У зважений алюмінієвий бюкс поміщають відважені на аналітичних вагах 10 г повітряно-сухого грунту, просіяного через сито з отвором 1мм.

2. Бюкс із відкритою кришкою поміщають в ексикатор, на дно якого наливають 10%-ну Н₂SО₄ (з розрахунку 2 мл на 1 г грунту) або насичений розчий К₂SО₄ (100 г солі розчиняють у 1 л дистильованої води). Цей розчин створює в атмосфері 99% відносної вологості. Потім ексикатор ставлять у темне місце для зменшення коливання температури. У цих умовах грунт до краю насичується гігроскопічною вологою, вага його збільшується. Бюкс з грунтом зважують. Повторюють зважування доти, доки вага перестане збільшуватись.

3. Після встановлення постійної ваги бюкс з грунтом висушують у сушильній шафі при температурі 105⁰С протягом 5 годин. Потім бюкс охолоджують в ексикаторі та зважують. Різниця між вагою бюкса з грунтом після насичення і вагою бюкса з грунтом після висушування дає величину максимальної гігроскопічної вологи (МГВ) – обчислюють у відсотках до абсолютно сухого грунту за формулою:

де А – вага бюкса;

В – вага бюкса з грунтом після насичення, г;

Б – вага бюкса з грунтом після просушування, г.

Результати визначення МГВ заносять у таблицю:

Горизонт та глибина взяття зразка грунту, см

№ бюк-са

Вага пустого бюкса, г (А)

Вага бюкса з повітряно-сухим грунтом,г (А0)

Вага бюкса з насиче- ним грунтом, г (В)

Вага бюкса з просу-шеним грунтом,г (Б)

МГВ(%)

Самостійна робота

Завершити аналізи із визначення польової, гігроскопічної і максимальної гігроскопічної вологи.

Г. Обчислення продуктивної (доступної) вологи в орному шарі ґрунту

З агрономічної точки зору ґрунтову вологу слід поділяти на воду доступну рослинам (продуктивну) і воду недоступну для неї.

Доступна рослинам вода перебуває в ґрунті у вільному стані і міститься в різних ґрунтових порах. Вода, яка є у великих не- капілярних порах рухається по ґрунті під дією сили тяжіння зверху вниз. Це так звана гравітаційна вода. Вона відносно швидко стікає в глибокі горизонти і не створює міцного запасу води в ґрунті.

Вода, яка є в тонких капілярних порах (капілярна вода), рухається по ґрунті під дією капілярних (меніскових) сил у будь – якому напрямі і затримується в ньому досить довго. Постачання рослинами води відбувається в основному за рахунок капілярної води. Недоступна рослинам вода перебуває у ґрунті в різних формах. Однією із форм недоступної рослинам води є гігроскопічна.

Польова вологість ґрунту є сумою процентного вмісту в ґрунті води, доступної для рослин, і води, недоступної для рослин. Кількість останньої наближено дорівнює подвоєному вмісту гігроскопічної вологи, звідси вміст доступної для рослин води визначають за різницею А – 2Б, де А – польова вологість ґрунту, а Б - вміст у ґрунті гігроскопічної вологи.

Так, коли було визначено, що польова вологість ґрунту становить 32,5%, а вміст гігроскопічної вологи – 3,5%, то вміст води недоступної для рослин, становитиме 7,0%, а доступної – 25,5%.

Однак, щоб вирішити питання про загальну забезпеченість рослин вологою, відомостей про її відсотковий вміст буває не досить. Для цього потрібне обчислення кількісного вмісту води в тій чи іншій його товщі, які проводять у вагових одиницях або в міліметрах.

Обчислення запасу доступної для рослин води в орному шарі легко зробити, знаючи відсотковий вміст доступної для рослин вологи в орному шарі ґрунту. Для цього вміст вологи у відсотках множать на 10 для визначення кількості в одному кілограмі ґрунту, а потім здобуту величину множать на 3 мільйони (приблизна кількість кілограмів грунту в орному шарі товщиною 20см на одному гектарі). В результаті дістають вагу доступної для рослин води (в грамах) в орному шарі на 1 га. Це обчислення має трохи наближений характер. Якщо передбачається проводити подібне обчислення, то для визначення вологості слід брати кілька зразків із різних ділянок поля рівномірно по всій товщі орного шару (через 10см).

Обчислення запасів доступної для рослин води в міліметрах. Витрачення води з ґрунту і потребу в ній різних рослин обчислюють у міліметрах.

Це пов’язано з тим, що дані про надходження в ґрунт води разом з опадами дають також у міліметрах води, які б покрили одиницю площі, якби вода не стікала і не вбиралась. Так відомо, що силу дощу вимірюють у міліметрах, кількість опадів також у міліметрах.

Обчислення води в міліметрах проводиться так. Припустимо, що випав дощ силою 1 мм. Якби не було стікання і вбирання води в ґрунт, кожна одиниця поверхні покрилася б шаром води в 1 мм. При цьому води на 1 га, очевидно було б: 1 мм · 10000 м² (тобто 10 мільярдів мм²) = 10 мільярдів мм³, або 10 м³ води, що дорівнює 10т води.

Знаючи, що дощ силою 1 мм дає на 1 га 10 т води і навпаки, запас 10 т дорівнює 1 мм, ми можемо легко підрахувати запас вологи в будь – якому шарі ґрунту в міліметрах.

Припустимо, що вміст доступної для рослин води в ґрунті орного шару становить 25%. Обчислюємо її запас на 1га. Він, очевидно, дорівнюватиме 25 · 10 · 3000000 = 750000000 = 750 т або 75 мм. Такі обчислення допомагають правильно оцінити водний режим ґрунту і забезпеченість вологою окремих рослин. Для цього слід знати, звичайно, потребу у волозі різних рослин.

Оцінка запасів продуктивної вологи:

Запаси продуктивної вологи в ґрунті (у мм) оцінюють за такою шкалою:

у шарі 0-0,2 м запаси:

-хороші > 40

-задовільні 20-40

-незадовільні < 20

у шарі 0-1 м запаси:

-дуже хороші > 160

-задовільні 130-90

-незадовільні 90-60

-дуже незадовільні < 60.

Контрольні запитання

Які процеси включає підготовка грунту до аналізу на визначення польової вологи, а які на визначення гігроскопічної вологи?