Підпорядковане вчення такого видатного соціолога як

C. К. Маркс

 

67. Економіка становить „базис” для виникнення та розвитку „надбудови” (політики, права, релігії тощо) згідно з вченням такого видатного соціолога як

E. К. Маркс

 

68. „Базис” для розвитку суспільства, на думку К. Маркса, становить

D. Економіка

 

69. „Надбудову” над економічними відносинами, на думку К. Маркса, становить

A. Право

D. Політика

 

Теорію класових антагонізмів розробив

E. К. Маркс

 

Ідею пролетарської революції та встановлення диктатури пролетаріату сформулював

E. К. Маркс

 

Право є піднесена на рівень закону воля пануючого класу згідно з поглядами такого видатного соціолога як

E. К. Маркс

 

Виняткове право на прийняття управлінських рішень і на контроль за їхнім виконанням має, на думку К. Маркса, такий соціальний інститут як

E. Держава

74. Автором таких праць як „Елементи соціології”, „Про

розподіл суспільної праці”, „Правила соціологічного методу” є

A. Е. Дюркгейм

 

75. Автором таких праць як „Самогубство: соціологічний етюд”, „Елементарні форми релігійного життя”, „Соціологія та філософія” є

D. Е. Дюркгейм

 

76. Автором таких праць як „Два закони еволюції кримінального покарання”, „Нотатки про соціологію злочинності та моральну статистику” є

D. Е. Дюркгейм

 

77. Автором таких праць як „Нотатки про юридичні системи”, „Уроки соціології, фізики норовів і права” є

D. Е. Дюркгейм

 

Теорію соціальних фактів і соціальних зв’язків розробив

C. Е. Дюркгейм

 

Елементарною одиницею соціологічного аналізу є соціальний

Факт, на думку такого видатного соціолога як

B. Е. Дюркгейм

 

Об’єктивна соціальна реальність, на думку Е. Дюркгейма,

Складається з таких соціальних явищ

C. Соціальні факти

 

Е. Дюркгейм виділяв такі форми солідарності

D. Механічна

E. Органічна

 

Механічну й органічну форми солідарності виділяв

A. Е. Дюркгейм

Моральні явища ототожнював з соціальними

B. Е. Дюркгейм

 

Е. Дюркгейм виділяв такі типи самогубств

B. Егоїстичне

D. Альтруїстичне

 

Е. Дюркгейм виділяв такі типи самогубств

B. Егоїстичне

D. Аномійне

 

Е. Дюркгейм виділяв такі типи самогубств

B. Аномійне

D. Альтруїстичне

 

Егоїстичний, альтруїстичний і аномійний типи самогубств виділяв

C. Е. Дюркгейм

Самогубство, вчинене людиною, яка втратила сенс життя,

Перестала ним дорожити, з позиції Е. Дюркгейма називається

B. Егоїстичне

 

Самогубство, вчинене людиною заради соціальної спільності,

В яку вона є інтегрованою, з позиції Е. Дюркгейма називається

D. Альтруїстичне

 

Самогубство, вчинене людиною, яка втратила ціннісні орієнтації через кризу всіх сфер соціального життя, з позиції Е. Дюркгейма називається

E. Аномійне

 

Самогубство, вчинене людиною внаслідок розпаду її сім’ї, руйнування сімейних зв’язків, з позиції Е. Дюркгейма називається

E. Аномійне

 

Аномія, при якій спостерігається розпад сім’ї, руйнування її

Дисциплінарно-зважуючих начал, з позиції Е. Дюркгейма називається

D. Сімейна

 

Хто з видатних соціологів вважав, що свобода не може існувати, якщо у суспільстві немає можливостей для її реалізації як з метою досягнення людьми певних соціально схвалюваних цілей, так і з метою порушення людьми соціальних заборон?

C. Е. Дюркгейм

 

94. Два принципи („закони”) еволюції кримінального покарання сформулював

A. Е. Дюркгейм

 

Е. Дюркгейм сформулював такі два закони еволюції кримінального покарання

B. Закон кількісних змін

D. Закон якісних змін

 

96. Автором таких праць як „До історії торгових товариств у середні віки”, „Римська аграрна історія та її значення для публічного і приватного права”, „Національна держава та народногосподарська політика” є

B. М. Вебер

 

97. Автором таких праць як „Об’єктивність соціально-наукового та соціально-політичного пізнання”, „Протестантська етика і дух капіталізму”, „Критичні дослідження у сфері наук про культуру” є

E. М. Вебер

 

98. Автором таких праць як „До становища буржуазної демократії в Росії”, „Про категорії розуміючої соціології”, „Господарство та суспільство” є

C. М. Вебер

 

99. Автором таких праць як „Господарська етика світових релігій”, „Політика як професія” є

B. М. Вебер

 

Природа та соціум функціонують за різними законами, на

Думку такого видатного соціолога як

B. М. Вебер

 

М. Вебер виділив такі методи соціальних наук

A. Пояснення

B. Розуміння

 

Два методи соціальних наук – пояснення та розуміння –виділяв

C. М. Вебер

 

Елементарною одиницею соціологічного аналізу є соціальна

Дія, на думку такого видатного соціолога як

B. М. Вебер

 

М. Вебер виділяв такі типи соціальних дій

A. Цілераціональна

C. Цінніснораціональна

 

М. Вебер виділяв такі типи соціальних дій

D. Афективна

E. Традиційна

Цілераціональні, цінніснораціональні, афективні та традиційні типи соціальних дій виділяв

D. М. Вебер

 

Тип соціальної дії, орієнтованої на соціальний успіх і такої,

Що передбачає свідомий вибір як цілей, так і засобів їх досягнення, згідно з поглядами М. Вебера називається

A. Цілераціональна

 

Тип соціальної дії, залежної від ціннісних орієнтацій особистості і такої, що здатна пожертвувати успіхом, згідно з поглядами М. Вебера

Називається

C. Цінніснораціональна

 

Тип соціальної дії, зумовленої спалахами емоцій і такої, що часто виявляється у порушеннях моральних і правових поведінкових стандартів, згідно з поглядами М. Вебера називається

D. Афективна

 

Тип соціальної дії, спрямованої звичаями та звичками, згідно з поглядами М. Вебера називається

E. Традиційна

 

Світовідчуття, в основі якого лежить етика праці та заснованого на ній збагачення як сенсу людського існування, згідно з поглядами М. Вебера називається

C. Дух капіталізму

 

112. Скільки моделей дії „економічної людини” виділив М. Вебер?

B. 2

 

113. М. Вебер виділив такі моделі дії „економічної людини”

B. Ірраціонально-авантюристична

E. Раціональна

 

Ірраціонально-авантюристичну та раціональну моделі

Людської поведінки в економічних відносинах виділив

E. М. Вебер

 

Автором концепції легітимної влади є

C. М. Вебер

 

Скільки типів легітимного панування виділив М. Вебер?

C. 3

Легальний, традиційний і харизматичний типи легітимного панування виділив

E. М. Вебер

 

Згідно з концепцією М. Вебера людина підпорядковується не

Людині, а законам, при такому типі легітимного панування як

B. Легальний

 

Згідно з концепцією М. Вебера владарювання засновується на загальному визнанні всіма священного характеру традицій побудови соціальних ієрархій при такому типі легітимного панування як

C. Традиційний

 

Згідно з концепцією М. Вебера владні відносини будуються на основі особистісної відданості індивідів політичному лідерові, в обдарованості якого народ переконаний, при такому типі легітимного панування як

E. Харизматичний

 

121. Автором таких праць як „Соціальна логіка”,

„Трансформація права”, „Суспільна думка та натовп” є

E. Г. Тард

Автором так званої соціальної (колективної) психології є

E. Г. Тард

 

Г. Тард вважав фундаментом соціології

C. Колективну психологію

 

В основі соціалізації, на думку Г. Тарда, лежить такий механізм як

A. Наслідування

 

Право – це всього лиш один з видів схильності людини до

Наслідування, на думку такого видатного соціолога як

E. Г. Тард

 

Г. Тард протиставляв натовпу таке соціальне утворення як

B. Юрба

 

127. Автором праці „Основи соціології права” є

B. Є. Ерліх

 

128. Термін „живе право”запровадив

B. Є. Ерліх

 

129. Засновником так званої „школи вільного права” є

D. Є. Ерліх

 

Предмет дослідження соціології права згідно з поглядами

Є. Ерліха становлять

E. Живе право

 

Послідовником Л. Петражицького був

C. Ж. Гурвіч

 

132. Автором таких праць як „Ідея соціального права”,

„Юридичний досвід та плюралістична філософія права” є

D. Ж. Гурвіч

 

Автором концепції соціального права є

D. Ж. Гурвіч

 

Соціальне право й індивідуалістичне право розмежовував

B. Ж. Гурвіч

 

Одиницею соціологічного аналізу нормативний факт вважав

E. Ж. Гурвіч

 

136. Автором таких праць як „Право у книгах і право в дії”,

„Соціальний контроль через право”, „Юриспруденція” в 5 томах є

B. Р. Паунд

 

Право у книгах і право в дії розмежовував

D. Р. Паунд

 

Право як засіб соціального контролю за збереженням балансу

Інтересів розглядав

A. Р. Паунд

 

139. Право як „соціальну інженерію” – сукупність засобів для досягнення бажаних результатів – розглядав

E. Р. Паунд

 

140. Автором праці „До загальної теорії дії” є

E. Т. Парсонс