Новаліс «Генріх фон Офтердінген»

Новаліс «Генріх фон Офтердінген»

Ідентифікатори: Генріх, Матільда, Голуба квітка, Турінгія, Аугсбург, Шванінг, Клінгсор

 

Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури першої половини ХІХ ст.

Характерні раннього німецького ром.:

Спираючись на філософію Йенської школи(Новаліс, Шлегелі, Тік)., було розроблено філософсько-естетичну теорію раннього романтизму:

*можливість естетичного, за допомогою мистецтва, перетворення світу;

*ідеал нової універсальної культури (в якій зливаються мистецтво, філософія, наука і релігія), ідеї загального символізму, відповідності явищ природного та людського світу.

*створили концепцію "романтичної іронії", культу самодостатньої людини, яка стоїть над натовпом (поет - макрокосмос Всесвіту).

*Розвиток нової філософії: тематика індивіда, цвинтарна тематика, захоплення тематикою ночі

* Життя – це рух, постійні метаморфози. Іронічний настрій - розуміння, що все плинне.

Історико-культурна ситуація/художнє явище (особливості літературного процесу періоду, що вивчається)

Поштовх до романтизму:

*звільнення від тиску середньовіччя – урбанізація (людина незалежна, відчуває повагу до себе, виокремлення окремої людини)

*Велика буржуазна революція у Франції 1789р. Формується нова філософія – індивідуалізму(Гегель: абсолютний дух продукує себе в особистість, таким чином рухається історія); йти проти натовпу, розуміти свою зверхність

Жанрова парадигма

«Генріх фон ОФтердінгер»

За жанром – роман. У роман введено велику кількість казок, фантастичних історій, які не мають прямого відношення до сюжету. Є вставні новели – зустрічі з подорожніми(слухає кому що наболіло. З кожної історії бере мудрість), побудовані, як біблійські параболи. З них він бере мудрість для побудови особистості саме в цей момент. Суть - всі людські заняття відповідають один одному. Генріх, якому всі пророкують долю поета, не повинен зупинятися на якійсь одній професії, йому належить всі професії та покликання увібрати в себе, оскільки, за уявленнями Новаліса, вони всі зливаються воєдино в покликанні поета.

Поетикальні особливості

* концепція часу. Епоха, описана в романі - XIII століття, далеке минуле. Новаліс створює ідеалізований образ середньовіччя. За ним, чим глибше ми занурюємося в первинне, тим ближче ми до майбутнього. У первинному лежить вся повнота часів, отже, і майбутнє, навіть найвіддаленіше, там лежить.

* Оповідь ведеться послідовно, крок за кроком(принцип – пише по законам самого життя).

* «Mediares» (серед діалогу)

*Подорож – наче драбина, що веде його до квітки. Шлях пізнання сенсу життя, свого «Я».

*Символізм – «Голуба квітка» як форма індивідуалізації. При цьому квітка прийняла «милі риси Матильди», тобто, на думку автора, Любов і Мистецтво безсмертні субстанції.

*прийом «шлях в себе». Він розуміється, як шлях в сутність людини, так і шлях в минуле, таємниче, шлях в ніч, на Батьківщину.

*Описи природи. Природа і «Я» взаємодіють, взаємовідображають один одного.

* Магічний ідеалізм (одухотворення природи і втілення у конкретну реальність ідеальних можливостей людини). Пошуки Блакитної квітки, як поетичного символу романтичного ідеалу.

*Ініціація – пройти ліс, щоб до неї добратися

*Подорож до коріння (прадідів через Німеччину), щоб знайти гармонію, вищу мудрість

Новаліс представив світ, що оточує людину, як відбиток ритмічного руху життя, а людину – як універсалію.

 

 

Дж. Остін «Гордість і упередження»

 

Ідентифікатори: родина Беннет, Джейн, Елізабет, містечко Мерітон, містер Бінглі, містер Дарсі(друг Бінглі), Коллінз

 

Історико-культурна ситуація/художнє явище (особливості літературного процесу періоду, що вивчається)

 

Поштовх до романтизму:

*Безпосередній поштовх - аграрно-промисловий переворот 50-х років XVIII століття, словами Ф. Енгельса, «безшумна революція»(зростання індустріальних центрів, міст з багатомільйонним робочим населенням і водночас соціальні проблеми – самотність людини, потяг до природи)

*перетворення Англії в капіталістичну державу, криза монархії

*війна північноамериканських штатів за незалежність (1773 -1778).

 

Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури першої половини ХІХ ст.

 

Риси раннього романтизму:

 

* розчарування у Французькій революції, виступ проти якобінського терору

*Перший етап англійського романтизму (1793-1812) пов'язаний з діяльністю «Озерної школи»(Вордсворт, Кольрідж, Сауті). Протиставивши свою творчість класицизму і просвітництву, вони здійснили романтичну реформу в англ. поезії (віра в ірраціональне, в традиційні християнські цінності, звернення до підсвідомості, середньовічне минуле)

*Поява збірки Вордсворта і Кольріджа «Ліричні балади» 1798р. – початок романтизму. Маніфест раннього романтизму – передмова до балад, написана Вордсвордом(1800).

 

Філософи:

*Кольрідж – постійна присутність в життя невідомого, таємничого, що важко пояснити.

*Персі Шеллі – оптимізм. Людина – вінець творіння, мистецтво і природа безсмертні, критикує індивідуалізм.

 

Жанрова парадигма

Джейн Остен – один з основоположників критичного реалізму. Високо цінить розум, який здатен виправити людську природу. Остен описували лише те, що знала. А це – звичайне життя її сучасників. В її книгах царюють емоції, трапляються помилки, спричинені неправильним вихованням та поганим впливом оточення. Відмовилася від «всезнання» автора, прагнула об’єктивно зображати життя.

«Гордість і упередження»

Поетикальні особливості

* Структура чітка і закінчена. Дія пов’язана з симетричним повторенням основного композиційного ходу (Елізабет і Дарсі – гордість, помилка(заблуждение), упередження, розуміння помилки, торжество справжніх принципів та почуттів. Винесені в заголовок слова рівноцінно відносяться як до героя, так і до героїні.

*Основна тема – необхідність оточуючого середовища та виховання дітей у формуванні характеру та моралі людей. Соціальний статус та багатство не обов’язково є перевагами в світі.

* Дія – типічна англійська провінція, середній клас.

* Час – початок 19ст

* Стиль стриманий і лаконічний. Уникнення лишніх описів та сцен, непотрібних деталей та персонажів. Все чітко підкорюється основному розвитку сюжету. Майже немає описів зовнішності персонажів, їх одягу та житла, майже відсутній пейзаж. В цьому контраст Остін з її сучасниками.

Оповідний стиль – непряма мова. Через використання оповіді, яка приймає тон та вокабул яр певного персонажа (Елізабет), Остін пропонує читачу слідувати подіям життя через її точку зору, розділяючи її забобони і помилки.

Не прагне нікого виправдати, в Остін немає ні роздратування, ні дріб’язковості, які б заважали читати.

*Остен ввела в роман рух, не зовнішній, відомий просвітникам, а внутрішній, психологічний

*Комічність, сатира

*Тема жінки в англ.. суспільстві на рубежі 18-19ст. Героїні Остен –відповідають традиційному вікторіанському ідеалу(вірні і постійні, люблять природу і читати, мають приємну зовнішність. Приймають свій соц.. статус, домінування чоловіків, не драматизують долю)

 

 

3. Шарлота Бронте «Джен Ейр»

Ідентифікатори: тітка миссис Рид, няня Бетсі,притулок для сиріт Локвуд, маєток Торнфильд, коханий містер Рочестер, Бланш Ингрэм

 

Поштовх до виникнення романтизму: Велика Франц. Буржуазна революція. Впорядковане ієрархічне суспільство(в кожного своє місце - переворот піраміди суспільства – хаос –самотність людини)

Загальні риси романтизму:

- Культ особистості(активний неординарний суб’єкт протистоїть реальності)

- Ставлення до мистецтва як до засобу створення створення іншої реальності

- міфологізм

- Іронія (полягає в розумінні того, що все плинне, все плинне, минуще)

- Протиставлення себе натовпу, визнання своєї вищості

- Двосвіття(внутрішній –інопростір, створений уявою, індивідуальний, зовнішній – умовностей, правил, обмежень)

- Обожнювання природи

Філософи

Шеллінг – природа як живий організм

Фіхте – концепція абсолютного «я», чиє буття безперечне, увесь інших світ «не-я»- продукт його мислення

Характерні риси англійського ром.:

Значно довший період передромантизму, відображення спочатку в живописі (Хоггард, Гейнсборо,Філдігг,Блейк)

середньовіччя викликало особливий інтерес у британців. Готику багато-хто розумів як початок національної історії і культури – гот.роман, гот архітектура – замки, містичні гроти, сади, що імітували природній ландшафт

зв’язок із духовним світом попередників(сентименталізм), сила нечуваних пристрастей, надто яскраві чи надто похмурі барви.

Християнська образність і тематика(Блейк, Шеллі, Байрон)

Переважаючі ліричні жанри та, меншою мірою, готичний роман

Історичне тло

· Буржуазна революція XVII ст.,промисловий переворот(зубожіння селянства, капіталізм)

· велика Французка революція (XVIII ст) -багатообіцяючий початок,поразка революції

· Англ. – споба стати буржуазною республікою, монархія – криза, слабкі королі, виступи нового класу – робітників, боротьба за кращу долю– розвиток міст, зубожіння селянства, відхід в міста.

· Водсворт, Кольрідж- збирання фольклору,основоположники ром-му

· Діяльність лекістів («озерна школа») Вордсворт, Кольрідж, Сауті – новатори, проживали в пн.-зх Англії, проти кривавого терору, теоретики нового напрямку

· Англія-колоніальні війни, міжнародна торгівля - заглиблення в суто національне сільське життя з одного боку і опанування далеких країн з іншого.

· прийняття закону про бідних, згідно з яким допомога безробітним, ремісникам і селянам, які розорилися, скорочувалася, а податки з багатіїв на користь бідняків скасовувалися.

· 1837 прихід до влади Вікторії(зразок добропорядності)

Джен Єйр

Невизначеність жанру – соціально–критичний(широка картина нравів), елементи готичного, вікторіанського,біографічного ром, проблема прав людини, особлив жін-ки, її положення у суспільстві, свобод і можливостей.,рівноправність жінки, один із перших феміністичних текстів

- поєднує реалістичні (аналіз навколишньої дійсності, зв’язок формування хар-ру героїні хз соціальними умовамиб типізація у відображенні дійсності й образах героїв, Джен не мислить себе без соціуму)та романтичні риси(опозиція до інших персонажів, винятковість, талановитість, бунтар-одинак)

- велике значення надається опису природи. Він співзвучний із внутрішнім станомгероїні, задає загальну тональність твору. Осінь на початку твору – похмурість, смуток.Дерево, в яке вдарила блискавка і воно розкололось на 2 частини, але корінь лишився цілим - метафора долі Джен і мр. Рочестера. Пропозицію вийти заміж Р.робить навесні на фоні квітнучого саду, але трапляється буря –порушення моральних законів мр Рочестером.місяць напередодні весілля- сумний погляд- трагічна розвязка-олюднення природи

- Оповідь від першої особи, концентрація на головній героїні, інші персонажі схематичні,довгий проміжок часу(прибл. 10 років)- елемент роману-виховання, + становлення особ-ті героїні, подолання труднощів- обов’язок - щастя

- Художня цілісність роману порушується мелодраматичними сценами, в сюжет вплітаються невиправдані випадковості, таємниці, щасливі зустрічі- щасливе вирішення життєвих колізій – щаслива кінцівка

Літературний портрет – прийом

 

Ірвінг В. «Ріп ван Вінкль»

Слова-ідентифікатори: Річка Гудзон, гори Аппалачі, собока Вовк, маленький коренастый старик,Голландская колония

 

Загальні риси романтизму – див питання 3.

Американський романтизм

· Виник на ґрунті розчарування в буржуазній революції (в Америці була раніше, ніж у Фр.)

· Декларація незалежності «свобода, рівність, прагненння до щастя»

· 1775-1783 гг. війна за незалежність, яка здійснювалась руками простих людей, а плодами скористалися земельні спекулянти, торгівці, промисловці.

· Розвиток літ-ри - США-молода незалежна держава- бурхливий соц.розвиток(фінанси, економіка, розбудова міст)

· Пізніше, від зх.-европейського ром-му (10-ті-60-ті рр.)

Точка відліку - книжка романтичних новел В.Ірвінга (1819 p.)

в криза американського романтизму - роки громадянської війни між Півднем і Північчю.

Ранній ром. Оптимістичний настрій війна за незалежність

Зрілий - драматичнівідчуття недовершеності світу і люди-ни, настрої туги, усвідомлення трагізму людського буття. З'явився новий герой — людина з роздвоєною психікою, яка несла у своїй душі штамп приреченості. На цьому етапі американський романтизм набув філософської спрямованості. У твори письменників стала проникати романтична символіка і повчальна алего-ричність, значну роль почали відігравати надприродні сили, посилилися містич-ні мотиви.

Трансценденталізм – поклав поч. філос..думці, глобального характеру – про сутності людини, про взаємини чоловіки й природи, чоловіки й суспільства, про шляхи морального самовдосконалення.

Пізній – період кризових явищ

Використання легенд про освоювачів цілини, негретянського і місцевого фольклору

Дикун, індіанець – природна людина

Гасло «довіри до себе», незалежність індитвіда,віри в свої сили

Задачі: Створити оригінальну національну літературу, ствердження націо-нальної самобутності та незалежності, пошуки нацюнальної самосвідомості, Створити образ своєї країни, розповісти про її історичний шлях, її становлен-ня і здобутки, Об'єднати творчі сили різних регіонів у єдину культурну спільноту

жанри

Найбіль-шого поширення набули прозові твори:

подорожі у формі повістей, розповідей, нарисів; —романтичний роман;

 

автобіографії, бесіди, проповіді, лекції, есе, дискусії;

епічна поема.

Шалений темп життя - -жанр «короткого оповідання» - оповідання фантастичне, детективне, філо-софське, психологічне, алегоричне; - набув надзвичайної глибини і став національним жанром, прижилась частково тому, що публіка не була готова сприймати великі прозові форми і усна традиція була ще сильною,

Ірвінг –засновник жанру короткого оповідання

використання гумору, іронії і сатири; сильний вплив фольклору

поетика твору:

розірваний хронотоп (засинає в одному часі, прокидається через 20 років)

ґрунтується на основі кельтських переказів про чарівні пагорби, де час летить зовсім інакше, ніж на іншій поверхні землі

Ріп ван Вінкль-метафора Америки XIX ст. – боротьба політичних партій, ідея патріотизму(допомагаючи співвітчизникам допомогає своїй країні)

 

 

Гельдерлін До Діотіми

Німеччина

 

1.Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури першої
половини ХІХ ст.

Особливості романтизму в літературі:

· Не зображення реальності, а перестворення картини світу,

· Незвичайний персонаж у виключній ситуації

· Екзотичний пейзаж (часто море, гори)

· Синтез жанрів, родів

· Синтез мистецтва, релігії та філософії

· Двосвіття (зовнішній світ, інопростір)

· Повага до творчості представників попередніх віків

· Тематика ночі, вампірів, нечисті

· Єдність музики, образотворчого мистецтва та літератури

 

Філософія:

· Шеллінг: натурфілософія, поет – більше ніж людина – пророк, поезія – універсальне уявлення про все – уміння побачити те, повз що інші проходять не помічаючи

· Гердер: пошук народного духу, що існує до народження будь чого – фольклор, легенди, казки

· Гегель: абсолютний дух – особистість – ідея – історія цивілізації

· Фіхте: суб’єктивний ідеалізм, принцип «створи себе сам», основа всього – Бог, Інтуіція відкриває Бога

 

Релігія:

Два напрями: розуміння релігії як внутрішнього переживання «залежності від нескінченності», Другий: тенденція до ортодоксального католицизма та реставрація середньовічних цінностей (пізній романтизм)

 

Гофман. Золоте горнятко

Ключові слова для впізнавання: студент Ансельм, старуха, ведьма, сирень, змейка Серпентина, архивариус Линдсгорст, Вероника, надворный советник, сумасшедший, чудеса, принц Фосфор, огненная лилия, Саламандр, Атлантида

Е.-А. По

1.Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури першої
половини ХІХ ст.

· Вплинули англійські і німецькі романики, Включає також філософію Китаю, Індії, античну філософію, для того, щоб заповнити свої прогалини у культурній сфері

· Весь світ наповнений символами; макрокосм, мікрокосм, людство і особистість, предмет і його ідеальний образ

· Макрокосм пізнається через мікрокосм

· Діалектики людських душ, увага до екстремально психологічного стану людини

· Шеллінг і Гегель – світ це продукт саморозвитку духу

· «Людина культури», в якій поєдналися природа і дух

· Трансциденталізм (в основі Кант «Критика чистого розуму», «Критика практичного розуму») – реакція на інтелектуальну революцію і взагалі механічну картину світу, висока увага до суб’єктивності людського досвіду

· Соціальна рівність, «всі люди ріві перед Богом» -

· Філософія цілісності «холізм» установка на особистий розвиток

· Істинне знання приходить з природи- Шеллінг натурфілософія

· В філософії По існує відмінність не між матеріальним та ідеальним, а між божественною першоматерієб і всією іншою матерією

 

2.Історико-культурна ситуація/художнє явище

Америка 19ст.

· Молода держава

· Громадянська війна (1861-65 рр.), яка завершилася перемогою Пн. І скасуванням рабства

· Будівництво залізниць,ліквідацією прикордоння з неосвоєними територіями.

· Були відкриті і досліджені великі поклади корисних копалин

· важливі технологічні інновації сприяли прискоренню індустріалізації.

· збільшується кількість сучаних американських міст.

· Завдяки Швидкій індустріалізації відбувається масова іміграція.

Е.-А. По «Крук»

Ключові слова: Ворон, Я, Ленор, бюст Паллади, «Все і більше нічого»/ «Nevermore»

1,2 спільне для двох творів
3. Жанрова парадигма (особливості певного жанру в контексті
жанрової парадигми романтизму).

· Сам автор назвав поемою

· Вводить нові поєднання розмірів і строф, розробляє внутрішню рифму, алітерацію, звуконаслідування, рефрен – цим досягає вічної ритмічності і музикальності

· Рефрен «Nevermore» не лише поєднує 18 строф, а й є важливим структурним елементом, причому завжди автор вкаладає в нього інший зміст

· Поема написана восьмистопним хореєм

· Схема римування - АВСВВВ, особливість в тому, що В є опорно-тематичною рифмою до рефрену

· Саме слово «Nevermore» імітує каркання ворона

· Асонанс звуку і:

And the Raven, never flitting, still is sitting, still is sitting.

· Аллітерація звук g: What this grim, ungainly, ghostly, gaunt, and ominous bird of yore.

· Мотив: нещасного кохання, ранньої смерті молодої жінки, взаємозв’язку світу тварин з людським

· Наявна містичність, завдяки образу ворона, також проявився у описі молодого чоловіка, кімнати і навколишнього середовища. Як вказав автор, на початку вірша молодий чоловік читав «дивовижні та урочі книги давнього письма», що є натяком на книги з магії чи окультних наук.

4. Поетикальні особливості (оповідь, час, простір, метафорика,
інтертекстуальність і т.п.).

Дія відбувається в одній кімнаті,

Час: о півночі, грудень(містичний час), плин часу, ми спостерігаємо у зміні поведінки героя, спочатку він наляканий, потім зацікавлений, обурений, розлючений

Оповідь йдеться від першої особи, чоловіка, який восени втратив свою кохану Леонору, переважно монолог, ворон повторює весь час «Nevermore»

Метафорика та інтертекстуальність: ворон –

В скандинавській міфології бог Одін мав двох воронів, які символізували також розум і пам'ять.

В Біблії ворон представлений як провісник невдачі чи горя.

Центральний образ міфів народів Пн Азіїї та Амерки, де він виступає, як культурний герой, могутній шаман чи тотем.

Образ народної поезії Англій та Шотландії. Багато творів носять це ім’я.

бюст Паллади(символізує мудрість), серафим (вогняний ангел ширить Божу любов в серцях людей)

СОНЕТ

 

Нет ничего прекрасней в мире, душа, величественный вид, утро, сити, красота рассвета, театры, башни, храмы, небо, покой, темза, город спит, покой в серце

 

Оповідь: поезія розпочинається із шокуючого для романтика твердження що немає нічого прекраснішого у світі. А він говорить про місто, не про природу. Далі перераховуються кораблі, театри й храми, згадки про природу немає аж до 7 рядка. І тоді стає зрозумілим, що місто не конфліктує із природою, а хоча воно і не є її частиною. Зрозуміло це й коли каже автор, що повітря не забруднене.

Далі Вордсворд шокує свого читача ще більше кажучи, що сонце не світило більш гарно ніде як тут. Далі відбуваться персоніфікація, сонце, Темза, будинки вони всі мають дух і своє серце. А зараз на світанку його ритм трохи застив. Завдяки цій персоніфікації, автор дає певний дух, духовність місту, що зазвичає бачиться як конструкція з каменю й заліза.

 

 

Зозуля

 

Голос твой, кукушка, птица, стон, повсюду, долині, сладкий сон мой, пеняй мне слух, ті не птица а дух, звук, что я искал, найти не мог, крик, не придух ли назад минувши дни, мир –царство снов

 

Оповідь:

Видно елемент ностальгії, автор відчуває радість коли чує голос зозулі.

Автор описує її як блукаючий голос, і створюється відчуття свободи, що пташка може піти сама куди вона хоче, вона може блукати і вона вільна.

У метафорі, що the bird "still longed for but never seen", складається враження,що автор шукає свою свободу. Це й переносить його у давні часи, Чудові, Золоті, коли він був молодим, наївним і вільним

Жайвір

Небесный пилигрим и менестрель, земля нечистая, ввысь взлетев, трель, сердцем здесь, гнездо среди трав, пение прервав, певун отважный, ты можежь петь средь синевы, тенистый лес для соловья, среди лучей – твое уединенье, твоя гармония, ты как мудрец

 

Жайвір це в певній мірі ода жайворонку за його унікальні властивості. Він дійсно проводить більшість часу в небі, і автора цікавить чи він так ненавидить бути на землі.

Жайвір – небесний пілігрим і менестрель, який в певному сенсі не хоче мати нічого спільного із цим світом. Однак він може співати у відкритому небі, а в хащах ні. За це йому автор надає певну похвалу. Люди можуть чути його пісню, що йде зверху до низу. І в такому випадку він ніби просвітлює людей, він як мудрець, що є вище. Однак не губить зв'язок із простим народом.

Среди лучей твое уединенье – це певний оксиморон, адже як можна усамітнитися в небі серед променів сонця? Однак це можливо лише тому, що жайвір – єдина пташка, що літає так високо.

 

Жовті нарциси

Я брел один, увидел нарциссов, у реки, они мелькают в хороводе, десятки тысяч их сплелись, волны не превзошли весельем их, поэт задором полон, когда усталый я они в мечтах мох, приносят свой задор.

 

Перша лінія - я брел как облачко весной. Персоніфікація і порівняння. Поет як тучка, що пливе в небі(порівняння). І коли далі він каже я, то має на увазі що він – хмарка дивиться вниз і захоплюється нарциссами. Тут персоніфікація – тучка захоплюється нарциссами. Рядок десятки тысяч их сплелись – це гіперболізація. Окрім того в оригіналі наявна алітерація - high and hills.

 

Назва Жовті нарциси – просте слово, що нагадує про прихід весни. І сам нарцис символізує собою радості і щастя у житті.

Нарциси дають людям радість, те захоплення від природи про яке вони забувають під час свого буденного життя.

Еміілі Дікінсон Лірика

Вірш 254

 

Ключові слова: надія, пташка, душа, не заглушити, співає, нічого у мене не просить, шторм

 

1.Філософський контекст:

 

- Розчарування в ідеях Просвітництва

- Дистанціювання романтиків від сучасного економічного і соціального порядку

- Головна небезпека романтика – сірий потік буденності

- Захоплення ідеєю захисту універсальності людської особистості

- Орієнтація романтиків на відкритість, безкінечність, незавершеність, фрагментарність, текучість

- Намагання відійти від раціоналізму класичних предків

- Культивування метафоризму у слові, намагання зробити усе максимально філософічним

- Поняття романтичної іронії; вона створює настрій, що дозволяє подивитися на усе зверху, в тому числі й на власну творчість

- Романтизм протистояв жанровому поділу мистецтв, обмін між різними видами мистецтв

- Естетика романтизму – естетика людської свободи, не варто перебільшувати роль об’єктивного світу.

 

2. Історико-культурна ситуація

 

- Приблизно 1820 рік романтизм з’явився в Америці

- Сильна орієнтація літератури на англійську, вже згодом своя власна

 

- Успішне завершення війни за незалежність

- Конституційне закріплення демократичних свобод

- Період експансії в Америці, період росту національної самосвідомості, тому національні ноти

- Романтики Америки, ще вірять в ідея вищості і переваги Нового світу над старим

- Поширена ідея, що Мистецтво більше ніж наука здатне виразити істину

- Процес самопізнання людини – головний метод романтиків

- Ідея самопізнання – це вже не егоїзм, це спосіб пізнання, що може відкрити Всесвіт

- Ландшафт Америки: гори, пустелі, і тропіки сприяв романтичним ідеям

- Тоді здавалося, що дух романтизму відповідає уявленням про американську демократію. Адже романтизм в Америці виділяв індивідуалізм, стверджував цінність кожної людини і натхненно намагався виразити етичні і естетичні цінності.

- Однак менше фантастичних елементів, що може стверджувати певний прозаїзм американської нації з самого рання

Жанрова парадигма

 

- Романтизм призвів до небувалого розквіту лірики, збагатив її новими формами та розмірами.

- Гельдерлін вніс в німецькую по­езію відповідні грецькі розміри, Новаліс — вільні ритми в дусі сучасного верлібра, Брентано — народну тра­дицію и пов'язаний з нею розмір

- Романтична поезія перетворює світ, природа стає живою і має душу

- Всі почуття героя поєднані

- В Англії, на яку довгий час орієнтувалася Америка, сформувалася озерна школа

Велике значення красі озер і гір

- Важливим Був Байрон і його тип «Байронічного героя». Риси: світтова скорбота, бунтарська непримиримість, пристрасті і свободолюбові прагнення.

- В Америці поезією займалися Генри Уодсворт Лонгфелло і Едгар Аллан По

- Генрі Лонгфелло- національна література

- По – література жаху, містика

- Емілі Дікінсон: теми внутрішнього і зовнішнього світу(двосвіття), усі почуття і переживання: навіть екстаз і відчай. Теми смерті і надії на безсмертя

- Специфічна форма поезії: строки короткі в багатьох поезіях, відсутні назви. Присутян незвичайна пунктуація(дуже любила тире).

4. Поетикальні особливості

Метафорика: порівняння надії із пташкою. Птаха співає мелодію без слів. Надія –щось, що ми розуміємо без слів, ми можемо відчути ефект. Шторм – жорстокість, бо хана пташці може наступити. Однак пташка ніколи не прохає нічого, і її спів завжди чути – надія вічно жива.

Простір – абсолютно необмежений. Надія є усюди. І в далекій стороні. Те ж саме і з часом –завжди є надія. Навіть найжорстокіший шторм не може її здолати.

 

Поезія 258

Ідентичні

4.

Поезія 338

Джон Кітс

Для впізнавання:

Ода до грецької вази

Ти наречена, що зберіг нам час,

Дитя мовчання й туги за старим,

Історик, що б повідать міг для нас

Щось краще, ніж вся повінь наших рим.

Яку легенду ти таїш в собі?

 

Аркадія

 

погоня, боротьба

 

Не змовкнуть й співу юнки й юнака,

Й деревам поряд вічно зеленіть.

 

Цвісти вам вічно, хоч не мавши втіх;

Любов і юність вже не відмінить.

 

Блаженні віти! Вас не оголить

Й "Прощай!" -- ніколи не казать весні.

Щасливий і співець, бо душу влить

Зміг в вічно нестаріючі пісні.

 

Хто ці, які принести жертву йдуть?

 

Й ніколи хтось не вернеться, щоб всім

Нам розказати, що ж там відбулось.

 

Аттична формо! Вічна пастораль!

 

"Краса -- це правда, правда -- це краса!" --

 

суть – античність, застиглість, краса, незмінність

Ода солов’ю

От боли сердце замереть готово,

И разум - на пороге забытья

 

И внемлю, легкокрылая Дриада,

Мелодиям твоим,

 

глоток вина

 

Веселье, танец, песня, звон кимвала;

 

спить, уйти, от счастья замирая,

Туда, к тебе, где тишь и темнота.

 

Где седина касается волос,

Ода до грецької вази

Оповідь: герой дивиться на грецьку вазу – це викликає у нього думки про вічність мистецтва та краси і плинність життя,про вічність досконалої краси на противагу недосконалому земному життю, піднімає проблему творчості і фантазії, що дозволяє наблизитись до Краси. Ваза розповідає історію, більш того, це комплекс іторій – кожен малюнок на вазі має свою історію + теми любові та сільського життя (зображення на вазі) ознаки оповіді: висока інтенсивність, емоційність

Час: парадокс часу – застиглість зображені на вазі, їх вічність й замороженність – й динамічність картин, що там зображені (= вічність краси й невічність життя). Краса, мистецтво – поза часом

Простір: простір розширюється: від тут і тепер, біля грецької вази – до повернення в Античність і спостеріганням за картинами пасторального життя

Метафорика: ваза як мистецтво і краса, розпис вази – пасторальне життя, відмінне від сьогоднішнього, використання парадоксів й оксиморонів (грає на сопілці – мовчазна музика, мирна цитадель), прийом контрасту, персоніфікація – малюнки стають динамічними сценами з життя

Інтертекстуальність: багато алюзій, пов’язаних з античністю (Аттика, Аркадія) – відсилка до античності як до еталона краси.

 

Ода солов’ю

Оповідь: опис та зміна почуттів героя під час того, як він чує спів солов’я (ніби яд, передсмертний стан – летить на поетичних крилах до солов’я) конфлікт реального світу та фантастичного, між реальність та злиттям поета з природою, боротьба між ідеальним та актуальним, між болем та насолодою, життя – розчарування, музика (мистецтво) – щастя, втікти від життя через уяву. ЕСКАПІЗМ, сум, песимізм, розчарування

Час: ніч (ніби інтимна обстановка, коли у темноті загострюються відчуття), пісня соловя вічна – її чують і королі і бідні.

Простір: реальний та фантастичний (життя та фантазія)

Метафорика: соловей – ідеалізований образ поета, що вільно творить, метафоричні крила поезії, що відносять його до солов’я – до мистецтва, риторичні питання, метафорично – люди «голодне» покоління – приходять, з’їдаючи попередніх і потом йдуть

Інтертекстуальність: відсилання до грецької міфології (Гіпокрін – фонтан поетичного натхнення), до Біблії

Як в попередньому

Кольрідж належав до лейкістів (Озерної школи) ПС: поему йому допомагав писати Вордсворт

Поетикальні особливості

Бальзак Червоне і Чорне

- фабула роману заснована на реальних подіях, пов'язаних з судовою справою Антуана Берте.

- хронікально-лінійна композиція, організована біографією героя (подібно традиціям романістів 18 ст., зокрема Філдінгу)

- сюжет побудований на історії духовного життя героя, становленні його характеру, представленого в складній і драматичній взаємодії із соціальним середовищем.

- сюжет визначає не інтрига, а дія внутрішня перенесена на розум і душу Жюльєна.

- особлива значимість внутрішніх монологів

- стрімкий розвиток подій

- відсутність ретроспективи

- небагато описів

- достовірність тексту

- математично сувора, абсолютно природня мова

- хроніка 19ст - придворна аристократія провінційне дворянство, вищі та середні верстви духовенства, буржуазія, дрібні підприємці і селяни.

- антагоністичні начала у душі Ж.

- діалектичність з «Ваніна Ваніні» Стендаля у рисах головних героїв

- епіграф - слова діяча Французької революції Ж. Дантона: "Правда, гірка правда".(підкреслює небувалу правдивість, зв'язок проблематики твору з революцією)

- Загальних літературних корінь героя можна спостерігати в образі індивідуаліста з «Сповіді» Ж.-Ж. Руссо (1770)

- посилання на легенду про Маргариту Наварську, яка поховала голову свого страченого коханого, що пізніше зробила й Матільда де Ла-Моль з Ж.

- оповідь від третьої особи

- доба Реставрації, післянаполеонівський період, Франція, Вер’єр, Париж…

- три основних місця дії - будинок пана де Реналя, безансонська семінарія і паризький особняк маркіза де ла Моля.

- символ яструба – асоціація з Наполеоном кумиром Ж.

- червоне –колір мундирів наполеонівської армії, чорне – колір вбрання кліриків (постійне метання героя від одного до іншого)

- філософія Стендаля – концепція Гельвеція - концепція «особистого інтересу» як природної основи людини, для якого «прагнення до щастя» є головним стимулом усіх діянь.

- Бейлізм - оригінальний стиль і композиція Стендаля

- герой протилежний своєму суспільству

Персонажі: Жюльен Сорель, пані де Реналь, Матильда де Ла-Моль та ін

Стендаль Шагренева Шкіра

- конфлікт - зіткнення молодої людини зі своїм часом.

- центр проблематики роману зміщується в філософську площину: яка ціна, яку людині належить заплатити за здійснення її бажань?

- проблема кар’єри

- французьке слово chagrin означає водночас вид віслюка й біль.

- символіка талісмана - в шагреневій шкірі з'єднані «могти і бажати», але за його могутність покладена єдино можлива ціна - людське життя.

- шагренева шкіра - символ фатальної приреченості особистості на шляху угамування егоїстичних бажань і пристрастей.

- дві системи, два типи буття: життя, повне прагнень і пристрастей, що вбивають своєю надмірністю людини, і життя аскетичне, єдине задоволення якої в пасивному всезнанні і потенційній всемогутності. Якщо в міркуваннях старого-антиквара міститься філософське обгрунтування і прийняття другого типу буття, то апологією першого є пристрасний монолог куртизанки Акіліни (у сцені оргії у Тайфера).

- антикварна лавка ніби вміщає у собі всю історію людства

- форма філософської притчі

- три розділи й епілог

- динамічна примхлива композиція

- лаконізм характеристик

- подекуди дотепність

- описовий стиль, з фантастикою.

- широка парадигма образів

- містичний, фантастичний елемент – зв'язок з естетикою романтизму

- характер проблем і спосіб їх постановки – суто реалістичні риси

- дії - 1829р кінець Реставрації

- оповідь від 3 особи

Персонажі: Рафаель де Валантен, Еміль, Поліна, пані Годен, Графиня Феодора, Растіньяк, антиквар, Тайфер та ін

Бальзак Батечко Горіо

- історія Горіо обрамляється багатьма сюжетними лініями

- тема доль молодого покоління дворянства

- ціла система персонажів, прямо або опосередко