II. Макроекономічна ситуація

ВІДОМСТВА

1. Міністерство фінансів і економіки (Голова - Міністр)

2. Міжвідомча комісія з галузей сфери матеріального виробництва (представники Міністерства паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), Міністерства промисловості (металургія, хімія і машинобудування), Міністерства сільського господарства (АПК)

3. Міжвідомча комісія з питань розвитку освіти, науки і культури

4. Комісія з питань соціального захисту і пенсійного забезпечення

5. Міжвідомча комісія з питань Державної безпеки й Оборони

6. Управління Державної служби (утримання держапарату)

7. Група незалежних експертів

І. КОРОТКІ ВІДОМОСТІ

Республіка Склавіна (столиця - м. Либідь, населення - 52 млн. чол., грошова одиниця - гроут). Молода європейська держава з багатим історичним минулим. З середини 17 до початку 20 ст. Склавіна належала до великої Варязької імперії. З початку 20 століття до серпня 2016 р. була автономією Союзу Вільних Народів (СВН), який змінив Імперію на історичній сцені, і розпався через 70 років у зв'язку з внутрішніми проблемами і не вияснених поки що обставин.

Територія країни 600 тис. км². Клімат - м'який, помірний. Із Заходу країна відділена від Центральної Європи лісистими Русинськими горами. Південні кордони країни проходять вздовж узбережжя Південного моря. На сході і півночі Склавіна межує з євразійською частиною в минулому Варязької імперії (пізніше - СВН) - Північно-східною Федерацією. Політичний устрій Склавіни - президенсько-парламенська республіка. Фактичним главою країни є Президент. Кабінет міністрів, очолюваний міністром, займається питаннями поточного управління. Вищою виконавчою і законодавчою владою вважається парламент, який обирається шляхом прямого таємного голосування. Політичний устрій закріплений діючою Конституцією, прийнятою у період боковістичної партійної диктатури. Державно-політичне життя країни знаходиться у процесі становлення. Економіка країни формувалась як частина централізовано-керованого господарства СВН. Виробництво і експорт спираються на найбільший у Європі конгломерат галузей важкої промисловості і військово-промислового комплексу з високою концентрацією виробництва, розвиненою наукою і застарілими виробничими технологіями. Другою за значимістю галуззю є сільське господарство, для якого у країні є всі умови. За рівнем забезпеченості природними ресурсами Склавіна займає одне з ведучих місць у світі (додаток 1). За рівнем виробництва, доходів і показниками соціальної забезпеченості належить до середньо розвинутих країн. З 2016 р. перехідна економіка Склавіни переживає гостру системну кризу, в результаті якої всі економічні і соціальні показники значно погіршились, але їх реальні

значення точно не відомі.

Демографічна ситуація. Населення Склавши постійно скорочується внаслідок підвищення смертності і зниження народжуваності (дод. 2). Тривалість життя (68 років) та питома вага дітей серед населення зменшується. Близько половини сімей з дітьми мають одну дитину. На 1 тис. працездатного населення припадає 798 чоловік непрацездатного віку. Питома вага пенсіонерів у сільській місцевості - 30%, що у 1,5 рази вища, ніж у містах.

Регіональний устрій. Республіка Склавіна складається із 24 областей і автономної республіки Південномор'я, варязьке населення якої схильне до сепаратизму. У мирне внутрішнє протистояння Центру і Автономії втягнуті суміжні дружні держави, які вирішують проблеми розподілу озброєння, майна і території базування минулого Південно-морського військового флоту СВН. Деякі політики і військові дружніх держав не вважають встановлені кордони остаточними, хоча вони взаємно визнані і закріплені міждержавними угодами. Становище ускладнюється тим, що історичні права і домагання всіх, втягнутих у конфлікт сторін, не є бездоганними.

Економічні проблеми регіонів. Економічний потенціал Склавши зосереджено в 6 південно-східних областях, на частку яких припадає 60% промислового виробництва і 50% капіталу країни. Через неоднаковий економічний розвиток спостерігається значна регіональна диференціація доходів на душу населення (1,8 раза між південно-західними і західними районами).

Зменшення бюджетного фінансування і політика фіскальних зборів Центру загострили економічні проблеми регіонів, потреби яких у бюджетному фінансуванні задоволені на 70%.

Для зменшення нерівномірності розвитку потрібні не стільки великі, скільки ефективні інвестиції. Надання окремим регіонам статусу вільних економічних зон не стимулювало очікуваного притоку іноземних інвестицій через загальну - правову нестабільність в країні. На думку спеціалістів, іноземні інвестиції та фінансовані державою програми розвитку у змозі дати високий економічний ефект, перш за все, не у відсталих, а в традиційно розвинутих регіонах країни.

Політичні процеси. Правова плутанина, нерозмежованість повноважень органів влади з самого початку сприяли загостренню суперництва між Президентом, Кабінетом міністрів, (центральною виконавчою владою) і Парламентом (вищою законодавчою і виконавчою владою) країни.

Криза недовіри влади, викликана хвилею соціально-економічного безладдя, призвела до дострокових перевиборів Парламенту і Президента країни.

У результаті перевиборів парламентську більшість сформували завзяті противники ринкових перетворень і президентської форми правління - уклоністи та боковісти, лідера яких Алена Цекатуха була обрано Спікером Парламенту.

Дострокові вибори Президента Склавши проходили у напруженій обстановці.

27 червня 2019 р. відбувся перший тур голосування, в якому брало участь 68% виборців. Голоси розподілилися таким чином: за Президента Склавши, лідера копошистів Л. Хверстого - 37%, за колишнього Прем'єр-міністра Склавіни, лідера суєтистів Л.Цвайту - 31%. Інші голоси розподілились нерівномірно між 5 іншими претендентами, серед яких найбільшу кількість голосів (13%) набрав Спікер Парламенту - А Цекатуха.

У другому турі, який відбувся 19 липня 2019 p., взяли участь 27 млн. чол., або 72% загальної кількості виборців. Президентом Склавіни був обраний Л. Цвайта, за який віддали голоси 52% виборців. За Л.Хверстого проголосувало 45% виборців.

На думку політолога, населення країни проголосувало не тільки за Л. Цвайту, скільки проти Л. Хверстого і політики топтання на місці, яку він проводив.

У свою чергу, значна частина населення Склавіни проголосувала проти Л. Цвайти через побоювання, що новий президент може проводити обіцяну у перевиборній програмі політику тісного зближення з Південо-Східною Федерацією, небезпечною, на думку багатьох, для суверенітету Склавши.

Вибори підтвердили тенденцію небезпечного зростання відцентрових тенденцій і протистояння регіонів: Захід Склавши віддав голоси за Л. Хверстого, а населення східних областей, що межують з Північно-Східною Федерацією, - за Л.Цвайту.

Економічні реформи. Відразу ж після обрання Л.Цвайта показав себе як енергійний і послідовний реформатор ринкової орієнтації.

Найбільш швидкими й ефективними виявилися перетворення першого етапу "президентських реформ" Л.Цвайти (осінь 2019 p.). Практично усі вони були здійснені на основі президентських указів, рішень Кабінету міністрів і державних органів управління економікою. Більшість прийнятих на той час рішень (біля 70%) можна віднести до радикальних перетворень, спрямованих на лібералізацію економіки.

За винятком невдалих спроб лібералізації цін і скорочення соціальних субсидій, практично всі реформи, особливо лібералізація валютного ринку і зовнішньої торгівлі, дали швидкий і, безумовно, позитивний ефект.

У міру того, як здійснювався перехід до більш складних і комплексних проблем "другого ешелону", темпи економічних перетворень сповільнились. Виникла необхідність ретельнішої підготовки, більш зваженого й узгодженого проведення реформ на правовій основі.

З 2010 р. до сьогодні реалізується другий етап президентських реформ, який базується на економічній програмі Кабінету Міністрів Склавши і отримав схвалення міжнародних спеціалістів. Мета програми - подолання економічної кризи на основі макроекономічної (фінансової) стабілізації, створення ефективного правового середовища, структурної перебудови і технологічної модернізації економіки.

У 2010 р. конфронтація між виконавчою і законодавчою владою викликала нове загострення соціальної напруженості в країні. Для запобігання політичної кризи, Президент і Парламент уклали "Тимчасову угоду про розподіл конституційних повноважень", що повинні діяти до прийняття нової Конституції. Термін дії угоди минає. Нова, демократична Конституція Склавинії, запропонована Президентом країни, буде незабаром прийнята.

За переконанням Головного Радника Президента С.Амосада:

"...Конституція додасть суспільству впевненості і сили, зробить просування до економічних реформ більш спаєним, цілеспрямованим і плідним."

Навколо прийняття проекту Конституції ведеться гостра політична боротьба, що загрожує повторенням політичної кризи.

Агропромисловий комплекс

АПК посідає винятково важливе місце в економіці Склавіни. Сільське Господарство і переробка сільськогосподарської продукції належать до базових, життєво важливим галузей економіки, які забезпечують більше ніж 16% надходжень від експорту. У АПК зосереджені більше як 1/3 основних виробничих фондів, 1/4 частиною зайнятих у народному господарстві (4.7 млн. чол.), створюється 1/3 національного доходу і формується понад 70% роздрібного товарообороту країни. Площа сільськогосподарських угідь становить 41.9 млн. га, у тому числі 33.3 млн, га орних земель. Кліматичні та інші природні умови дуже сприятливі для успішного розвитку практично усіх напрямів сільського господарства.

На тлі глибокого спаду, який вразив більшість галузей промисловості, сільське господарство показало себе досить стабільною галуззю з реальними і близькими перспективами зростання. У 2020 р. виробництво продукції сільського господарства скоротилося всього на 2.6% (промислове виробництво - на 11.5%).

Рентабельність сільськогосподарських підприємств складає 8.3%. Чверть підприємств галузі (3041) є збитковими. Скорочення виробництва продовольчих товарів на 60% зумовлено втратою зовнішніх ринків збуту і зниженням купівельної спроможності населення Склавши, скороченням на 40% постачань виготовленої сільськогосподарської продукції для промислової переробки.

Надлишок цукру - основної експортної продукції склавінського АПК - призвело до падіння внутрішніх цін на цукор до 500 дол. США за т (у Північно-Східній Федерації - 600 дол. за т). Цукроваріння поступово втрачає головний ринок збуту - ринок Північно-Східної Федерації.

Основна причина - укладання угоди між ПВФ і Партагасом про поставки цукрової тростини в обмін на нафтопродукти і переорієнтування ПВФ на виробництво цукру із сировини. Склавінскі виробники освоюють альтернативні ринки збуту в Середній Азії і Китаї. Але це не компенсує втрат галузі.

АПК залишається найбільш значним отримувачем бюджетних коштів.

Порівняно з 2015 р. інвестиції в АПК скоротилися в 4 рази, у тому числі в сільське господарство - у 7.5 разів. Капіталовкладення в АПК за рахунок усіх джерел фінансування склали торік 180 трлн. грн., або 3.4% ВВП. З них четверта частина була профінансована за рахунок Державного бюджету. Незважаючи на те, що заплановані бюджетні витрати здійснювалися протягом року в середньому на 60-70%, кошти на капітальні вкладення в сільське господарство перевищили передбачений бюджетом ліміт на 32%.

Уряд впроваджує ринкові механізми реалізації продукції і неінфляційного фінансування сільського господарства.

У 2020 р. в країні була створена Національна аграрна біржа. Проте через неї реалізується поки тільки біля 1% виробленої сільськогосподарської продукції.

Приватизація і земельна реформа. Позитивні тенденції, як спостерігаються в сільському господарстві, пов'язані зі скороченням державного і розвитком приватного сектора. Порівняно з минулим роком, приватний сектор (фермери й орендарі) збільшив виробництво продукції на 2%. Питома вага приватного сектора в загальному обсязі сільськогосподарської продукції постійно зростає і наближається до 45%. У власність і користування фермерських господарств передано 788,5 тис. га землі, або 1,8% всіх сільськогосподарських угідь. У 2020 р. в АПК почалася інтенсивна приватизація майна державних і колективних господарств без приватизації землі. Приватизовано 34% державних господарств АПК, розділено на частки майно 92% колективних господарств. Правова база для проведення земельної реформи (20 законів) практично готова і дозволяє розпочати приватизацію землі в найближчому майбутньому.

У власних підсобних і фермерських господарствах у даний час виробляється 86% картоплі, 73% овочів, 50% м'яса, 45% молока, 56% яєць, при цьому виробництво м'яса і молока в суспільному секторі виробництва скорочується. У той же час приватний сектор збільшив поголів'я худоби на 5% і збільшив продуктивність тваринництва. Виробництво сільськогосподарської продукції в 2021 р. прогнозується на рівні 2020 р.

Стабільності АПК загрожує стрімке погіршення соціально-демографічної ситуації на селі. Сільське населення старішає, трудовий потенціал сільськогосподарського виробництва виснажується.

Промисловість. Обсяг промислового виробництва скоротився порівняно з 2015 р. на 47%. У 2020 році темпи падіння виробництва знизились з 27,3% У 2019 р. до 11,5% (табл.). Продуктивність праці за рік зменшилась на 5% (20,8% у 2019) (Додаток 11).

Таблиця 6.

III. ІНФРАСТРУКТУРА

Транспорт. У порівнянні з 2015 р. кількість вантажів, щорічно перевезених транспортом, скоротилася на 50%. Найбільше скорочення (на 26%) відбулося в 2019 р. У 2020 р. обсяг вантажоперевезень скоротився на 16% і склав 795 млн. т. Основу транспортної системи Склавини складають розгалужені мережі залізниць, якими раніше здійснювалася велика частина внутрішніх пасажирських і вантажних перевезень. Скорочення попиту на послуги залізниць призвело до деякого зниження частки вантажів, перевезених залізничним транспортом (до 45%), що стабілізувалася на цьому рівні.

Народне господарство Склавіни має великий парк вантажних автомобілів, які морально застаріли і неекономічні. Відчувається гострий дефіцит спеціалізованої техніки, потужних автомашин для дальніх і малотоннажних, економічних автомобілів для місцевих перевезень. Вантажообіг автомобільного транспорту загального користування скоротився за той же час у три з лишнім рази і склав у 2020 р. 165 млн. т. У перевезенні вантажів задіяно тільки 28% парку автомашин, у тому числі 43% цілком придатної для експлуатації техніки. Скорочення автомобільних перевезень зумовлено: відсутністю вантажів, нестачею водіїв, відсутністю палива.

Важливою частиною транспортної системи Склавіни є сучасний річковий і морський флот, що здійснює значну частину міжнародних торгівель перевезень. На узбережжя Південного моря розташовано декілька значних морських портів, через які здійснюється велика частина експортно-імпортних постачань країни і міжнародних транзитних перевезень. Послуги міжнародного торгового флоту є важливим джерелом надходження іноземної валюти. У силу скорочення обсягів внутрішніх перевезень, морський флот, створений для забезпечення потреб СНС, усе більше переорієнтується на обслуговування міжнародних перевезень. Зниження попиту на міжнародні перевезення призвело до зниження валютних надходжень від міжнародних транспортних послуг Тільки міжнародні санкції у вигляді ембарго на постачання вантажів у район Адріатичного конфлікту обернулися для міжнародного торгівельного флоту Склавіни збитками в розмірі 4 млрд. дол. США. Скасування ембарго навесні 2011 р. обіцяє поліпшення ситуації.

У критичному становищі знаходиться міський транспорт. Парк автобусів скоротився з 55 тис. у 2015 р. до 37 тис. у 2010 p., тобто майже на 1/3. При збережених діючих тенденцій у 2021 р. доведеться списати за непридатністю 75% автобусного парку. Рівень обслуговування населення автотранспортом різко погіршився.

Зв'язок, телебачення і радіомовлення. Завдяки залученню іноземного капіталу і забезпеченню вільного доступу на внутрішній ринок зарубіжних телекомунікаційних компаній, в останні роки інтенсивно розвивалися зв'язок і телекомунікації Склавіни. Попит на міжнародний і міжміський телефонний зв'язок задоволений практично повністю.

У 2020 р. у 21 області з 24 введені цифрові автоматичні міжміські телефонні станції. Склавіна має у своєму розпорядженні автоматичний телефонний зв'язок майже з 170 країнами світу. За чотири роки незалежності значні засоби були вкладені державою в розвиток національного радіо- і телемовлення. Проте в даний час доцільність подібних витрат ставиться під сумнів громадськістю, оскільки, як нещодавно з'ясувалося, керівництво національним телебаченням і радіомовленням в обхід законодавства безплатно передало велику частину каналів і ефірного часу національного радіо і телебачення іноземним компаніям.

Шляхове господарство. Шляхове господарство Склавіни являє собою єдиний виробничо-господарчий комплекс, керований державною корпорацією з будівництва, ремонту й утриманню автомобільних шляхів - "Склавтодор" До складу корпорації входить 179 організацій різних форм власності, зокрема, науково-дослідні і проектні організації, будівельні й експлуатаційні підприємства, а також підприємства з виготовлення будівельних матеріалів, конструкцій, дорожніх машин і устаткування.

До 2016 року дорожньо-будівельні підприємства Склавіни щорічно збільшували обсяги будівельних робіт. У 2006 році було введено в експлуатацію 2532 км автодоріг з твердим покриттям; був зроблений капітальний і середній ремонт на шляхах довжиною 25423 км. Починаючи з 2016 року, у Склавіні почався спад обсягів дорожніх робіт.

У 2009 році були введені в експлуатацію нові автодороги довжиною 655 км, відремонтовано -14050 км, що, відповідно, у 4 і 2 рази менше, ніж у 2015 році. У 2010 році в дорожньому комплексі Склавіни намітилися стабілізаційні процеси.

Фінансування дорожньо-будівельних робіт здійснюється за рахунок бюджетних асигнувань, а також позабюджетних засобів: відрахувань підприємств Склавіни від собівартості (0,4-1,2%), податку на продаж паливно-мастильних матеріалів (7%), відрахувань від прибутків автотранспорту (2%) і ін. На 2010 рік нормативна сума бюджетних асигнувань для дорожнього комплексу складає 21,7 трлн. грт., проте фактично було виділено 28% від запланованого обсягу (6,2 трлн. грт.).

Щоб зберегти автодороги і забезпечити умови безпеки проїзду автотранспорту, у наступні роки необхідно збільшити обсяги капітального ремонту не менше ніж у 2 рази; середнього - у 1,5 рази.

Поліпшення технічного стану шляхів дозволить зменшити кількість дорожньо-транспортних подій, загальна кількість яких складає більш 45 тис. нарік.

Для виконання запланованих робіт "Склаватодор" вважає за необхідне лібералізувати податкову політику: звільнити дорожні організації, що не одержують прибутки від використання шляхів, від сплати податку за землю під автомобільними шляхами загального користування. Плата за землю в 2020 році склала 14,3 трлн. грт., або 22,7% запланованого обсягу бюджетного фінансування дорожнього господарства, тоді як реально з бюджету були надані кошти на утримання шляхів в обсязі 3,1 трлн. грт. Слід звільнити від податку на додану вартість роботи з ремонту й утримання автодоріг, виконуваних за рахунок бюджетних засобів. Замість запланованих на 2020 рік 21,7 трлн. грт., на ці цілі з бюджету було виділено тільки 3,14 трлн. грт., з котрих більше500 млн. крб. довелося сплатити в бюджет у вигляді ПДВ.

У Склавині відсутні відповідаючі міжнародним стандартам автомагістралі, що забезпечують зв'язок із сусідніми державами. Економічний розвиток країни потребує створення сучасних магістралей Схід-Захід і Північ-Південь. Через відсутність фінансування темпи будівництва магістральних шляхів залишаються низькими. У 2020 р. було виконано лише 40% запланованого обсягу робіт.

Корпорація має намір залучати на пріоритетні напрямки будівництва шляхів іноземних інвесторів і передові західні технології.

IV. СОЦІАЛЬНА СФЕРА

Зайнятість. Чисельність трудових ресурсів (Табл. 7) в останні два роки залишалася стабільною. З 2015 по 2020 pp. скоротилася чисельність зайнятих у промисловості на 24%, у будівництві на 35 %, житло-комунальному господарстві і побутовому обслуговуванні населення на 30 %.

Частка зайнятих у недержавних секторах за минулий рік збільшилася до 30% (24,5% у 2019 p.). Чисельність працівників, які працюють не по найму, збільшилася за рік із 8 до 11%.

Безробіття. Протягом 2020 р. у державну службу зайнятості з питань працевлаштування звернулися 5269 тис. чол. не зайнятих трудовою діяльністю, що на 18,2% більше, ніж у 2019 р. Усього на обліку в службі зайнятості перебувало 640,1 тис. чол.

Допомогу по безробіттю одержують 74,3 тис. чол. Рівень офіційного безробіття за 2020 р. зріс на 0,17% пункту і склав 0.46% працездатного населення в працездатному віці. Рівень прихованого безробіття значно вищий офіційного. Розрахунковий рівень безробіття складає 3% з урахуванням рівня офіційного безробіття.

Соціально-економічна міграція на ринку праці набула однобічного характеру, що свідчить про настання кризи.

Дохід та заробітна плата. У 2020 р. номінальні грошові прибутки населення Склавши зросли в 4,4 рази. їхня частка у ВВП стабілізувалася і складає 44.8%. З 2015 по 2020 р. реальні прибутки населення знизилися в 2 рази. Проте в 2020 р. уперше за останні чотири роки темпи зростання прибутків і заробітної плати перевищили темпи зростання споживчих цін. З грудня 2019 р. по грудень 2020 р. реальні прибутки населення збільшилися на 9,7%, а реальна заробітна плата - на 28.1%. Рівень цих прибутків залишається, проте, настільки низьким, що населення не відчуває реального поліпшення.

Таблиця 7.

На початок навчального року

Показники	2015/2016 навчальний рік	2019/19 навчальний рік	2020/6 навчальний рік
	В % до минулого року
Дошкільні заклади, тис. У них кількість дітей, мли. чол. К-ть дітей дошкільного виховання,% Загальноосвітні навчально-виховні заклади У тому числі державні У них кількість учнів, тис. чол. У тому числі державні заклади вищі навчальні заклади 1-11 рівнів акредитації У них навчаються студенти, тис. чол. Вищі навчальні заклади ПІ-ІУ рівня акредитації У них навчаються, тис. чол.	24,5 2,4 57,2 21825 742* 757 149* 881,3	22,3 1,7 46,8 888,5	22,6 617,7 922,8	98,65 94,12 96,15 99,89 99,79 100,258 100,22 100,51 95,77 109,91 103,86

Початкова і середня освіта. У 2010 р. побудовані нові дошкільні установи на 6.7 тис. місць. У розрахунку на 100 місць чисельність дітей у дошкільних установах складає 82, у тому числі в містах - 89, у сільській місцевості -63. Мережа державних загальноосвітніх шкіл у 2005-95 pp. збільшилася на 356 одиниць. Поряд із державними, у Склавші діють 74 приватні школи (на 22 більше, ніж у 2009 p.). Незважаючи на нове шкільне будівництво (у 2005-95 pp. введено біля 602 тис. учнівських місць) кількість учнів, які навчаються в другу і третю зміни, збільшилася на 45 тис. чол. (у містах - на 40 тис. чол., у селах - на 5 тис. чол.).

Введені додаткові учнівські місця використані, в основному, для заміни непридатних помешкань і зменшення наповнення класів.

Професійно-технічна середня освіта. На даний час нараховується 1179 професійно-технічних училищ у яких навчається 555,2 тис. чол. Прийом до ПТУ залишається на рівні минулих років (285 тис. чол. на рік) У 2010 р. було введено 1,23 тис. нових навчальних місць у ПТУ.

Вища освіта. У державні вищі навчальні заклади нижчих (І-ІІ) рівнів акредитації в 2010 р. було прийнято 176,5 тис. чол., (на 4.6 тис. 2.5% менше, ніж у 2009 р.) У державні вищі навчальні заклади вищих (ПІ-ІУ) рівнів було прийнято 193,5 тис. чол., що на 8 тис, або 4,3 % більше.

Громадськість підтримує потяг молоді до знань, проте окремі скептики з тривогою дивляться на цей процес, попереджаючи, що в сформованій політичній і економічній обстановці через 5-10 років він "призведе суспільство до військово-поліцейської диктатури або до анархії авторитетів".

Існує альтернативна система вищих навчальних закладів (120 закладів), що ґрунтується на недержавній формі власності і надає платну освіту.

У 2019-2020 pp. почала збільшуватися частка студентів, що одержують платну вищу освіту в державних вузах.

У більшості з них питома вага студентів, що одержують платну освіту, складає біля 10%.

Вартість освіти, як і в інших державах, залежить від престижу фаху. У більшості вузів офіційна плата за освіту варіювалася (2020 р.) у межах 200-1500 дол. / США за 1 рік навчання. Щорічно плата зростає на 30-50%.

Державні витрати на освіту. На утримання системи освіти держава витрачає 10-12% ВВП (в останні роки), яких недостатньо, але і вони обтяжливі для бюджету.

Більшість видів витрат у цій сфері (наприклад, невеликі державні стипендії 1.5 млн. студентів у розмірі 5 дол. США щомісяця) складають значні суми, але малоефективні. Зарплата викладачів знаходиться на одному з останніх місць у країні.

Введення обов'язкової незначної плати за вищу освіту в державних вузах (біля 200-300 дол. США на рік) зможе значною мірою зменшити бюджетні витрати і забезпечити своєчасну виплату заробітної плати викладачам.

Екологія. У результаті глибокого спаду виробництва і масових простоїв промислових підприємств викиди шкідливих речовин в атмосферу зменшилися в більшості областей, за винятком чотирьох, де викиди збільшилися в середньому на 10%. Понад 4/5 загальних обсягів забруднюючих речовин, викидається в атмосферу підприємствами енергетичної, вугільної і металургійної промисловостей.

Величезний негативний вплив на екологічну обстановку в Склавині продовжує здійснювати аварія на Полинінській атомній електростанції, що вважається найбільшою у світі техногенною і екологічною катастрофою. Від аварії постраждало 3.5 млн. громадян, із них - понад мільйон дітей. Кількість інвалідів-ліквідаторів аварії досягло понад 50 тис. чол. Зростає захворюваність жителів. Викликає стурбованість стан забруднення радіонуклідами продукції, особливо виробленої у власних підсобних господарствах.

У зв'язку з глобальністю наслідків Полинінської аварії уся територія Склавини оголошена зоною екологічної біди.

Для ліквідації наслідків катастрофи сформований державний бюджетний фонд, у який відраховується 12 % від прибутків населення, підприємств і організацій. У 2020 р. за рахунок Полинінського фонду профінансовані заходи для ліквідації наслідків аварії на ПАЕС у розмірі 94 трлн. грн.

Головний напрям використання засобів Фонду - охорона здоров'я і соціального захисту постраждалого населення. Понад 50% засоби Полинінського фонду спрямовується на оплату компенсацій, витрат на соціальне страхування, надання пільг і пенсійне забезпечення інвалідів-ліквідаторів та постраждалих від аварії. На забезпечення житлом переселенців і поліпшення житлових умов інвалідів Полинінської катастрофи було спрямовано понад 4 трлн. грт.

Навесні 2021 р. уряд оголосив про намір закрити ПАЕС до 2019 р. Витрати на це оцінюються в 4 млрд. доларів США. Проект закриття передбачає надання Заходом кредитів на 1,8 млрд. доларів США і 450 млн. доларів у вигляді безплатних грантів. Витрати самої Склавинії на закриття ПАЗС оцінюються в 900 млн. доларів.

Втрати економіки Склавини від дострокового припинення Полинінської АЕС складуть біля 4 млрд дол. США.

Житлово-комунальне господарство. Житловий фонд країни на початок 2010 р. складав 964,4 млн. м загальної площі;.

На даний час держава компенсує населенню 40% вартості житлово-комунальних послуг. До кінця 2011 р. рівень компенсації намічено знизити до 20%. Ціни і тарифи будуть підвищені після проведення заходів для соціального захисту, що дозволить зменшити видаткову частину бюджету на суму біля 300 трлн. грн. і спрямувати частину вивільнених коштів - 87 трлн. грн. на адресну допомогу соціально незахищеним прошаркам населення.

Підвищення рівня компенсації споживачами вартості послуг дозволить передати відомчий житловий фонд і об'єкти соціальної сфери в комунальну власність, знизити собівартість продукції за рахунок скорочення цих витрат і знизити ціни на вітчизняну продукцію більшості галузей. Держава планує забезпечити поступовий перехід до повної самоокупності в користуванні житлом і комунальними послугами. Проте реально велика частина населення нічого не сплачує за житло і комунальні послуги, оскільки в неї немає грошей.

Забезпечення житлом. У 2010 р. за рахунок усіх джерел фінансування введені в експлуатацію житлові будинки загальною площею 8 млн. м², що складає 46 % від рівня 2005 р. і 79 % від рівня 2009 р. За рахунок державних централізованих капітальних вкладень побудовано 12,5% житла.

Висока ціна будівництва нових квартир сприяє скороченню житлового будівництва і зниженню показників поліпшення житлових умов. Якщо в 2007 р. із 100 сімей, що потребують житла, квартири одержали 6,3 сімей, то в 1094 р. - тільки 3.8 сімей.

VI. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ

Органи державного управління. До здобуття незалежності країна не мала у своєму розпорядженні повноцінного апарату державного управління і потрібного штату чиновників, оскільки керування Склавінією здійснювалося зі столиці колишнього СВН - м. Долгорукий.

У Склавіні відбувається швидке зростання центральних і місцевих органів влади, галузевих відомств і структурних підрозділів системи державного управління. За роки незалежності чисельність державних службовців збільшувалася в середньому на 10% на рік.

Боротьба між новоствореною президентською владою і старою системою формальної парламентської влади призвела до подвоєння структур виконавчої влади на всіх рівнях. Хоча в 2009-2010 pp. дублювання органів виконавчої впади на місцях було ліквідовано президентом, чисельність апарату територіальних органів виконавчої влади не зменшилася.

Чисельність апарата. У Склавіні нараховується 213 тис. держслужбовців не рахуючи робітники Міністерства оборони, органи внутрішніх справ, служби безпеки, митниці і дипломатичного корпуса. Більшість державних службовців (69,2%) жінок. Вище утворення мають 60,3% службовців. Майже 40% службовців працюють на державній службі до 3 років. Приблизно стільки ж службовців мають стаж роботи від 3 до 10 років. Державні службовці у віці до 30 років складають 18,3%. Вище утворення значної частини чиновників не відповідає виконуваній роботі і значна увага держава приділяє перенавчанню державних службовців.

Апарат органів влади і місцевого самоврядування збільшився за 2010 рік із 242387 до 243969 або на 6.5%. Штат Парламенту виростив із 992 до 1295 чол. або на 30%. Апарат Президента країни збільшився з 375 до 590 чол. або на 57%. - Апарат центральних органів виконавчої влади виростив із 14836 до 15960 чол. або на 7.5%. У 2010 р. було ліквідовано 5 і створено 10 органи центральної виконавчої влади, що призвело до додаткового збільшення чисельності державного апарата на 157 чол. Чисельність службових місцевих органів державної виконавчої влади і самоврядування скоротилася за рік на 23% і складає 213 тис. чол. Чисельність місцевих органів керування, підрозділи яких увійшли до складу президентських адміністрацій, скоротилася на 14325 чол.

У процесі централізації органів керування відбувається централізація бюджетних засобів, передача загальнодержавних функцій влади від виборних органів президентської виконавчої влади. Одночасно децентралізуються функції формування і використання місцевих бюджетові вирішення місцевих проблем, керування державним майном, використання природних ресурсів і організації зовнішньоекономічних зв'язків у регіонах. Функції і механізми державного керування, особливо економікою країни, залишаються невідпрацьованими. Спостерігається рівнобіжність і дублювання функцій і повноважень, низька ефективність управлінських вирішень. У державній податковій інспекції працює 66000 чол. (більш чверті усіх державні службовці). Тільки в 2010 р. їхня чисельність збільшилася більш, ніж на 17%. Проте, податки збираються вкрай неефективно. Технічний стан і умови утримання податкової служби вкрай незадовільні.

У 2010 р. штатна чисельність робітників митниці виростила на 6,6% і складає більш 18000 чол. Митниця знята з бюджетного фінансування і переведена на самофінансування за рахунок відрахувань із стягнутих нею митних зборів і мит.

Витрати на утримання апарата збільшилися за останній рік із 0.57% до 0.89%. У майбутньому року президент і уряд планують збільшити їх до 0.9% ВВП (60 трлн. грт. або 325 млн. дол. США) Чисельність апарата державних органів влади передбачається скоротити на 22.7 тис. чол.

У поточному році витрати на адміністрацію президента перевищили витрати на утримання Кабінету міністрів, хоча і чисельно, і змістовно ці структури непорівнянні. У відповідь на це депутати Парламенту, збільшили утримання Штату Парламенту на 1 трлн. грт. (біля 5.4 млн. долл. США).

СТАТИСТИЧНІ ДОДАТКИ

Додаток 1

Та ведучих країн Європи

(на душу населення)

Ресурси Країна	Умовне паливо в нафтоеквіваленті, т (1000м^3 газу = 1 т нафти)	Залізні руди, т	Марганцеві руди, т	Камінний вугіль, т	Бурий вугіль, т
Склавіна	26,17	528,2	41,5	851,8	60,2
Великобританія	28,2	33,9	-	95,0	-
Франція	1,3	39,0	-	25,5	1,31
Німеччина	3,8	5,3	-	33,3	916,7
Італія	4,3	0,7	0,01	0,17	0,35

 

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

У 2016-2020 р.р.

(раз.)

Усього по промисловості Склавіни	2,6	42,3	97,7	8,74	2,72
Електроенергетика	2,7	51,9	94,9	9,71	2,52
Паливна промисловість	1,6	237,0	51,7	11,26	2,29
Чорна металургія	3,0	54,5	56,3	13,81	2,35
Хімічна промисловість	2,9	72,4	63,7	10,0	2,44
Нафтохімічна промисловість	2,9	55,0	60,2	8,42	2,79
Машинобудівництво	2,5	32,1	74,3	6,71	3,77
Лісова, деревообробна та целюлозно-бумажна промисловість	3,1	30,9	98,1	6,24	3,33
Промисловість будівельних матеріалів	2,7	43,5	97,8	6,44	2,9
Легка прмисорвість	3,7	20,0	79,5	7,02	2,7
Харчосмакова промисловість (без рибної, м'ясної, масловиробничої та молочної промисловості	2,6	30,1	116,5	6,06	3,1
М'ясна промисловість	5,4	10,7	245,4	3,66	2,99
Масловиробнича, сиро виробнича та молочної промисловость (без виробництва молочних консервів	3,8	16,3	237,6	5,22	2,3
Довідково: Індекс споживчих цін до грудня попереднього коку	3,9	21,0	102,9	5,0	2,8

 

Додаток 6

У 2016-2020 р.р.

(до грудня попереднього року,%)