Список літератури. Форми запису

 

Список літератури оформлюють з заголовком "Список літератури"з нової пронумерованої сторінки, починаючи з абзацу.

Список літератури повинен включати тільки ті літературні джерела, які використовувалися в курсовому проекті.

Використану літературу оформляють згідно ГОСТ 7.1 – 84 і подають загальним списком в кінці курсовому проекту. Список літератури подають в одному з варіантів: алфавітному та за чергою посилань в тексті. Посилання на літературу наводять в квадратних дужках, вказуючи порядковий номер за списком. Нумерація посилань повинна починатися з одиниці і далі по порядку.

В списку кожне джерело записують з абзацу і нумерують арабськими числами. Літературу записують мовою, якою вона видана.

Форми запису літератури:

а) книжки, підручники:

– якщо авторів від одного до трьох, то записують:

1. Струтинський В. Б. Математичне моделювання процесів та систем механіки. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 612 с.

Примітка. Великі міста, такі як Київ, Москва дозволяється записувати однією великою літерою з крапкою.

– якщо авторів більше трьох, то записують:

1. Гідропривід сільськогосподарської техніки: Навчальне видання / О. М. Погорілець, М. С. Волянський, В. Д. Войтюк та ін.; За ред. О. М. Погорільця. – К. Вища школа, 2004. – 368 с.

2. Справочник технолога-машиностроителя. в 2-х т. Т 1. / В.Б. Борисов, Е. И. Борисов, В.Н.Васильев и др.; Под ред. А.Г.Косиловой и Р. К. Мещерякова. – М.: Машиностроение, 1985. – 656 с.

б) статі в журналах або збірниках праць:

1. Гарькавий А.Д., Холодюк О.В., Кузьменко В.Ф., Логвин О.І. Активний протирізальний підпір у подрібнювальних апаратах // Вісник Інженерної академії України. – 2004. - № 1. – С. 16 – 21.

2. Холодюк О.В. Бітерно - ножовий різальний апарат та його класифікаційні ознаки // Механізація та електрифікація с. – г.: Міжвід. темат. наук. зб. / УААН: ННЦ “ІМЕСГ”. – Глеваха, 2003. – Вип. 87. – С. 174 –180.

в) нормативно-технічні та патентні документи:

1. ГОСТ 7.1 – 84. СИБИД. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. – Взамен ГОСТ 7.1. – 76; Введ. 01.01.86. – М.: Изд – во стандартов, 1984. – 77 с.

2. Патент 73811 Україна (UА), МПК 7 А01D90/04. Підбирач-навантажувач стеблових матеріалів / О.І. Логвин, В.Ф. Кузьменко, О.В. Холодюк, А.С. Войцишевський (Україна); ННЦ “ІМЕСГ” УААН (Україна). - № 2003054827; Заявл. 27.05.03; Опубл. 15.09.2005. Бюл. № 9. – 4 с.: іл.

3. Пат. 32665А, Україна. Машина для вібропланетарної обробки / П.С. Берник, І. П. Паламарчук, І. Г. Липовий // Бюл. Винах. – 2001.– №1.

3. А.с.513351 СССР. Стабилизатор постоянного тока / С. Г. Перминов // Бюл. изобр. – 1976. – №17.

г) збірники наукових праць:

1. Обчислювальна і прикладна математика: Зб. наук.пр. – К.: Либідь, 1993. – 99 с.

д) енциклопедії:

1. Долматовський Ю А. Электромобиль // БСЭ. – 3-е изд. – М., 1988. – Т. 30. – С. 72.

е) автореферати дисертацій:

1. Аніскевич Л.В. Системи керування нормами внесення матеріалів в технологіях точного землеробства: Автореф. дис... д-ра техн. наук: 05. 05. 11 / Національний аграрний ун-т. – К., 2005. – 36 с.

 

Додатки

 

Ілюстрації, таблиці, текст допоміжного характеру, схеми можна наводити у додатках.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступних сторінках, розташовуючи в порядку посилань на них у тексті ПЗ.

Посилання на додатки в тексті ПЗ дають за формою: "... наведено в додатку А", „... наведено в таблиці В.5 " або (додаток Б); (додатки К, Л).

Кожен додаток необхідно починати з нової сторінки, вказуючи зверху посередині рядка слово "Додаток"і через пропуск його позначення. Додатки позначають послідовно великими українськими літерами за винятком Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь,наприклад Додаток А, Додаток Бі т.д. Якщо додатків більше ніж літер, то продовжують позначати арабськими цифрами. Дозволяється позначати додатки латинськими літерами за винятком ІтаО.

Під позначенням для обов'язкового додатку пишуть в дужках слово (обов'язковий),а для інформативного - (довідниковий).

Кожен додаток повинен мати заголовок, який записують з абзаційного відступу строчними літерами починаючи з прописної. При наявності основного напису (як окремий документ зі своїм штампом) – заголовок записують у відповідній графі.

Ілюстрації, таблиці, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення: "Рисунок Б.4 – Найменування";

"Таблиця В.2 – Найменування " і т.п.

Нумерація аркушів документа і додатків, які входять до його складу, повинна бути наскрізна.

Всі додатки включають у зміст, вказуючи номер, заголовок і сторінки, з яких вони починаються.

 

Правила оформлення графічної частини

Загальні правила

 

Об’єм графічної частини становить 4-5 аркушів формату А1. Допускається виконання креслень формату А0 [2].

Креслення необхідно виконувати у відповідності до вимог стандартів ЄСКД на установлених форматах простим олівцем середньої твердості, тушшю а також машинним способом (за допомогою комп‘ютерної техніки).

Графічна частина курсового проекту включає наступні листи:

- загальний вигляд конструкторської розробки (удоско-наленої машини або вузла) (1-й аркуш);

- операційну карту з агровимогами, кінематичною схемою руху, схемою розстановки робочих органів і регулюванням, схемою руху агрегату і контролем якості роботи (2-й аркуш);

- технологічна карта вирощування заданої культури по інтенсивній технології (3-й аркуш);

- графіки використання тракторів і с.-г. машин (4-й аркуш).

Пояснення виконання графічної частини дається в розрахунково-пояснювальній записці.

Кожен аркуш графічної частини повинен мати рамку робочого поля і основний напис (додаток Ж). На плакатах основний напис розміщують з тильної сторони у відповідному місці (справа-внизу).

Посилання на графічну частину виконують за формою:

"... наведено на кресленні 06 - 16.КП.07.С - 25.01.00.00.000.СК".

Основні вимоги до креслень

 

Креслення загального вигляду. На ньому повинні бути технічні характеристики, технічні вимоги, вказані габаритні, приєднувальні, монтажні та інші довідкові розміри.

Складальне креслення повинне вміщувати: зображення складальної одиниці, яка забезпечує можливість її збирання і контролю, технічну характеристику, технічні вимоги, розміри та граничне відхилення, номери позицій складових частин виробів, габаритні, приєднувальні та інші розміри.

На складальному кресленні всі складові частини складальної одиниці нумерують відповідно з номерами позицій, вказаних в специфікації цієї складальної одиниці. Номери позицій розміщують паралельно основному напису креслення зовні контура зображення і групують їх в стовпчик або рядок за можливістю на одній лінії. До креслення повинна бути виконана специфікація, яку розміщують в пояснювальній записці.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЗА РОЗДІЛАМИ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

 

Зміст та обсяг розрахунково-пояснювальної записки

 

ВСТУП (1-1,5 аркуша)

1 ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ЗАДАНОЇ КУЛЬТУРИ (10-12 аркушів).

2 КОНСТРУКТИВНА ЧАСТИНА (5-7 аркушів).

2.1 Аналіз існуючих конструкцій сільськогосподарських машин.

Опис удосконаленої сільськогосподарської машини.

2.3 Розрахунок параметрів роботи удосконаленої машини.

3 ОПЕРАЦІЙНА ТЕХНОЛОГІЯ ВИКОНАННЯ ПЕВНОЇ ОПЕРАЦІЇ З ВИРОЩУВАННЯ ЗАДАНОЇ КУЛЬТУРИ (10-12 аркушів).

3.1 Умови роботи.

3.2 Агротехнічні вимоги.

3.3 Комплектування і підготовка агрегату до роботи.

3.4 Підготовка поля до роботи.

3.5 Організація роботи агрегату у загінці.

3.6 Контроль якості роботи.

3.7 Охорона праці та навколишнього середовища.

4 ОБГРУНТУВАННЯ КІЛЬКІСНОГО І СТРУКТУРНОГО СКЛАДУ МЕХАНІЗОВАНОЇ ЛАНКИ ДЛЯ ВИРОЩУВАННЯ ЗАДАНОЇ КУЛЬТУРИ (6-8 аркушів).

4.1 Складання технологічної карти вирощування заданої культури.

4.2 Побудова графіка використання тракторів.

4.3 Побудова графіка використання сільськогосподарсь-ких машин.

4 ЕКОНОМІЧНА ЧАСТИНА (3-5 аркушів).

Висновки (1-1,5 аркуша)

Список використаної літератури (1-2 аркуша)

Додатки

 

Розглянемо вищеописані пункти змісту.

 

Вступ

 

У вступній частині курсового проекту студент висвітлює такі питання:

- завдання, які стоять перед сільським господарством у збільшенні виробництва продукції, підвищення її якості, в плануванні і організації використання техніки;

- впровадження прогресивних технологій виробництва сільськогосподарської продукції;

- значення системи машин для виробництва сільсько-господарської продукції.

В кінці вступної частини необхідно коротко зупинитись на актуальності розроблюваної теми курсового проекту, доцільності впровадження інтенсивної технології вирощування сільськогосподарської культури і підбору та обґрунтування системи машин, а також на організації та технології виконання конкретної операції, актуальності удосконалення робочого органу, вузла чи окремого пристрою сільськогосподарської машини, що використовується при вирощуванні заданої культури.

Вступ писати коротко і конкретно обсягом 1...1,5 сторінки.