Порядок проведення інструктажів для працівників.

Усі працівники, які приймаються напостійнучи тимчасову роботу і при подальшій роботі, повинні проходити на підприємстві навчання в формі інструктажів з питань охорони праці, подання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих.

Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, а в разі відсутності на підприємстві такої служби - іншим фахівцем, на якого наказом (розпорядженням) по підприємству покладено ці обов'язки і який в установленому цим Типовим положенням порядку пройшов навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Вступний інструктаж проводиться в кабінеті охорони праці або в приміщенні, що спеціально для цього обладнано, з використанням сучасних технічних засобів навчання, навчальних та наочних посібників за програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва. Програма та тривалість інструктажу затверджується керівником підприємства. Орієнтовний перелік питань для складання програми вступного інструктажу додається (додаток 6). Запис про проведення вступного інструктажу робиться в журналі реєстрації вступного інструктажу (додаток 7), який зберігається в службі охорони праці або в працівника, що відповідає за проведення вступного інструктажу, а також удокументіпроприйняття працівника на роботу.

Первинний інструктаж проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт, атакожз урахуванням вимог орієнтовногоперелікупитань первинного інструктажу.

Повторний інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально з окремим працівником або з групою працівників одного фаху. Обсяг і зміст позапланового інструктажу визначаються в кожному окремому випадку залежно від причин і обставин, що спричинили потребу його проведення.

Цільовий інструктаж проводиться індивідуальноз окремим працівником або з групою працівників. Обсяг і зміст цільового інструктажу визначаються в залежності від виду робіт, що ними виконуватимуться.

Первинний, повторний, позаплановийі цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер).

Первинний, повторний,позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань увиглядіусного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці. Знання перевіряє особа, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань,уміньі навичокщодобезпечноговиконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів для працівника на протязі 10 днів додатково проводиться інструктаж і повторна перевірка знань. При незадовільних результатах і повторної перевірки знань питання щодо працевлаштування працівника вирішується згідно з чинним законодавством. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

Працівники, які суміщають професії (в тому числі працівники комплексних бригад), проходять інструктажі як з їх основних професій, так і з професій за сумісництвом.

Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажу та про допуск до роботи особою, якою проводився інструктаж, вноситься запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. При цьому обов'язкові підписи як того, кого інструктували, так і того, хто інструктував. Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, журнали прошнуровані і скріплені печаткою.У разівиконанняробіт, що потребують оформлення наряду-допуску,цільовийінструктажреєструєтьсявцьому наряді-допуску, а в журналі реєстраціїінструктажів - не обов'язково.

Перелік професій та посад працівників, які звільняються відпервинного, повторного та позапланового інструктажів, затверджується керівником підприємства за узгодженням з державним інспектором по нагляду за охороною праці. До цього переліку можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесіякихнепов'язаназбезпосереднім обслуговуванням обладнання, застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо.

 

2. Відсутність проекту виконання робіт, проектування об'єктів без врахування вимог безпеки, невідповідність вимогам без­пеки конструкцій машин, технологічного обладнання, ручного і переносного механізованого інструменту, недосконала конструкція транспортних і енергетичних пристроїв, технологічної оснастки, від­сутність або недосконалість конструкції систем огородження, блоку­вання, запобіжних та інших засобів безпеки, незадовільне компонування пультів і постів управління, незручна конструкція для прове­дення технологічних оглядів і т. ін. Вказані недоліки конструктивних вимог охорони праці відносяться до проектної групи причин.

3. Технологічні причини: неправильний вибір технологічного обладнання, незадовільна його розстановка без урахувань га­баритів і зон обслуговування, відсутність або недостатня механізація тяжких і напружених видів робіт, неправильний вибір або порушення режиму технологічного процесу, оснастки транспортних засобів,недосконале планування ремонтів і технологічного обслуговування обладнання, машин і механізмів.

4. Експлуатація несправного обладнання оснастки,транспортних засобів машин, механізмів, несправні системи блокувальних, запобіжних, огороджуючих та інших технічних засобів безпеки, експлуатація відкритих струмоведучих частин обладнання, відкритих машин і механізмів з рухомими деталями, несправного ручного і переносного інструменту, незадовільне технічне обслугот вування, відсутність графіків планових профілактичних оглядів і технічних випробовувань і т. ін.

5. Незадовільний стан виробничого середовища, несприятливі санітарно-гігієнічні умови, наявність не відповідних мікрокліматичних умов, підвищена концентрація шкідливих і небезпеч­них речовин у повітрі робочої зони, наявність джерел променевого тепла, іонізуючих випромінювань, електромагнітних полів, високий рівень виробничого шуму і вібрації, незадовільний стан освітлення робочих місць і т. ін.

6. Людський "чинник", психофізіологічні причини, пов'язані з особистими якостями працюючих, невідповідність антро­пометричних і психофізіологічних особливостей організму працюю­чого характеристикам умов праці, незадоволення результатами пра­ці, психологічним кліматом у колективі, стреси, алкогольна і нарко­тична залежність, небажання використовувати засоби індивідуально­го захисту при їх наявності і т. ін.

Розслідування причин виробничого травматизму на галузе­вих об'єктах слід проводити по запропонованій та зкомпонованій у шість груп схемі. Запропонована класифікація причин виробничого травматизму дозволить більш оперативно вирішувати завдання щодо зменшення рівня травматизму та прояву інших негативних тенденцій у виробничій діяльності.

Державний пожежний нагляд

Всистемі МНС державний пожежний нагляд є спеціальною службою, яка здійснює заходи попередження пожеж у населених пунктах та об’єктах господарювання (Держпожнагляд).

Центральним органом Держпожнагляду є Державний департамент пожежної безпеки МНС (ДДПБ), якому підпорядковуються територіальні управління, відділи і частини місцевих органів Держпожнагляду.

Органи Держпожнагляду відповідно до покладених на них обов’язків мають:

ü розробляти загальнодержавні правила пожежної безпеки;

ü погоджувати проекти державних і галузевих стандартів, нормативно-технічних документів про пожежну безпеку і ін.;

ü здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки;

ü брати участь у державних комісіях з приймання в експлуатацію об’єктів і давати дозвіл на введення в експлуатацію нових та реконструйованих об’єктів;

ü проводити експертизу проектів на забудову об’єктів щодо відповідності їх нормативним актам з пожежної безпеки;

ü проводити випробовування нових зразків пожежонебезпечного обладнання і т. ін.

Посадові особи та інспектори органів пожежного нагляду мають право:

ü проводити пожежне обстеження підприємства, установ, організацій незалежно від форм власності;

ü одержувати необхідні пояснювальні матеріали;

ü надсилати керівникам та громадянам обов’язкові для виконання приписи про усунення порушень та недоліків щодо пожежної безпеки;

ü застосовувати штрафні санкції у разі порушення законодавчих вимог пожежної безпеки;

ü припиняти або забороняти роботу уразі виявлення порушень правил пожежної безпеки.

Отже, основним завданням Держпожнагляду є контроль за дотриманням вимог державних стандартів, правил пожежної безпеки в процесі проектування, будівництва, реконструкції та експлуатації промислових об’єктів, а також виявлення та усунення причин, що спричиняють пожежі та створюють загрозу життю або здоров’ю людей.

Якщо порушення правил пожежної безпеки мають тяжкі наслідки винні особи притягуються до кримінальної відповідальності згідно з кримінальним кодексом, який передбачає виправні роботи строком до 2 років, а в разі наявнності людських жертв – позбавлення волі до 8 років.

Відповідно до своїх посадових обов’язків органи Держпожнагляду проводять технічне розслідування обставин та причин пожежі, загибелі або травмування людей, знищення або пошкодження матеріальних цінностей.

Органи Держпожнагляду у свій діяльності не залежать від будь-який інших громадських органів, об’єднань, політичних формувань або органів виконавчої влади. Вони діють відповідно до Закону «Про пожежну безпеку» та Положення про ці органи.