Культура і духовне життя в Україні (1956-1964 рр.)

 

Народна освіта

 

Перебудова загально­освітньої школи (1959 р.)

Впровадження обов'язкового восьмирічного навчання дітей. Перетворення 10-річних шкіл на 11-річні. Скасування платні за навчання у старших класах.

Створення матеріальної бази для оволодіння учнями шкіл виробничими професіями.

Політехнізація школи, тобто встановлення зв'язків з вироб­ництвом.

Русифікація освіти.

Розширення мережі ви­щої, середньої спеціаль­ної і професійної освіти

Зросла кількість вузів, технікумів, профтехучилищ.

Розгорнулась підготовка фахівців згідно нових вимог НТР (обчислювальна техніка, автоматика і телемеханіка тощо).

Матеріальна база спеціальних навчальних закладів лишала­ся недостатньою.

Вузи, в основному, переходили на викладання російською мовою.

 

Наука

 

Створення найпотужнішого в світі прискорювача електронів (Фізико-технічний інститут АН УРСР),

Розвиток кібернетики (Інститут кібернетики під проводом ака­деміка В.Глушкова).

Розвиток ракетно-космічних технологій ("Південмаш" у Дніп­ропетровську).

Створення штучних діамантів (Науково-дослідний конструк­торсько-технологічний інститут синтетичних надтвердих ма­теріалів АН УРСР).

Нові методи електрозварювання (Інститут електрозварюван­ня ім. Є.Патона).

Квантова теорія поля і статистичної фізики (академік М.Боголюбов).

Теоретичні розробки і впровадження в клінічну практику ме­тодів хірургічного лікування серцево-судинних захворювань ( академік М.Амосов).

Література

З'являються твори, що звільнилися від ідеологічних догм, з критичним осмисленням життя. Широкого суспільного резонансу набули твори О.Твардовського, В.Дудінцева, А.Вознесенського — російсь­ких письменників, чия творчість істотно вплинула на духовне життя суспільства.

Яскравими діячами українського відродження стали: О.Довженко (повість "Зачарована Десна"), Г.Тютюнник (роман "Вир"), В.Симоненко ("Земне тяжіння" та ін.), Л.Костенко ("Проміння землі", "Мандрівне серце"), О.Гончар ("Тронка") та багато інших.

Мистецтво

• Поява нового покоління художників (В.Закрецький, А.Горська, П.Заливаха, В.Кушнір, Г.Севрук).

• Створення талановитих музичних творів (Третя симфонія Б.Лятошинського, опери Г.Майбороди, Ю.Мейтуса та багато інших).

• Створення нових кінофільмів (сценарії кінофільмів

О.Довженка "Антарктида", "Зачарована Десна", "Поема про море"; С.Параджанова "Тіні забутих предків";В.Денисенко "Сон" та ін.).

 

 

ТЕМА 4. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1985) Термін «радянська система» означає сукупність основних елементів радянської держави і суспіль­ства, особливостей, притаманних соціалізму.

Структура радянської системи

• КПРС і підконтрольні їй органи державної влади і управління

• Соціалістична економіка

• Соціальна структура (класи і соціальні групи)

• Комуністична ідеологія

Характерні риси соціалізму (що проявилися в СРСР)

- Державна власність на засоби виробництв

- Відсутність ринкових механізмів в економі

- Жорстка централізована влада

- Однопартійна політична система

- Однорідна (без експлуататорських класів і верств) соціальна структура (робітники, селяни, інтелігенція)

- Відсутність реальної демократії

Радянська система склалася і зміцніла в 20-30-ті роки. В 1965-1985 рр. вона зазнала гострої кризи, з якої були два виходи: або радикальні реформи, або часткові зміни,що не чіпали засад систе­ми, допомагали пом'якшити наслідки кризи, але не ліквідували її (кризи) причини повністю.

Керівництво СРСР (і України) обрало другий шлях. Цей вибір визначив характер кризового двадця­тип'ятиріччя: повільного, хворобливого, болісного для суспільства самознищення радянської систе­ми, що не змогла подолати кризу.

Радикальні реформи

Утворення в економіці різних форм власності (державної, приватної, кооперативної, акціо­нерної тощо) і умов для розгортання підприємницької діяльності.

Розвиток ринкових відносин, які б будувались на чесній конкуренції виробників товарів. Демократизація політичної системи, методів керівництва, всього суспільства.

Перерозподіл частини функцій центральної влади на користь республіканської, обласної, міської ланок.

Зміна позиції КПРС у суспільстві, ліквідація контролю КПРС над органами влади і управлін­ня, створення багатопартійної політичної системи.

Основні сфери прояву кризи радянської системи

Криза радянської систем: 1.Економіка; 2.Міжнародні відносини; 3.Ідеологія; 4.Соціальні відносини; 5.Культура.

 

Криза будь-якої політичної системи — явище складне, форми її прояву — численні і строкаті. За до­помогою таблиць, в яких відображене головне, істотне, розглянемо, як проявилася криза в кожній сфері. В таблицях — два стовпчики: перший — «кризові явища», в другому — «заходи керівництва країни», що здійснювалися з метою виходу з кризи. Опрацьовуючи таблиці, зверніть увагу на таку обставину: незважаючи на значну кількість антикризових заходів, вони не вели до радикальних змін, тому що були неякісні.

Криза в економіці

Кризові явища

Основні заходи керівництва країни

 

Зниження приросту промислового вироб­ництва

Неефективне використання виробничих фондів*.

Значна собівартість** товарів, погіршення якості продукції.

Технічне відставання від розвинутих країн, низька продуктивність праці***.

Падіння виробництва в сільському госпо­дарстві, масовий від'їзд сільського насе­лення в міста, що загострило дефіцит ро­бочої сили в сільському господарстві.

Відсталі агротехнічні методи ведення сіль­ського господарства; прогресуюче вироб­лення земель.

Гострий дефіцит якісних товарів народного споживання, продовольства та послуг.

Безгосподарність, розбазарювання, роз­крадання матеріальних цінностей і грошо­вих коштів.

Поява і розростання тіньової економіки****.

Недбале ставлення до праці, державної власності, пияцтво на виробництві, масо­вий випуск бракованої продукції.

Ліквідовано раднаргоспи, підприємства підпорядковано союзним і союзно-республіканським міністерствам.

Підвищено науковий рівень планування, розширено сферу госпрозрахункових***** відносин.

Створено спеціальні фонди для матері­ального заохочення робітників і службо­вців. Введено гарантовану заробітну платню колгоспникам.

Підвищуються закупівельні ціни на сіль­ськогосподарську продукцію. Держава визначає тверді плани закупівель на кілька років.

Передбачалось зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів і радгоспів.

Прийнято Продовольчу програму (1982-1990 рр.). її виконання повинно було за­безпечити продовольством країну у пов­ному обсязі.

Проголошується боротьба з тіньовою економікою і розкраданням матеріальних коштів за допомогою правоохоронних ор­ганів і громадськості.

Посилюється виховна робота в трудових колективах. Впроваджується матеріаль­не і моральне заохочення сумлінної праці, покарання поганої праці. Поліпшуєть­ся контроль за якістю продукції.

 

* Виробничі фонди — знаряддя і предмети праці, будівлі, споруди, необхідні для функціонування матеріаль­ного виробництва.

** Собівартість (продукції, товарів) — грошові, ресурсні витрати на виробництво і реалізацію продукції, що ви­значають її вартість.

*** Продуктивність праці — плідність виробничої діяльності людей, що вимірюється кількістю продукції, виро­бленою за певну одиницю часу (годину, зміну, місяць, рік), або кількістю часу, який було витрачено на вироб­ництво одиниці продукції.

**** Тіньова економіка — кримінальна економіка, грошовий обіг у якій відбувається за межами державної фі­нансової системи.

***** Госпрозрахунок — система економічних відносин, при яких підприємства отримують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми коштами, розпоряджаються прибутками, стимулюють матеріально якісну і сумлінну працю трудівників.

Як видно з наведеної вище таблиці, керівництво країни намагалося здолати кризу в економіці. Але очікуваних наслідків вжиті заходи не дали. Більш того, незабаром відбулось повернення до адмініс­тративних заходів. Численні керівники різних рівней вперто не бажали відмовлятися від існуючого стану речей, демонстрували консерватизм і не бачили нових явищ в технології, науці, світовому до­свіді. Не вдалося приборкати тіньову економіку, побороти безгосподарність. Не виконувалась Про­довольча програма. Технічно відсталою, енерговитратною, неконкурентоспроможною лишалася промисловість, низькими — дисципліна і якість праці.

Кризовим був стан і в інших сферах життя.