Журнал обліку прийому хворих в стаціонар (форма N 001/о ( va184282-99 )

Журнал служить для реєстрації хворих, які були госпіталізовані в стаціонар. Записи в журналі дають можливість проводити аналіз даних щодо хворих, які надійшли в стаціонар.

Журнал обліку прийому хворих в стаціонар ведеться в усіх приймальних відділеннях лікарні.

Інфекційні відділення лікарні ведуть самостійні журнали прийому хворих в тих випадках, коли інфекційні хворі поступають безпосередньо в дані відділення і не повинні дублюватись з "Журналом обліку прийому хворих в стаціонар" (форма N 001/о) приймального відділення лікарні.

В пологових будинках і пологових відділеннях журнал за формою N 001/о заповнюється тільки на гінекологічних хворих та жінок, які госпіталізуються для переривання вагітності, з терміном до 12 тижнів; при перериванні вагітності після 12 тижнів, - заповнюється форма N 002/о.

В журнал записується кожний хворий, який звернувся в приймальне відділення з приводу госпіталізації і госпіталізований в стаціонар.

Графи 4-7, 10 заповнюються на підставі "Медичної карти амбулаторного хворого" (форма N 025/о, якщо хворий направлений поліклінічним відділенням даної лікарні або з "Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого" (форма N 027/о, якщо хворий був направлений іншим лікувальним закладом.

Графи 11 - 13 заповнюються на підставі "Медичної карти стаціонарного хворого" при виписці або в випадку смерті хворого.

Всі графи журналу заповнюються тільки в випадку повного визначення щодо госпіталізації хворого.

Термін зберігання - 25 років.

 

Використання звітних форм для розрахунку показників тимчасової непрацездатності. Їх заповнення та використання даних при складанні річного звіту.

Звіт складають по окремих цехах або по підприємству в цілому щомісячно, щоквартально і за рік. У звіті наводять дані про середньооблікову кількість працівників на підприємстві, абсолютну кількість випадків захворювань і днів непрацездатності як за окремими формами захворювань, так і в сумі. Сам звіт не є аналізом захворюваності, у ньому наведені лише абсолютні дані (показники).

За цими даними додатково розраховують:

а) кількість випадків і днів тимчасової непрацездатності на 100 працівників в цілому і за окремими нозологічними формами захворювань (інтенсивні показники);

б) питому вагу (в %) окремих форм захворювань в загальній сумі захворювань (екстенсивні показники, які характеризують структуру захворюваності);

в) середню тривалість одного випадку непрацездатності у днях по окремих хворобах (характеризує тяжкість захворювання та якість медичної допомоги);

г) зміну (в %) інтенсивних показників в цілому і за окремими формами захворювань порівняно з показниками відповідного періоду минулого року.

Звіт за ф. №23 ТН дає лише загальну уяву про інтенсивність та структуру захворюваності, допомагає виявити особливо поширені форми хвороб, що дозволяє профспілкам і органам охорони здоров'я планувати соціальні оздоровчі заходи на конкретному підприємстві або галузі. Для розробки медико-профілактичних заходів даних аналізу звіту за ф. № 23 ТН недостатньо. Для цього використовується комплексний метод поглибленного вивчення захворюваності.

Поглиблений аналіз захворюваності робітників з ТВП здійснюють за даними персонального обліку захворюваності (поособовий метод). При цьому на кожного працівника заповнюють спеціальну "Карту обліку тимчасової непрацездатності", до якоі переносять необхідні дані з виданих листків непрацездатності.

При поособовому методі поглибленного вивчення захворюваності за одиницю спостереження (обліку) приймають не випадок, а особу, що хворіла. В кінці року враховують та залучають до подальшої розробки картки не всіх осіб, що хворіли, а лише тих, хто пропрацював цілий рік, так званих цілорічних робітників. До цілорічних робітників зараховують усіх осіб, що пропрацювали протягом календарного року - з 1 січня до 31 грудня.

Цей метод дає змогу аналізувати захворюваність за статтю, віком, професією, стажем, окремими нозологічними формами, тощо, а також виявляти осіб, що довго і часто хворіють і підлягають систематичному лікарському контролю (диспансеризацї). Крім того, він ефективний при аналізі професійної захворюваності та визначенні зв'язку хронічного захворювання з професією.

Як правило, поглиблений аналіз захворюваності проводять за 3-5 річний період, що дозволяє вилучити вплив випадкових факторів і повніше виявити специфіку захворювань, характерних для конкретного виробництва. На підставі аналізу даних, які містяться у "Картах обліку тимчасової непрацездатності" цілорічне працюючих робітників обчислюють ряд інтенсивних і екстенсивних показників. Аналізуючи захворюваність, найчастіше використовують показники осіб, які хворіли, випадків і днів непрацездатності на 100 працівників. Саме ці показники при правильному підборі основної і контрольної груп є найвагомішим доказом впливу умов праці на здоров'я працівників.

Аналіз матеріалів захворюваності на підприємстві містить:

1) порівняння показників захворюваності (в цілому і за основними формами хвороб) на даному підприємстві (в цеху) з показниками інших підприємств тієї галузі;

2) порівняння одержаних даних з показниками попередніх років;

3) порівняння даних для цехів одного підприємства;

4) визначення провідних нозологічних форм за окремими цехами;

5) вивчення структури захворюваності;

6).вивчення професійних та віково-статевих показників захворюваності.

Порівняння матеріалів захворюваності з ТВП за різні періоди і за окремими формами проводиться на основі розрахунку вірогідності відмінностей статистичних показників з використанням критерію Стьюдента. При цьому спочатку визначають середню помилку показників захворюваності (m) по формулі:

де:

М - конкретний показних захворюваності;

п • число спостережень (кількість працюючих).

Вірогідність різниці двох показників (t) обчислюють по формулі:

де М1 і М2 - конкретні показники захворюваності по різних групах або за різні періоди; m₁ і m₂ - середні помилки показників.

При t>=2 різниця результатів вірогідна з імовірністю 95% і більше (р<=0,05). Для більшої наочності результати аналізу захворюваності рекомендується подавати у вигляді лінійних, простих стовпчикових або колових діаграм.

Кількісну оцінку рівнів захворюваності з ТВП можна дати на основі спеціальної шкали (табл. 2).

^ Таблиця 2