Основні події завершального етапу Великої Вітчизняної війни в Україні (1944 р.)

• Наступальні операції проходили по всьому фронту від Полісся до Чорного моря; в них взяли участь всі чотири Українські фронти.

• В січні-лютому 1944 р. проведено Корсунь-Шевченківську операцію: РА оточила і зни­щила 80-тисячне угруповання ворога.

• Перемога під Корсунем-Шевченківським відкрила шлях на Правобережжя. У лютому-березні 1944 р, у ході Луцько-Рівненської операції радянські війська визволили Луцьк, Проскурів, Чернівці, Тернопіль, Вінницю, форсували Південний Буг і вийшли на державний кордон з Румунією.

• В березні-травні 1944 р. було проведено Кримську операцію: РА знищила 200-тисячну німецько-фашистську армію.

• В липні 1944 р. було звільнено Львів.

• В жовтні 1944 р. почалась Карпато-Ужгородська операція, в ході якої було звільнено Закарпаття.

• 28 жовтня 1944 р. всю територію України було звільнено від німецько-фашистських загарбників.

16 квітня почалась Берлінська операція.

8 травня Німеччина капітулювала.

9 травня було знищене останнє угруповання німецьких військ під Прагою. Відзначається як День Перемоги.

2 вересня 1945 р. капітулювала Японія. Другу світову війну було завершено.

Втрати України в роки Другої світової війни

• Загинула п'ята частина населення: біля 3 млн. людей на фронтах і 5,5 млн. в зоні окупації.

• Промисловість, сільське господарство, транспорт було повністю зруйновано.

• Зруйновано 714 міст і селищ. 10 млн. людей залишилися без житла.

Внесок українського народу в перемогу Об'єднаних Націй в Другій світовій війні

Українці боролися проти гітлерівської Німеччини у складі Червоної Армії, американської, ка­надської армій, військових частин Австралії, загонів руху Опору.Серед військового керівництва СРСР було чимало українців (А. Єрьоменко, С. Тимошенко, Р. Малиновський, І. Черняхівський, П. Рибалко, К. Москаленко).2072 українця були удостоєні звання Героя Радянського Союзу. 32 українця стали двічі Ге­роями Радянського Союзу. 317 млн. орденів і медалей, якими було нагороджено солдат і офіцерів Червоної Армії, 2,5 млн. дістали мешканці України.Вчені України багато зробили для зміцнення обороноздатності СРСР (Інститут електрозва­рювання під керівництвом Є. Патона; КБ під керівництвом і. Доброхотова та ін.). В діючій армії працювало 16 тис. лікарів з України.Евакуйовані з України на схід СРСР підприємства постачали боєприпаси, військову техніку, продовольство.

Культура України в роки війни

 

Народна освіта

 

 

• Зруйнована значна частина шкіл і вищих навчальних закладів, знищена їх матеріальна база.

• На окупованих територіях ліквідовано довоєнну систему освіти: дозволялися тільки початкові і професійні школи, що працювали за програмами, розробленими німецьким чиновництвом; вищі учбові заклади було закрито.

• Вузи України продовжували працювати в евакуації (70 вузів).

 

Наука

 

 

• Наукові заклади України, в тому числі Академію наук, було евакуйовано.

• В евакуації вчені продовжували працювати.

• Були зроблені численні відкриття і винаходи.

 

Наукові досягнення в галузі оборони

Наукові досягнення в галузі медицини

 

Автоматичне зварювання корпусів танків Т-34 (Інститут електрозварювання)

Метод виплавки броньованих сталей (Лабораторія академіка М.Доброхотова)

Створення нового терміту для мін і снарядів; вдосконалення торпед; створення радіолокаторів, автоматичної системи пеленгації; створення пристрою для знешкодження морсь­ких мін (Фізико-технічний інститут АН України).

Колектив лікарів під проводом М.Стражеско, В.ФІлатова, Р.Казецького, О.Палладіна; Ін­ститут.клінічної фізіології АН, України під проводом А.Богомольця розробили ефе­ктивні заходи лікування інфек­ційних, травматичних та інших захворювань..

 

Література

• Понад 300 членів Спілки письменників України вступили до лав Червоної Армії, багато з них загинуло на фронтах.

• Письменники і поети боролись з окупантами у партизанських загонах, підпіллі.

• В тилу працювали: М.Бажан, П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра та інші.

• Агітаційна група українських письменників (О.Головко, М.Стельмах, Л.Дмитерко,

С.Скляренко, Б.Сосюра та ін.) неодноразово виїжджала на фронт, своїми виступами зміцню­вала бойовий дух радянських воїнів.

Театр, кіно

- Театри і кіностудії були евакуйовані, але в евакуації продовжували працювати.

- Колективи театрів часто виїжджали на фронт з концертами, виступали у шпиталях перед по­раненими червоноармійцями.

- Київська і Одеська кіностудії створили фільми: «Олександр Пархоменко», «Як загартовувалась сталь», «Партизани у степах України», було організовано їх показ у кінотеатрах країни і на фронті.

В культурі воєнних років відбивалася політика двох попередніх десятиріч, яка нівечила її вказівками, контролем, проробками, ідеологічними догмами. Але культуру народу знищити неможливо. Через найтемніші періоди історії вона все одно пробивається новими, живими паростками. Жива душа української культури надихала народ на воєнні і трудові подвиги, наповнювала його оптимістичною вірою в майбуття.

Тема 2. Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х рр..

 

Здійснення відбудови народного господарства України

Відбудова народного господарства України розпочалась відразу ж після вигнання німецько-фашистських загарбників. В 1946 р. на основі Закону СРСР про п'ятирічний план відбудови народного господарства було прийнято Закон про відбудову народного господарства Украї­ни.

У відповідності з цим законом відбудову народного господарства планувалося завершити до 1950р.

В першу чергу відбудовувалась важка промисловість, транспорт, енергетика. В ці галузі спрямовувалось 88 % капіталовкладень.

Сільське господарство отримувало 7 % вкладень і відбудовувалось за рахунок більш жорст­кої дисципліни в колгоспах. Збільшився сільськогосподарський податок. Колгоспникам, як правило, не сплачувалась заробітна платня.

Для відбудови народного господарства використовувались репарації з Німеччини (сирови­на, устаткування), примусова праця військовополонених, колгоспників, робітників, інтеліген­ції.

Відбудувати народне господарство України допомагали всі республіки СРСР. Наприклад, Дніпрогес відбудовували 120 підприємств СРСР, представники 26 національностей.

Відбудова народного господарства проходила в умовах патріотичного піднесення народу. Заводи, шахти, дороги, електростанції, колгоспи були відбудовані ціною неймовірних зу­силь, самовідданої праці мільйонів людей.

П'ятирічний план відбудови народного господарства України в цілому було виконано.

На відміну від країн Західної Європи відбудова економіки України здійснювалась без впро­вадження нових технологій і матеріалів. Відкидались ринкові відносини, зміцнювався ко­мандно-адміністративний стиль керівництва економікою. Поступово виникали засади техніко-технологічного відставання як України, так і СРСР від розвинутих країн Заходу.

Легка і харчова промисловість, сфера охорони здоров'я, освіти, науки були відбудовані не в повному обсязі, тому що їм приділялося замало уваги.

Відбудова народного господарства проходила в напруженій міжнародній обстановці —розпочалась «холодна війна». В цих умовах розраховувати можна було лише на власні сили. Країни Заходу згортали торгові відносини з СРСР, не здійснювали передбачені угодами поставки.

Причини, масштаби і наслідки голоду 1946-1947 рр.

• В 1946 р. на значній території України була посуха.

•

• План хлібозаготівлі в зв'язку з цим зменшено не було, держава фактично вивезла все зерно з колгоспів та радгоспів, прагнучи виконати план.

• Підсобні господарства селян були розорені війною.

• Керівництво країни продовжувало вивозити хліб за кордон, незважаючи на голод, що розпо­чався. Голодуючим не надавали допомоги до березня 1947 р.

• В 1946-1947 рр. голодувало кілька мільйонів жителів сільської місцевості, з них біля 1 млн.
померло від голоду.

В тих районах, де голоду не було, становище населення було дещо краще. Не вистачало найнеоб-хідніших товарів: взуття, одягу, продовольства.

У частини населення погіршилось матеріальне становище в зв'язку з грошовою реформою, що була проведена в 1947 р.

Грошова реформа 1947 р.

• Гроші, накопичені населенням в ощадкасах в розмірах до 3 тис. карбованців, обмінювалися в пропорції 1:1.

• Суми заощаджень, що перевищували 3 тис. карбованців, обмінювались так: від 3 до 10 тис. карбо­ванців зі скороченням заощаджень на 1/3; від 10 тис. карбованців і вище—зі скороченням на 2/3.

Обмін грошей, що зберігалися у населення вдома, здійснювався з розрахунку 1:10.

В селах відділень Ощадбанку не було, тому гроші у селян обмінювали з розрахунку 1:10. Грошова реформа фактично призвела до вилучення грошей у значної частини населення.

До 1947 р. діяла карткова системана продукти харчування; після її скасування ціни зросли майже в три рази.

Тяжкими були і умови праці. Як і раніше, численні види продукції випускались під відкритим небом, значна частина устаткування знаходилась в аварійному стані, цехи і установи не опалювались.

В містах невід'ємною рисою побуту повоєнного часу були «комуналки», бараки, напівпідвали. Такими, якщо коротко казати, були умови, в яких проходила відбудова поруйнованої війною країни.

В 1945-1947 рр. внаслідок підписання договорів з Польщею, Чехословаччиною, Румунією було за­вершено об'єднання всіх українських земель.