Кафедра історії і політології

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Модульна структура курсу на

Засадах Європейської

кредитно-трансферної системи (ECTS):

практичний порадник для самостійної роботи студентів

Київ – 2012

УДК 378.14:371.261:93/94 (477)

 

Викладено методичні рекомендації до запровадженнякредитно-трансферної системи організації навчання та рейтингового оцінювання знань студентів з дисципліни “Історія України”. Визначені проблеми для проведення контрольних робіт, тестування, колоквіумів під час аудиторних занять. Особлива увага надана методиці проведення самостійної роботи студентів під керівництвом викладача.

 

Рекомендовано вченою радою природничо-гуманітарного навчально-наукового інституту Національного університету біоресурсів і природокористування України (протокол № 8 від 23.04.2012 р.).

 

Укладачі: професор С.С.Коломієць, кандидати історичних наук, доценти Н.П.Ісакова, О.М.Кропивко, Н.Б.Кравченко.

 

Рецензенти: доктор історичних наук, професор Хорошун Б.І., кандидат історичних наук Грабовський О.В.

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Модульна структура курсу на засадах Європейської

кредитно-трансферної системи (ECTS):

практичний порадник для самостійної роботи студентів

 

Укладачі: КОЛОМІЄЦЬ Сергій Сергійович,

ІСАКОВА Наталія Петрівна,

КРОПИВКО Олена Михайлівна,

КРАВЧЕНКО Наталія Борисівна

Видання друкується в авторській редакції

 

Підписано до друку 24.04.2012 р. Формат 60х84 1/16

Ум.друк. арк. 5,8. Обл.-вид.арк. 6,4.

Наклад 200 пр. Зам.№

 

Друк ТОВ «Анва-Прінт»

Вул. Солом’янська, 1, Київ-35, 03035.

ЗМІСТ

І. Загальні положення.....................................................................
2.1. Розрахунок рейтингу з дисципліни “Історія України” з урахуванням модульного навчання та рейтингового контролю знань...............................................................................
2.2.Контроль знань та умінь студента з дисципліни „Історія України.............................................................................................
ІІІ. Навчально-методичне забезпечення змістових модулів з дисципліни „Історія України”......................................................
Модуль 1. Стародавня та середньовічна історія України.......
Модуль 2. Україна на порозі нового часу. Нова історія України..............................................................................................
Модуль 3. Новітня історія України (1914-1945 рр.)..................
Модуль 4. Новітня історія України (1945-2005 рр.)..................
Іменний покажчик громадсько-політичних діячів..................

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України №943 від 16.10.2009 р. «Про запровадження у вищих навчальних закладах України Європейської кредитно-трансферної системи», починаючи з 2009-2010 навчального року у вищих навчальних закладах України запроваджено як власне Європейську кредитно-трансферну систему – ЄКТС (ECTS), так і її ключові документи.

Основою ЄКТС є система накопичення і трансферу кредитів, яка ґрунтується на прозорості результатів навчання і навчального процесу. Її метою є сприяння плануванню, наданню, оцінюванню, визнанню і підтвердженню кваліфікацій та навчальних модулів, а також сприяння мобільності студентів[1].

Одним із визначальних елементів ЄКТС визначено кредит. Кредит – кількісний та якісний показник засвоєння дисципліни відповідно до загальних вимог диплому. Кредити ЕКТС ґрунтуються на навчальному навантаженні, необхідному студентам для досягнення очікуваних результатів навчання. Загалом 1 кредит ECTS - 25-30 год.

Застосовуючи результати навчання та навчальне навантаження у розробці та виконанні навчальних програм, ЄКТС допомагає поставити особу, що навчається, в центр освітнього процесу. Призначаючи кредити освітнім компонентом, вона сприяє створенню гнучких траєкторій навчання. Разом з рамками кваліфікацій ЄКТС забезпечує виконання слідуючих завдань:

1. Встановлює більш тісний зв’язок між освітніми програмами та вимогами ринку праці через використання результатів навчання;

2. Заохочує ширший доступ та участь у навчанні впродовж життя, роблячи програми більш гнучкими і сприяючи визнанню попередніх досягнень;

3. Сприяє мобільності всередині навчального закладу або країни, між навчальними закладами, між країнами, а також між різними напрямами освіти та контентами навчання.

Згідно розроблюваних в університеті положень, запровадження Європейської кредитно-трансферної системи відіграло позитивну роль у формуванні світогляду науково-педагогічних працівників і студентів щодо сучасної європейської освітньої системи, призвело до покращення організації навчального процесу в НУБіПУ а саме:

• активізувало аудиторну та самостійну роботи студентів;

• стимулювало систематичну роботу студентів протягом усього періоду навчання та підвищило рівень їх знань;

• підвищило об’єктивність оцінювання знань студентів тощо.

Для успішної реалізації поставлених завдань слід чітко окреслити взаємопов’язані між собою дослідницькі завдання, які можна згрупувати за основними компонентами структури навчально-виховного процесу: а) завдання цільової спрямованості; б) мотиваційно-стимулювальну діяльність суб’єктів навчання; в) розроблення змісту підготовки фахівців відповідного профілю; г) операційно-діяльнісний компонент процесу підготовки фахівців на кожному ступені навчання; д) завдання контрольно-регулювального змісту управління навчально-пізнавальною діяльністю студентів; е) поточну, поетапну та підсумкову атестацію результатів їхньої діяльності.

Модульно-рейтингова система навчання та рейтингове оцінювання знань студентів має на меті: активізацію аудиторної та самостійної роботи студентів, стимулювання їх систематичної роботи протягом усього періоду навчання, підвищення якості та об’єктивності оцінювання знань; запровадження здорової конкуренції у навчанні, заохочення до отримання високого рейтингу, що надає студентам певні переваги в подальшому навчанні.

Змістовою одиницею вимірювання навчальної інформації, засвоєння якої вимагає певної, доцільно обраної сукупності розумових операцій, практичних дій, способів узагальнення та застосування стає навчальний модуль.

Модульне навчання – процес засвоєння навчальних модулів в умовах повного дидактичного циклу, який включає мету і завдання, мотивацію на якісне засвоєння, зміст (навчальний модуль), методи і форми прямої, опосередкованої та самостійної навчально-пізнавальної діяльності, корекцію, самооцінювання та оцінювання результатів засвоєння знань, умінь та навичок, що входять до його структури. За таких умов зменшується частка прямого, зовні завданого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів праці студентів під керівництвом викладача та повноцінної самостійної роботи студента.

Модульна організація змісту навчальної дисципліни не є механічним перенесенням розділів програми до навчальних модулів, оскільки вимагає глибокої, аналітико-логічної роботи над змістовим наповненням дисципліни, структуруванням її як системи, поділові на підсистеми з зовнішньою та внутрішньою структурою, а не довільного конгломерату наукової інформації. За таких умов добре засвоєння одного модуля стане передумовою якісного опанування іншого, що забезпечить формування цілісної системи знань.

Другою умовою реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є можливість виділити генеральні наскрізні світоглядні ідеї курсу, на розкриття і засвоєння яких спрямований кожний модуль. Крім того, необхідно виділити наукові категорії, зміст яких засвоюється в структурі кожного модуля.

Під час структурування змісту навчальної дисципліни на навчальні модулі слід урахувати, що: 1) кожна частина - майбутній модуль – має складатися з пов’язаних між собою в певному співвідношенні теоретичних, емпіричних і практичних компонентів змісту, сукупність яких виконує самостійну функцію; 2) модуль навчальної дисципліни має складну композицію, побудовану за принципами теорії систем: морфологічності (має свої компоненти і елементи); структурності(компоненти та елементи перебувають у певному взаємозв’язку, що дає підстави вважати модуль підсистемою навчальної дисципліни); функціональності (модуль, взаємодіючи з іншими, має своє призначення); генетичності (має свою еволюцію).

Модуль (від лат. міра) – частина цілого, одиниця співмірності цілого і частин певного об’єкта, що складається з елементів, пов’язаних між собою, і виконує самостійну функцію.

Навчально-предметний модуль – це сукупність цілісного інтегративного бачення єдиної функціональної системи викладання конкретного предмета в логічному, послідовному структуруванні його курсів, розділів, тем.

Модульна технологія вивчення історії України включає три компоненти: змістовий, організаційний та контрольно-оцінювальний з його стимулюючою функцією. Змістові модулі виділяються на основі аналізу програми з історії України та з урахуванням принципів модульної побудови її змісту. Змістовий модуль – це концепція викладання частини навчальної програми, розділу, групи тем. Організаційний компонент пропонованої технології засвоєння змісту навчальних модулів з історії України – це сукупність різноманітних форм і методів організації навчального процесу: лекцій, семінарських занять тощо. Лекційні заняття проводяться з курсовим потоком студентів, семінарські – в академічних групах.

Контрольно-оцінювальний компонент модульної технології навчання реалізується безпосередньо на групових заняттях або при оцінюванні самостійної роботи студентів у формі співбесіди, спеціальних колоквіумів, заліків чи екзаменів, перевірки контрольних завдань з наступним обговоренням на групових заняттях. Під час останніх використовуються різноманітні методи організації навчальної діяльності студентів: рольові ігри, дискусії, захисти проектів фрагментів заняття чи цілісної його структури.

Кількість модулів у структурі навчальної дисципліни визначається залежно від числа мети і завдання підготовки спеціаліста, встановлених за аналізом його майбутньої діяльності. Студенти глибоко і всебічно вивчають кожний структурний компонент (модуль) за схемою: його структура, функції, ознаки чи властивості, способи і результати використання. Визначаючи структуру навчальних модулів у межах навчальної дисципліни, необхідно виходити із трьох позицій: виділення наукознавчих модулів, модулів теоретичного змісту і модулів-передумов ефективного функціонування досліджуваних об’єктів та процесів. Модулі не є однорідними за своїми функціями. Одні з них є вихідними: заглиблюють студентів у суть науки, її предмет, категорійно-понятійну систему; інші – базовими, з ключем до розуміння опанованої дисципліни як системи.

Рекомендована кількість змістових модулів з дисципліни ”Історія України” - 4 за навчальний семестр з обов’язковим контролем засвоєння кожного. Вивчення матеріалу в обсязі змістового модуля здійснюється під час аудиторних занять та самостійної роботи студентів. Самостійна робота студента має становити не менше половини загального обсягу його навчального навантаження.

Загальне навчальне навантаження (аудиторна і позааудиторна робота, самостійна робота тощо) вимірюється у годинах або кредитах Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS).

Згідно з рекомендаціями зазначеної системи: 1 кредит ECTS - 30 год.

У системі модульного навчання інформація не повідомляється студентам у готовому вигляді, а розкривається в процесі їхніх власних дій над матеріалом. Процес навчання є не окремими ізольованими діями, а системою дій з певною логікою зв’язного запам’ятовування. На оглядових лекціях, що проводяться до вивчення модуля, студент знайомиться з основними поняттями, йому повідомляється узагальнююча мета, після чого він самостійно опрацьовує необхідний матеріал за обраним рівнем складності. Студент має змогу зосередити свою увагу на головних питаннях, навчається робити узагальнення, систематизацію матеріалу. На лекціях, дискусіях він вільно вступає в обговорення будь-яких питань, набуті знання закріплюються, перетворюються в переконання. Узагальнюючі лекції дають змогу закріпити, доповнити набуті знання, пов’язати їх з практикою та попередньо-вивченим матеріалом і готують підґрунтя для вивчення наступного модуля.

У системі модульного навчання епізодичність у навчальному процесі неможлива. Чіткі графіки засвоєння теоретичного матеріалу та опрацювання семінарських занять примушують студента працювати і бути постійно готовим до тестування, виконання контрольних завдань та перевірки самостійної пізнавальної діяльності. Він заздалегідь знає, що за своєчасне та якісне виконання отримає визначену кількість балів. У разі ж випередження графіка, визначеного викладачем, студент може отримати додаткові бали.

Результати засвоєння знань з історії України в умовах застосування модульної системи навчання можуть оцінюватись як традиційно, так і за рейтинговою системою. Використовуються різні форми контролю знань: поточні, рубіжні та підсумкові.

Рейтинг – комплексний кількісний показник, який враховує здобутки студента в усіх видах занять і самостійної роботи з конкретної дисципліни протягом семестру, навчального р. і всього періоду навчання. Рейтинг студента – індивідуальний числовий показник інтегрального оцінювання його досягнень. Рейтингова система виконує такі функції: навчаюча (визначення та терміни потребують своєчасної роботи); виховна (формуються такі якості особистості, як самостійність, цілеспрямованість, відповідальне ставлення до навчання тощо); розвивальна (сприяє розвитку пам’яті, творчого мислення, уваги, інтересу, спеціальних потреб тощо); систематизуюча (вивчення модулів у сукупності успішно формує систему професійних знань і умінь та науковий світогляд взагалі); прогнозуюча (передбачає наступні результати на перспективу).

Рейтингова оцінка якості знань дозволяє більш об’єктивно оцінювати знання та уміння студентів у процесі навчання, дотримуватись вимог об’єктивності, індивідуальності, гласності та обґрунтованості оцінок. Рейтингова система оцінювання допомагає коригувати процес засвоєння навчального матеріалу протягом семестру систематично, а не в його кінці, коли виправляти ситуацію вже пізно. Системний контроль в управлінні пізнавальної діяльності студента передбачає: перехід до вивчення наступного модуля тільки після якісного засвоєння попереднього; індивідуальний темп опрацювання та засвоєння матеріалу; тісніший контакт з викладачем; залучення кращих студентів до роботи в якості консультантів; використання в лекціях діалогової форми викладання; підсилення мотиваційних аспектів навчально-пізнавальної діяльності студентів.

За звичайною п’ятибальною системою оцінювання неможливо врахувати всі ті фактори, що впливають на систему навчання. З метою вдосконалення процесу управління та оптимальної його організації необхідно підвищити вимоги до точності вимірювання параметрів процесу навчання. У рейтинговому показнику можна враховувати будь-яку форму діяльності студента, якість аудиторної і самостійної роботи, рівень мислення, інтелектуальний потенціал, здатність творчо реалізувати його на практиці. Велике значення в організації навчального процесу при цьому має облік поточної успішності – модульних накопичених і підсумкових оцінок, що гарантує об’єктивність їх формування з опановуваної дисципліни. Поточний облік результатів навчальної діяльності студентів викладач здійснює відповідно до графіка організації навчальної роботи на основі шкали оцінювання за виконання різних видів навчальних завдань у балах (залікових одиницях). Протягом останнього тижня семестру викладач у балах визначає накопичувальні оцінки кожного студента перед екзаменаційною сесією. Кількість набраних балів зменшується, якщо зроблено це за межами обумовленого строку.

Контроль здійснюється для того, щоб встановити: а) рівень готовності студентів до сприйняття нових знань: б) рівень якості вже засвоєних знань, умінь, навичок; в) напрями стимулювання навчально – пізнавальної діяльності студентів.

Студент має право: на повторну і додаткову перевірку його знань; на отримання додаткових завдань для підвищення свого рейтингу; на звільнення від підсумкового контролю з предмета при отриманні максимального рейтингу до проведення контролю при умові систематичної роботи протягом семестру.

Пропонується наступна форма запису обліку балів для проведення рейтингу студентів у журналі успішності:

№ п/п

П.І.П.

Теми

Модуль

Теми

Модуль

Петренко М.І.

Модульно-рейтингова система навчання та рейтингове оцінювання знань студентів виключає будь-який вплив особистісних відносин між оцінюваним і оцінювачем. Подрібненість критеріїв оцінювання дає змогу об’єктивніше оцінити знання та вміння студента, точніше відобразити рівень опанування дисципліною, визначити ставлення студента до навчання, його професійний інтерес. Ця система забезпечує зворотний зв’язок між інформованою стороною та інформатором, за наявності якого в системі навчання студент – не пасивний слухач, а активно діюча особа навчального процесу.

В Європі використовується низка термінів на позначення «результатів навчання». В рамці кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (Болонська рамка) результати навчання трактується як загальні результати навчання. У зв’язку із тим, що в різних країнах Європи існують різні підходи до оцінювання, відмінності існують не лише у національній шкалі оцінок, але й їх застосуванні в різних навчальних закладах, порадники ЄКТС запропонували, щоб на додаток до своєї національної шкали європейські заклади могли користуватися європейською шкалою оцінок, яка ґрунтується на статистичному розподілі прохідних оцінок у кожній програмі. Це дає можливість не тільки відслідковувати, яким чином національна шкала реально використовується у зазначеному контексті, але і робить можливим порівняння за статистичним розподілом оцінок у паралельній програмі іншого закладу (див. табл.2 ст.16).

Запропоновані методичні розробки з історії України є авторським досвідом застосуваннямодульно-рейтингової системи навчання та оцінювання знань студентів з моменту їх запровадження в Національному аграрному університеті. Застосування цього методу дало змогу вдосконалити процес навчання, активізувати прагнення студентів до осмислення цінностей практично-професійного спрямування, отже до набуття кращих результатів не лише знань та умінь, а й навичок. Контрольні роботи, тестові завдання, написання та захист рефератів, індивідуальних творчих завдань, що систематично проводяться в групах, показали, що рівень знань, умінь і навичок став значно вищий, ніж до запровадження елементів цієї системи контролю та оцінки знань.

Таким чином, запропонована нами методика дає змогу вести нові пошуки з метою посилення стимулюючої ролі критеріїв оцінки на рівень знань, умінь, навичок у нових соціально-політичних зрушеннях в Україні та зростаючих вимог до рівня знань і творчого їх застосування в повсякденній діяльності.

 

ІІ. МОДУЛЬНО-РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ УКРАЇНИ”