Поетична творчість народів світу

Кафедра світової літератури

ЗАТВЕРДЖУЮ Голова вченої ради факультету філології та журналістики ___________________________________ (В. В. Кононенко) «31» серпня 2011 р., протокол № 1

УХВАЛЕНО на засіданні кафедри світової літератури 30 серпня 2011 року, протокол № 1 Завідувач кафедри ________________ (О.М. Ніколенко)

 

Робоча навчальна программа

Поетична творчість народів світу

Для студентів 1 курсу

Семестр( и ): 1- й

Галузь знань: 0203 Гуманітарні науки

Напрям підготовки: 6. 020303 Філологія.

Українська мова і література

 

 

Розробник – к. ф. н., доц. Конєва Т.М.

 

 

Полтава - 2011

Робоча програма з дисципліни «Поетична творчість народів світу» розроблена на основі: Навчальна програма для студентів факультету філології та журналістики вищого педагогічного закладу освіти «Поетична творчість народів світу» /Укладач: Т.М. Конєва. – Полтава, 2008. – 22 с.

Затверджено вченою радою Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка, протокол № 12 від 27 червня 2008 р.

Загальні положення

Мета і завдання вивчення дисципліни

«Поетична творчість народів світу» — навчальна дисципліна, об’єктом вивчення якої є світовий фольклор від витоків до сучасності. Головною метою предмета є залучення студентів до найвизначніших досягнень поетичної творчості різних народів світу, з’ясування загальних закономірностей розвитку світового фольклорного процесу, його жанрової та художньої специфіки, формування у першокурсників вмінь та навичок літературознавчого аналізу, виховання естетичного смаку і високої читацької культури.

Для досягнення цієї мети необхідно розв’язувати такі основні завдання:

- формувати у студентів уявлення про усну народну творчість як мистецтво слова, важливу складову системи духовних цінностей як окремих народів світу, так і всього людства;

- навчати студентів визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світового фольклору, зокрема у зіставленні з творами української поетичної словесності та інших видів мистецтва;

- відпрацьовувати з першокурсниками вміння й навички аналізу та інтерпретаціі художнього тексту різних жанрових форм поетичної творчості;

- розвивати у молоді образне, асоціативне, абстрактне, логічне та ін. мислення;

- виховувати любов і повагу до різних культур, перетворювати духовні здобутки різних народів в індивідуальний досвід читача.

 

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Курс: Підготовка (бакалаврів)	Напрям,спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів ECTS – 1,5 Модулів: 4 модулі Загальна кількість годин: 54 Тижневих годин: 2	Напрям підготовки: 6.020303. Філологія. Українська мова і література. Освітньо-кваліфікаційний рівень:бакалавр	Обов`язкова Рік підготовки: 1 Семестр – 1-й Лекції: 10 годин Практичні заняття: 18 годин Самостійна робота: 13 годин Індивідуальна робота: 13 годин Вид контролю: залік

 

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ З КУРСУ

Кількість годин, відведених на:

Лекції (тема)

Практичні заняття (тема)

Самостійну роботу

Індиві- дуальну роботу

 

Змістовий модуль 1. Міфи, календарно-обрядова творчість та казки народів світу.

Тема:Вступ. Міфи народів світу. (2 год.)	Практичне заняття №1. Міфи Давньої Греції. (2 год.)	До практичного заняття № 1.Міфи Давньої Греції.(1 год.) Письмово: укласти складний план до образу Прометея («Прометей»).	Тестуваня: (1 год.)
	Практичне заняття №2. Міфи давньої Індії. (2 год.)	До практичного заняття № 2.Міфи давньої Індії. (1 год.) Усно: проаналізувати варіанти індійського міфу «Творення» та пояснити причини їх виникнення; вивчити напам’ять індійський „Міф про створення ночі».	Тестування: (1 год.)
	Практичне заняття №3. Міфи східних слов’ян. (2 год.)	До практичного заняття № 3. Міфи східних слов’ян. (1 год.) Письмово проаналізувати давньослов’янський міф «Про створення світу та людей» та давньоіндійський міф «Творення» і визначити спільні та відмінні риси у світоглядних системах двох народів; вивчити напам’ять уривок з «Міфу про Сонце».	Тестування: (1 год.) Робота у мережі Інтернет: укласти бібліографію до теми: „Календарно-обрядова творчість східних слов`ян”. (1 год.)
Тема:Казкова проза народів світу. (1год.)	Практичне заняття № 4. Казки народів світу. (2 год.)	До практичного заняття № 4. Казки народів світу. (1 год.) Усно підібрати приклади казок народів світу, у яких зустрічаються подібні сюжети, пояснити причини їх типологічної спорідненості. Письмово підготувати доповідь на тему: «Чарівний світ арабських казок».	Консультація: (1 год.)

Модульний контроль – термінологічний диктант (2 год.)

Змістовий модуль 2. Героїчний епос, балади, історична проза народів світу.

Тема: Героїчний епос народів світу. (1 год.)	Практичне заняття № 5. Героїчний епос народів світу. (2 год.)	До практичного заняття № 5. Героїчний епос народів світу. (1 год.) Письмово визначити риси поетики героїчного епосу «Давид Сасунський» та «Калевала». Написати міні-твір на тему: «Фольклорні мотиви, образи, сюжети у світовій літературі».	Робота в мережі Інтернет: підібрати бібліографію до теми: «Манас» - героїчний епос киргизького народу» (1 год.
Тема: Легенди та перекази народів світу. (1 год.)			Тестування: (1 год.)
Тема:Балада у світовому фольклорі. (1 год.)	Практичне заняття № 6. Жанр балади у світовому фольклорі. (2 год.)	До практичного заняття № 6. Жанр балади у світовому фольклорі. (1 год.) Прочитати балади різних народів світу та визначити їх жанрові критерії; письмово укласти тези статті: С.В. Бусел „Вивчення жанру балади. Система уроків. 7 кл.” // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001.- № 7.- С. 43-51 та розробити завдання і запитання до уроку з вивчення англійських («Король Лір і його дочки», «Змагання лучників у місті Ноттінгем» та інших балад про Робіна Гуда) або сербських («Смерть матері Юговичів», «Смерть Марка Королевича»), або норвезьких («Танець ельфів») фольклорних балад (1-2 за вибором).	Тестування: (1 год.) Консультація: (1 год.)
		До самостійної роботи № 1. «Рамаяна» як пам’ятка давнього героїчного епосу індійського народу. (2 год.) Письмово: визначити риси героїчного епосу у пам`ятці індійського народу; укласти складний план до образу Рами. Усно: дослідити засоби та прийоми творення образу Рами; з`ясувати функції природи у творі.	Тестування: (1 год.)

Модульний контроль – тестування (2 год.)

Змістовий модуль 3. Веди, Авеста, Біблія, Коран як пам’ятки світової культури.

Тема:Веди, Авеста, Біблія, Коран – священні і літературні пам’ятки народів світу. (2 год.)	Практичне заняття № 7. Біблія – найдавніша пам’ятка світової культури. (2 год.)	До практичного заняття № 7. Біблія – найдавніша пам’ятка світової культури. (1 год.) Письмово: виписати у зошит і пояснити походження виразів із Старого Заповіту, що вживаються у сучасній українській мові: Допотопні часи. Після нас хоч потоп. Вавилонське стовпотворіння. Заборонений плід – солодкий. Голос спраглого в пустелі. Золотий тілець. Посипати голову попелом. Наймарніша марнота. Земля обітована. Змій-спокусник. Око за око, зуб за зуб. Каїнова печать. Камінь спотикання; усно: прочитати в Євангелії від Матвія «Проповідь на горі» 5. 1-48) (Новий Заповіт). Переказати основні повчання Ісуса. Пояснити, які з них зберігають своє значення і нині? Які з них мали більше значення для давнини? Вивчити напам’ять 10 заповідей (Новий Заповіт). Письмово скласти тести до теми: „Біблія”.	Робота в мережі Інтернет: підібрати бібліографію до теми: „Авеста як священна книга зороастрійців та літературний здобуток іраномовних народів” (1 год.)
	Практичне заняття № 8. Коран як всесвітня пам’ятка культури кінця У1 – першої чверті У11 століття. (2 год.)	До практичного заняття № 8. Коран як всесвітня пам’ятка культури кінця У1 – першої чверті У11 століття. (1 год.) Письмово: підготувати доповідь на тему: «Легенда про кохання Мохаммеда і Хадіджі у творчості українських письменників» (поема П. Куліша «Магомет і Хадиза», драматичний діалог Лесі Українки «Айша та Мохаммед»); усно: виявити роль коранічних образів та сюжетів в літературі народів світу (Пушкін. Цикл «Наслідування Корану»; Гете. «Західно-східний диван»; Нізамі, «Лейлі і Меджнун»).

Модульний контроль – контрольна робота (2 год.)

Поточний контроль

Змістовий модуль І	Змістовий модуль ІІ	Змістовий модуль ІІІ	Змістовий модуль ІУ	Підсумк. контроль	Сума

1.3.Види навчальної діяльності студентів

Лекція. На лекціях викладач дає студентам головні напрями вивчення теми, пропонує основну й додаткову літературу з теми, висвітлює найбільш важливі питання, показує приклад аналізу фольклорних явищ, скеровує процес подальшого самостійного осмислення студентами матеріалу. Лекція не є пасивним для студента видом навчальної діяльності. Вона потребує спеціальної підготовки (читання художніх текстів, уміння поставити запитання, вести діалог з викладачем та ін.).

Практичне заняття. На практичному занятті поглиблюються знання, отримані під час лекції. До практичного заняття студенти повинні опрацювати необхідну наукову та науково-методичну літературу з теми, відобразити це у своїх конспектах. Обов`язковим є читання пропонованих до практичного заняття художніх творів, а також ведення читацьких щоденників. Художні твори потрібно вміти аналізувати із застосуванням певного виду аналізу, визначеного в плані практичного заняття. На практичному занятті студент повинен вільно й розлого висловлюватися щодо того чи іншого питання теми, спираючись на художній текст, а також на знання наукової (основної і додаткової) літератури до теми. Важливим є виконання окремих видів самостійної роботи до теми практичного заняття, яка оцінюється окремо.

Індивідуальна робота студентів та її види (тестування, укладання бібліографії до теми, консультації).

Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Види індивідуальної роботи студентів у процесі вивчення курсу „Поетична творчість народів світу”: тестування, укладання бібліографії до теми, консультації.

Тести є ефективною формою підготовки до практичного заняття, а також для самоперевірки студента. Тести застосовуються не тільки в позааудиторній роботі студентів, але й в аудиторній, для контролю якості знань.

Крім того, кожний студент протягом вивчення курсу повинен укласти бібліографію до запропонованих тем, працюючи у мережі Інтернет.

Результати тестування і укладання бібліографії оцінюються окремо й фіксуються в журналі академгрупи.

Викладач надає індивідуальну допомогу студентам у формі консультацій, пояснюючи складні моменти теми, спрямовуючи діяльність студентів, допомагаючи їм правильно організувати свою роботу.

Самостійна робота та її види. Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов`язкових

навчальних занять, без участі викладача. Самостійна робота студента над

засвоєнням навчального матеріалу з дисципліни може виконуватися в бібліотеці, навчальних кабінетах, комп`ютерних класах, а також у домашніх умовах.

До кожного практичного заняття студент отримує певну самостійну роботу (наприклад, проаналізувати художні образи, визначити засоби комічного, вивчити напам`ять уривок із художнього твору і проаналізувати його, підготувати тести різних рівній складності, написати твір, укласти план відповідей на питання, скласти тези до статті тощо), яка оцінюється окремо й фіксується в журналі академгрупи.

1.4. Форми контролю (поточного, модульного, підсумкового) успішності студентів.

Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.

Поточний контроль. Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу. Здійснюється під час проведення аудиторних та позааудиторних занять. Форми проведення поточного контролю визначаються викладачем. Результати поточного контролю фіксуються в журналі успішності академгрупи.

Модульний контроль. Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами опанування теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого модулем. Форми проведення модульного контролю – контрольна робота, термінологічний диктант, тестування, усне опитування (колоквіум). Модульний контроль може бути проведений під час практичних занять або в позааудиторний час. До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.

Підсумковий контроль. Після виконання усіх видів роботи, форм поточного й модульного контролю студенту необхідно підтвердити якість знань протягом підсумкового контролю. Підсумковий контроль дозволяє покращити загальну оцінку студента.

Оцінювання навчальних досягнень студентів.

Структура навчальної дисципліни (протягом семестру) складається з чотирьох основних модулів, на які виділяється 60 балів, а також підсумкового контролю (40 балів).

Остаточна оцінка з навчальної дисципліни визначається як підсумкова оцінка результатів засвоєння окремих модулів плюс бали, отримані за підсумковий контроль (накопичувальна система).

Якщо студент вважає суму балів, отриманих за вивчення модулів,

достатньою, він може відмовитися від підсумкового контролю. Якщо ж він бажає покращити свої результати, підсумковий контроль забезпечить його право вибору.

За результатами вивчення навчальної дисципліни протягом одного семестру студент набирає 1-100 балів. Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов`язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Шкала оцінювання

За шкалою ECTS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	відмінно	90-100
ВС	добре	75 – 89
DE	задовільно	60-74
FX	незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34

1.6.Критерії оцінювання знань студентів

Підготовка до практичного заняття передбачає опрацювання основної літератури у визначеному обсязі, вибіркове знайомство з додатковою літературою, оцінюються знання питань практичного заняття, повнота їх викладу, до уваги береться також активність студентів під час занять, участь у дискусіях, виконання завдань до семінарів.

Під час модульного чи підсумкового контролю враховуються знання студентами питань курсу, обов`язкових та додаткових джерел, ключових теоретичних понять, повнота відповіді, розуміння матеріалу, аргументованість відповіді, підтвердження теоретичних положень літературними фактами, вміння й навички аналізу творів у літературному контексті.

Рівні навчальних досягнень студентів	Критерії
Високий (А, відмінно, зараховано, 90-100)	Студент вільно володіє матеріалом, розуміє перебіг і взаємопов’язаність явищ фольклорного процесу, володіє навичками цілісно-комплексного аналізу фольклорного твору, виявляє творчі здібності, самостійно оцінює окремі фольклорні явища, показує знання різних джерел інформації (науково-критичної, монографічної літератури), творчо використовує дібраний матеріал, наводить приклади, аргументує власні судження з опорою на фольклорні тексти.
Достатній (ВС, добре, зараховано, 75-89)	Студент володіє матеріалом і навичками цілісного аналізу фольклорного твору, дає визначення фольклорного явища з посиланнями на текст, наводить приклади на підтвердження певних суджень, добирає аргументи на підтвердження висловленого судження або висновку, вміє систематизувати знання, грамотно їх викласти, припускає незначні граматичні та фактичні помилки.
Середній (DE, задовільно, зараховано, 60-74)	Студент володіє матеріалом, відтворює незначну частину, дає визначення фольклорного явища без посилання на текст, приклади; студент володіє окремими навичками аналізу фольклорного твору (мотиву, образу тощо), припускає граматичні та фактичні помилки.
Низький (FX, F, незадовільно, не зараховано, 35-59, 1-34)	Студент відтворює матеріал на елементарному рівні, називаючи тільки окремі фольклорні твори або явища, не усвідомлюючи взаємозв’язків між ними, припускає грубі помилки у відповіді або не дає зовсім відповіді на питання.

Лекції

Тематика і зміст лекцій	Кіль- кість годин	Література
Тема: Вступ. Міфи народів світу.   1.Загальне поняття про усну творчість народів світу. Фольклор і література. 2. Школи про походження фольклору. 3. Загальне поняття про міф та міфологію. 4. Походження та етапи розвитку міфів Давньої Греції. Основні цикли давньогрецьких міфів. Міфологічне світосприйняття та його відтворення у міфах про Прометея, Геракла, Дедала та ін. Усвідомлення обмеженості людських можливостей у творах. 5. Особливості міфологічних вірувань давніх індійців. Етапи формування їх міфологічного світосприйняття. Джерела відомостей з раннєіндійської міфологіі. Відображення в міфах «Творення», «Про створення ночі», «Про золоті часи», «Про потоп», «Про походження смерті» та ін. уявлень давніх індійців про світ та своє місце в ньому. 6. Міфологічні уявлення слов’ян-язичників про світ та людину. Виникнення слов’янської міфології. Етапи її розвитку. Структура слов’янської міфології. Відображення в міфах «Про створення світу та людей», «Перун та Велес», «Дана і Лада», «Сварог, Дажбог та Стрибог», «Чорнобог, Див», «Поняття про найвищого бога», «Про сонце» та ін. уявлень давніх слов’ян про світ та природні стихії. Фантастичні елементи в них. Джерела відомостей з раннєслов’янської міфології. Збирання, дослідження, публікації слов’янських міфів. 7. Значення усної народної творчості для розвитку літератури, мистецтва та учителя-словесника. 8. Кореневе значення міфологіі народів світу для літератури та культури. Переклади та переспіви міфів українською мовою І.Франко, Лесею Українкою та ін.		Основна: Киченко О. Фольклор як художня система (проблеми теорії).- Дрогобич, 2002. Потебня А.А. Слово и миф. – М., 1989. Грейвз Р. Мифы Древней Греции. – М., 1992. Менар Р. Мифы в искусстве старом и новом. – М., 1992. Лосев А.Ф. Очерки античного символизма и мифологии. – М., 1991. Мифы, культуры, обряды народов зарубежной Азии. – М., 1986. Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994. Франко І. Як творилася слов’янська міфологія //Франко І. Твори: У 50 т. – Т..37. – К., 1982. – С. 425-432. Додаткова: Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К., 1989. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди та вірування. – К., 1993. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. – Т.1. – К., 1993. Золотослов: Поетичний космос Давньої Русі – К., 1988. Константинова А.В. З давньослов’янських міфів: «Міф про Сонце». Інтегрований урок-панорама. 6 кл. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. — № 9. – С. 19-21. Киреевский И. Мифы древних славян. – Х., 2006. Пятигорский А.М. Мифологические размышления: Лекции по феноменологии мифа. Пер. с англ. – М., 1996. Мартинчук Н. Рама – втілення уявлень давніх індійців про ідеального героя // Зарубіжна література. – 2004. - №31. – С.18-20.
Тема: Казкова проза народів світу. 1. Казка як жанр фольклору. Її головний конфлікт та художньо-стильові особливості. Типологічна подібність казок різних народів світу. 2. Класифікація казкового епосу. 3.Казки про тварин: їх походження, своєрідність вигадки, теми, ідеї, образи, поетика і стиль. 4. Чарівні казки: їх походження, своєрідність вигадки, сюжетно-композиційна будова, функції чарівних предметів. Ствердження ідеї перемоги добра над злом в казках «Пензлик Маляна» (китайськ.), «Василиса Прекрасна» (російськ.). 5. Соціально-побутові казки: їх походження, своєрідність вигадки, різновиди за змістом. Життєва основа, гострота художньої вигадки, поетика соціально-побутових казок «Шестеро братів» (франц.), «Пані Метелиця» (німец.), «Синдбад-мореплавець» (арабськ.). Їх національний колорит та зв’язок з іншими жанрами фольклору. Індійська збірка народних казок і оповідей «Панчатантра» та місце соціально-побутових казок в ній. 6. Збирання і дослідження казок (Якоб і Вільгельм Грімм, О. Афанасьєв та ін.), використання казкових образів і мотивів у літературі та інших видах мистецтва. 7. Притча як жанр поетичної словесності. Тематика притч східних слов’ян, їх композиційні особливості та зв’язок з іншими жанрами усної народної творчості.		Основна: Бріцина О. Світ мрії і сподівань. Соціально- побутова казка. - К., 1987. Крук И.И. Восточнославянские сказки о животных: Образы. Композиция. - Мн., 1989. Дунаєвська Л.Ф. Українська народна казка. – К., 1987. Мокрій Н.О. Казки народів світу: Система опрацювання теми // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 1999. - №10. - С. 3-6. Додаткова: Приходько Л.І. «Казок чудовий хоровод»: Урок додаткового читання. 5 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2004. -№11. - С. 11-13. Пропп В. Исторические корни волшебной сказки. - Л., 1946. Цикл казок про Синдбада-Мореплавця // Зарубіжна література. 5 кл.: Матеріали до уроків. Укладач Р.Б.Шутько. - Харків, 1999. - С.13-25. Погрібна В. Чарівна краплина туші: Китайська народна казка «Пензлик-Маляна». - 5кл. // Всесвітня література та культура. - 2002. - №10. - С. 9-10. Гуменюк В.І., Коваль С.І. Зарубіжна література та музика. Інтегровані уроки в 5-8 кл.: Посібник для вчителя. - К., 2001. - С. 7-17.

Практичні заняття

Тематика і зміст практичних занять	Кіль-кість годин	Кіль-кість балів
Практичне заняття № 1.Міфи Давньої Греції..
Практичне заняття № 2.Міфи давньої Індії.
Практичне заняття № 3.Міфи східних слов’ян.
Практичне заняття № 4.Казки народів світу.

Індивідуальна робота студентів

Тестування: 1 тест по 5 балів.

Робота у мережі Інтернет: укласти бібліографію до теми: „Календарно-обрядова

творчість східних слов`ян”. Консультація.

 

Самостійна робота студентів

Практичне заняття, самостійна робота	Кіль-кість годин	Зміст самостійної роботи	Обладнання, ресурси	Кіль-кість балів
До практичного заняття № 1. Міфи Давньої Греції.		Письмово укласти складний план до образу Прометея («Прометей).	Електронний системний каталог науково- критичної і художньої літератури, тексти.
До практичного заняття № 2. Міфи давньої Індії.		Усно проаналізувати варіанти індійського міфу «Творення» та пояснити причини їх виникнення; вивчити напам’ять індійський „Міф про створення ночі».	Електронний системний каталог науково- критичної і художньої літератури, тексти.
До практичного заняття № 3. Міфи східних слов’ян.		Письмово проаналізувати давньослов’янський міф «Про створення світу та людей» та давньоіндійський міф «Творення» і визначити спільні та відмінні риси у світоглядних системах двох народів; вивчити напам’ять уривок з «Міфу про Сонце».	Електронний системний каталог науково- критичної літератури.
До практичного заняття № 4. Казки народів світу.		Усно підібрати приклади казок народів світу, у яких зустрічаються подібні сюжети, пояснити причини їх типологічної спорідненості. Письмово підготувати доповідь на тему: «Чарівний світ арабських казок».	Електронний системний каталог науково- критичної і художньої літератури, тексти.

Модульний контроль – термінологічний диктант (2 б.)

Лекції

Тематика і зміст лекцій	Кіль- кість годин	Література
Тема: Героїчний епос народів світу. 1. Поняття про героїчний епос та його жанри. Етапи розвитку героїчного епосу, його характерні особливості. 2. «Давид Сасунський» - героїчний епос вірменського народу, поетична енциклопедія його життя, вірувань, світогляду, уславлення високих моральних ідеалів. Українські переклади епосу М. Шереметом, П. Тичиною, М. Бажаном та ін. 3. «Калевала» - карело-фінський народний епос, зібраний ученим Е. Льонротом із карельських та фінських рун. Відображення в ньому прагнень народу до щастя і загального благополуччя. Вяйнямейнен і Ілмарінен – славетні герої епосу. Засоби розкриття характерів героів. Поетичність мови і особливості ритміки епосу. 4. „Калевіпоег” – героїчний епос естонського народу. Втілення в образі Калевіпоега ідеалу борця за справедливість і волю естонського народу. Національний колорит епосу. Укладач «Калевіпоегу» - Ф.Крейцвальд, засновник нової естонської літератури. 5. «Манас» - киргизький героїчний народний епос. Богатир Манас, що об’єднав киргизів, - головний герой епосу. 6. Билини як жанр фольклору. Основні цикли билин: київський, чернігівський, новгородський. Старші та молодші богатирі. 7. Легендарна історія Київської Русі – сюжетна основа руських билин «Ілля Муромець і Соловей Розбійник», «Вольга і Микула Селянинович». Героїчний зміст цих творів. Гіперболізм у зображенні героїв і подій, особливості мови, роль постійних епітетів. 8. Зв’язок жанрів героїчного епосу з художньою літературою. Відтворення сюжетів героїчного епосу в літературі, живопису та інших видах мистецтва.		Основна: Калевала: Фінський народний епос. Пер. з фінської. – К., 1995. Рамаяна. – К., 1979. Давид Сасунський. Вірменський народний епос: Переклад Л.Дмитерка і О.Сороки / За ред. П.Тичини. – К., 1939. Калевіпоег / Пер. А.Ряппо. – К., 1943. Билини.- К., 1986. Українські народні думи та історичні пісні. – К., 1955. Думи. Історико-героїчний цикл: Збірник. / Вступ. ст. М.Стельмаха. – К., 1982. Григор’єв – Наша Історія України в народних думах і піснях. – К., 1993. Плісецький М. Українські народні думи. Сюжети і образи. – К.,1994. Пропп В. Поэтика фольклора.. –М., 1998. - С.82, 106-136, 200-202. Робінсон А.М. Билинний епос Київської Русі у співвідношеннях з епосом Заходу і Сходу //Літературна спадщина Київської Русі і українська література 16-18 ст. - К., 1981. – С.59-83. Астахова А.А. Народні епоси. Ключові моменти уроків з вивчення «Давида Сасунського», «Калевали», «Калевіпоега» // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2000. - №10 – С. 19-20. Глазова О., Подолинна Т. Епос народів світу / Матеріали до уроків світової літератури // Дивослово. – 1994.- №8. – С. 51-63. («Калевала», «Калевіоег»). Янчук О.Д. Робін Гуд і Олекса Довбуш в усній народній творчості (система інтегрованих уроків) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 1997. -№ 5-6. - С.14-18. Глазова О.П. Подолинна Т.Т. Літопис звитяг киргизького народу: До 1100- річчя героїчного епосу «Манас» // Відродження. - 1995. - №10.- С. 65-67. Женев Е.Ю. Кросворд-викторина «Знаешь ли ты киргизский народный эпос «Манас»? Урок- закрепление пройденного материала с элементами обучения поисковому чтению. 6 кл. // Відродження. - 1995. - № 10.- С. 67-68.
Тема: Легенди та перекази народів світу. 1. Легенда як жанр словесності, її художня природа та відношення до інших жанрів народної прози. 2. Класифікація легенд. 3. Міфологічні легенди і відображення в них тотемічних, анімістичних та антропоморфічних уявлень давніх слов’ян. Їх тематика, сюжетні особливості, поетика й стиль («Говерла» тощо). 4. Історично-героїчні легенди й тема героїчної боротьби давніх слов’ян («Михайлик і Золотії Ворота», «Богдан Хмельницький» та ін.). Реальність та вимисел, прийоми розкриття головного героя. 5. Збирачі та дослідники легенд, використання їх в художній літературі. 6. Перекази, їх визначення. Жанрова специфіка. Реальність й вимисел у переказах. Пізнавальна й художня цінність переказів. Класифікації. 7. Міфологічне осмислення боротьби людини з силами зла в давньогерманському переказі «Зігфрід і змій».		Основна: Виклади давньослов’янських легенд, або міфологія, укладена Я.Ф.Головацьким. – К., 1991. Героїчний епос українського народу. Хрестоматія. – К., 1993. Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях: Космогонічні українські народні погляди та вірування. – К., 1993. Войтович В. Сокіл-Род. Легенди та міфи стародавніх українців. – Рівне, 1997. Грушевський М. Історія української літератури: У 6 т., 9 кн. – Т. 4. – Кн.1–2. Давидюк В.Ф. Українська міфологічна легенда. – Львів, 1992. Колесса Ф. Українська усна словесність. – Едмонтон, 1983. – С. 136 – 144. Мишанич С.В. Усні народні оповідання: Питання поетики. – К., 1986. Франко І. Передмова до видання «Апокрифи і легенди з українських рукописів» // Франко І. Твори: У 50 т. – Т. 38. – К., 1983. – С. 7 – 293. Cвидницький А. Злой дух: Народные Южнорусские поверья // Свидницький А. Твори. – К., 1985. – С. 406 – 411. Свидницький А. Остатки от времен доисторических: Народные предания // Свидницький А. Твори. – К., 1985. – С. 513 – 517. Соколова В.К. Русские исторические предания. – М., 1970. Чистов К.В. К вопросу о принципах классификации жанров устной народной прозы. – М., 1964.
Тема: Балада у світовому фольклорі. 1. Балада як жанр фольклору. Походження і історія терміна балада. Час виникнення балад. Їх стильові особливості і поетика. Спільне та відмінне в баладах різних народів. 2. Англійські фольклорні балади про Робіна Гуда («Змагання лучників у місті Ноттінгем», «Робін Гуд і герфордський єпископ» та ін.) та втілення мрії народу про захисника від несправедливості. Історичне тло балад. Багатогранність образу Робін Гуда, його друзі і вороги. 3. Англійська балада «Король Лір і його дочки» та характер конфлікту в творі. Система зображувально-виражальних засобів. 4. Сербська народна балада «Смерть матері Юговичів», її стриманий напружений драматизм. Ознаки фольклорної балади у творі. 5. Сербська балада «Смерть Марка Королевича» та жанрова своєрідність героя балади, його психологічне зображення. 6. Норвезька народна балада «Танець ельфів». Специфіка сюжетотворчих чинників і композиції. Художня природа балади. 7. Сербські епічні пісні й українські козацькі думи. Іван Франко та Максим Рильський як перекладачі фольклорних балад. Причини популярності жанру балади у світовій літературі.		Балади. Кохання та дошлюбні взаємини / Вступ. ст. О.І. Дея.- К., 1987. Балади. Родино-побутові стосунки / Вступ. ст. О.І. Дея.- К., 1988.. Баладні пісні / Передм. Г.А.Нудьги. - К., 1969. Бусел С.В. Вивчення жанру балади. Система уроків. 7 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. - № 7. - С.43-51. Візничий А.Р. Завдання і запитання до уроків з вивчення балад «Смерть Марка Королевича», «Танець ельфів», «Король Лір і його дочки». 7 кл. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2000. – № 7. - С. 49-51. Доценко С. Естетична літургія // Зарубіжна література. – 2001.- № 16 (квіт). – С. 1-2. Лобода О.П. Дослідницька експедиція в країну балад. Вивчення балад «Танець ельфів» і «Король Лір і його дочки». 7 кл. // Зарубіжна.література в навчальних закладах. – 2000. - № 7. – С. 46-49. Путилов Б.Н. Славянская историческая балада. – М.- Л., 1985. Салань Н. Кросворд і літературні диктанти до вивчення жанру балади // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2001.- № 11.- С. 32-33.

Практичні заняття

Тематика і зміст практичних занять	Кількість годин	Кількість балів
Практичне заняття № 5. Героїчний епос народів світу.
Практичне заняття № 6. Жанр балади у світовому фольклорі.

Індивідуальна робота студентів

Тестування: 1 тест по 5 балів.

Робота в мережі Інтернет: підібрати бібліографію до теми: «Манас» - героїчний епос киргизького народу» (1 бал). Консультація.

Самостійна робота студентів

Практичне заняття, самостійна робота	Кіль-кість годин	Зміст самостійної роботи	Обладнання, ресурси	Кіль-кість балів
До практичного заняття № 5. Героїчний епос народів світу.		Письмово визначити риси поетики героїчного епосу «Давид Сасунський» та «Калевала». Написати міні-твір на тему: «Фольклорні мотиви, образи, сюжети у світовій літературі».	Електронний системний каталог науково- критичної і художньої літератури, тексти.
До практичного заняття № 6. Жанр балади у світовому фольклорі.		Прочитати балади різних народів світу та визначити їх жанрові критерії; письмово укласти тези статті: С.В. Бусел „Вивчення жанру балади. Система уроків. 7 кл.” // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001.- № 7.- С. 43-51 та розробити завдання і запитання до уроку з вивчення англійських («Король Лір і його дочки», «Змагання лучників у місті Ноттінгем» та інших балад про Робіна Гуда) або сербських («Смерть матері Юговичів», «Смерть Марка Королевича»), або норвезьких («Танець ельфів») фольклорних балад (1-2 за вибором).	Електронний системний каталог науково- критичної і художньої літератури, тексти.
До самостійної роботи № 1. «Рамаяна» як пам’ятка давнього героїчного епосу індійського народу.		Письмово: визначити риси героїчного епосу у пам`ятці індійського народу; укласти складний план до образу Рами. Усно: дослідити засоби та прийоми творення образу Рами; з`ясувати функції природи у творі.	Електронний системний каталог науково- критичної і художньої літератури, тексти.

Модульний контроль – тестування (2 б.)

Практичні заняття

Тематика і зміст практичних занять	Кіль-кість годин	Кіль-кість балів
Практичне заняття № 7. Біблія – найдавніша пам’ятка світової культури.
Практичне заняття № 8. Коран як всесвітня пам’ятка культури кінця У1 – першої чверті У11 століття.

Індивідуальна робота студентів

Тестування: 1 тест по 5 балів.

Робота в мережі Інтернет: підібрати бібліографію до теми:

„Авеста як священна книга зороастрійців та літературний здобуток ірано