Шкала оцінки показників захворюваності з ТВП (за Є.Л.Ноткіним, 1979)



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Шкала оцінки показників захворюваності з ТВП (за Є.Л.Ноткіним, 1979)



Рівень захворюваності Тимчасова втрата працездатності за рік, на 100 роб.
  у випадках у днях
Дуже високий Високий Вище середнього Середній Нижче середнього Низький Дуже низький 150 і більше 120-149 100-119 80-99 60-79 50-59 менше 50 1500 і більше 1200-1499 1000-1199 800-999 600-799 500-599 менше 500


Вивчення захворюваності з ТВП дає змогу провести економічну оцінку збитків, спричинених впливом на робітників шкідливих виробничих факторів, оцінити економічний ефект зниження захворюваності. Для цього використовуються спеціальні методики.

Використання основних звітних форм для розрахунку показників захворюваності. Їх заповнення та використання даних при складанні річного звіту.

Звіт про причини тимчасової непрацездатності по формі № 23 ТН складається цеховим лікарем в цілому по підприємстві і по окремим цехам. Він містить дані про кількість працівників на даному об'єкті, в тому числі жінок. Для розрахунку показників захворюваності з ТВП вихідними служать: абсолютна кількість випадків захворювань і днів непрацездатності за окремими формами захворювань і в сумі, які заносяться у відповідні графи звіту. Дані за звітний період при аналізі захворюваності порівнюються з відповідними за такий же час (місяць, квартал, рік) попереднього року.

Одержавши вихідні дані для вивчення захворюваності з ТВП на конкретному підприємстві, необхідно виконати слідуючі етапи роботи:

1. Розрахунок інтенсивних показників (на 100 працюючих):

Випадки ТВП через хворобу = кількість абсолютних випадків ТВП × 100

кількість,працюючих

Дні ТВП через хворобу = кількість абсолютних днів ТВП × 100

кількість,працюючих

Розрахунок інтенсивних показників проводиться з точністю до десятих -0,1. Інтенсивні показники характеризують рівень захворюваності.

2. Визначення проценту зміни показників захворюваності на 100 працюючих (інтенсивних показників) порівняно з такими ж показниками за попередній рік.

При цьому інтенсивний показник за попередній рік приймається за 100%, а % показника за звітній рік розраховується по пропорції. Потім визначається різниця % показників. В таблицю різниця заноситься із знаком "+", якщо показник за поточний рік збільшився, чи із знаком "-", якщо показник зменшився.

3. Розрахунок екстенсивних показників (питома вага окремих нозологічних форм чи груп захворювань до загальної суми захворювань).

Питома вага окремих форм чи класів захворювань визначається в % по відношенню до загальної суми захворювань як в випадках, так і в днях. При цьому загальна сума випадків або днів захворювань приймається за 100%, а екстенсивні показники, для кожної нозологічної форми чи групи захворювань визначаються по пропорції з точністю до 0,1 %. Екстенсивні показники характеризують структуру захворюваності.

4. Розрахунок середньої тривалості випадку непрацездатності:

Проводиться за абсолютними даними. При цьому число днів непрацездатності ділиться на число випадків захворювань. Показник розраховується для всіх нозологічних форм і груп захворювань та суми всіх захворювань.

Показник тривалості випадку непрацездатності характеризує важкість перебігу захворювань та якість медичної допомоги.

5. Порівняння показників захворюваності поточного року з показниками минулого року:

Необхідно інтенсивні показники за два суміжні роки в випадках і днях для всіх захворювань порівняти і розрахувати вірогідність їх відмінностей з використанням критерію Стьюдента (методика викладена в додатку 1).

6.Оцінка рівня захворюваності з ТВП.
Кількісна оцінка рівня захворюваності проводиться на основі порівняння інтенсивних показників у випадках і у днях усіх захворювань з даними шкали С.Л.Ноткіна (табл. 2 додатку 1).

7. Проведення аналізу захворюваності з ТВП (текстова частина):

Аналіз матеріалів захворюваності за звітом про причини тимчасової непрацездатності повинен містити наступну інформацію:

1) характеристика рівня захворюваності (інтенсивних показників) за звітний період за усіма і за окремими групами захворювань;

2) порівняння одержаних інтенсивних показників захворюваності (за усіма і за окремими групами захворювань) з показниками попереднього року з указанням проценту' і направленості їх зміни, вірогідності відмінностей;

3) характеристика оцінки рівня захворюваності з ТВП по шкалі Є.Л.Ноткіна за звітний і попередній роки;

4) характеристика структури захворюваності (питома вага в % окремих нозологічних форм чи класів захворювань до загальної суми захворювань);

5) характеристика середньої тривалості у днях одного випадку ТВП в сумі і за окремими хворобами з порівнянням даних звітного року з даними такого ж періоду попереднього року;

6) пояснення можливих причин змін рівня та структури захворюваності;

7) основні напрямки профілактичних заходів по зниженню захворюваності з ТВП.

 

 

Індивідуальна карта вагітної і породіллі

(форма N 111/о)

"Індивідуальна карта вагітної і породіллі" - ф. N 111/о заповнюється на кожну вагітну, яка звернулась в жіночу консультацію з метою збереження вагітності.

В карту заносяться паспортні дані, відомості анамнестичного характеру (особливо детально про перебіг і результати попередніх вагітностей), дані про стан здоров'я жінки до звернення в консультацію, результати загального і спеціального акушерського обстеження, висновок терапевта і інших спеціалістів про стан здоров'я вагітної. При повторних відвідуваннях - скарги, дані об'єктивного дослідження і призначення записуються в спеціальний розділ карти. Ці дані дають можливість простежити динаміку ряду об'єктивних показників стану вагітної і плода, а також прийняті заходи в випадку відхилення їх від норми.

В карті є спеціальний листок для підклейки аналізів і інших документів.

Остання сторінка карти служить для запису відомостей про перебіг і результати пологів (на підставі талона N 2 обмінної карти ф. N 113/о), а також протягом післяпологового періоду після виписки породіллі із стаціонару.

Після зняття жінки з диспансерного нагляду карта за підписом лікуючого лікаря і завідуючого консультацією поступає в архів жіночої консультації (пологового будинку).

На вагітних, які звернулися в консультацію за направленням для штучного переривання вагітності, заповнюється ф. N 025/о "Медична карта амбулаторного хворого".

 

Визначення основних джерел інформації при вивченні захворюваності гострими інфекційними та найважливішими неінфекційними захворюваннями. Правила їх заповнення та використання даних при складанні річного звіту.

Основні облікові документи для вивчення загальної захворюваності це: мед карта і стат талон уточненого діагнозу.

Загальна захворюваність розраховується на 1000, 10000 населення. У структурі загальної захворюваності в Росії перше місце займають хвороби органів дихання, на другому місці хвороби нервової системи та органів чуття, на третьому місці-органів кровообігу. У СПб: 1 місце - близько половини всіх випадків захворюваності становлять хвороби органів дихання, 2 місце - травми та отруєння, 3 місце - інфекційні та паразитарні хвороби, 4 місце - хвороби шкіри та підшкірної клітковини, 5 місце - хвороби нервової системи та органів чуття.

Аналіз структури загальної захворюваності за віковими категоріями

(серед дітей, підлітків, дорослих) в Спб:

0 - 14 років 64,7%

15 - 18 років 51,3% дорослі - понад 38,5%.

Серед дітей (0 -14) років у структурі загальної захворюваності друге місце займають інфекційні захворювання, частка яких становить 9, 7%.

У підлітків і дорослого населення в Спб на 2 місці травми та отруєння (17% і 25%). Рівень загальної захворюваності серед усього населення Спб становить у середньому близько 50% на 1000 (0 - 14 - 1430%

, 15-18 років - 896,9%, дорослі - 455,7%). Найбільш високий рівень відзначається в Куйбишевському, Василеостровського, Калінінському районах, а найнижчий у Зеленогірському і Петродворцовом районах.

Захворюваність інфекційними хворобами вивчається шляхом обліку кожного випадку інфекційної хвороби або підозри на інфекційне захворювання, на яке видається обліковий документ -- екстрене повідомлення про інфекційне захворювання. Екстрене повідомлення подається протягом 12 год в центр Держсанепіднагляду і регестріруется в журналі інфекційних захворювань. На основі записів у цьому журналі складається звіт про рух інфекційних захворювань за кожен місяць, квартал, півріччя, рік.

Одиницею спостереження при вивченні інфекційної захворюваності є випадок інфекційної захворюваності. Розраховується на 10000,

100000 чоловік. Вивчення інфекційної захворюваності включає виявлення джерела зараження, аналіз сезонності, аналіз ефективності протиепідемічних заходів. У РФ найвища захворюваність припадає на групу ГРВІ, які у структурі загальної інфекційної захворюваності становить 87%. Захворюваність грипом на 100000 населення становить 3721, гостра інфекція верхніх дихальних шляхів

20. В останні роки використовується вакцинація рекомендована ВООЗ для масової профілактики. Високий рівень ГКІ. За останні роки більше

1млн 100 тис перехворіло дизентерію, черевними тифами, сальмонельозом.

Близько 60% діти до 14 років. Несприятливі райони за дизентерії:

Кореля, Комі, Архангельська, Костромська, Пензеская області. Розрахунок рівня захворюваності гепатитом, в тому числі гепатит В і С.

Спостерігається нормалізація обстановки по холері, у тому числі і завізний.

Захворюваність на кір збільшилася в 4 рази, кашлюк на 63% . Дифтерія має епідемічний характер у ряді регіонів. В цілому захворюваність на дифтерію збільшився в 4 рази. Найбільш високий рівень захворюваності в СПб (більш ніж у 5 разів більше, ніж по Росії).

Найважливіші неепідеміческіе захворювання: туберкульоз, венеричні захворювання, психічні захворювання, мікози, злоякісні новоутворення, серцево-судинні захворювання.

Обліковий документ - повідомлення про найважливіші неепідеміческіх захворюваннях.

Одиницею спостереження - при цих захворюваннях є хвора людина. Облік захворюваності ведеться в диспансерах.

Захворюваність на туберкульоз в Росії збільшилася на 25%, серед дітей на 18%. Найбільший рівень захворюваності відзначається в Комі,

Дагестані, Волгоградської області, Москві. Таке положення пов'язане з великою еміграцією населення, зі зниженням якості харчування, зі зниженням кількості хворих на відкриту форму туберкульозу.

Захворюваність сифілісом в Росії збільшилася в 2,6 рази, гонореєю на 37,4%. Збільшилася захворюваність венеричними захворюваннями дітей і підлітків. Це відбувається через негативних соціальних явищ у суспільстві, відсутність роботи з морального виховання дітей та підлітків.

Захворюваність з тимчасовою втратою непрацездатності.

Одиницею спостереження є кожний випадок тимчасової непрацездатності.

Обліковий документ - лист непрацездатності (має не тільки медико-статистичний, але і юридичне фінансове значення).

Перерахунок на 100 працюючих.

Основні показники:

1. Структура захворюваності у випадку.

1. Структура захворюваності в календарних днях.

1. Число випадків на 100 працюючих.

1. Число календарних днів на 100 працюючих.

1. Середня тривалість одного випадку захворювання.

Середній рівень по Росії:

80-120 випадків на 100 працюючих

800-1200 календарних днів на 100 працюючих.

Зниження захворюваності в даний час. Звітний документ - форма 16 ВН.

Останнім часом для поглибленої методики застосовується методика поглибленого аналізу (не всіх, а пропрацювали в установі не менше 1 року). Вивчають всі 5 показників, але з урахуванням стажу, статі, профстажа і визначають групи ризику.

Хірург 8 і більше років робочого стажу, хірургічна сестра 1-3 роки робочого стажу.

При поглибленому вивченні груп ризику:

1. Часто хворіють: 4 рази і більше етіологічно пов'язаними захворюваннями та 6 разів і більше етіологічно не пов'язаними захворюваннями.

1. Тривало хворіють: у календарному році 40 днів і більше етіологічно пов'язаними і 60 днів і більше етіологічно не пов'язаними захворюваннями.

1. Часто тривало хворіють: 4 рази і більше у календарному році 40 днів і більше етілогіческі пов'язаними захворюваннями, 6 разів і більше і 60 днів і більше етіологічно не пов'язаними захворюваннями.

При поглибленому вивченні обчислюється індекс здоров'я - це відсоток осіб не разу не хворіли цього року (у нормі 50-60%). На всіх виробництвах - карта поліцевого обліку. Центри оцінки здоров'я.

Шифровка захворюваності по етіологічної формі 16 ВН.

10 Міжнародний перегляд класифікації захворювань - 21 клас заболеваній.В шифровці:

1. Спочатку гострі захворювання.

1. Перевага інфекційних над неінфекційними захворюваннями.

1. Перевага більш важких захворювань (дифтерія, кір).

1. Перевага випадків насильницької смерті перед ненасильницької.

N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення"

Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми первинної облікової документації N 058/о "Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення" (далі - Екстрене повідомлення).

1. Екстрене повідомлення заповнюють відповідальні особи закладів та установ охорони здоров'я незалежно від форм власності та підпорядкування, суб'єкти підприємницької діяльності, що займаються медичною практикою, виховні, навчальні, оздоровчі та інші дитячі заклади і заклади системи соціального захисту (незалежно від місця і обставин виявлення).

2. На кожний випадок інфекційного захворювання (підозри), незвичайної реакції на щеплення, укусу, подряпання, ослюнення тваринами, іншого стану (бактеріоносійство), крім грипу та гострих інфекцій верхніх дихальних шляхів множинних або не уточнених локалізацій, заповнюється Екстрене повідомлення, яке протягом 12 годин надсилається до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем реєстрації захворювання. Крім цього, в оперативному порядку інформація повідомляється в цю територіальний орган Держсанепідслужби України по телефону.

3. Екстрене повідомлення заповнюється лікарем або середнім медичним персоналом, який виявив чи запідозрив захворювання в:

3.1 лікувально-профілактичних закладах охорони здоров'я України, незалежно від умов, за яких було виявлено захворювання, - при зверненні в поліклініку, відвідуванні хворого вдома, профілактичному огляді тощо;

3.2 лікарнях охорони здоров'я України за умови, коли діагноз інфекційного захворювання був установлений при наданні стаціонарної медичної допомоги хворому, а саме: коли він поступив без направлення поліклінічного закладу, діагноз інфекційного захворювання встановлено замість іншого захворювання, випадок внутрішньолікарняної інфекції тощо;

3.3 закладах судово-медичної експертизи;

3.4 закладах долікарського обслуговування (фельдшерсько-акушерських пунктах, фельдшерських здоровпунктах).

4. У верхньому лівому куті форми вказуються назва міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, у сфері управління якого перебуває заклад, відповідальні особи якого заповнили Екстрене повідомлення, його найменування, місцезнаходження (повна поштова адреса) та ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

5. Після заголовка в Екстреному повідомленні обов'язково має бути вказана дата його заповнення.

6. Далі зазначається найменування закладу, на адресу якого направляється Екстрене повідомлення - у відповідний територіальний орган Держсанепідслужби України.

7. У пункті 1 вказуються прізвище, ім'я, по батькові хворого.

8. У пункті 2 зазначаються в цифровій формі: число, місяць та рік народження.

9. У пункті 3 зазначається стать хворого: чоловіча - 1, жіноча - 2.

10. У пунктах 4, 6 вказуються місце проживання хворого (повна поштова адреса), номер телефону.

11. У пункті 5 зазначається - мешканцем міста або села є хворий.

12. У пункті 7 вказуються місце роботи, навчання, дитячого закладу та їх адреса.

13. У пункті 8 вказуються діагноз та шифр відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

14. У пунктах 9, 10 зазначаються дати захворювання, первинного звернення, встановлення діагнозу, подальшого відвідування дошкільного або загальноосвітнього навчального закладу, госпіталізації, місце госпіталізації.

15. У пункті 11 указується метод підтвердження діагнозу: клінічно чи лабораторно або вписуються назви інших досліджень.

16. У пункті 12 - якщо зареєстровано отруєння, то вказати, де воно виникло, чим отруївся постраждалий.

17. У пункті 13 указуються проведені первинні протиепідемічні заходи та додаткові відомості.

18. У пункті 14 вказуються дата і час первинного Екстреного повідомлення (за телефоном тощо) територіальному органу Держсанепідслужби України, прізвище особи, яка повідомила та отримала повідомлення.

19. У пункті 15 вказуються прізвище, ім'я, по батькові та номер контактного телефону особи, яка заповнила повідомлення; зазначаються реєстраційні номери із журналу ф. N 060/о закладу охорони здоров'я та територіального органу Держсанепідслужби України, а також підпис особи, яка одержала повідомлення.

20. Медичні працівники закладів долікарського обслуговування Екстрене повідомлення складають у двох примірниках: перший відправляється до територіального органу Держсанепідслужби України, другий - до закладу охорони здоров'я (дільничної, районної, міської лікарні, амбулаторії, поліклініки тощо).

21. Медичний персонал, який обслуговує дитячі заклади, направляє Екстрене повідомлення до територіального органу Держсанепідслужби України тільки за умови, якщо захворювання (підозра) вперше виявлено персоналом цих закладів під час огляду дітей чи за інших обставин. Відомості про інфекційні захворювання, що виявлені медичним персоналом закладів охорони здоров'я (лікарні, поліклініки) у дітей, які відвідують дитячі заклади, повідомляються (за телефоном та з відправкою Екстреного повідомлення) до територіального органу Держсанепідслужби України персоналом цих закладів.

22. Медичні працівники, які обслуговують дитячі заклади оздоровлення/відпочинку, Екстрене повідомлення направляють до територіального органу Держсанепідслужби України, а також до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем тимчасової дислокації оздоровчого закладу.

23. Суб'єкти підприємницької діяльності, які займаються медичною практикою, направляють Екстрене повідомлення до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем знаходження. Забезпечення бланками Екстрених повідомлень проводиться місцевими органами охорони здоров'я.

24. Медичні працівники станції швидкої медичної допомоги, які виявили чи запідозрили інфекційне захворювання, в випадках невідкладної госпіталізації повідомляють до територіального органу Держсанепідслужби України за телефоном про виявлення хворого і необхідності його госпіталізації, в інших випадках повідомляють в поліклініку (амбулаторію) за місцем проживання хворого про необхідність направлення дільничного лікаря до нього. Екстрене повідомлення в цих випадках заповнюється в лікарні, куди хворий був госпіталізований, або поліклінікою, лікар якої відвідав хворого вдома.

25. Медичні працівники закладів охорони здоров'я, які обслуговують працівників водного, залізничного та повітряного транспорту, заповнюють два примірники Екстреного повідомлення: один примірник надсилається до територіального органу Держсанепідслужби України, другий - до територіального органу Держсанепідслужби України (лікарні) за підпорядкованістю.

26. Заклади охорони здоров'я Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ України, охорони державного кордону, Служби безпеки України та інших центральних органів виконавчої влади надсилають до територіальних органів Держсанепідслужби України Екстрене повідомлення тільки на вільнонайманих працівників та членів сімей працівників цих закладів.

27. Заклад охорони здоров'я, у якому було уточнено або змінено діагноз, зобов'язаний скласти нове Екстрене повідомлення і протягом 12 годин після встановлення діагнозу надіслати його до територіального органу Держсанепідслужби України за місцем виявлення захворювання із зазначенням зміненого (уточненого) діагнозу, дати його встановлення, первинного діагнозу та результатів лабораторних досліджень.

28. Екстрене повідомлення має бути заповнено чітко й розбірливо. Виправлення помилок підтверджується підписом особи, яка заповнила Екстрене повідомлення, із зазначенням дати внесення змін. Відповідальною за інформацію, що надана в Екстреному повідомленні, є особа, яка його заповнила.

29. Термін зберігання Екстрених повідомлень - 1 рік.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-07-11; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.236.191.104 (0.017 с.)