Розділ 3.1. Економічний механізм управління

Прийнятий економічний механізм впливає на процес суспільного відтворення за допомогою методів управління.

У вітчизняній літературі методи управління найчастіше об’єднуються в три групи: 1 - економічні методи; 2 - адміністративні (організаційно-розпорядницькі); 3 - соціально-психологічні методи. В управлінні важлива роль належить економічним інтересам і матеріальній зацікавленості, а звідси – економічним методам управління.

Сукупність прийомів, способів, що забезпечують використання об'єктивних економічних законів і інтересів у діяльності організації на основі товарно-грошових відносин з метою досягнення її цілей називається економічними методами менеджменту.

В систему економічних методів входять практично всі важелі механізму господарювання: ціна. кредит, фінанси, прибуток, економічні стимули (заробітна плата, премії, тощо), податки, бюджет, плани.

Ціни дозволяють стимулювати випуск необхідної продукції за кількістю та якістю, досягати фінансової стабілізації, сприяти структурним змінам в організації, активізувати інвестиційний та інноваційний види діяльності.

Фінанси як спосіб досягнення максимального достатку організації впливають на працівників шляхом отримання і використання централізованих і децентралізованих грошових коштів.

Кредит виступає як спосіб тимчасової передачі грошових засобів, товарів та інших цінностей на умовах повернення та платності (у вигляді плати за кредит), і має вплив на працівників аналогічно фінансам.

Економічні стимули базуються на використанні матеріальних стимулів (тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, премій), дивідендів, цінних паперів, дотацій, компенсацій, пільг тощо.

Податки сприяють регулюванню взаємовідносин держави з фізичними та юридичними особами. Одночасно подачки виступають основним джерелом оформлення і поповнення доходної частини бюджету держави.

Бюджет як основний вираз збалансованості доходів і видатків за конкретний період дозволяє впливати на процеси зменшення витрат на виробничо-господарську діяльність, пошук шляхів збільшення доходів, створення режиму економії, тощо.

Плани - це економічні методи, про що доказово стверджують Б.М. Андрушків, О.С. Кузьмін, Ф.І. Хміль.Плани впливають на працівників шляхом їх побудови, за тривалістю дії, рівнем впливу та змістом. Місячні, квартальні, річні та іншої тривалості плани впливають на ритмічність виробничо-господарської діяльності, якість продукції, становище організації на ринку тощо. Їх вплив на працівників створює атмосферу зайнятості, безперервності трудових процесів, постійності у виготовленні продукції та наданні послуг.

Основною відмінною рисою економічних методів є можливість їх кількісного вимірювання. В зв'язку з цим економічні методи дають можливість спів виміряти реакцію системи при тій чи іншій силі впливу на неї.

Фактори стимулювання, що лежать в основі економічних методів, діляться на: а) зовнішні – реалізаційна ціна на продукцію, ціни на предмети матеріально-технічного постачання, кредити, податки, митні платежі, кошти держави на соціальну інфраструктуру, державні субсидії, державні премії, іноземні субсидії, тарифи за послуги, штрафи; б) внутрішні – аванс, основна зарплата, додаткова оплата, премії, привілеї, майновий та земельний пай, дивіденди, внутрішньогосподарські ціни і тарифи, спецодяг тощо (рис.1, 2).

Економічні методи зовнішнього економічного впливу

Методи впливу з боку держави		Методи динамічного впливу з боку ринків
Ціни на продукцію	Ціни на сільсько- господарську продукцію на ринку
Ціни на предмети матеріально-технічного постачання	Ціни на предмети матеріально-технічного постачання комерційних структур
Тарифи та розцінки за послуги	Вартість агросервісу приватних організацій
Кошти бюджету на соціальну інфраструктуру	Кредити комерційних Банків
Податки і збори
Кредити державного банку
Державні субсидії і премії
Дотації на виробництво окремих видів продукції
Страхові виплати із бюджету
Штрафи

 

Рис. 3.1. Економічні методи зовнішнього впливу на підприємство

Економічні методи внутрішнього впливу
	Основна заробітна плата
Додаткові і преміальні виплати
Система пільгових цін на продукцію власного виробництва
Внутрішньогосподарські ціни і тарифи
Забезпечення житлом та присадибними ділянками
Земельний пай
Майновий пай
Доплата за перебування дітей в дитсадках і харчування в школі
Безплатне (за пільговими цінами) харчування на фермі і в полі на період польових робіт
Службовий транспорт
Спецодяг для працівників

Рис. 3.2. Методи внутрішнього впливу

 

Головним економічним фактором стимулювання в господарстві (ПСП "Восток-Запад") є реалізаційні ціни на с/г продукцію та виробничі запаси, які залежать як від попиту в даний проміжок часу, так і від обсягів продажу та якості продукції. Наприклад, головну с/г продукцію (зерно пшениці) у 2013 році підприємство реалізувало ВАТ «Ємільчинський хлібозавод», що знаходиться в смт. Ємільчине Житомирської обл., по ціні 60,5 грн./ц (129 ц).

Крім того, у 2013 році господарство одержало державних дотацій на сільськогосподарську продукцію в загальній сумі 42 100 гривень.

Перебудова економічного механізму пов’язана з реалізацією системи заходів, що сприяють розширенню ініціативи, самостійності і відповідальності виробників сільськогосподарської продукції за кінцеві результати їх діяльності. В країні здійснюється приватизація, продовжується пошук ефективного власника, більш ефективних організаційних форм господарювання.

Домінуванню економічних методів управління буде сприяти розвиток бізнесу і підприємництва, створення конкурентного середовища, розширення експортних можливостей товаровиробників, посилення впливу на економіку фінансово-кредитих важелів, удосконалення системи ціноутворення, збалансування запиту і пропозицій на ринку товарів та послуг для населення.

Мають розвиватися ринковий механізм, створюватися ринкова інфраструктура і відпрацьовуватися механізм їх функціонування на основі саморегуляції економічних процесів.

Конкретним відображенням економічних методів управління є планування, комерційний (господарський) розрахунок, матеріальне стимулювання, економічний аналіз та ін.

Комерційний (господарський) розрахунок - це метод ведення господарства шляхом порівняння у вартісній (грошо­вій) формі затрат і результатів виробничо-фінансової діяльності.

До найважливіших завдань економічного аналізу діяльності підприємств від­носиться оцінка їх роботи з позиції виконання планових показників, дотримання зобов'язань і встановлених нормативів, рівня викорис­тання виробничого потенціалу і соціального розвитку колективу.

Слід відмітити, що економіч­не управління виробництвом не заміняє складного комплексу методів управління і зокрема організаційно-розпорядчого та соціально-психологічних методів. Мистецтво менеджера полягає в тому, що від­даючи належне економічним методам, застосовувати залежно від си­туації інші методи.