Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Предмет курсу історії політичних і правових вчень. Періодизація.↑ Стр 1 из 6Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Предмет курсу історії політичних і правових вчень. Періодизація. Об'єктом наукового пізнання «Історії вчень про державу і право» власне є не держава і право як соціальні інституції, а форми їх теоретичного пізнання й осмислення: ідеї концепції, теорії, доктрини. Предметом «Історії вчень про державу і право» є теоретично обґрунтовані і концептуально виважені знання людства про державу і право в їх історичному розвитку. Кожне окреме вчення про державу і право має відносно сталу структуру: програмні й оціночні засади, методологічну основу, теоретичний зміст. Програмні й оціночні засади — це політична оцінка існуючої держави та права, визначення їх мети та завдання. У цій частині вчення, як правило, відображаються інтереси та ідеали окремих соціальних груп, їх ставлення до держави і права. Змістом державно-правових вчень є намагання з допомогою впровадження нового понятійно-категоріального апарату з'ясувати питання походження держави і права, осмислити правові форми, основні принципи побудови державного устрою та права, визначити соціальне призначення держави і права, встановити співвідношення права й держави, права й закону, держави й індивіда. Методологічною основою вчення - є логіко-теоретичні (наукові), філософські або релігійні засади. Історичний розвиток державно-правової думки підпорядкований певним закономірностям. Історія вчень про державу і право, вивчаючи ці закономірності, дає підстави для узагальнення знань про природу і зміст понять «право», «держава», «закон»; про роль держави і права в регулюванні суспільних відносин; з'ясуванні напрямку еволюції державно-правової думки людства з урахуванням історичних тенденцій його розвитку. На даний час існують Три основні підходи щодо періодизації I. Формаційний, за яким еволюція політико-правової думки відноситься до тої чи іншої суспільно-економічної формації. Отже, виділяються такі етапи: 1). Політична та правова думка рабовласницького суспільства (II тис. до н.е. – V ст. н.е.). 2). Політична та правова думка феодалізму (V ст. н.е. – кінець XVI – початок XVII ст.) 3). Вчення про державу і право періоду капіталізму та імперіалізму (перша половина XVII ст. до 1917 р.). 4). Вчення про державу і право соціалістичної епохи (початок XX ст. – 90-ті рр.) II. Історичнний: 1). Політична і правова ідея Стародавнього Світу (II тис. до н.е. – V-VI ст. н.е.) 2). Історія Середньовіччя (V-VI ст. – XVII-XVIII ст.). 3). Нова історія (XVII ст. – початок XX ст.) 4). Новітня історія (початок XX ст.) III. Новітній. Російські вчені (Мартишин, Левченко) запропонували не відмовляючись від формаційного та історичного підходів ділити розвиток політично-правової думки в залежності від того, які ідеї, які теорії переважають у той чи інший період і мають виключний вплив на розвиток людської цивілізації. При цьому використовується і фактор формаційний. Шість етапів: 1. Стародавній світ (практично не міняються). 2. Середні віки (V-VI ст. до першої половина XIV ст..) – зародження класичного феодалізму – тотальний пресинг релігії. 3. Епоха Відродження (перша половина XIV ст. – кінець XVI ст.) 4. Епоха буржуазних революцій (кінець XVI ст. – до середини XIX ст.) 5. Епоха вільної конкуренції (третя чверть XIX ст.) – вільний ринок. 6. Епоха монополістичного капіталу, імперіалізму, соціалістичних революція, стабілізації капіталізму, кризи «реального» соціалізму (остання чверть XIX ст. до сьогодні).
Філософські доктрини держави і права Стародавнього Сходу. Зародження в другому тисячолітті до н.е. подібно як у Вавілоні чи Шумері (твір Гільгамеш). в китайців вчення про державу і право носять божественний характер, але водночас не заперечується самостійна діяльність імператора. Привозноситься ідея про те, що Бог лише дає завдання, а імператор виконує. Однак Китайські філософи пішли знайно далі як опис уже існуючого ладу, вони намагаються виробити план реалізації божого плану. відомостей про Конфуція і конфуціанство є конфуціанська письмова традиція, і наперед всього “Чотирикнижжя”. У нього входять: 1) “Дасює” – керівництво для чиновників, написане учнем Конфуція Цзен Цзи; 2) “Жунь-юнь” (“Золота середина”, “Середина та сталість”, “Незмінна середина”, написана онуком Конфуція Цзи Си; 3) “Лунь-юй” (“Бесіди та вислови”), записані учнями філософа думки як його самого, так його учнів; 4) “Мен-цзи” – книга конфуціанця Вкінці кінців, Конфуцій дійшов висновку, що хороший правитель – чесний, компетентний, освічений, знати традиції і дотримуватись їх. Зв'язок між поколіннями – основа еволюції суспільства. Конфуцій заставив всіх чиновників вчитись моралі, історії (царства), писемністі і математики. Саме ці знання, якості і авторитетність правителя приведе до роз квітнення царства на думку мислителя. З VI—V ст. до н. е. у Ст. Китаї відома концепція даосизму, Родоначальником вважається китайський мислитель кінця VII – початку VI ст. до н.е. Лао Дзи. Дану теорію філософ виклав у тводі «Дао де дзінь». В основі цієї філософії лежить ідея дао (все і ніде, природа і суспільство, це чорне і біле, це я і не я, це життя і смерть, це ти і не ти). Все складається із Дао, людина завжди намагається познати суть дао. Послідовники Чжуандзи, Ян Чжу. В основному вони вписувалися в концепцію Лао Цзи. Відмінність у Ян Чжу заключається лише в тому, що він виділяє в суспільстві окремого індивід, людина по природі егоїстична, тому вона має право боротися з усіма традиціями, пережитками. Мо-цзи (До Ді, 479—400 до н. е.) заснував напрямок, що отримав назву "моїстична школа". Мо-Цзи заперечує природнє походження держави і права, сталість всіх морально-етичних принципів, не є прихильником патріархальної сили, вперше протиставляє індивідуалізм колективізму.Немає необхідності в управлінському апараті як такому. Суспільство має управлятися теократами – каста людей, яка в більшій мірі наділена всеосяжною любов’ю, має здійснювати місію по згуртуванню суспільства. Школа легістів – вони не відносяться до попередніх. Базується на первісній китайській філософії. Китайські легісти заперечують зв'язок права з філософією. Право не є і не може бути пов’язано з іншими суспільними явищами і інститутами. Воно самостійне явище, розвивається за власними законами і правилами, не носить природній характер і має специфічне завдання, носить встановлений характер.джерела: праці китайських юристів Хань-Фей (55 робіт). Індія Першими основними джерелами даної доктрини є знамениті Махабхарата, Архашастра, Рамаяна. (Кінець II — початок I ст. до н.е.) Адхашастра, Махапхарата, Рамаяна, Індійскькі Веди, зокрема ідеї щодо походження держави і права — 20 книга Махатхарата, принципи управління в Архашастрі. З правових джерел — перший збірник законів — Брахману Каутільї, що на замовлення Чандра Гурти формулює в єдиний збірник Закони Ману. Індійська філософія по-своєму пояснює появу держави — повязана із занепадом людської моралі. Принципи загального порядку в індії викладені в — тріварді: 1. Артха — artha — матеріальна діяльності людини. 2. Кама — kama — внутрішні мотиви, мета, суспільні цілі. 3. Дхарма — dharma — міра порядку, встановлена на базі першого і другого правила.
Трансформація суспільно-політичної доктрини християнства у ІV-ІX ст. Політичні і правові ідеї Реформації (П.Мюнцер, М.Лютер, Ж.Кальвін). Предмет курсу історії політичних і правових вчень. Періодизація. Об'єктом наукового пізнання «Історії вчень про державу і право» власне є не держава і право як соціальні інституції, а форми їх теоретичного пізнання й осмислення: ідеї концепції, теорії, доктрини. Предметом «Історії вчень про державу і право» є теоретично обґрунтовані і концептуально виважені знання людства про державу і право в їх історичному розвитку. Кожне окреме вчення про державу і право має відносно сталу структуру: програмні й оціночні засади, методологічну основу, теоретичний зміст. Програмні й оціночні засади — це політична оцінка існуючої держави та права, визначення їх мети та завдання. У цій частині вчення, як правило, відображаються інтереси та ідеали окремих соціальних груп, їх ставлення до держави і права. Змістом державно-правових вчень є намагання з допомогою впровадження нового понятійно-категоріального апарату з'ясувати питання походження держави і права, осмислити правові форми, основні принципи побудови державного устрою та права, визначити соціальне призначення держави і права, встановити співвідношення права й держави, права й закону, держави й індивіда. Методологічною основою вчення - є логіко-теоретичні (наукові), філософські або релігійні засади. Історичний розвиток державно-правової думки підпорядкований певним закономірностям. Історія вчень про державу і право, вивчаючи ці закономірності, дає підстави для узагальнення знань про природу і зміст понять «право», «держава», «закон»; про роль держави і права в регулюванні суспільних відносин; з'ясуванні напрямку еволюції державно-правової думки людства з урахуванням історичних тенденцій його розвитку.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 256; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.26.141 (0.007 с.) |