Прислівник як частина мови Схема 8. 1

ПРИСЛІВНИК С.Смаль-Стоцький, Ф.Ґартнер 1893 р. (лат. adverbium ad)

повнозначна частина мови, яка об'єднує в своєму складі клас слів з категоріальним значенням непроцесуальної ознаки дії або стану, іншої непроцесуальної ознаки або предмета

Семантичні ознаки	Морфологічні ознаки	Синтаксичні властивості	Спеціалізовані афікси
Традиційна точка зору	Сучасна точка зору
має ЛЗ ознаки,зокрема: а) значення непроцесуальної ознаки дії виявляється в тому, що прислівник дає дієслову часову, локальну, причинову, якісну, кількісну чи іншу характеристику, напр.: Йшов сьогодні вгору швидко; Не прийшов навмисне; Від­мовився спересердя; Працював багато; б) значення непроцесуальної ознаки ознак виявляється в якісній та кількісній характеристиках ознаки, назва­ної прикметником, дієприкметником і прислівником, напр.: дуже тонкий, підписаний зопалу, надто повільно; в) значення непроцесуальної ознаки предмета у прислів­ника виявляється в якісній характеристиці, напр.: кава по-турецьки, зовсім дитина, біг галопом.	не має свого специфічного ЛЗ, воно ґрунтується на лексичному значенні прикметни­ка, дієслова та іменника, що виступають у прислівнико­вій синтагматичній позиції І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, О. К. Безпояско, В. М.Русанівський.	Відсутність словозміни, крім ступенів порівняння, власти­вих лише одному різновидові цього класу слів.	1) здатність сполучатися з дієсловами, іменни­ками, прикметниками, прислівниками у функ­ції залежного компонента: стояти поруч, доро­га додому, трохи темний, надзвичайно швидко; 2) здатність сполучатися з прислівниками у функції головного компонента: дуже цікаво, кругом зелено; 3) здатність бути обставиною: Десь доносився гук від далекого дзвона (З часопису); 4) здатність бути неузгодженим означенням: Україна сьогодні (З часопису); 5) здатність бути компонентом складеного імен­ного присудка: До міста було близько (З часо­пису); 6) здатність бути детермінантом (відноситись не до одного члена, а до цілого речення): Там гім­ни лунають любові (Леся Українка); 7) здатність бути головним членом односклад­ного безособового речення: Було нам важко і було нам зле, і західно і східно (Л. Костенко).	-о   -и   -е -ичі -ічі -ом   -ці -ох -а	швидко весело по-хижацьки мовчки гаряче блискуче тричі двічі разом гуртом наодинці удвох усімох справа зліва

 

Схема 8.2 Схема 8.3

Значеннєві розряди прислівників

Лексико-граматичні розряди прислівника

Незайменникові,або повнозначні

Займенникові

Означальні (атрибутивні)

Обставинні

називають відповідні ознаки, характеризуються повнотою лексичних значень подібно до іменників, прикметників і дієслів весело, мовчки, галопом

лише вказують на ту або іншу ознаку, не на­зиваючи її

Вказують на: 1) якість дії, ознаки предмета: швидко, весело, по-українсь­ки, по-нашому; 2) ступінь якості та інтенсивності дії або вияву ознаки (кіль­кісне значення): гаряче любити, ледь-ледь сіріє, зовеш хворий; 3) порівняння: соловейком, зигзицею. Пояснюють дієслово, прикметник і прислівник: вчитися відмінно, прекрасно оздоблений, досить активно. У словотвірному відношенні співвідносні з прикметниками: активний - активно, зелений - зелено. У морфемному плані вони здебільшого мають суфікси -О, -Є префікс ПО- тих-о, дуж-е, по-материнському.

Характеризують дію, ознаку, зрід­ка - предмет з позиції різних обставин дії, часу, місця, причини, мети: разом, гуртом; влітку, спо­чатку; вгорі, далеко, зозла, спересердя; на зло, на­перекір. Сполучаються з дієсловами, прикметниками, прислівниками, іменниками йти вперед, завжди веселий, пізно вночі, Київ сьогодні Можуть відносити­ся не до одного слова, а до головних членів чи до цілого речення і виконувати детермінантну функ­цію: Навколо яблуні цвітуть

ОСОБОВІ по-моєму, по-твоєму, по-нашому, по-вашому

ЗВОРОТНИЙ по-своєму

ВКАЗІВНІ там, тут, сюди, туди, тоді, так, (отак)

ОЗНАЧАЛЬНІ завжди, всюди, інколи, по-всякому, по-іншому

ЗАПЕРЕЧНІ ніде, ніколи, нікуди, ніяк, нізвідки, нізащо

НЕОЗНАЧАЛЬНІ десь, де-небудь, колись,коли-небудь, кудись, куди-небудь, чомусь, казна-звідки, бозна-звідки, хтозна-звідки

ПИТАЛЬНО-ВІДНОСНІ де, куди, коли, звідки, чому, як, поки, доки

 

Таблиця 8.1

ОЗНАЧАЛЬНІ ПРИСЛІВНИКИ

 

ПІДРОЗРЯД	?	Характер сполучуваності	Приклади
Якісно-означальні	як?	Поєднуються тільки здієсловами.	голосно, дбайливо, ніжно, привітно, авторитетно, бездоганно	Рипить корабель, стогне тяжко,здригається, наче копає, угору здійма­ється важко, ще важчеу діл поринає (Леся Українка); Я знав: ніколи серце не проща того, що розумом безжально вбито (Д. Павличко).
Міри або ступеня	якою мірою? скільки? у скільки разів?	Поєднуються з дієсловами, прикметниками і прислівниками, тобто зі словами тих лекси­ко-граматичних класів, категоріальну семантику яких становить ознаковість, здатна мати різну міру чи інтенсивність вияву.	дуже, ледве, надзвичайно, виключно, абсолю­тно, трохи, мало, недостат­ньо, дотла, вволю, вщерть, вщент, досхочу, стократ, надвоє. учотирьох, двічі, вп'яте	Осінній вітер ледвечутне "дзень" від кузні донесе і знову стихне (Т. Масенко); Те біле, трохи блакитне світло тихо лилось згори, а зачарована земля неначе купалась у фантастичному сяйві (М. Коцю­бинський); Весно, весно. Яка ти нещадно прекрасна у ці важкі дні війни (О. Гончар); Тільки твердо так трималось місто гордеє, уперте, раз трималось, потім вдруге, потім втретєще й вчетверте (Леся Українка).
Способу дії	як? яким чином?	Поєднуються тільки з дієсловами.	похапцем, верхи, жартома, сліпма, навшпиньки, раптом, бігцем, неквапом, наосліп жужмом, повагом, босоніж,	За день до мого від'їзду я востаннє похапцемпередивлявся свої книжки (С. Васильченко); У Василя несамовито серце б'ється від бажання поїздити верхий собі (Панас Мирний); Все робилося похапцем, нашвид­куруч (М. Стельмах).
Порівняльно-уподібнювальні	як?	Поєднуються тільки здієсловами.	соколом, ластівкою, по-батьківському, по-осінньому, по-новому	І коли школярі птахами розлітались на осінні канікули, вчительку завжди огортав неясний смуток... (О. Донченко); Осіння вже пора по-вовчи закрадалась (М. Рильський); Генерал підійшов до Орлюка й по-батьківському обняв за плечі (О. Довженко).

ОБСТАВИННІ ПРИСЛІВНИКИ Таблиця 8.2

ПІДТИП	?	Значення	Приклади
ПрислівникиМІСЦЯ -	де? куди? звідки?	виражають просторову локалізацію дії або стану за такими основними орієнтирами: тут. там, туди, звідти.	близько, поблизу, вгорі, внизу,далеко, навколо, поряд, поруч, де, тут, там	а) Вгорі погідне сонце, десь за горами вітер, Скрізь нерозтанний килим дев’ятої зими (М. Зеров); Річка внизу жебонить по камінню, смирна, довірлива (О.Гончар);
а) вказують на своєрідну фіксовану локалізацію дії або стану в просторі
б) позначають напрям дії або руху	вгору, вправо, вбік, додому, здалеку(-а), звідки, звідси, звідусіль, сюди, туди	б) Справа і зліва, і спереду стояли озерця (А. Шиян); Місяць піднявся вгору і сипнув промінням на море І. Нечуй-Левицький); Легенька хвиля ледве помі­тно відносить човна вбік (О, Донченко).
ПрислівникиЧАСУ	коли? з якого часу? до якого часу?	позначають різні часткові темпоральні значення прояву процесуальних і непроцесуальних ознак а) час, в який відбувається дія або стан	тепер, тоді, вночі, вранці, влітку, взимку, вдень, восени, навесні	а) Вночі хороший дощ ясний послав нам щедру благостиню (М.Рильський); Увечері посумую, а вранці заплачу (Т. Шевченко);
б) періодичності дії або стану	щоденно, щодня, щодень, щороку, щоліта, щохвилини, щотижня	б) Щодень вечорами приходили побратими, по два, по три, розповідали, як іде діло (ї. Франко); Зійшлися вони в Журбові [...] щосезону ходили туди па підробітки (В. Земляк);
в) початкової межі дії або стану	здавна, здавен, змолоду, зранку, зроду, споконвіку, спочатку	в) Здавен було марю: коли б мені сила, то я б у той храм таємничий вступила, де святять крізь пітьму науки дива (Леся Українка); Не спинить людину, що одвіку мріє про казкові далі, душу не спинить (М. Терещенко).
г) кінцевої часової межі дії або стану	доти, поки, досі, донині, дотепер, довіку, повік, назавжди	г) Але поки ще буде на світі хоч єдина людина суміш, доти буде між людьми бриніти моя пісня смутна-голосна (Леся Українка).
ПрислівникиПРИЧИНИ	чому? через що? з якої причини?	вкачують на причину виконання/невиконання (реалізації/ нереалізації) відповідної дії або стану. Кількісно обмежена група	згарячу, спересердя, спросоння, зопалу, ненароком, мимохіть	Двері відчинилися, і Петро спрожогу вибіг (Панас Мирний); Василина вхопила торбу і, як птиця, вилетіла знестямки на фургон туди, де було найгустіше дівчат (І. Нечуй-Левицький).
ПрислівникиМЕТИ	для кого? з якою метою? навіщо?	вказують на мету дії чи стану. Кількісно обмежена група	навмисно (-є), напоказ, наперекір, па зло	Йому здалося, що дерева навмисно заступають дорогу (О. Донченко); Дами охали та пищали, кривлячи уста та виставляючи напоказ, які-то вони чулі та м'якого серця (І. Франко).

Таблиця 8.3