Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у НС в україні з урахуванням правового статусу і повноважень органів влади.

Надзвичайна ситуація – це порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об’єкті або території, що спричиняється аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призводить (може призвести) до загибелі людей чи значних матеріальних втрат.

Загальними ознаками НС вважаються:

• наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов для їх життєдіяльності;

• заподіяння економічних збитків;

• істотне погіршення стану природного (або соціального) довкілля.

Рівень НС визначається фахівцями на основі аналізу трьох груп факторів: територіального поширення; розміру заподіяних (очікуваних) економічних збитків і людських втрат; класифікаційних ознак НС, що включають генезис НС (техногенні, природні, соціально-політичні, воєнні), а та-кож масштаб НС (об’єктові, місцеві, регіональні та загальнодержавні).

Для боротьби з НС в Україні розроблена єдина державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру (ЄДС НС), головною підсистемою якої є забезпечення пожежної безпеки (СЗПБ), що має свої територіальні державні структури і, перш за все, органи і підрозділи ДПО, від якості й ефективності роботи яких залежить стан СЗПБ.

Оскільки проектування організаційних структур пов’язано, окрім іншого, із “слабоструктурованими проблемами”, їх розв’язання не обмежується застосуванням лише засобів математичного формалізму, а вимагає експертних оцінок. Разом з тим, найбільш придатним для поєднання ме-тодів формального і неформального аналізу структур управління визначається і захищається системно-цільовий підхід.

Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні.

У разі істотного погіршення виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної та гідрометеорологічної обстановки або отримання інформації (прогнозу) про можливість виникнення НС державного рівня, а також у разі раптового її виникнення вводиться режим підвищеної готовності:

керівниками міністерств, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (незалежно від форми власності і господарювання) - для органів управління функціональних підсистем Системи;

керівниками місцевих органів виконавчої влади, територіям яких загрожує НС, - для органів управління територіальних підсистем Системи, підпорядкованих і розміщених на цій території структурних підрозділів функціональних підсистем Системи.

Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій переводиться у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації за рішенням голови цієї Комісії.

Переведення у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації структурних підрозділів апарату МНС, аварійно-рятувальних підрозділів військ Цивільної оборони (далі - військ ЦО) та спеціалізованих формувань МНС здійснюється за рішенням Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

В окремих випадках до вирішення завдань реагування на НС державного рівня згідно із законодавством можуть залучатися частини і підрозділи Збройних Сил та інших військових формувань, які приводяться у режим підвищеної готовності.

Сили та засоби функціональних підсистем Системи для вирішення завдань реагування на НС приводяться у режим підвищеної готовності та у режим надзвичайної ситуації рішенням керівників центральних органів виконавчої влади.

Загальні норми законодавства, підзаконних актів, стандарти і технічні умови, технічні і адміністративні регламенти, що регламентують принципи і механізми регулювання безпеки, зниження ризиків і пом’якшення наслідків НС.

Правовою основою безпеки життєдіяльності є Конституція України.

Кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв'язання екологічних проблем, вдоскона­лення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 з останніми змінами від 02.04.2009, здійснюється для забезпечення організації взаємодії центра­льних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій у процесі вирішення питань, пов'язаних з надзвичайними ситуаціями та ліквідацією їх наслідків.

Залежно від обсягів заподіяних наслідків, технічних і матеріальних ресурсів, необхідних для їх ліквідації, надзвичайна ситуація класиці­кується як державного, регіонального, місцевого та об'єктового рівня.

Однайменний Закон визначає організаційні та правові основи захисту громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України, захисту об'єктів виробничого і соціа­ль­ного призначення, довкілля від надзвичайних ситуацій техноген­ного та природного характеру.

 

Превентивні та ситуаційні норми: експертиза, ліцензування, сертифікація, аудит; підвищення технологічної безпеки виробничих процесів та експлуатаційної надійності об’єктів, підготовка об’єктів економіки і систем життєзабезпечення до роботи в умовах НС.

Комплексна державна експертиза об’єкту включає:

- державну інвестиційну експертизу об’єкту;

- державну санітарно - епідеміологічну експертизу об’єкту;

- державну екологічну експертизу об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України;

- державну експертизу проектно-кошторисної документації у частині пожежної безпеки;

- державну експертизу об'єктів виробничого призначення та інженерної інфраструктури у частині охорони праці;

- державну експертизу, що стосується енерготехнологічної частини проектно-кошторисної документації;

- державну експертизу потенційно небезпечних об'єктів виробничого призначення у частині протиаварійного захисту за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України;

- державну експертизу об'єктів, які потенційно можуть становити ядерну та радіаційну небезпеку.

Компенсаційні та регламентні норми: пільги, резервування джерел постачання, матеріально-технічних і фінансових ресурсів, страхування, спеціальні виплати, норми цивільної, адміністративної відповідальності та процедури їхнього застосування.

Поняття пільги є неоднозначним і тому має розглядатися в контексті конкретної правової системи. Що стосується конституційного права поняття пільги може включати не тільки певні блага, що розподіляються на розсуд державної влади, тобто мають природу привілеїв, але й можуть виступати як права, зокрема, конституційні, а досить значне числа з них – як право власності в конституційному розумінні цього поняття.Резерв - запас чого-небудь на випадок потреби;джерело, звідки черпаються нові засоби, сили. Створення фінансових резервів має на меті фінансування захо­дів з ліквідації імовірного виникнення явищ, зумовлених характером процесу суспільного відтворення з можливими випадками прояву дис­пропорцій у процесі виробництва і змінами його технології, кон'юнктурою ринку, зовнішньоекономічною діяльністю тощо. Дже­релом формування фінансових резервів є валовий внутрішній продукт, який створюється у суспільстві. Обсяг фінансових резервів не може бути надмірним. Великі фінансові резерви відволікають фінансові ре­сурси, що може негативно позначитися на розвитку економіки. Матеріально-технічна група об’єднує інвестиційні можливості закладені в складі та структурі виробничих фондів (виробничий, ринковий і т. ін.), рівні технічної і технологічної оснащеності. Якщо матеріально-технічна група чинників створює передумови для трудозберігання, то організаційно-технічні — пов’язані з їх реалізацією. Закладені у цих чинниках можливості впливають на формування та використання резервів через організацію процесу виробництва і праці, використання основних та обігових коштів, виробничих площ і робочої сили.Страхування — вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій).Також існує безліч спеціальних виплат (пенсії, одноразові допомоги..),людям, які постраждали внаслідок специфічних обставин(аварія на АЕС, інваліди та ін), тобто ці спеціальні виплати здійснюються для певної категорії людей.Цивільна відповідальність полягає у застосуванні до правопорушника (боржника) в інтересах іншої особи (потерпілого, кредитора) або державу встановлених законом або договором заходів впливу, що тягнуть для нього негативні, економічно невигідні наслідки майнового характеру - відшкодування збитків, сплату неустойки (штрафу, пені), відшкодування шкоди.Адміністративна відповідальність - вид юридичної відповідальності, яка визначає зобов'язання суб'єкта зазнавати позбавлення державно-владного характеру за вчинене адміністративне правопорушення.