Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вибір варіантів схем приєднання електростанції до енергосистеми↑ ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5 Содержание книги
Поиск на нашем сайте
При виборі кількості повітряних ліній зв’язку з енергосистемами враховую резервування на випадок обриву однієї з ліній. де Рнат = 400 МВт – натуральна потужність повітряної лінії електропередачі напругою 330 кВ. PВН макс визначаю з графіків, побудованих в підрозділі 3.3: Визначаю кількість ліній від РП 330 кВ, яка буде однаковою для обох варіантів структурних схем: Аналогічно визначаю кількість ЛЕП на напрузі 110 кВ: де Рнат = 50 МВт – натуральна потужність повітряної лінії електропередачі напругою 110 кВ. Видача потужності проектованої станції відбувається на двох рівнях напруги – 330 кВ і 110 кВ. На дані напруги будуються відкриті розподільні пристрої (ВРП. Для РП 330 кВ обираю схему «3/2 вимикача на приєднання з трьохрядним встановленням вимикачів». Ця схема набула широкого застосування в РП 330-500 кВ на потужних електростанціях і підстанція. Перевагою даної схеми є висока надійність і те, що при ревізії будь-якого вимикача всі приєднання залишаються в роботі. Для РП 110 кВ обираю схему з двома робочими і однією обхідною системами шин. Перевагою даної схеми є можливість вводу однієї з двох систем збірних шин без вимкнення споживачів і джерел живлення. Варіант 1
Рис.5.1. Схема 3/2 вимикача на приєднання (РП ВН 330 кВ)
Рис.5.2. Схема з двома робочими і обхідною системами шин (РП СН 110 кВ) Варіант 2
Рис.5.3. Схема 3/2 вимикача на приєднання (РП ВН 330 кВ)
Рис.5.4. Схема з двома робочими і обхідною системами шин (РП СН 110 кВ) 6. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ПОРІВНЯННЯ ВАРІАНТІВ СХЕМ ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ 6.1. Визначення капіталовкладень у варіанти структурної схеми електростанції Під час розрахунку капіталовкладень у варіанти структурної схеми електростанції однакова кількість однотипного обладнання не враховується. Таблиця 6.1 Капіталовкладення для 1 варіанту структурної схеми
Сумарні капіталовкладення для 1 варіанту К1 = 580 + 1920 + 1830 + 1010 + 280 + 1600 + 180 + 75 = 7475 тис.грн.
Таблиця 6.2 Капіталовкладення для 2 варіанту структурної схеми
Сумарні капіталовкладення для 1 варіанту К1 = 580 + 960 + 1830 + 3030 + 360 + 2000 + 450 = 9210 тис.грн.
6.2. Визначення річних експлуатаційних видатків у варіантах структурної схеми електростанції Розрахунок втрат активної енергії в блочних трансформаторах виконується за формулою: У трансформаторі типу ТДЦ-250000/110: , (з довідника) За (з рис. 3.6), Sт.макс = 238,3 У трансформаторі типу ТДЦ-250000/330: , (з довідника) За (з рис. 3.6), Sт.макс = 238,3 У трансформаторі типу ТДЦ-630000/330: , (з довідника) За (з рис. 3.6), Sт.макс = 540 Втрати активної енергії в АТЗ варіант 1 (в якого до обвитки НН підключений РТВП) обчислюється за формулою: Тривалість поточного ремонту Тр.атз = 30 год (з довідника) Тсн.макс = 4823 год (з рис. 3.17) Sсн.макс = 106,5 МВА
Втрати активної енергії в АТЗ варіант 2 (в якого до обвитки НН підключений блок 220 мВт) обчислюється за формулою:
вн + вн + + нн ]
Тривалість поточного ремонту Тр.атз = 30 год
Тсн.макс = 4823 год (з рис. 3.18) τсн = 3000 год Sсн.макс = 106,5 МВА (з таблиці)
Твн.макс = 6411 год (з рис. 3.18) τвн = 4100 год Sвн.макс = 292,8 МВА Тнн.макс = 7144 год (з рис. 3.6) τнн.макс = 5600 год Sнн.макс = 238,3 МВА
Сумарні втрати активної енергії для першого варіанту:
Сумарні втрати активної енергії для другого варіанту:
6.3 Визначення витрат на відшкодування збитків через ненадійність елементів структурної схеми електростанції Таблиця 6.3
Для блоку 500 МВт Для блоку 220 МВт Таблиця 6.3
Для блоку з генераторами ТВВ-220-2 на РП 110 кВ: Тпуск1=10 год Тпуск2=5,3 год Збитки від порушення перетікання потужності між РП на час відмови АТЗ, до обвитки якого приєднано РТВП обчислюються за виразом: Тсн.макс = 4823 год Pсн.макс = 106,5 МВт Збитки від відмови АТЗ (варіант 2)
Сумарні збитки за першим варіантом:
Сумарні збитки за другим варіантом:
6.4 Визначення зведених затрат варіантів структурної схеми електростанції Зведені затрати варіантів структурної схеми КЕС становлять: де – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень; – норма амортизаційних відрахувань; – норма відрахувань на обслуговування, при U=220 кВ. – вартість втрат електричної енергії в варіанті структурної схеми; – вартість 1 кВт·год втрат електроенергії; ΔWΣ – сумарні страти електроенергії; НΣ – сумарні збитки в варіанті структурної схеми. Розраховую для варіантів зведені затрати:
Варіант 1
Варіант 2 Різниця в зведених затратах варіантів: Отже, для подальшого проектування вибираю перший варіант схеми для видачі потужності КЕС, оскільки він дешевший більш ніж на 5% від другого.
7. РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ
Рис.7.1. Розрахункова схема для визначення струмів КЗ
Рис.7.2. Розрахункова схема заміщення Прийму такі базові величини для розрахунків: ; ; ; ; ; ; ; Обчислюю параметри схеми заміщення. Система 1:
Система 2:
Генератори:
Блочні трансформатори: РТВП Автотрансформатор зв’язку: Розрахунок струму КЗ в точці К1:
Рис. 7.3. Розрахункова схема заміщення для точки К1
Рис. 7.4. Схема для визначення струму КЗ в точці К1 З [5, табл. 3.7] вибираю сталу часу Та, та ударний коефіцієнт ky для генераторів: Cтала часу Та, та ударний коефіцієнт ky для систем: Аперіодична складова струму КЗ в момент часу τ: де – власний час вимикача, – час спрацювання релейного захисту – вимикачі елегазові; Ударний струм КЗ: Тепловий імпульс КЗ: де – власний час вимикача, – час спрацювання релейного захисту – вимикачі елегазові;
Наступні точки КЗ розраховую аналогічно і результати записую в таблицю 7.1
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; просмотров: 228; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.238.1 (0.011 с.) |