Складання технологічної карти вирощування заданої культури

 

Передскладанням технологічних карт необхідно про­аналізувати природні умови господарства: агрокліматичні, ґрунтові з урахуванням питомого опору, конфігурацію та довжину гонів, рельєф, кут схилу полів. Ці фактори знач­ною мірою впливають на вибір технології вирощування культури, технологічних операцій, склад машинно-трак­торного агрегату, його продуктивність та витрату палива [6, 7].

При складанні технологічної карти необхідні такі пер­винні дані: назва культури; попередники; площа, на якій планується вирощування даної культури, га; планова вро­жайність даної культури (основної і побічної), ц/га; нор­ма - витрати, кг/га: насіння, розчинів пестицидів; норми внесення добрив (мінеральних і органічних), т/га; відстань перевезення, км: насіння, органічних і мінеральних добрив, розчинів пестицидів, основної і побічної продукції.

Розробку технологічної карти починають із визначен­ня попередників, уточнення стійкості ґрунту проти вітро­вої та водної ерозій, ступеня забур'яненості та переваж­них видів бур'янів.

Послідовність операцій єдина для всіх культур (табл. 41, графа 1). Перелік операцій (графа 2) відповідає тех­нології їх виконання. Як приклад, у табл. 1.43 [5] наведений перелік технологічних операцій при вирощуванні сільсько­господарських культур за інтенсивною технологією у сте­повій зоні України. Для складання технологічних карт до­цільно користуватися рекомендаціями науково-дослідних інститутів або технологічними картами, що розроблені спе­ціалістами даного господарства. У переліку робіт слід вра­ховувати забезпеченість комплексної механізації з метою зменшення кількості ручних робіт.

У графі 3 вказують розмірність виконуваної техноло­гічної операції (оранка, сівба, збирання та ін.) - га, т; транспортних робіт - т·км; допоміжних (навантаження та розвантаження) - т. Погодинні механізовані роботи на­водяться в годинах, землерийні роботи у м³.

Фізичний обсяг робіт (графа 4) має відповідати пла­новому та кратності їх виконання (боронування в два сліди, якщо операція виконується без розриву за часом та в ме­жах агротехнічного строку).

В залежності від типу агрегату обсяг робіт у фізичних одиницях визначають:

- для технологічних агрегатів (оранка культивація, збирання врожаю)

[га], (4.1)

- для навантажувальних

[ц], (4.2)

- для транспортних

[т·км], (4.3)

де F – площа вирощування сільськогосподарської культури, га;

k – коефіцієнт кратності виконання операції;

g _м – норма витрати технологічних матеріалів, ц/га;

L – відстань перевезень, км.

Дату початку роботи D _п виконання робіт приймають з урахуванням оптимальних строків виконання робіт та досвіду передових господарств (табл. 41.1, графа 5), їх визнача­ють відповідно до агростроків, наведених у довідкових ма­теріалах (табл. 1.43 [5]).

 

 

Таблиця 4.1 – Технологічна карта вирощування сільсько-господарської культури

 

Технологічна карта вирощування_______________________

(Назва сільськогосподарської культури)

Площа______га

Урожайність, ц/га:

основної - _______

побічної - _______

 

Шифр операції	Назва операції	Одиниці виміру, га, т, ткм	Обсяг робіт	Початок робіт, дата	Тривалість робіт, днів	Коефіцієнт змінності
				Dп	Dтр	Kзм

Продовження таблиці 1.1

Склад МТА	Змінна норма виробітку га/зм, т/зм, ткм/зм	Норма витрат	Потрібно на один агрегат	Еталонна продук­тивність, у.е.га/год
Марка енерго-засобу	Сільськогоспо- дарська машина	палива, кг/га, кг/ т, кг/ткм	техноло­гічних матеріал ів кг/га	механі­заторів	допоміж -них робітни- ків
марка	кіль- кість
			Wзм	gп	gм	mм	mд

Продовження таблиці 1.1

Необхідно для виконання робіт
агрегатів	робочих днів	нормо- змін	механіза­торів	допоміж­них робітників	палива, кг	технологічних матеріалів, кг
nа	Dф	Nзм	nм	nд	Gп	Gм

Продовження таблиці 1.1

Затрати праці, год/га, год/т, год/ткм	Умовний виробіток, у.е.га
Зп	Wy

 

Слід враховувати, що технологічні операції вирощування сільськогосподарських культур не­обхідно узгоджувати за часом. Так, вносити гній та загор­тати його у грунт потрібно без розриву за часом (щоб змен­шити втрати поживних речовин) та ін. Для сумісних опе­рацій календарні строки повинні бути однакові. Наприклад, підвезення насіння та сівба, збирання й транспорту­вання врожаю.

Агротехнічний час виконання або тривалість днів D_тр виконання операцій (табл. 4.1, гра­фа 6) встановлюють на основі агровимог, наприклад, вес­няне боронування триває 2 дні.

Тривалість робочого часу за добу встановлюють на основі прийнятого у господарстві робочого дня на даний період та з урахуван­ням операції, що виконується. На добу приймається 1; 1,5; 2 та 3 зміни роботи з розрахунку 7 год за зміну. Допуска­ється дробове число змін (1,1; 1,2; 1,3). На роботах із шкідливими умовами праці (робота з пестицидами та ін.) три­валість зміни не перевищує 6 год. Коефіцієнт змінності K _зм (графа 7) підраховують за формулою:

, (4.4)

де Т _д – тривалість роботи агрегату за добу, год;

Т _зм – тривалість зміни, год.

Найбільш відповідальним етапом складання техноло­гічної карти є розрахунок та обґрунтування складу агре­гату (табл. 4.1, графа 8—10). Склад машинно-тракторно­го агрегату для виконання кожної сільськогосподарської операції необхідно обирати так, щоб забезпечити задану якість, максимальну продуктивність, повне використання потужності та мінімальні витрати коштів на одиницю ро­боти. Перевагу надають комбінованим агрегатам як спеці­альним, так і тим, що складені в господарстві.

На операціях з підвищеною енергомісткістю та великих масивах вигідніше використовувати енергонасичені (швид­кісні) трактори, а на операціях з малою енергомісткістю та полях невеликих розмірів — трактори звичайної енергомісткості.

Сільськогосподарські машини підбирають так, щоб во­ни були взаємопов'язані у виробничому циклі за рядністю та продуктивністю. Наприклад, необхідна узгодженість врожайності, ширини захвату жаток та пропускної здат­ності молотарки комбайнів; рядності сівалок, просапних культиваторів та комбайнів для збирання кожної культу­ри. Підібрані агрегати повинні забезпечувати ґрунтозахис­ну систему землеробства, зниження витрат палива, кращі умови праці механізатора та обслуговуючого персоналу.

Норму виробітку за зміну встановлюють за типовими нормами виробітку на сільськогосподарські механізовані та транспортні роботи [8]. Для навантажувачів і транспортних засобів, які обслуговують основні виробничі агрегати, нор­ми виробітку встановлюють за продуктивністю основного агрегату. Діючі норми виробітку на механізовані роботи розраховані на тривалість зміни 7 год, а на роботах із шкідливими умовами праці (обпилювання, обприскування культур пестицидами та ін.) - 6 год.

Змінну норму виробітку агрегату W _зм (графа 11) визначають за формулою:

 

, (4.5)

 

де W _зм – виробіток агрегату за зміну, га/год, т/год, м³/год;

W _год – виробіток агрегату за годину змінного часу, га/год, т/год, м³/год;

Т_зм – тривалість зміни, год (7 або 6 год).

Якщо норма виробітку не встановлена (особливо для нових та зарубіжного виробництва агрегатів), то її визначають за технічною характеристикою машини та використання часу зміни:

, (4.6)

де W _{тех.год} – виробіток агрегату за годину чистого часу (за характеристикою машини), га/год, т/год, м³/год;

W _год – виробіток агрегату за годину змінного часу, га/год, т/год, м³/год;

– коефіцієнт використання часу зміни.

Витрату палива на одиницю роботи (табл. 4.1, графа 12) приймають за довідниковою літературою або нормами витрат палива, які діють у господарстві. Якщо норма витрат палива не встановлена, особливо для тракторів нових марок, то витрату палива на одиницю виконаної роботи визначають:

 

, (4.7)

 

де g _п – норма витрати палива, кг/га, кг/т, кг/м³;

N _ен - номінальна ефективна потужність двигуна трактора, кВт;

q _е – питома витрата палива двигуном трактора, кг/кВт;

- коефіцієнт, який враховує неповне завантаження двигуна при робочому ході, холостих поворотах, переїздах та на зупинках трактора з працюючим двигуном;

W _год – виробіток агрегату за годину змінного часу, га/год, т/год, м³/год;

G _пн – витрата палива при номінальній потужності двигуна, кг/год (за технічною характеристикою двигуна).

Норма витрати технологічних матеріалів g_м (органічні та мінеральні добрива, насіння, пестицидів тощо) визначається агротехнікою вирощуваній сільськогосподарської культури. Ці дані записують в графу 13.

Кількість механізаторів m _м і допоміжних робітників т _д, які обслуговують агрегат (графи 14 і 15), визначають в залежності від його складу і рекомендацій заводів виробників сільськогосподарських машин.

Для оцінки рівня виконання окремих тракторів і в цілому всього МТП, планування потреби в тракторах і паливно-мастильних матеріалах, планування технічного обслуговування і ремонту машин, витрат на їх експлуатацію та інших техніко-експлуатаційних показників роботи МТП облік тракторних робіт ведуть в умовних одиницях. Значення годинної еталонної продуктивності окремо по кожній марці трактора λ записують у графу 16 [7].

Необхідну для виконання запланованого обсягу робіт, кількість агрегатів n_авизначають за формулою:

 

. (4.8)

 

Отримане значеннязаписують в графу 17 технологічної карти (табл. 4.1).

Кількість днів D _ф, протягом яких буде виконана робота (графа 18), підраховують діленням обсягу роботи (графа 4) на кількість агрегатів n_а (графа 14) та добову продуктивність агрегату W _д, тобто:

. (4.9)

 

Поділивши обсяг роботи (графа 4) на нормативну змінну продуктивність агрегату W _зм (графа 11) отримаємо число нормо–змін N _зм (графа 19) необхідних для виконання роботи.

 

. (4.10)

 

Необхідну кількість обслуговуючого персоналу визначають за формулами:

n _м = m _м · n _а · К _зм, (4.11)

n _д = m _д · n _а · К _зм, 4.12)

де m _м і m _д – відповідно, кількість механізаторів (графа 20) та допоміжних робітників (графа 21) на один агрегат;

n _а – кількість агрегатів.

В графу 22 записують кількість палива, необхідного для виконання усієї роботи:

 

G _п = · g _п.(4.13)

 

В графу 23 записують кількість необхідних технологічних матеріалів:

G _м = · g _м.(4.14)

Затрати праці на виконання роботи (графа 24) підрахо-вують за формулою:

, (4.15)

 

де З _п – затрати праці, люд.-год/га, люд.-год/т, люд.-год/м³;

W _год – виробіток агрегату за годину змінного часу, га/год, т/год, м³/год.

Виробіток машинно–тракторних агрегатів в умовних одиницях (графа 25) визначають, помноживши значення годинної еталонної продуктивності λ (графа 16)накількість відпрацьованих нормо–змін N _зм, (графа 19) та тривалість зміни Т _зм:

, (4.16)

 

де - змінний еталонний виробіток трактора, у. ет. га [7].

Приклад технологічної карти вирощування культури наведено у додатку Л.