Вибір основного обладнання електричної станції

ВСТУП

 

Електроенергетика — галузь промисловості, що виробляє і транспортує електроенергію, забезпечує нею споживачів. Електроенергетика, продукція якої широко використовується в господарстві та населенням, — найбільший споживач палива.

Електроенергетика є базовою галуззю економіки України. Порівняно з іншими галузями промисловості вона працює найбільш стабільно, хоч знизила випуск продукції за останні десять років на одну третину. Особливо різко скоротилося електроспоживання в промисловості, будівництві, тобто в галузях, що зазнали найбільшого спаду виробництва. При цьому відбувалися зміни в структурі енергетики — частка виробництва електроенергії атомними станціями швидко зростала.

Провідне місце у виробництві електроенергії належить тепловим електростанціям (50% загального виробництва електроенергії в Україні), далі йдуть атомні (45%) і гідроелектростанції (5%). У розрахунку на одного жителя України за рік виробляється близько 3,7 тис. кВт·год електроенергії.

В Україні працює багато великих і середніх теплових електростанцій в усіх регіонах. Найбільшими з-поміж них є Запорізька, Криворізька-2, Зміївська (Харківська область), Бурштинська (Івано-Франківська область), Ладижинська (Вінницька область), Придніпровська (Дніпропетровська область), Старобешівська (Донецька область), Трипільська (Київська область).

Паливно-енергетичний комплекс — це сукупність га­лузей промислового виробництва, які здійснюють видо­буток палива, виробництво електроенергії, їх транспор­тування та використання. До складу паливно-енерге­тичного комплексу входять галузі паливної промисло­вості (вугільна, нафтова, газова, торф'яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лі­нії електропередач. ПЕК — це також трубопровідний транспорт і лінії електропередач. ПЕК — це крупна між­галузева територіальна система, складова частина єди­ного господарського комплексу країни; це базовий комп­лекс важкої індустрії. Кінцева мета його функціонуван­ня — надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії.

Виходячи з цього, стає очевидно, що прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енер­гетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-тех­нічного прогресу. Всебічна інтенсифікація виробництва ставить перед паливно-енергетичним комплексом нові завдання, збіль­шує його роль у прискоренні темпів економічного зростання, у підвищенні продуктивності праці завдяки значному зростанню її енерго- та електроозброєності.

Відомо, що ефективність та інтенсивність суспільного вироб­ництва значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси — енергетич­ні, які обумовлюють функціонування практично всього виробни­чого апарату сучасної економіки. Тому в нових економічних умо­вах паливо і енергію слід розглядати і як матеріальний ресурс, і як матеріальний фактор суспільного виробництва.

На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.

При цьому розвиток паливно-енергетичного комплексу необ­хідно підпорядкувати завданню стійкого забезпечення потреб України в усіх видах палива і енергії при планомірному проведен­ні в усіх галузях і сферах народного господарства цілеспрямо­ваної енергозберігаючої політики.

Енергетичний баланс і еволюція його структури характеризу­ють не лише певний рівень використання тих чи інших енергоно­сіїв, а й науково-технічні, соціальні, організаційні та виробничі зрушення в промисловості, сільському господарстві, на транс­порті, в побутовому обслуговуванні населення.

Одним з найважливіших завдань щодо вдосконалення струк­тури енергетичного балансу є підвищення ефективності викорис­тання енергоресурсів, всіляка їх економія. Подальше підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) залишається надзвичайно актуальним. У зв'язку з цим дуже важ­ливо по-господарськи використовувати вугілля, природний газ, нафтопродукти тощо. Це вимагає певної перебудови в усіх галу­зях і насамперед широкого впровадження енергозберігаючої тех­ніки і технології, вдосконалення нормативів, використання мате­ріальних і моральних стимулів у досягненні економії, посилення відповідальності за перевитрати, перевищення норм та лімітів.

Численні факти свідчать про наявність значних втрат енерго­ресурсів на всіх стадіях — від їх видобутку і переробки до кінце­вого споживання. Зараз втрачається понад половини видобутого палива і виробленої енергії, що свідчить про значні резерви їх економії.

 

 

ВИБІР ОСНОВНОГО ОБЛАДНАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ

РЕЖИМИ РОБОТИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ

Графіки навантаження АТЗ

 

Геометрично сумуючи графіки видачі потужності блоків, під’єднаних до РП, та графіки видачі потужності в систему № 2, побудую графіки навантаження АТЗ для обох варіантів структурної схеми.

Для першого варіанту структурної схеми підсумовую графік видачі потужності для блоків під’єднаних до РП СН і графік перетікання потужності в систему № 2. Цей графік буде графіком навантаження обвиток СН та ВН АТЗ.

 

Таблиця. 3.8

Перетікання потужності через обвитку СН та ВН АТЗ:

Год	0-2	2-4	4-6	6-8	8-10	10-12	12-14	14-16	16-18	18-20	20-22	22-24
Перетікання активної потужності через обвитку СН та ВН АТЗ
PЗ.С2	90,4	90,4	90,4	90,4	66,4	66,4	90,4	90,4	42,4	42,4	42,4	90,4
PЛ.С2	30,6	30,6	30,6	14,6	14,6	14,6	14,6	14,6	6,6	6,6	30,6	30,6
Перетікання реактивної потужності через обвитку СН та ВН АТЗ
QЗ.С2	56,7	56,7	56,7	56,7	41,8	41,8	56,7	56,7	26,9	26,9	26,9	56,7
QЛ.С2	19,3	19,3	19,3	9,4	9,4	9,4	9,4	9,4	4,5	4,5	19,3	19,3
Перетікання повної потужності через обвитку СН та ВН АТЗ
SЗ.С2	106,5	106,5	106,5	106,5	78,3	78,3	106,5	106,5	50,1	50,1	50,1	106,5
SЛ.С2	36,1	36,1	36,1	17,2	17,2	17,2	17,2	17,2	7,8	7,8	36,1	36,1

 

За результатами таблиці 3.8. будую графік перетікання потужності через обвитку СН та ВН АТЗ:

 

 

Рис. 3.11. Добовий зимовий графік перетікання потужності через обвитки СН та ВН АТЗ для першого варіанту структурної схеми

 

Рис. 3.12. Добовий літній графік перетікання потужності через обвитки СН та ВН АТЗ для першого варіанту структурної схеми

Графік перетікання потужності через АТЗ в аварійному режимі (вимкнення одного блоку, під’єднаного до РП СН), буде визначатись геометричною різницею графіку споживання потужності з шин РП СН електростанції і графіку видачі потужності блоку, під’єднаного до РП СН.

Таблиця. 3.9

Перетікання потужності через обвитку СН та ВН АТЗ а в аварійному режимі:

Год	0-2	2-4	4-6	6-8	8-10	10-12	12-14	14-16	16-18	18-20	20-22	22-24
Перетікання активної потужності через обвитку СН та ВН АТЗ в аварійному режимі
PЗ.С2
PЛ.С2
Перетікання реактивної потужності через обвитку СН та ВН АТЗ в аварійному режимі
QЗ.С2	69,4	69,4	69,4	69,4	84,3	84,3	69,4	69,4	99,2	99,2	99,2	69,4
QЛ.С2	54,6	54,6	54,6	64,5	64,5	64,5	64,5	64,5	69,4	69,4	54,6	54,6
Перетікання повної потужності через обвитку СН та ВН АТЗ в аварійному режимі
SЗ.С2	131,8	131,8	131,8	131,8			131,8	131,8	188,2	188,2	188,2	131,8
SЛ.С2	103,5	103,5	103,5	122,4	122,4	122,4	122,4	122,4	131,8	131,8	103,5	103,5

 

За результатами таблиці 3.9. будую графік перетікання потужності через обвитку СН та ВН АТЗ в аварійному режимі:

 

 

Рис. 3.13. Добовий зимовий графік перетікання потужності через обвитки ВН та СН АТЗ в аварійному режимі.

 

Рис. 3.14. Добовий літній графік перетікання потужності через обвитки ВН та СН АТЗ в аварійному режимі.

Для другого варіанту структурної схеми, графік перетікання потужності через обвитку СН АТЗ буде геометричною сумою графіків видачі потужності блоку, під’єднаного до РП і графіку перетікання потужності в систему № 2 і буде таким самим як графік перетікання потужності через обвитку СН та ВН АТЗ в аварійному режимі для варіанту 1 (таблиця 3.8.)

Графік перетікання потужності через обвитку ВН, буде сумою графіків перетікання потужності через обвитку СН АТЗ та графіком видачі потужності блоку, під’єднаного до третинної обвитки АТЗ:

Таблиця. 3.10

Перетікання потужності через обвитку ВН АТЗ:

Год	0-2	2-4	4-6	6-8	8-10	10-12	12-14	14-16	16-18	18-20	20-22	22-24
Перетікання активної потужності через обвитку ВН АТЗ
PЗ.С2	292,8	292,8	292,8	292,8	268,8	268,8	292,8	292,8	244,8	244,8	244,8	292,8
PЛ.С2	149,2	149,2	149,2	133,2	133,2	133,2	133,2	133,2	125,2	125,2	149,2	149,2
Перетікання реактивної потужності через обвитку ВН АТЗ
QЗ.С2	182,8	182,8	182,8	182,8	167,9	167,9	182,8	182,8				182,8
QЛ.С2	93,2	93,2	93,2	83,3	83,3	83,3	83,3	83,3	78,4	78,4	93,2	93,2
Перетікання повної потужності через обвитку ВН АТЗ
SЗ.С2	344,8	344,8	344,8	344,8	316,6	316,6	344,8	344,8	288,4	288,4	288,4	344,8
SЛ.С2	175,7	175,7	175,7	156,8	156,8	156,8	156,8	156,8	147,4	147,4	175,7	175,7

 

За результатами таблиці 3.10. будую графіки перетікання активної, реактивної та повної потужностей через обвитку ВН АТЗ:

 

Рис. 3.15. Добовий літній графік перетікання потужності через обвитку ВН АТЗ для другого варіанту структурної схеми

 

Рис. 3.16. Добовий літній графік перетікання потужності через обвитку ВН АТЗ для другого варіанту структурної схеми

Графік перетікання потужності через обвитку СН АТЗ в аварійному режимі (вимкнення одного блоку, під’єднаного до РП СН), буде визначатись геометричною різницею графіку споживання потужності з шин РП СН електростанції і графіку видачі потужності блоку, під’єднаного до РП СН і буде таким самим як і графік перетікання потужності через обвитку СН та ВН АТЗ в аварійному режимі у варіанті 1 (таблиця3.9.)

Графік перетікання потужності через обвитку ВН АТЗ в аварійному режимі буде визначатись геометричною різницею графіку видачі потужності блоку, під’єднаного до третинної обвитки АТЗ і графіком навантаження обвитки СН АТЗ в аварійному режимі 2 і буде таким самим як графік перетікання потужності через обвитку СН та ВН АТЗ в аварійному режимі для варіанту 1 (таблиця 3.8.)

. Побудую річний графік навантаження обвиток АТЗ за тривалістю для першого варіанту структурної схеми КЕС.

Кількість зимових днів – 190; літніх – 175.

Визначаю час використання максимального навантаження обвиток:

Рис. 3.17. Річний графік навантаження обвиток АТЗ за тривалістю для першого варіанту структурної схеми КЕС.

Річний графік навантаження обвитки СН АТЗ за тривалістю для другого варіанту структурної схеми КЕС такий самий як і річний графік навантаження обвиток АТЗ за тривалістю для першого варіанту структурної схеми КЕС (рис3.17.).

Побудую річний графік навантаження обвитки ВН АТЗ за тривалістю для другого варіанту структурної схеми КЕС.

 

Визначаю час максимального навантаження обвитки ВН АТЗ:

Рис. 3.18. Річний графік навантаження обвитки ВН АТЗ за тривалістю

ВСТУП

 

Електроенергетика — галузь промисловості, що виробляє і транспортує електроенергію, забезпечує нею споживачів. Електроенергетика, продукція якої широко використовується в господарстві та населенням, — найбільший споживач палива.

Електроенергетика є базовою галуззю економіки України. Порівняно з іншими галузями промисловості вона працює найбільш стабільно, хоч знизила випуск продукції за останні десять років на одну третину. Особливо різко скоротилося електроспоживання в промисловості, будівництві, тобто в галузях, що зазнали найбільшого спаду виробництва. При цьому відбувалися зміни в структурі енергетики — частка виробництва електроенергії атомними станціями швидко зростала.

Провідне місце у виробництві електроенергії належить тепловим електростанціям (50% загального виробництва електроенергії в Україні), далі йдуть атомні (45%) і гідроелектростанції (5%). У розрахунку на одного жителя України за рік виробляється близько 3,7 тис. кВт·год електроенергії.

В Україні працює багато великих і середніх теплових електростанцій в усіх регіонах. Найбільшими з-поміж них є Запорізька, Криворізька-2, Зміївська (Харківська область), Бурштинська (Івано-Франківська область), Ладижинська (Вінницька область), Придніпровська (Дніпропетровська область), Старобешівська (Донецька область), Трипільська (Київська область).

Паливно-енергетичний комплекс — це сукупність га­лузей промислового виробництва, які здійснюють видо­буток палива, виробництво електроенергії, їх транспор­тування та використання. До складу паливно-енерге­тичного комплексу входять галузі паливної промисло­вості (вугільна, нафтова, газова, торф'яна, сланцева) та електроенергетика, що включає теплові, гідро- та атомні електростанції, а також трубопровідний транспорт і лі­нії електропередач. ПЕК — це також трубопровідний транспорт і лінії електропередач. ПЕК — це крупна між­галузева територіальна система, складова частина єди­ного господарського комплексу країни; це базовий комп­лекс важкої індустрії. Кінцева мета його функціонуван­ня — надійне забезпечення потреб населення та всього господарського комплексу в паливі та електроенергії.

Виходячи з цього, стає очевидно, що прискорений соціально-економічний розвиток країни нерозривно пов'язаний з рівнем розвитку всіх галузей паливно-енер­гетичного комплексу, вдосконалення енергетичного балансу з обов'язковим врахуванням досягнень науково-тех­нічного прогресу. Всебічна інтенсифікація виробництва ставить перед паливно-енергетичним комплексом нові завдання, збіль­шує його роль у прискоренні темпів економічного зростання, у підвищенні продуктивності праці завдяки значному зростанню її енерго- та електроозброєності.

Відомо, що ефективність та інтенсивність суспільного вироб­ництва значною мірою залежить від його енергозабезпеченості, бо енергетика створює особливі матеріальні ресурси — енергетич­ні, які обумовлюють функціонування практично всього виробни­чого апарату сучасної економіки. Тому в нових економічних умо­вах паливо і енергію слід розглядати і як матеріальний ресурс, і як матеріальний фактор суспільного виробництва.

На сучасному етапі роль паливно-енергетичного комплексу неухильно зростає. Його розвиток значною мірою обумовлює темпи, масштаби і економічні показники зростання продуктивних сил та їх розміщення, створює необхідні умови для подальшого покращання умов праці і підвищення рівня життя людей.

При цьому розвиток паливно-енергетичного комплексу необ­хідно підпорядкувати завданню стійкого забезпечення потреб України в усіх видах палива і енергії при планомірному проведен­ні в усіх галузях і сферах народного господарства цілеспрямо­ваної енергозберігаючої політики.

Енергетичний баланс і еволюція його структури характеризу­ють не лише певний рівень використання тих чи інших енергоно­сіїв, а й науково-технічні, соціальні, організаційні та виробничі зрушення в промисловості, сільському господарстві, на транс­порті, в побутовому обслуговуванні населення.

Одним з найважливіших завдань щодо вдосконалення струк­тури енергетичного балансу є підвищення ефективності викорис­тання енергоресурсів, всіляка їх економія. Подальше підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) залишається надзвичайно актуальним. У зв'язку з цим дуже важ­ливо по-господарськи використовувати вугілля, природний газ, нафтопродукти тощо. Це вимагає певної перебудови в усіх галу­зях і насамперед широкого впровадження енергозберігаючої тех­ніки і технології, вдосконалення нормативів, використання мате­ріальних і моральних стимулів у досягненні економії, посилення відповідальності за перевитрати, перевищення норм та лімітів.

Численні факти свідчать про наявність значних втрат енерго­ресурсів на всіх стадіях — від їх видобутку і переробки до кінце­вого споживання. Зараз втрачається понад половини видобутого палива і виробленої енергії, що свідчить про значні резерви їх економії.

 

 

ВИБІР ОСНОВНОГО ОБЛАДНАННЯ ЕЛЕКТРИЧНОЇ СТАНЦІЇ