П.Б. Шеллі «Прометей закутий»

Ключові слова: Прометей, Азия, Демогоргон, Пантея, Океаниди, Юпитер,Иона, Земля, Юпитер, Океан, Дух Землі, Аполлон, Меркурій, Геркулес, Дух Місяця, Фавни, Фурії

1.Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури першої
половини ХІХ ст.

· Ніцше - світ дисгармонійний, хаос, людина повинна подолати огиду до такого світу, взяти владу над самим собою, навчитися радіти і відродити волю до діяльності. Майбутнє пов'язувалося з появою надлюдини (Прометей), так само здатного і до добра, і до зла.

· Шеллінг – об’єднання людини і цивілізації в одне ціле

· Фіхте – суб’єктивний ідеалізм, зроби себе сам, точкою опори в світі, буття об’єкта виводиться з його діяльності(Ну прям про Прометея)

2.Історико-культурна ситуація/художнє явище (особливості літературного
процесу періоду, що вивчається).

· Загострення класової боротьби

· Складається система світового господарства

· поява класу промислового пролетаріату.

· У більшості країн Західної Європи завершилося формування націй як історично сформованих спільностей з єдиною державністю, економічним життям (національним ринком) і літературною мовою.

· соціальними революціями і наполеонівських воєн.

· Поява капіталістів

 

3. Жанрова парадигма

· Поетична драма, в 4 актах, не для гри на сцені!!!!,(Есхіл – 3 акти) в якій людина за своєю природою може подолати все

· Використання античного міфу Есхіла про Прометея

· В передмові автор пояснює різницю між ними: Есхіл: Прометей примиряється з Зевсом, у Шеллі Прометей перемагає Юпітера, він є вічним бунтарем

· Він олюднює Природу, Любов, Красу

· Виключний герой у виключних обставинах

· Його перероблений сюжет сприяє до виникнення утопічного соціалізму

 

4. Поетикальні особливості (оповідь, час, простір, метафорика,
інтертекстуальність і т.п.).

Оповідь: як п’єса, оповідь є швидкою та динамічною

Час:ніч переходить в день, що символізує перемогу справедливості

Простір: Кавказькі гори, Індія, земля, небо, підземне царство(печера)

Метафорика та інтертекстуальність:

Образ Прометея – образ бунтаря-рятівника. Маркс назвав Прометея найблагороднішим мучеником. Також це образ найвищого духовного та розумового розвитку, що веде до благородних цілей

Прометей – Ісус, що страждає за весь народ

Азія – його кохана океаніда, яка є втіленням земної мудрості і краси

Демогоргон – грецьке ім'я диявола,явище абстрактне, суцільна темнота, Зло, це щось вище за Аїда

Фінал драми є суцільним втіленням соціально-утопічних поглядів автора, звільнення людства, віра в прогрес

 

 

11. Д.Г. Байрон – Каїн

1. Романтизм-направлення у європейському мистецтві першої пол. 19ст.

Визначальні риси романтизму:

- заперечення раціоналізму доби Просвітництва;

- ідеалізм у філософії;

- вільна побудова творів;

- апологія (захист) особистості;

- неприйняття буденності й звеличення «життя духу» (найвищими виявами його були образотворче мистецтво, релігія, музика, філософія);

- культ почуттів;

- ліричні та ліро-епічні форми;

- захоплення фольклором, інтенсивне використання фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічних прийомів;

- інтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо.

Романтизм іноді вдається до смішного, гумористичного, чудернацького.

Своєрідним явищем поетики романтизму стає так звана «романтична іронія».

Ще одним засобом романтичного пізнання Всесвіту стає гротеск

 

Релігія в період романтизму:

Почала навіть формуватись нова релігійна атмосфера: почасти як реакція супроти атеїзму просвітницької та революційної доби, а почасти як наслідок припинення багатьох давніх форм релігійної дискримінації, поширення принципу релігійної терпимості. Релігія відроджувалась, що засвідчувало побожне завзяття мас, зміцнення церковної організації, великий масив теологічних праць, пожвавлення теологічних дискусій. Останньому сприяла глибока цікавість романтичної доби до екзотичних релігій, надто буддизму й індуїзму, а також поширення наукових знань.

 

2. романтичні тенденції в Англії почали проявлятись ще 18 ст (іронічна самооцінка, антираціоналізм, уявлення про "оригінальність", "незвичність", "непояснимість", тяжіння до старини). Загалом політична та економічна ситуація Англії вплинули на формування головних ідей творців періоду романтизму, а саме: бурхливий розвиток міст, зростання чисельності робітників і ремісників, зубожіння селянства, урбанізація.

Своєрідні особливості англійського романтизму:

o період передромантизму охопив кілька десятиліть II пол. XVIII ст.

o середньовіччя викликало особливий інтерес у британців. Готику багато хто розумів як початок національної історії і культури;

o звернення до релігійних джерел, зокрема до Біблії, - норма доби;

o захоплення національним фольклором, збирання його скарбів письменниками-романтиками;

o життя селянства, його своєрідна духовна культура, доля робітничого класу, його боротьба за свої права стали об'єктом вивчення романтиків;

o розробка нової теми - показ далеких подорожей через моря і пустелі, опанування простором далеких країн і континентів;

o перевага лірики, ліро-епічних форм і роману над традиційними епосом та драмою.

3. Жанр драми “Каїн” сам автор визначив як “містерію”, іронічно зв’язавши цей середньовічний жанр також із мораліте, повчальними алегоричними драмами, адже містерії відображали найяскравіші епізоди із життя святих, а мораліте були призначені для розвінчання вад і ствердження благочестя. В містерії Байрона відтворюється його інтерпретація тих рядків Біблії, в яких йде мова про долю першого вбивці, лютого Каїна.

Містерія (драматична поема, лірична драма).

До містеріально-універсальних драм можна віднести таких представників з літератури: «Жизнь и смерть святой Геновевы» (1800) и «Император Октавиан» (1804) Л.Тика; к философским драмам - «Прометей освобожденный» (1819) П.-Б.Шелли, «Дзяды» (1820-1832) А.Мицкевича, «Иридион» (1833-1836),Байрон та Шеллі ("Прометей освобожденный"), у Франції - Мюссе6.

Зазвичай її використовували в цілях саркастичного викриття, пов»язаного з боротьбою проти культу бога та у спробах зобразити біблійні закони та церковні канони.

4. «Каїн» - 1821 – в основу сюжету покладена біблійська легенда про сина першої людини на землі Адама Каїн, який вбив свого брата Авеля (інтертекстуальність). Такий сюжет був характерний для середньовічного театру, тому Байрон і назвав «Каїна» містерією. Тим паче релігійності в творі немає. Вбивця Каїн стає справжнім втіленням романтичного героя. Титанічний індивідуалізм змушує кинути виклик самому богу, і вбивство рабськи покірного богу Авеля – форма протесту проти жорстокості бога, який вимагає для себе кровавих жертв. Ідея боротьби проти бога змальовується і образі Люцифера – прекрасного янгола, який повстав проти бога, через що був кинутий в пекло і називався сатаною.

Простір – дія розгортається в «місцевості біля раю»

в другому акті дії розгортаються в «безодні простору»

минулі і прийдешні світи

похмуре царство смерті, яке показує Каїну Люцифер

безрадісна пустеля, «на схід від раю»

 

Поема повна метафор, звернень та гіперболізації. Трансформація містерії від смертного гріха в хвилююче таїнство непримиренного богоборства.

 

Ключові фрази: “Мы существа, Дерзнувшие сознать свое бессмертие, Взглянуть в лицо всесильному тирану, Сказать ему, что зло не есть добро. Он велик, Но он в своем величии несчастней, Чем мы в борьбе.

 

 

12. У. Блейк – Лірика: Пісні невинності. Пісні досвіду. Тигр, ягня, метелик.

1. Романтизм-направлення у європейському мистецтві першої пол. 19ст.

Визначальні риси романтизму:

- заперечення раціоналізму доби Просвітництва;

- ідеалізм у філософії;

- вільна побудова творів;

- апологія (захист) особистості;

- неприйняття буденності й звеличення «життя духу» (найвищими виявами його були образотворче мистецтво, релігія, музика, філософія);

- культ почуттів;

- ліричні та ліро-епічні форми;

- захоплення фольклором, інтенсивне використання фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічних прийомів;

- інтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо.

Романтизм іноді вдається до смішного, гумористичного, чудернацького.

Своєрідним явищем поетики романтизму стає так звана «романтична іронія».

Ще одним засобом романтичного пізнання Всесвіту стає гротеск

 

Релігія в період романтизму:

Почала навіть формуватись нова релігійна атмосфера: почасти як реакція супроти атеїзму просвітницької та революційної доби, а почасти як наслідок припинення багатьох давніх форм релігійної дискримінації, поширення принципу релігійної терпимості. Релігія відроджувалась, що засвідчувало побожне завзяття мас, зміцнення церковної організації, великий масив теологічних праць, пожвавлення теологічних дискусій. Останньому сприяла глибока цікавість романтичної доби до екзотичних релігій, надто буддизму й індуїзму, а також поширення наукових знань.

 

2. романтичні тенденції в Англії почали проявлятись ще 18 ст (іронічна самооцінка, антираціоналізм, уявлення про "оригінальність", "незвичність", "непояснимість", тяжіння до старини). Загалом політична та економічна ситуація Англії вплинули на формування головних ідей творців періоду романтизму, а саме: бурхливий розвиток міст, зростання чисельності робітників і ремісників, зубожіння селянства, урбанізація.

 

Своєрідні особливості англійського романтизму:

o період передромантизму охопив кілька десятиліть II пол. XVIII ст.

o середньовіччя викликало особливий інтерес у британців. Готику багато хто розумів як початок національної історії і культури;

o звернення до релігійних джерел, зокрема до Біблії, - норма доби;

o захоплення національним фольклором, збирання його скарбів письменниками-романтиками;

o життя селянства, його своєрідна духовна культура, доля робітничого класу, його боротьба за свої права стали об'єктом вивчення романтиків;

o розробка нової теми - показ далеких подорожей через моря і пустелі, опанування простором далеких країн і континентів;

o перевага лірики, ліро-епічних форм і роману над традиційними епосом та драмою.

3. Основні визначальні риси поезії в добу романтизму:

- стає символом нескінченного. Як повідомляє Ф.Шегель, поезія романтизму стає трансцендентною, тобто такою, яка прагне до зв’язку ідеального та реального.

- зневажає світове користолюбство;

- У поетичних трактуваннях природи представники романтизму виражали захоплення до образних змін й безмежного простору, які пробуджують прагнення та викликають спогади. Їх цікавив ліс, сповнений таємниць, самотність, тишина, природа, яка збуджує фантазію;

- надзвичайно своєрідним явищем у поетиці романтизму була. й так звана романтична іронія.

4. Пісні невинності і досвіду: Ягня -

Милый Агнец, расскажи,

Кем ты создан, расскажи?

Из каких ты вышел рук?

Кто тебя привел на луг?

Кто пушок придумал твой,

Чистый, мягкий, золотой?

Кто тебе твой голос дал,

Чтоб так нежно он звучал?

Милый Агнец, расскажи,

Кем ты создан, расскажи?

 

Поезія Блейка заперечує і знищує найближчу дійсність, так як бачить в ній екран, який перекриває собою істинне обличчя світу. Тим не менш поезія погоджується із зовнішнім існуванням стін по відношенню до «я». Посил Блейка ґрунтується на самоцінності поезії – зовнішній по відношенню до «я». Нариклад -

Милый Агнец, я скажу! -

Имя Агнца он избрал,

Ибо так себя назвал.

Как дитя, он тих и мил -

Он пришел и всех простил.

Я дитя, и Агнец ты -

 

Тигр –

Тигр, тигр, жгучий страх,

Ты горишь в ночных лесах.

Чей бессмертный взор, любя,

Создал страшного тебя?

……………….

Он, создание любя,

Улыбнулся ль на тебя?

Тот же ль он тебя создал,

Кто рожденье агнцу дал?

 

У віршах про Ягня та Тигра відчувається значний символізм, який притаманний творчості Блейка.

Простір: небеса, земля, нічні ліси.

Як на мене, у вірші про Тигра проходить ідея Альбіона – «падшого» людства, який втратив початкову ідею свого існування. Кінцева ціль його філософії зводиться до одного – повернути людство на шлях істинний, до того ж Блейк одразу дає зрозуміти: партія Бога в цій місії програна.

Блейк використовує яскраві епітети для детальнішого зображення всього жахіття образу тигра.

"тигр", хижак уособлює в творчості Блейка силу і міць.

«Чей был молот, цепи чьи,

Чтоб скрепить мечты твои?» - мається на увазі постійна боротьба Блейка проти загальновстановлених канонів, як він зазначав «краще вбий дитину аніж тримай свої бажання вглибині душі». Силу, духовну міць замуровують у кайдани через тогочасну мораль і важко вибратись із цього колеса життя.

Метелик –

Бездумно танец

Мотылька

Оборвала

Моя рука.

 

А чем и я

Не мотылек?

Ведь нам один

Отпущен срок:

 

Порхаю

И пою, пока

Слепая

Не сомнет рука.

 

Насичене використання метафорики. В цьому вірші ми можемо помітити відношення автора до підкорення, слабкості та привілей заможних людей. Як відомом, Блейк постійно закликав боротись з рабством, не мати права замахнутись «на пурхання життя іншої людини». Те що в поняття Блейка являлось обмеженням свободи, було розповсюджено впливом церкви.

 

Вордсворд. СОНЕТ, зозуля, жайвір, жовті нарциси, передмова до ліричних балад

 

1.Філософсько-естетичний, світоглядний контекст літератури першої
половини ХІХ ст.

-

- Розчарування в ідеях Просвітництва

- Дистанціювання романтиків від сучасного економічного і соціального порядку

- Головна небезпека романтика – сірий потік буденності

- Захоплення ідеєю захисту універсальності людської особистості

- Орієнтація романтиків на відкритість, безкінечність, незавершеність, фрагментарність, текучість

- Намагання відійти від раціоналізму класичних предків

- Культивування метафоризму у слові, намагання зробити усе максимально філософічним

- Поняття романтичної іронії; вона створює настрій, що дозволяє подивитися на усе зверху, в тому числі й на власну творчість

- Романтизм протистояв жанровому поділу мистецтв, обмін між різними видами мистецтв

- Естетика романтизму – естетика людської свободи, не варто перебільшувати роль об’єктивного світу.