Стадії термінального стану. Їх основні клінічні прояви

Припинення життя відбувається поступово, навіть при, здавалося б, миттєвій смерті. Отже, смерть є процесом, і в цьому процесі можна виділити кілька стадій: преагонію, агонію, клінічну і біологічну смерть.

Преагонія характеризується різною тривалістю (години, доби). В цей період спостерігається задишка, зниження артеріального тиску до 60 мм рт. ст. і нижче, тахікардія. У людини спостерігається затьмарення свідомості. При розвитку у пацієнта термінального стану необхідно обов'язково проінформувати про це родичів.

Агонія (від грецького agonia - боротьба) спочатку спостерігається деяке підвищення артеріального тиску, збільшення частоти серцевих скорочень, іноді навіть відновлення свідомості (недовготривале, до декількох хвилин). Потім за цим, здавалося б, покращанням настає різке падіння артеріального тиску (до 10-20 мм рт. ст.), серцеві скорочення сповільнюються до 20-40 за хвилину, дихання стає нерівномірним, поверхневим, з рідкими короткими і глибокими дихальними рухами і, нарешті, зовсім припиняється, свідомість втрачається. Відбувається самовільний сечопуск і дефекація. Зіниці розширюються, зникає рогівковий рефлекс. Спостерігаються загальні тонічні судоми, знижується температура тіла. Тривалість агонального періоду в пацієнтів, які помирають від хронічних захворювань - декілька годин. Ця стадія характеризується припиненням усіх функцій організму і водночас надзвичайним напруженням захисних пристосувань, що вже втрачають свою доцільність.

Клінічною смертю називають такий стан, коли всі видимі ознаки життя вже зникли (припинилося дихання і робота серця), однак обмін речовин, хоч і на мінімальному рівні, але ще триває. На цьому етапі життя може бути відновлене.

Ознаками клінічної смерті є:

• відсутність реакції зіниць на світло;

відсутність дихання;

• відсутність пульсу насонній артерії;

• відсутність свідомості.

Клінічна смерть триває 5-6 хвилин.

Саме тому в стадії клінічної смерті проводять реанімаційні заходи з метою повернення людини до життя.

Біологічна смерть характеризується незворотними змінами в організмі. Факт смерті констатує лікар.

Краще не залишати близьких наодинці з помираючим або померлим. Медична сестра повинна бути готова надати їм психологічну підтримку, посадити, дати води. Вмирання - це розпад цілісності організму. Організм перестає бути саморегулюючою системою. Спочатку руйнуються ті елементи, які об'єднують організм у єдине ціле. Це, насамперед, нервова система. Найчутливіша до гіпоксії - кора великих півкуль головного мозку. Спочатку виникає активація клітин головного мозку, яка спричиняє рухове збудження, прискорення дихання і пульсу, підвищення артеріального тиску, а потім настає гальмування.

Біологічна смерть супроводжується:

• зупинкою діяльності серця;

• зупинкою дихання;

• розслабленням м'язів;

• охолодженням тіла до температури навколишнього середовища.

З'являються трупні плями синього кольору на нижніх частинах тіла. Лікар фіксує факт смерті і записує в карті стаціонарного хворого день і час.

 

ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ З ТРУПОМ

Після того, як лікар зареєстрував факт смерті, необхідно:

1) поставити ширму біля ліжка померлого або вивезти ліжко в інше приміщення;

2) забрати подушку;

3) зняти одяг з померлого;

4) положити померлого на спину, закрити очі, підв'язати нижню щелепу, розігнути кінцівки;

5) накрити померлого простирадлом.

Виконавши всі ці дії, труп залишають у відділенні на дві години. Після цього труп оглядають, і при наявності так званих достовірних ознак смерті (трупне заклякання, трупні плями, зниження температури тіла нижче 20°С) медична сестра записує чорнилом на бедрі померлого його прізвище та ініціали, номер карти стаціонарного хворого. Труп перевозять на спеціальній каталці в патологоанатомічне відділення для наступного розтину із супровідним документом, який заповнює лікар. Речі померлого, які були в нього у відділенні, збирають, описують і передають родичам. Цінності з померлого медична сестра знімає в лікувальному відділенні в присутності чергового лікаря, оформлюючи це актом, і також передають родичам.

Білизну з ліжка померлого, включаючи матрац, подушку й одіяло, кладуть у мішок і віддають на дезінфекцію.

Ліжко і тумбочку протирають відповідно до вимог санітарно-протиепідемічного режиму.

Смерть, яка настала вдома, констатується дільничним лікарем, який видає довідку - діагноз і причини смерті.