Рівень розвитку знань старших дошкільників про традиції, свята, символіку

Рівень знань	Експериментальна група	Контрольна група
До експерименту	Після експерименту	До експерименту	Після експерименту
Високий	33,3%	91,6%	41,6%	41,6%
Середній	50%	8,3%	41,6%	41,6%
Низький	16,6%	0%	16,6%	16,6%

 

Остання класифікація відносно знань про традиції, свята, символіку продемонструвала нам також значні зміни в кращу сторону, кількість дітей які мають високий рівень усвідомленості стала більшою на 58,3%, середній рівень знизився на 41,6%, а дітей з низьким рівнем знову таки виявлено не було. Результати в контрольній групі залишились незмінні.

Результати вторинної бесіди відносно кожного окремого питання експериментальної та контрольної групи зображено на діаграмах нижче.

Рис. 2.13. Відповідь на питання «В якій країні ми живемо?»

 

Рис. 2.14. Відповідь на питання «Як називається столиця нашої Батьківщини?»

 

Ми бачимо зміни в результатах експериментальної групи, тепер всі діти володіють інформацією про те, як називається столиця нашої рідної країни. Зміни відбулися у 25% вихованців. В контрольній групі результат залишився попереднім.

Рис. 2.15. Відповідь на питання «Які почуття в тебе до рідної країни?»

 

Відносно цього питання, то ми бачимо вагомі зрушення у відповідях дітей експериментальної групи. Стали відсутніми респонденти, які байдуже ставляться до рідної країни, а кількість вихованців які люблять свою країну стала вищою на 16,6%.

 

Рис. 2.16. Відповідь на питання «В якому місті ми живемо?»

 

Рис. 2.17. Відповідь на питання «Що ти робиш для того, щоб твоє місто було кращим?»

Знову бачимо беззмінні результати в контрольній групі і зріст відсотків дошкільників, які переживають за чистоту та красу рідного міста. Показник змінився на 41,6 %, це в половину більше в порівнянні з попереднім результатом.

Рис. 2.18. Відповідь на питання «Назви державні символи України?»

 

Бачимо кардинальні зміни в результатах відповідей на питання дітьми експериментальної групи. Тепер всі 100% вихованців знають які є державні символи в нашій країні. Результати контрольної групи залишилися без змін.

 

Рис. 2.19. Відповідь на питання «Які видатні та пам’ятні місця свого міста (краю) ти знаєш?»

Бачимо позитивні зрушення в експериментальній групі і у відповіді на дане питання, кількість дітей які можуть назвати більшу кількість пам’яток Путивльщини також зросла. В контрольній групі зміни знову не відбулися.

Рис. 2.20. Відповідь на питання «Яких відомих людей свого краю ти знаєш?»

 

На момент повторного опитування серед дітей старшого дошкільного віку ще не була проведена робота відносно відомих вихідців з Путивль, які прославили цей край. Тому бачимо що результати залишились без змін в обох групах.

Рис. 2.21. Відповідь на питання «Чи пишаєшся ти тим, що ти українець?»

Дане питання також увійшло до списку тих, де зміни не відбулися. Але майже всі вихованці пишаються тим, що вони є потомками такої славетної нації.

Рис. 2.22. Відповідь на питання «Назви українські народні символи?»

 

Після проведення занять діти дізналися про те, що весняна пташка жайворонок також є символом нашої України.

Рис. 2.23. Відповідь на питання «Які народні ремесла ти знаєш?»

 

На дане питання тепер з’явилась відповідь у учасників експериментальної групи, всі вони повним складом дали відповідь за різними варіантами на поставлене питання.

Рис. 2.24. Відповідь на питання «Чи є у вас сімейні традиції та свята?»

Рис. 2.25. Відповідь на питання «Які народні, державні свята ти знаєш?»

 

За результатами вторинного опитування проведеного серед обох груп, ми побачили явні якісні і кількісні зміни у відповідях дітей експериментальної групи. Результат контрольної групи залишився майже незмінним.

Таблиця 2.8

Рівні сформованості патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку на етапі контрольного експерименту

	Високий рівень	Середній рівень	Низький рівень
	Кількість	%	Кількість	%	Кількість	%
ЕГ				41,7		8,3
КГ

 

Отже, провівши результати емпіричного дослідження ми досягли мети і довели гіпотезу нашої роботи. Таким чином, ми можемо впевнено сказати, що проведення спеціально організованих заходів сприятиме вихованню патріотичній вихованості та формуванню патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку.

 

 

 

Висновок до розділу 2

З метою формування патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку ми організували експериментально-педагогічну роботу, яка складалася з таких етапів: проведення дослідження рівня розвитку патріотизму дошкільників; організація і проведення формувального впливу; повторне дослідження з метою виявлення результату формуючого впливу.

Під час першого етапу нашої експериментальної роботи ми провели бесіду з дітьми, спостереження за навчально-виховним процесом в групі, вивчили календарний план вихователів, відносно проведення занять з патріотичного виховання. Дані проведеної бесіди дали нам відомості про рівень усвідомленості патріотизму в таких аспектах: рівень патріотизму і знань про Батьківщину, рівень патріотизму і знань про рідний край, знання про традиції, свята, символіку.

Другий етап нашої роботи був присвячений проведенню циклу заходів, який включав в себе заняття, свята, народні ігри. За час участі в заходах діти поглибили знання про державні і народні символи, ознайомились з народною творчістю, традиціями, піснями, різноманіттям природи, народними іграми, обрядами, що дало змогу їм пишатися культурними надбаннями свого народу.

На останньому, третьому, етапі ми знову провели контрольний зріз за допомогою тих самих питань бесіди, і виявили значні зміни у відповідях дітей, що довело гіпотезу нашої роботи.

Отже, дитина старшого дошкільного віку може і повинна знати, як називається країна, в якій вона живе, її головне місто, столицю, своє рідне місто чи село, які в ньому є найголовніші визначні місця, яка природа рідного краю та країни, де дитина живе, які люди за національністю, за особистими якостями населяють її країну, чим прославили вони рідну країну і увесь світ, що являє собою мистецтво, традиції, звичаї її країни.

У дошкільників поступово формується «образ власного дому» з його укладом, традиціями, спілкуванням, стилем взаємодії. Дитина приймає свій дім таким, яким він є, і любить його. Це почуття «батьківського дому» лягає в основу любові до Батьківщини.

Завдання педагога разом з батьками формувати любов, приязнь до рідного дому, бажання берегти його, робити кращим. Важливо, щоб у дитини в сім’ї були свої обов’язки, щоб її не звільняли через малі роки від спільної праці, саме це сприяє зміцненню «почуття сім’ї».

Засобами патріотичного виховання мають бути засади народної педагогіки, серед яких: музика, пісні, казки, образотворче мистецтво, народне декоративно-прикладне і ужиткове мистецтво, традиції, обряди, свята, ігри. Адже саме народна педагогіка є вагомою рушійною силою при виховання патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку.

 

 

ВИСНОВКИ

 

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином. Як синтетична якість, патріотизм охоплює емоційно-моральне, дієве ставлення до себе та інших людей, до рідної землі, своєї нації, матеріальних і духовних надбань суспільства.

В останні роки у системі дошкільної освіти України відбувся ряд змін: оновився зміст освіти, з’явилися нові інноваційні технології та програми, а поняттю «патріотичного виховання» надали більшого значення, виділивши його в окремий напрямок.

Дослідження теоретичних та методичних засад формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу визначило, що змістом патріотичного виховання в дошкільному віці є залучення дитини до культури власного народу, гордості за землю, на якій живеш. Для дитини Батьківщина починається з рідного дому, вулиці, міста. Саме дорослі відіграють визначальну роль у дбайливому ставленні до традицій і духовних надбань рідної країни.

Концепція громадянського виховання в Україні, сповідуючи історичний підхід до патріотичного виховання дітей дошкільного віку, актуалізує його народознавчі, українознавчі та краєзнавчі напрями. На це орієнтують і різноманітні програми дошкільного виховання [46].

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних символів. Старші дошкільники мають знати прапор, гімн, герб України, назву її столиці, інших великих міст, значущі географічні назви, пам'ятні місця. Цій меті мають бути підпорядкований навчальний і виховний процес у дошкільному закладі у поєднанні зі співпрацею з батьками [3].

Глибокий та системний аналіз рівнів та особливостей патріотичних почуттів дітей старшого дошкільного віку доводить, що сучасне виховання, зокрема патріотичне, має здійснюватися в умовах національного виховання. Патріотичне виховання вчені розуміють як формування гармонійної, розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативністю [4].

Головним завданням патріотичного виховання є формування патріотизму, а на сучасному етапі становлення української державності ця проблема набуває особливого значення.

Таким чином, можна говорити, що патріотичне виховання – це суспільна категорія, яка формує ставлення людини до себе, до свого народу й Батьківщини. Це ставлення виявляється у відповідних почуттях, переконаннях, ідеях. Лише переймаючись інтересами, прагненнями, потребами, ідеалами свого народу, усвідомлюючи свою національну неповторність і самобутність, людина стає зрілою, громадською свідомою особистістю, справжнім патріотом, діяльним творцем своєї долі та долі Батьківщини.

Педагогічні умови ефективного формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу мають бути стрижнем усієї навчально-виховної роботи, оскільки ми повинні виховати особистість, яка має почуття гордості за свою державу, сумлінно виконує громадські обов’язки, усвідомлює соціальні проблеми Батьківщини та українського народу, любить рідних та близьких людей. Без цього людина не має обличчя, вона втрачає себе. Український патріотизм повинен стати провідною виховною ідеєю сучасного дошкільного закладу.

Для підтверджeння даних теоретичного аналізу, в роботі було проведене експериментальнe дослідження з методики формування патріотичних почуттів у дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу. Проведення даного дослідження складалося з трьох eтапів – діагностики наявного рівня патріотичних почуттів дітeй старшого дошкільного віку, розробки та апробації методики формування патріотичних почуттів та подальшій контроль рівня сформованості почуттів у дітей.

Провідними методами і прийомами формування патріотичних почуттів дітей стали заняття, свята, народні ігри, в ході яких вони ознайомились і історичними, культурними надбаннями нашого народу, його фольклором, традиціями та обрядами.

Після проведення апробації розроблeної нами методики було здійснене контрольне дослідження рівня патріотичних почуттів у цих дітей. Загалом контрольне досліджeння показало зростання рівня їх сформованості.

Таким чином, показники високого рівня експериментальної групи зросли на 41,6 %, показники середнього рівня зменшились на 16,6 %, низького – на 25%.

Відповідно, все сказане заcвідчує загальну ефективність розробленої та апробованої системи роботи та доцільність її викориcтання в подальшому для формування патріотичних почуттів у дітей cтаршого дошкільного віку.

Провeдене дослідження не вичерпує всіх аспектів зазначеної проблеми. Потребують подальшого вдоcконалення зміст, форми і методи роботи щодо формування патріотичних почуттів.

Отже, патріотичне виховання – є одним з завдань освітнього закладу, проте наразі залишається багато проблем і протиріч в цьому напрямку, питання потребує подальшого теоретичного вивчення, а також ґрунтовного практичного втілення в практиці педагогічної діяльності.