримання декількох важливих умов. Перед усе необхідно бажання усиновителя та письмова згода на усиновлення з боку батьків дитини, що усиновлюється, якщо вони у неї є, або осіб, які замінюють.батьків, опікуна (піклувальника). Згода батьків повинна бути свідомою, не примусовою, без отримання будь-якої винагороди, засвідчена державним нотаріусом або адміністрацією державного дитячого закладу, в якому перебуває, утримується чи виховується дитина. Батьки можуть дати згоду на усиновлення лише після народження дитини. Якщо усиновитель перебуває в шлюбі, для усиновлення ним потрібна згода на це іншого з подружжя. Якщо дитині, яка усиновлюється, більше 10 років, для усиновлення необхідна її згода. Згода ця не повинна мати характер формальної підписки, треба прагнути до того, щоб ця підписка засвідчувала дійсне бажання дитини. Не може бути здійснене усиновлення дитини проти її бажання, вмотивоване, наприклад тим, що дитина відмовилась від усиновлення, або будь-якими іншими міркуваннями. З цього приводу вказівка закону (стаття 104 КпШС України) досить виразна та категорична: усиновлення дітей, які досягли 10 років, без їх згоди не допускається.Якщо у дитини є батьки, усиновлення може бути здійснено тільки з їх згоди, яка висловлена письмово у виразній та визначеній формі. Діти, від яких відмовилися батьки в пологовому будинку, можуть бути усиновлені за наявності письмової згоди батьків на усиновлення після досягнення ними двомісячного віку (стаття ЮГ КпШС України).При усиновленні дітей, які знаходяться на вихованні та утриманні в державних дитячих установах (в будинку дитини, дитячому будинку), при відсутності батьків необхідна згода цієї установи.Якщо усиновлюється дитина, над якою раніше була встановлена опіка (піклування), на усиновлення потрібна письмова згода опікуна (піклувальника), засвідчена державним нотаріусом. Така згода не потрібна, коли опікун (піклувальник) ухиляється від обов'язків, якщо він позбавлений своїх опікунських прав, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім.Слід підкреслити, що якщо розривається шлюб між усиновителями чи вітчимом (мачухою), то це не тягне за собою скасування усиновлення. Воно може бути скасоване тільки у випадках, передбачених законом.

Білет 7

Порядок визначення прізвища, імені, по батькові та громадянства дітей

Порядок визначення прізвища, імені, по батькові та реєстрація громадянства дітей Згідно зі ст. 145 СК України прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки, які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з'єднання їхніх прізвищ. Спір між батьками щодо прізвища дитини може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Розірвання шлюбу або визнання його недійсним не зумовлює зміни прізвищ дітей. У разі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років, з її згоди. У разі зміни прізвища одного з батьків прізвище дитини може бути змінене зі згоди обох батьків та за згодою дитини, яка досягла семи років. Коли є заперечення одного з батьків щодо зміни прізвища дитини, спір щодо такої зміни може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. При вирішенні спору беруться до уваги виконання батьками своїх обов'язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують відповідність зміни прізвища інтересам дитини.Вибір імені дитини - це особисте право батьків, яке здійснюється за їх взаємною згодою. Згідно зі ст. 146 СК України ім'я дитини, народженої жінкою в шлюбі, у разі відсутності добровільного визнання батьківства визначається матір'ю дитини. Дитині може бути дано не більше двох імен, якщо інше не випливає зі звичаю національної меншини, до якої належить мати і(або) батько. Спір між батьками щодо імені дитини може вирішуватися органами опіки та піклування або судом. По батькові дитині присвоюється в усіх випадках за іменем особи, яка записана батьком дитини. Згідно зі ст. 147 СК України по батькові дитини, народженої жінкою, яка не перебуває У шлюбі, за умови, що батьківство щодо дитини не визнано, визначається за іменем особи, яку мати дитини назвала її батьком. У разі, якщо батько змінив своє ім'я, по батькові дитини, яка досягла чотирнадцяти років, змінюється з її згоди.Дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства, один із батьків якої є громадянином України, а другий - особою без громадянства, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України. Дитина, яка є особою без громадянства, один з батьків якої є громадянином України, а другий - іноземним, реєструється громадянином України за клопотанням того з батьків, який є громадянином України.

2.Зменшення розміру аліментів Розмір аліментів, які стягуються з батьків на неповнолітніх дітей, може бути зменшений лише у випадках, прямо зазначених в законі (частина 2 статті 82 КпШС України).Одним з таких випадків є наявність у платника аліментів інших неповнолітніх дітей, які при стягуванні аліментів у встановленому законом розмірі, опинилися б менш матеріально забезпеченими, ніж діти, які отримують аліменти. Таке становище може виникнути, наприклад, тоді, коли особа сплачує аліменти на дитину від першого шлюбу, а від другого шлюбу також є діти, які проживають разом з платником.Розглядаючи такі позови, суд приймає до уваги заробіток (доход) платника аліментів, а також наявність непрацездатних членів сім'ї, яким за законом він зобов'язаний надавати утримання (непрацездатним батькам, одному з подружжя, які отримують аліменти за рішенням суду, фактичним вихованцям та іншим).Якщо аліменти були присуджені у частках до заробітку (доходу) відповідача, розмір платежів при задоволенні позову про зниження аліментів повинен бути визначений в частках, а не в твердій грошовій сумі. Однак судом повинна бути визначена мінімальна грошова сума аліментів, яка підлягає виплаті на кожну дитину.Умовою зменшення розміру аліментів на неповнолітніх дітей є також обставина, коли той з батьків, з якого стягуються аліменти, є інвалідом І або II групи. Особи, які втратили працездатність, змушені витрачати більше коштів на своє утримання, ніж здорові громадяни. Суд також може зменшити розмір аліментів, що стягуються на користь неповнолітніх дітей, коли неповнолітній не працює, але має суттєві кошти на своє утримання (наприклад, отримання спадщини).Нарешті, суд має право не тільки зменшити розмір аліментів, але й повністю звільнити батьків від сплати, якщо діти перебувають на повному утриманні держави або громадської організації.

Таємниця усиновлення

Так зване "повне" усиновлення, на яке зорієнтоване чинне законодавство, передбачає створення для дитини іншого родинного середовища. Закономірним у більшості випадків є прагнення усиновлювачів до того, щоб ніхто, у тому числі й сам усиновлений, не знали, що усиновлювачі не є його рідними батьками. Тому закон закріплює право на таємницю усиновлення і передбачає ряд заходів, які її забезпечують. Стаття 226 СК України гарантує особі право на таємницю перебування на обліку тих, хто бажає усиновити дитину, пошуку дитини для усиновлення, подання заяви про усиновлення та її розгляду, рішення суду про усиновлення. Особи, яким у зв'язку з виконанням службових обов'язків доступна інформація щодо усиновлення (перебування осіб, які бажають усиновити дитину, на обліку; пошук ними дитини для усиновлення; подання заяви про усиновлення; розгляд справи про усиновлення; здійснення нагляду за дотриманням прав усиновленої дитини тощо), зобов'язані не розголошувати її, зокрема й тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним. Усиновлена дитина також має право на таємницю факту її усиновлення, в тому числі й від неї самої. Лише по досягненні чотирнадцяти років вона має право на одержання інформації щодо свого усиновлення.Якщо усиновлюється дитина, яка не досягла семи років, посадові особи при виявленні її згоди на усиновлення зобов'язані вживати заходів щодо забезпечення таємниці усиновлення від самої дитини Усиновлювач має право приховувати від дитини факт її усиновлення, якщо розкриття таємниці усиновлення може завдати шкоди її інтересам. Крім цього, він має право вимагати нерозголошення цієї інформації особами, яким стало відомо про неї як до, так і після досягнення дитиною повноліття. Отже, законодавство виділяє два види таємниці усиновлення:від дитини; від інших сторонніх осіб. Таємниця усиновлення охороняється законом. Для охорони інтересів осіб, які усиновлені, та усиновлювачів закон не лише передбачає заходи, які забезпечують збереження таємниці, але й встановлює відповідальність за її розголошення. Відповідно до ст. 168 КК України розголошення таємниці усиновлення всупереч волі усиновлювача карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років.

Права і обов'язки усиновителів і усиновлених

Усиновлення встановлює між усиновителем та усиновленим правові відносини, які існують між батьками та дітьми. Іншими словами, між особами, які до цього не були пов'язані правовідносинами родства, встановлюються такі правовідносини. Усиновитель щодо усиновленого, також як і усиновлений щодо усиновителя, знаходяться в становищі прямих родичів. Але через усиновленого в правовий родинний зв'язок з усиновителем втягуються й діти усиновленого, його нащадки: діти усиновленого набирають правового положення онуків усиновителя, онуки усиновленого набирають правового положення правнуків усиновителя.З цього випливає, що усиновлення встановлює відносини спорідненості усиновителя вниз по низхідній лінії. По висхідній від усиновителя лінії усиновлення спорідненості не встановлює: усиновлений не знаходиться у становищі онука батька чи матері усиновителя, діти усиновленого не знаходяться у становищі правнуків батьків усиновителя. Між усиновленим та його нащадками, з одного боку, та родичами усиновителя по висхідній лінії, з другого боку, ніяких прав та обов'язків не встановлюється. Також не встановлюється ніяких прав та обов'язків між усиновленим та іншими дітьми усиновителя: дитина усиновителя і усиновлена дитина не перебувають в правових відносинах брата або сестри.

Забороняються (стаття 17 КпШС України) шлюби між усиновителями та усиновленими. Оскільки усиновлення прирівнюється до кровного зв'язку, законодавець вважає аморальним, неетичним реєстрацію шлюбу між такими особа ми. Але у випадку скасування усиновлення або визнання його недійсним, такі шлюби цілком можливі.

 

Білет 8