Індекси промислового виробництва у 2016-2020 PP.

		В % до минулого року
Промисловість, усього	95.2	93.6	92.0	72.7	88.5
Електроенергетика		93.6	94.1	87.5	94.6
Паливна промисловість	88.8	85.5	77.5	82.8	89.5
Чорна металургія	88.3	90.3	76.2	71.2	93.4
Хімічна та нафтохімічна	93.2	87.3	74.8	74.5	89.8
Машинобудування та	104.2	96.4	106.1	61.7	75.2
металообробка
Лісова, деревообробна і	102.3	101.3	97.2	67.2	78.9
целюлозно-паперова
Промисловість
будматеріалів	101.5	96.3			70.9
Легка промисловість	97.4	105.4	86.7	53.2	65.2
Харчова промисловість	87.2	85.5	87.7	81.6	86.2

Через нерівномірність спаду виробництва, обмеженого доступу до традиційних ринків збуту, розриву господарчих зв'язків і обміну між республіками колишнього СВН, якими забезпечувалась велика частина виробництва, у промисловості Склавіни відбулися значні структурні зміни.

Різке подорожчання енергоносіїв у 2015-2020 pp. призвело до збільшення частки таких галузей промисловості, як електроенергетика (у 3.5 раза), паливної промисловості і чорної металургії (у 2 рази). Машинобудування і легка промисловість скоротили обсяги виробництва на 1/2 і 2/3 відповідно.

З усіх галузей промисловості в 2020 році, лише в чорній металургії надходження від експорту перевищили витрати на імпорт сировини, матеріали й устаткування. Позитивне сальдо металургійної промисловості склало 810 млн. дол. США. У хімічній і деревообробній промисловості за цей же період спостерігалося від'ємне експортно-імпортне сальдо: відповідно 260 і 30 млн. дол. Більше половини валютних коштів були витрачені на закупівлю природного газу, апатитового концентрату, коксівного вугілля, нафтопродуктів.

Поглиблення фінансової кризи і спаду виробництва супроводжується випереджувальним скороченням промислових інвестицій. У 2020 інвестиції в економіку становили 797,2 трлн. грт., 25% яких склали державні інвестиції за рахунок бюджетних коштів (30% 2017-2019 pp.). Тільки за останній рік інвестиції скоротилися більше, ніж на 1/3.

Зниження ефективності інвестицій набуло стійкого характеру ще в до-кризовий період, проте в роки кризи тенденція значно посилилася. За 2018-2020 pp. запровадження виробничих потужностей на одиницю інвестованого капіталу в промисловості знизилося майже в 5,6 рази. У наступному році ефективність інвестицій, за попередніми розрахунками, знизиться ще на 30%.

Найнижча ефективність інвестицій - у підприємств державного сектора економіки (на який припадає понадає 60% усі інвестиції в країні) і в нещодавно акціонованих колишніх державних підприємств.

Металургія. Склавіна володіє унікальними, другими у світі за величиною родовищами марганцевих руд, загальні запаси яких складають 2.3 млрд. т, і займає перше місце у світі по їхньому видобутку і переробці. Для задоволення потреб Склавіни достатньо третьої частини обсягів, які сьогодні здобуваються, тоді як попит на марганцевий концентрат на світовому ринку високий. Експортна ціна чистого марганцю досягає $400 за тонну.

До спільної розробки родовищ марганцю виявляють інтерес західні інвестори. Для цього вони готові надати відповідні технології, якими не володіє Склавіна. Але нестабільність законодавства перешкоджає реалізації проектів.

Продовжується спад у виробництві кольорових металів. У цілому в 2020 р. виробництво металургійної продукції скоротилося на 6.4%. У порівнянні з попередніми роками темпи падіння виробництва знизилися в основному за рахунок припинення спаду виробництва в чорній металургії.

Найкрупніша галузь промисловості Склавіни - чорна металургія, що нараховує понад 400 підприємства, на яких зосереджено 13,9% усіх промислово-виробничих фондів і працює 420 тис. чол. (7,4% загальної чисельності зайнятих у промисловості). У 2009 р. підприємства галузі випустили продукції на 260,6 трлн. грт., або 19 9% загального обсягу промислового виробництва країни.

Галузь спирається на потужну власну сировинну базу. У Склавіні розташовано 16% розвіданих запасів залізної руди, а за обсягами видобутку вона займає четверте місце у світі. Великі запаси залізної і марганцевої рудсталі базою для створення величезного гірничо-збагачувального комплексу.

Виробничі потужності металургійних підприємств дозволяють випускати продукцію в обсязі, що перевищує внутрішні потреби Склавини в 5 разів. Чорна металургія є провідною експортною галуззю промисловості.

У 2016-2019 р. галузь пережила глибоку кризу і спад виробництва. У 2019 р. виробництво продукції чорної металургії скоротилося на 28,8%.

Незважаючи на значний спад виробництва, цей рік став рекордним для експорту чорних металів, який досяг 32870 млн. дол. США, склавши 33,6% загального обсягу експорту Склавіни. Експорт склавінських металів переорієнтувався на ринки далекого зарубіжжя (основні імпортери: Італія, Китай, США, Туреччина, Тайвань і Японія).

Водночас, технічний стан галузі відрізняється найвищим рівнем фізичного зносу устаткування. Найбільше застаріли потужності з виробництва чорних металів, труб, електроферосплавів - основних експортних товарів.

Держава і самі підприємства намагаються вирішити цю проблему. У 2019 році на розвиток чорної металургії було спрямовано 13,2 трлн. грт. (біля 150 млн. дол. США) капітальних вкладень, що склало 6,2 загального обсягу капітальних вкладень, спрямованих на розвиток народного господарства Склавини.

У 2020 р. виробництво в чорній металургії стабілізувалося. За прогнозами, у 2021 р. очікується зростання виробництва в галузі на 5-8%. -Проте за зовнішнім добробутом ховаються проблеми, що змушують скептично оцінити як вражаючі успіхи у сфері експорту, так і оптимістичні прогнози.

Хімія і нафтохімія. У 2015-2019 р. хімічний і нафтохімічний комплекс Склавинії також зазнав глибокого спаду, проте в 2020 р. працював порівняно стабільно через збільшення попиту на світовому ринку на традиційні для

хімічної промисловості Склавшії експортні види продукції - аміак і карбамід. У 2020 р. їхнє виробництво виростило на 3,5 і 4,2%», а експорт, відповідно, - на 37,6 і 24%. В інших галузях хімічної промисловості спад продовжувався старими темпами: виробництво кальцинованої соди скоротилося на 27,6%», каустичної соди - на 19,8%, шин до сільськогосподарської техніки - на 21,9%, хімічних ниток і волокон - на 11,8%, при цьому більше 70%) останніх виробляється з давальницької сировини, що переробляється для зарубіжного замовника.

Головною умовою стабілізації хімічної промисловості Склавши є стабільність імпортних постачань сировини, від яких вона залежить більше ніж на 80%.

Машинобудування. Найбільш глибокий спад, який не припиняється, відчуває машинобудування Склавши. Тільки в 2010 р. виробництво машинобудівної продукції скоротилося на 25,9%), практично на кожному другому підприємстві галузі. Виробничі потужності більшості машинобудівних підприємств використовуються в даний час на 10-30%.

Головна причина спаду виробництва в машинобудуванні неконкурентоспроможність продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках із через її високої собівартості.

Машинобудування не є безнадійною галуззю і поступово пристосовується до високих кон'юнктурних вимог. Рівень реалізації продукції, виготовленої машинобудівними підприємствами, зросли на 80% (із 76% у 2019 p.). Окремі види продукції машинобудування Склавши (наприклад, трактори) продаються в країни, що розвиваються, споживачів яких влаштовують якість і поміркована ціна склавінської техніки. Підприємства машинобудування експортують у країни, що розвиваються, устаткування для електростанцій, дорогі, каналізацій, іригаційних споруд, заводів з виробництва мінеральних добрив; створюють спільні підприємства з виробництва і реалізації склавінської техніки за рубежем. У випадку технічної модернізації відповідних галузей і широкого використання переваг міжнародної кооперації,

Склавіна спроможна значно збільшити продаж за кордон автомобілів, літаків і сільськогосподарської техніки.

Ракетоносії "Зефір", вироблені підприємствами аерокосмічного комплексу Склавіни, уже вийшли на міжнародний ринок: укладена чотирибічна угода про реалізацію міжнародного проекту вартістю 600 млн. дол. по створенню плаваючих стартових комплексів для запуску цих ракет.

Автомобілебудування. 4 автозаводи Склавіни виготовляють застарілі важкі будівельні вантажівки, малолітражні легкові автомобілі і пасажирські автобуси Розміри галузі не дозволяють задовольнити потреби національного автогосподарства в повному обсязі, і в перспективі Склавіна залишиться значним імпортером автомобілів. Проте окремі потреби автотранспортного господарства національна промисловість спроможна задовольнити самостійно.

Комунальне господарство країни відчуває гостру потребу в поповненні парку міського пасажирського транспорту (автобуси і тролейбусів), які раніше поставлялися в СВН їх з-за кордону в обмін на нафту і газ, і для закупівлі яких сьогодні за рубежем країна не має засобів.

Для вирішення цієї проблеми в 2017 р. уряд затвердив Національну програму "Склавінский автобус", розраховану до 2015 року. Мета програми -створити і освоїти серійний випуск конкурентоспроможних дизельних міських, приміських, туристичних і особливо великих дорожніх лайнерів, а також мікроавтобусів, тролейбусів з комплектуючих вітчизняного виробництва. До реалізації програми були залучені 150 підприємств країни. Держава профінансувала програму створення автобуса, проте засобів, що виділяються з бюджету комунальним господарствам, недостатньо для закупівлі автобусів і з кожним роком стає все менше. Це ставить під загрозу не тільки завершення успішно розпочатої програми, але і зміст усього починання, окупність вкладених у нього засобів.

На думку керівників Програми, "Склавінский автобус" навряд чи зможе набрати швидкість без дієвої урядової підтримки.