Характеристика методів аналізу ризиків

Ризик – це об’єктивно-суб’єктивна категорія, що пов’язана з подоланням невизначеності та конфліктності у ситуації неминучого вибору і відображає міру досягнення сподіваного результату, невдачі та відхилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників за наявності прямих та зворотних зв’язків.Ризик проекту – це міра непевності в одержанні очікуваного рівня доходності при реалізації даного проекту.

Основними методами аналізу ризику є: Аналіз чутливості; Аналіз сценарію; Метод Монте-Карло.

Аналіз чутливості дає точну оцінку того, наскільки зміниться ефективність проекту при зміні деяких параметрів проекту. Чим більша ця залежність, тим більший ризик реалізації проекту, тобто навіть незначне відхилення від вихідного замислу буде мати суттєвий вплив на успіх всього проекту.

Аналіз чутливості використовується у наступних випадках: для визначення факторів, які в найбільшій мірі впливають на результати проекту;

для порівняння аналізу окремих проектів.

Алгоритм проведення аналізу чутливості:1. задається взаємозв’язок між вихідним та результуючим показниками у вигляді математичного рівняння;2. визначаються найбільш вірогідні значення для вихідних показників і можливі діапазони їх змін;3. шляхом послідовних змін значень вихідних показників досліджується їх вплив на кінцевий результат (NPV);4. порівнюється чутливість проекту до зміни кожного фактору і визначаються найбільш впливові з них.

Визначення найбільш суттєвих факторів дозволить своєчасно вжити заходів щодо запобігання їх небажаних змін.

Аналіз сценаріїв – це техніка аналізу інвестиційного ризику, що дає змогу врахувати як чутливість NPV до зміни вхідних змінних, так і інтервал, в якому перебувають їх імовірні значення.

Для проведення сценарного аналізу аналітик має одержати інформацію про кількісні характеристики „поганої” множини станів (низький рівень продажів, низькі ціни збуту, високі змінні витрати тощо) та „хороші” множини станів.

Метод Монте-Карло найбільш повно відображає всю чашу невизначеності, з якою може зіткнутися реальний проект; в той же час, через задані обмеження враховує усю інформацію, яка є у аналітиків проекту. Ще одна перевага методу полягає в тому, що він дає змогу одержання „інтерактивних ” характеристик показників ефективності проекту.

На практиці метод реалізується тільки з використанням комп’ютерних програм, які дозволяють описувати прогнозні моделі і розраховувати велику кількість випадкових сценаріїв.

Алгоритм методу Монте-Карло:1.Створення прогнозної моделі.2.Визначення ключових факторів, які виступають як змінні, котрі в значній мірі впливають на результати проекту і мають значну імовірність настання.3.Вибирається діапазон коливання змінних: встановлюються мінімальне та максимальне значення, котрі на думку аналітиків можуть приймати ключові фактори і встановлюється вид і параметри розподілу імовірності у середині заданих меж.4.Визначення кореляційних залежностей між змінними. Повинні бути визначені всі залежні змінні і за допомогою коефіцієнтів кореляції описання ступеня цих залежностей.5.Генерування множини випадкових сценаріїв, які засновані на заданих обмеженнях.

6.Статистичний аналіз результатів імітаційного моделювання. Основним критерієм прийняття рішення є наступний: треба вибирати проект з таким розподілом імовірності NPV, який найкращим чином відповідає відношенню до ризику конкретного інвестора.

До речі, метод аналізу ризику обирає також, як правило, інвестор.

 

Управління проектними ризиками. Методи їх зниження ризику

Управління ризиком передбачає не тільки ідентифікацію, ана­ліз та оцінку ризику, але й розробку заходів по його зниженню. До методів зниження ризиків слід віднести: - розподіл ризику між учасниками проекту; - резервування коштів на покриття непередбачених витрат; - зниження ризиків у плані фінансування; - страхування.

Розподіл ризику фактично реалізується у процесі підготовки проекту і конкретних документів. Підвищення ризику в одного з учасників повинно супроводжуватись адекватною зміною у розподілі доходів від проекту. Резервування коштів на покриття непередбачених витрат являє собою спосіб боротьби з ризиком, що передбачає встановлення співвідношення між потенційними ризиками, що впливають на вартість проекту, і розміром витрат, необхідних для подолання збою у виконанні проекту.

З метою зниження ризиків у плані фінансування необхідно створити достатній запас міцності, що враховував би такі види ризиків: - ризик незавершеного будівництва, - ризик тимчасового зниження обсягу продажу продукції проекту, -податковий ризик, -ризик несвоєчасної виплати заборгованості з боку замовника.

У випадку, коли учасники проекту неспроможні забезпечити реалізацію проекту при настанні тієї чи іншої ризикової події власними силами, необхідно застосовувати страхування ризику, яке по суті є передачею певних ризиків страховій компанії.

Ефективність заходів по зниженню ризиків визначається за допомогою такого алгоритму:

- розглядається ризик, що має важливий вплив на проект;

- визначається перевитрата коштів з урахуванням ймовірності
настання несприятливих подій;

- встановлюється перелік можливих заходів, направлених на зменшення ймовірності та небезпеки ризикової події;

- визначаються додаткові витрати на реалізацію запропонованих заходів;

- порівнюються необхідні витрати на реалізацію запропонованих заходів з можливою перевитратою коштів внаслідок настання ризикової події;

- приймається рішення про здійснення протиризикових заходів або відмову від них;

- процес порівняння ймовірності та наслідки ризикових подій з витратами на заходи по їх зниженню повторюється для наступного за вагомістю ризику.

 

 

Сутність, основні складові та методологія проектного аналізу.

Концепція та принципи проектного аналізу.

Еволюція проектного аналізу як методології.

Місце проектного аналізу в процесі управління проектом.

Поняття проекту, його цілі та основні елементи.

Поняття проекту, його основні та додаткові ознаки.

Класифікація проектів.

Поняття та фактори зовнішнього середовища проекту.

Поняття та умови внутрішнього середовища проекту.

Характеристика основних учасників проекту.

Поняття життєвого циклу проекту, його структура.

Характеристика основних стадій передінвестиційної фази життєвого циклу проекту.

Характеристика основних стадій інвестиційної фази життєвого циклу проекту.

Характеристика основних стадій експлуатаційної фази життєвого циклу проекту.

Визначення тривалості та вартості передінвестиційних досліджень.

Мета, завдання, об’єкти та етапи здійснення маркетингового аналізу проекту.

Мета, завдання, об’єкти та етапи здійснення технічного аналізу проекту.

Мета, завдання, інструментарій та основні складові інституційного аналізу проекту.

Мета, завдання та зміст екологічного аналізу проекту.

Мета, завдання та етапи здійснення соціального аналізу проекту.

Мета та зміст фінансового аналізу проекту, його відмінність від економічного аналізу проекту.

Характеристика джерел фінансування проекту.

Мета та завдання економічного аналізу. Методика оцінки економічної привабливості проекту.

Місце концепції вигод і затрат у проектному аналізі. Поняття вигод та затрат у проектному аналізі.

Методологія визначення цінності проекту.

Поняття явних і неявних вигод і затрат та їх застосування в проектному аналізі.

Необхідність та методика оцінки неявних вигод і затрат в проектному аналізі.

Концепція альтернативної вартості та її використання в проектному аналізі.

Характеристика явних вигод в проектному аналізі. Класифікація явних витрат.

Сутність та методологія визначення майбутньої та теперішньої вартості грошей.

Простий і складний відсотки, їх вплив на майбутню вартість грошей. Врахування фактору часу при інвестуванні упродовж року.