Місце вікової психології в системі наук про людину.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Місце вікової психології в системі наук про людину.



2. Історія становлення і розвитку вікової психології.

Роль вікової психології у підготовці практичного психолога.

Основні поняття і терміни:вікова психологія, предмет вікової психології, об’єкт науки, загльнофілософські принципи, загальнопсихологічні принципи, спостереження, бесіда, експеримент, інтерв’ю, анкетування, проективні методи, психологічне тестування, соціометричні методики, аналіз продуктів діяльності, метод зрізів, лонгитюдний метод.

Короткі теоретичні відомості

Вікова психологія – галузь психологічної науки, яка вивчає процес розвитку психічних функцій та особистості протягом усього життя людини.

Об’єктом науки є здорова людина, яка змінюється і розвивається в онтогенезі. Предметом вивчення є дослідження вікових періодів розвитку, їх причини, механізми переходу від одного періоду до іншого, загальні закономірності, тенденції, темп і спрямованість психічного розвитку в онтогенезі.

Наука тісно пов’язана із загальною психологією (дослідження психічних функцій, що дає можливість прослідкувати їх виникнення і динаміку на різних вікових етапах);психологією особистості (питання мотивації, самооцінки, рівня домагань, ціннісні орієнтації, світогляд; вікова психологія вивчає появу цих властивостей на різних вікових етапах); соціальною психологією (дає можливість прослідкувати залежність розвитку і поведінки дитини від груп, до яких вона входить: родини, групи дитячого садка, класу, підліткової компанії);педагогічною психологією (цілеспрямований вплив дорослих на процес психічного розвитку: вікова розглядає процес взаємодії з дорослими з позиції дитини, а педагогічна – з позиції дорослого);диференціальною психологією (вивчення індивідуальних відмінностей, хоча вікова психологія розглядає загальні тенденції розвитку, але аналізуються можливі відхилення в кожному конкретному випадку).

Дана наука спирається на такі загальнофілософські та загальнопсихологічні принципи: принцип детермінізму (з’ясування причин психічних явищ, їх динаміки), принцип єдності психіки та діяльності, принцип особистісного підходу, принцип саморозвитку, принцип суб’єктності, принцип системності.

Методологічною базою науки є сукупність загальнонаукових (теоретичний аналіз і синтез, порівняння і класифікація, систематизація, абстрагування і конкретизація, моделювання) та загальнопсихологічних методів(спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, проективні методи, психологічне тестування, соціометричні методики, аналіз продуктів діяльності, метод зрізів, лонгитюдний метод, експеримент).

Завдання до теми

1. Порівняйте предмет дослідження вікової та загальної психології.

2. Складіть схему взаємозв’язків основних методологічних принципів, методів і конкретних методик психологічного дослідження.

3. Письмово порівняйте погляди науковця-дослідника в галузі вікової психології та практика з позиції їх ставлення до дитини як суб’єкта розвитку.

4. Визначте переваги і недоліки спостереження й експерименту як методів дослідження.

Контрольні питання

1. Що вивчає вікова психологія?

2. Охарактеризуйте теоретичні задачі науки.

3. Охарактеризуйте коло практичних задач вікової психології.

4. Які методи дослідження психіки дитини ви знаєте?

5. Які вимоги слід враховувати при організації ефективного спостереження?

6. Назвіть основні етапи проведення формувального експерименту.

7. Назвіть переваги і недоліки поздовжніх досліджень.

Література: [1, 2, 3, 6, 7, 12, 24].

Самостійна робота № 1

Тема. Історія становлення вікової психології

1. Розвиток вчення про психічний розвиток за часів античності.

2. Вікова періодизація Ж.-Ж. Руссо.

3. Значення роботи В. Прейєра «Душа дитини» у становленні вікової психології.

4. Роль генетичного підходу у визначенні закономірностей психічного розвитку.

Завдання для самоперевірки

1. Скласти таблицю, у якій відображено процес становлення та розвитку вікової психології.

2. Скласти загальну характеристику розвитку сучасних тенденцій у віковій психології.

Література:[1, 2, 3, 6, 7, 12, 24].

Практичне заняття 2-3

Тема. Зарубіжні теорії психічного розвитку людини

Мета: ознайомитися з основними зарубіжними теоріями розвитку, з’ясувавши їх сутнісні ознаки та вплив на розвиток сучасної науки.

План

1. Біогенетичний підхід у науці.

2. Психоаналітичні теорії розвитку.

3. Соціогенетичні концепції онтогенезу психіки.

4. Стадії інтелектуального розвитку дітей за Ж. Піаже.

Теми рефератів

1. Внесок К. Бюлера у розвиток вікової психології.

2. Ідея вікової періодизації З. Фрейда.

3. Епігенетичний принцип вікової періодизації Е. Еріксона.

4. Ж. Піаже як дослідник особливостей дитячого мислення.

5. Внесок представників теорії соціального научіння в розвиток вікової психології.

Основні поняття і терміни:теорія рекапітуляції, біогенетичний закон; інстинкт, дресура, інтелектуальний розвиток; психосексуальний розвиток, оральна, анальна, фалічна, латентна, генітальна стадії розвитку; «едіпів комплекс», «комплекс Електри»; егопсихологія, базальна довіра (недовіра), ідентичність, психологічний мораторій; соціальне научіння, реактивна поведінка, оперантна поведінка, когнітивне научіння; характеристики дитячого мислення: егоцентризм, реалізм, анімізм, артифікалізм; сенсомоторний інтелект, період конкретних операцій, період формальних операцій.

Короткі теоретичні відомості

У контексті біологізаторського підходу дитина розглядається як біологічна істота, наділена від природи певним здібностями, рисами характеру, формами поведінки. Спадковість визначає повністю процес розвитку: і його темп, і його результат (талановита чи посередня дитина). Середовище – умова розвитку, що існує до її народження. Розробляли дану концепцію К. Бюлер, Е.Геккель.

Психоаналітики вважають, що головним фактором, який визначає розвиток особистості, є сексуальний інстинкт, що прогресує від однієї ерогенної зони до іншої протягом життя людини. Назви стадій збігаються з назвами частин тіла, стимуляція яких зумовлює реалізацію енергії лібідо: оральна стадія, анальна, фалічна, латентна, генітальна. Психосексуальний розвиток – це біологічно детермінована послідовність, що властива всім людям, незалежно від їх культурного рівня. Однак соціальний досвід індивіда привносить в кожну стадію певні установки, риси і цінності.

Центральною проблемою соціогенетичної концепції розвитку стала проблема соціалізації. Соціалізація – це процес, що дозволяє дитині посісти своє місце в суспільстві, це рух немовляти від асоціального «гуманоїдного» стану до повноцінного члена суспільства. Всі діти від народження схожі, а через два – три роки стають абсолютно різними. Ця різниця – результат соціального научіння, а не вроджених властивостей. Учені: А. Бандура, Дж. Доллард, Б.Скіннер та ін. виділяють основні види научіння: реактивна поведінка, оперантне научіння, когнітивне научіння.

Ж. Піаже займався вивченням механізмів пізнавальної діяльності дитини. Розвиток інтелекту вважав стрижнем загального психічного розвитку та окремих психічних процесів. Основні питання, що цікавили вченого: формування інтелекту в дітей; способи формування фундаментальних фізичних і математичних уявлень та понять; розвиток сприйняття, пам’яті; розвиток мовлення та ін.

Розвиток психіки, за Піаже, – зміна домінуючих інтелектуальних структур: сенсомоторний інтелект, період конкретних операцій, стадія формальних операцій.

Завдання до теми

1. Заповнити таблицю

Психологічний напрям дослідження Теорія, основний метод дослідження Автор Основні ідеї теорії Основні поняття теорії Переваги Недоліки
             
             

2. Використовуючи модель психосексуального розвитку З. Фрейда, поясніть поведінку

1) надмірно пунктуальної й охайної людини;

2) чоловіка, схильного до брутальності та бахвальства.

3. Письмово порівняйте теорії розвитку З. Фрейда та Е. Еріксона.

4. Письмово порівняйте теорії Б. Скіннера й А. Бандури.

5. Визначте, спираючись на теорію соціального научіння, механізми впливу ЗМІ на свідомість людини.

6. Охарактеризуйте феномени та задачі Ж. Піаже.

Контрольні питання

1. Охарактеризуйте підходи до розв’язання питання про рушійні сили психічного розвитку.

2. Чому в історії психології виникла необхідність розробки двофакторної теорії розвитку?

3. Охарактеризуйте ставлення біхевіористів до ролі спадкових факторів у розвитку людини?

4. Які види научіння ви знаєте?

5. Охарактеризуйте методи дослідження прибічників соціогенетичного напряму?

6. У чому полягає практичне значення теорії соціального научіння?

7. Що психоаналітики визнають рушійною силою психічного розвитку?

8. Що являє собою комплекс Електри?

9. У чому полягає основна відмінність концепцій Е. Еріксона і З. Фрейда?

10. Назвіть основні роботи Ж. Піаже.

11. У чому полягає сутність методу клінічної бесіди? Наведіть приклади.

12. Які характеристики дитячого мислення визначив Ж. Піаже?

Література:[1, 3, 4, 10, 11, 19, 24, 25, 26, 29].

 


Самостійна робота № 2





Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.51.78 (0.017 с.)