Правовий статус об'єднання співвласників

БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ

1. Порядок створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.

2. Членство в об'єднанні.

3. Повноваження об'єднання співвласників та його статутних органів.

Методичні рекомендації

1. При розкритті порядку створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку слід звернутися до термінології, яка існує в деяких країнах світу, дати пояснення поняття "кондомініум", визначити його походження.

Аналіз нормативної бази (Постанова Кабінету Міністрів України № 588 від 31 липня 1995 р. та Закон "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку") має спиратися на порівняння з іншими шляхами організації утримання житла, і зокрема це можна проілюструвати на прикладі кооперативів, мешканці яких сплатили пай і також мають незалежне право власності на свої квартири, утримують та використовують неподільне і загальне майно будинку.

Далі необхідно визначити мету, створення, завдання, функції об'єднання і зазначити, що воно не має на меті одержання прибутку для розподілу між членами об’єднання.

Створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку необхідно розглядати через дотримання основних процедурних стадій — ініціативної, установчої, реєстраційної, кожна з яких має свої особливості.

Окремо слід визначити зміст статутних документів об'єднання співвласників, який має відповідати Типовому статуту, хоча статут може містити й інші важливі положення. Для дискусії, розглядаючи статутні вимоги, можна характеризувати положення, за якими може бути обмежено права власника.

2. Для розгляду другого питання слід відокремити суб'єктний склад, зазначивши, що членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у багатоквартирному будинку. Членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися водночас зі створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування. Варто пояснити, що хоча порядок прийняття до об'єднання визначається статутом, він не повинен суперечити іншим нормативним документам. Окремо слід зупинитися на особливих підставах припинення членства в об'єднанні та способах припинення діяльності об'єднання як юридичної особи.

Права і обов'язки членів об'єднання багатоквартирного житлового будинку варто розкривати через порівняльний аналіз прав і обов'язків мешканців та членів інших житлових фондів.

3. Повноваженням об'єднання співвласників та його статутних органів, створенню органів управління, визначенню умов їхньої діяльності слід присвятити окремий розгляд. При цьому необхідно зазначити, що реалізація прав наймачів здійснюється за дорученням загальних зборів та відповідно до статуту об'єднання. Спеціально створені уповноважені органи об'єднання мають не лише права, а й чітко визначені обов'язки. Окремо слід проаналізувати повноваження органів управління об'єднання (загальних зборів, правління, ревізійної комісії).

 

Тема №12

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЖИТЛОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА.

ЗАХИСТ ПРАВ І ЗАКОННИХ ІНТЕРЕСІВ ГРОМАДЯН

1. Загальна характеристика видів відповідальності за порушення житлового законодавства та її види.

2. Поняття захисту в житловій сфері та його підстави.

3. Нотаріальне посвідчення при укладенні угод про відчуження квартири (будинку).

4. Адміністративний та судовий захист.

5. Характеристика категорій спорів, які розглядаються в судовому порядку.

6. Особливості виконання рішень.

Методичні рекомендації

1. Характеристика відповідальності за порушення житлового законодавства має розпочинатися з розкриття поняття та змісту правопорушень в житловій сфері, за які настає кримінальна, адміністративна, цивільна відповідальність згідно із законодавством України. Підставами для настання відповідальності за порушення житлового законодавства є наявність вини в діях винних осіб. Конкретні види та склад відповідальності містяться в нормах цивільного, адміністративного та кримінального законодавств.

Водночас основну увагу слід приділи цивільно-правовій відповідальності. Слід зазначити, що цивільне право передбачає загальні та спеціальні форми відповідальності ст. 610-624, 1166, 1167 Цивільного кодексу, ст. 190 Житлового кодексу). Залежно від розподілу обов'язків варто навести випадки дольової, солідарної відповідальності.

Слід зазначити, що право приватної власності громадян відповідно до Конституції є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений. В порядку дискусії необхідно пояснити, що у законодавстві зазначено підстави примусового відчуження об'єктів права приватної власності, в тому числі з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, які встановлені законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їхньої вартості (крім умов воєнного чи надзвичайного станів, коли можливе подальше відшкодування); зіставити ці положення з Конституційними правами та сво­бодами людини та громадянина.

Під час обговорення можна торкнутися питання припинення права власності на будинок у зв'язку з вилученням земельної ділянки, порядку відшкодування збитків у цих випадках; обговорити порядок реалізації положення, згідно з яким власник житлового будинку має право на компенсацію, пов'язану зі зниженням цінності будинку, спричиненим діяльністю підприємств, організацій, у тому числі такою, що призвела до падіння рівня шумової та екологічної захищеності території.

2. При розгляді поняття захисту в житловій сфері варто зазначити, що захист необхідно розглядати як передбачені законодавством заходи з визнання порушення та поновлення цих прав і законних інтересів як наймачів державного житлового фонду, так і власників житла. Захист також включає заходи, спрямовані на припинення правопорушень і притягнення правопорушників до передбаченої законом відповідальності.

Для розкриття засобів захисту слід звернутися до ст. 16 Цивільного кодексу і проаналізувати порядок визнання порушених прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов'язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідношення; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, — неустойки (штрафу, пені).

Правовий захист являє собою передбачені законом заходи до правопорушників, спрямовані на встановлення державними органами юридичних фактів, які порушують законні права та інтереси громадян. Поняття захисту можна розкрити в об'єктивному та суб'єктивному сенсах, зупинившись на моменті виникнення права на захист.

3. При розгляді питання нотаріального посвідчення переходу права власності на житло в темі захисту житлових прав потрібно пояснити, що нотаріат виконує передусім попереджувально-охоронну функцію, завдяки їй відбувається фіксація юридичного факту набуття чи припинення прав на житло, що має юрисдикційне значення.

Нотаріат слід розглядати через систему органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та їх повноваження. Визначаючи систему органів нотаріату, необхідно зазначити, що здійснення нотаріальних дій в Україні покладається на державних нотаріусів або тих, хто займається приватною нотаріальною діяльністю (приватних нотаріусів). У населених пунктах, де немає нотаріусів, нотаріальні дії здійснюються уповноваженими на це особами місцевих органів влади.

Органи нотаріату здійснюють свої функції в житловій сфері відповідно до ст. 55 Закону України "Про нотаріат" та п. 48-53 Інструкції про порядок здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 18/5 від 18 червня 1994р.

Здійснюючи правоохоронну функцію при посвідченні угод про відчуження житла нотаріуси перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін. При нотаріальному посвідченні договорів про відчуження житлового будинку, що підлягає реєстрації, нотаріус вимагає подання документів, які підтверджують право власності на зазначене майно в осіб, які його відчужують. Крім правовстановлюючого документа на житло, якщо воно підлягає реєстрації, нотаріус вимагає довідку характеристику бюро технічної інвентаризації, а в населених пунктах, де інвентаризацію не проведено, — довідку виконавчого комітету відповідної ради, в якій викладено характеристику відчужуваної будівлі.

4. Слід зазначити, що згідно з Конституцією України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Тому у випадках коли законодавством України передбачено право суб'єкта житлового права оскаржити рішення державного чи іншого органу, їхніх посадових осіб за підпорядкованістю, суб'єкти житлових відносин вправі вирішити порядок захисту своїх прав за підпорядкованістю чи шляхом звернення до суду з позовною заявою або скаргою.

Серед органів, уповноважених розглядати житлові спори в адміністративному порядку, слід назвати місцеві державні адміністрації та виконкоми місцевих рад. При цьому варто наголосити, що ці органи можуть розв'язувати в адміністративному порядку більшість спорів, які виникають у житловій сфері між уповноваженими державними органами та громадянами. Для розкриття поняття судового захисту потрібно розкрити систему судів загальної юрисдикції; пояснити, що в системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані суди, зупинитися на питанні проблем становлення та організації діяльності всіх ланок судової влади.

5. Для проведення характеристики категорій житлових спорів, що розглядаються в судовому порядку, їх слід класифікувати залежно від правових підстав виникнення: а) що випливають з Житлового кодексу України; б) що випливають з права власності громадян на житловий будинок (квартиру); в) що випливають з житлово-кооперативних відносин; г) що випливають із захисту права приватної власності громадян.

При цьому правовий аналіз слід провадити за підвідомчістю та змістом позовних вимог: а) за позовами юридичних осіб; б) за позовами громадян; в) за позовами уповноважених державних органів; г) спорами між громадянами і членами їхніх сімей (в тому числі колишніми членами сім'ї про порядок користування житлом; ґ) спорами між спадкоємцями, що мешкають в одній квартирі; д) щодо захисту права приватної власності громадян.

При позовах про витребування власником свого майна слід враховувати, що власнику у будь-якому разі має право вимагати повернення (віндикації) свого майна з чужого незаконного володіння.

6. При розгляді особливостей виконання судових рішень необхідно зазначити, що виселення із займаного житлового приміщення допускається тільки з підстав і у порядку, передбачених законом. Такий порядок може бути передбачений у вигляді як кримінальної, так і цивільно-правової відповідальності. Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. При цьому слід зазначити, що виконавче провадження включає сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених нормативно-правовими актами, а також рішеннями, що підлягають примусовому виконанню.

Основним заходом примусового виконання прийнятих рішень є звернення стягнення насамперед на майно боржника і лише в останню чергу можливе звернення стягнення на житловий будинок, квартиру.

Умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків регулюються ст. 62,66 Закону України "Про виконавче провадження" та затвердженим наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27 жовтня 1999 р. "Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна".

 

 

 

НОРМАТИВНІ АКТИ

 

1. Конституція України.
2. Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" від 29 листопада 2001 року N 2866-III
3. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду". від 19 червня 1992 року N 2482-XII,
4. Закон України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 3 березня 1998 р.
5. Концепція державної житлової політики, схвалена Постановою Верховної Ради України від 30 червня 1995 р. № 254/95.
6. Постанова Верховної Ради України " Про порядок введення в дію Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду".
7. Постанова Кабінету Міністрів України "Про механізм впровадження Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 8 жовтня 1992 р. № 572.
8. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, установ та організацій" від 6 листопада 1995 р. № 891.
9. Постанова Кабінету Міністрів України "Про Концепцію розвитку житлово-комунального господарства в Україні" від 27 лютого 1995 р. № 150.
10. Постанова Кабінету Міністрів України "Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та пічного побутового (рідкого) палива" від 21 жовтня 1995 р. № 848.
11. Постанова Кабінету Міністрів України "Про вдосконалення шляхів розвитку молодіжного житлового будівництва" від 28 жовтня 1996 р. № 1300.
12. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі" від 5 жовтня 1998 р. № 1597.
13. Указ Президента України "Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі" від 27 березня 1998 р. № 222/98.
14. Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями", затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992 р. № 572.
15. Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про бронювання та придбання жилих приміщень для осіб, які мають право на громадянство при поверненні в Україну" від 24 січня 1997 р. № 44-р.
16. Постанова Ради Міністрів Української РСР "Про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним та технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання" від 26 квітня 1984 р. № 189.
17. Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок "Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР" від 11 грудня 1984 р. № 470.
18. Постанова Ради Міністрів Української РСР "Про затвердження примірного статуту житлово-будівельного кооперативу" від 30 квітня 1985 р. № 186.
19. Постанова Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради професійних спілок "Про затвердження Правил обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу" від 5 червня 1985 р. № 228.
20. Постанова Ради Міністрів УРСР, "Про затвердження Правил бронювання жилих приміщень в Українській РСР" від 9 вересня 1985 р. № 342.
21. Постанова Кабінету Міністрів України "Про службові жилі приміщення" від 4 лютого 1988 р. № 37.
22. Постанова Ради Міністрів Української РСР "Про затвердження Правил обміну жилих приміщень в Українській РСР" від 31 січня 1986 р. № 31.
23. Постанова Ради Міністрів Української РСР "Про затвердження Примірного положення про гуртожитки" від 3 червня 1986 р. № 208.
24. Лист Державної податкової адміністрації України "Щодо визначення сукупного доходу сім'ї при наданні житлових субсидій" № 17-0117/10-7659 від 25.09.97.
25. Лист Державної податкової адміністрації України "Щодо оподаткування співвласників багатоквартирних будинків" № 5257/7/15-1217 від 07.04.99.
26. Наказ Міністерства охорони здоров'я УРСР "Про затвердження переліку хронічних захворювань, при яких особи, що хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї" № 52 від 08.02.85.
27. Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству "Про затвердження Тимчасового положення про порядок передачі громадянами житла, що перебуває у їх приватній власності, органу, який здійснює поліпшення житлових умов" від № 24 від 01.06.95.
28. Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, Фонду державного майна України "Про затвердження Типового статуту об'єднання (товариства) співвласників багатоквартирного будинку" № 28/389 від 05.04.96.
29. Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству "Про затвердження Положення про порядок відшкодування власникам житла витрат на технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж та обладнання житлового фонду і збирання платежів з населення" № 87 від 17.10.96.
30. Наказ Державного комітету з будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб" № 121 від 09.06.98.
31. Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України "Про затвердження Типового положення про порядок конкурсного відбору підприємств для утримання житлових будинків і прибудинкових територій та Типового договору на утримання житлових будинків і прибудинкових територій" № 194 від 07.09.98.
32. Наказ Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства фінансів України "Про встановлення граничного розміру плати за проживання в студентських гуртожитках" № 453/362/260 від 21.12.98.
33. Наказ Державного комітету України у справах сім'ї та молоді "Про затвердження Положення про Фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" № 188/1 від 09.09.99.
34. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України статті 105 Цивільного кодексу України" від 19 вересня 1975 р. № 9.
35. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про виключення майна з опису" від 27 серпня 1976 р. № 6
36. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" від 28 квітня 1978 р № З
37. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" № 2 від 12.04.85.
38. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи" № 9 від 18.09.87.
39. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" № 7 від 04.10.91.
40. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні" № 2 від 31.01.92.
41. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" № 20 від
42. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" № 9 від 01.11.96

 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Бандурка І. В. Захист прав особи при приватизації житла. // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1998. — №№ З—4.
2. Бандурка І. В. Приватизація державного житлового фонду — основа функціонування ринкових відносин в Україні. — X.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1998.
3. Богданов Е. В. Правовые проблемы удовлетворения жилищных потребностей граждан в условиях перехода к рынку. // Автореф. дис.... докт. юрид. наук. — X., 1993.
4. Бородин М. Сделки с жильем. // Бизнес-Информ. — 1997. — № 3.
5. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: общие положения. — М., 1997.
6. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга вторая: договоры о передаче имущества. Изд. 3-е, стереотип­ное. — М., 2001.
7. Вишневская И. В. Советское жилищное право. — Ростов на Дону, 1986.
8. Волчков Н. Г. Справочник по недвижимости. — М.: Иван, 1996.
9. Голодный М. А., Сиволобова Г. С. Комментарий к Правилам учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставление им жилых помещений в Украинской ССР. —К.: Политиздат Украины, 1989.
10. Гончаренко М. Б. Речові права на нерухомість. // Автореф. дис. канд. юрид. наук. — X.: Університет внутрішніх справ, 1999.
11. Гончаренко М. Б. Державна реєстрація речових прав на нерухомість та її значения. // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1999. — № 6.
12. Дукальський Б. В. О правовом регулировании жилищных отношений между собственником жилого дома и членами его семьи. // Вопросы гражданского права и процесса. — Л., 1969.
13. Жилищное законодательство / Сост. С. Т. Вечфинский, И. Н. Кучерен­ко // Сб. нормативных актов. — К.: Наук, думка, 1990.
14. Жилищное законодательство Украины. —X.: ООО «Конус», 1997.
15. Жилищный кодекс Украинской ССР. Научно-практический комментарий. Голодний М. А., Дятлов П. Н., Жуков В. И. и др. — К.: Изд-во политической литературы Украины, 1990.
16. Жилищные права и обязанности советских граждан: Юрид. справочник. — К.: Наук, думка, 1988.
17. Житлове законодавство України. Укладачі: Галянтич М. К., Коваленко Г. І. — К.: Юрінком Інтер, 1998.
18. Житлове право України / Укл. М. К. Галянтич, П. І. Коваленко. — К.: Юрінком Інтер, 2002.
19. Законодавство України про нерухомість / Упор. Я. М. Гутарін. — К.: Юрінком Інтер, 1998..
20. Золотарь В. А., Дятлов П. Н. Советское жилищное право. Учеб. пособие для студентов юрид. ин-тов и фак. — К.: Лыбидь, 1990.
21. Иванчук М. В. Право на служебное жилое помещение. // Автореф. дис.. канд. юрид. наук. — X., 1982.
22. Исрафилов И. М. Правовые основания приобретения жилья в собственность. // Государство и право. — 1999. — № 10. — С. 106.
23. Кецмен І. Поняття та ознаки договору піднайму жилого приміщення. // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1999. — № 6.
24. Кичихин А. В., Щербакова Н. А. Частное жилье — собственность и сделки. // Закон. — 1998. — № 8.
25. Коваленко Г. I. Приватна власність на житло: Закон і реальність. — К.: ДАЖКГ Держбуд України, 2001.
26. Комаров В. Д. Жилищное право. — М.: Наукова думка, 1980.
27. Комментарий к Правилам учета граждан, нуждающихся в улучшении жилищных условий, и предоставлении им жилых помещений в Украинской ССР / М. А. Голодный и др. — К.: Политиздат Украины, 1989.
28. Конституционное право на жилище. Под ред. Чеберяк П. А. — К.: Изд-во полит, лит. Украины, 1986.
29. Давиденко Г. И. и др. Конституционное право на жилище. — К.: Политиздат Украины, 1988.
30. Кукса В. П., Онищук Г. /., Охтенъ О. І. Приватизація державного житла: запитання і відповіді. — К.: Либідь, 1996.
31. Маслов В. П. Радянське житлове право. — К., 1986.
32. Маслов В. Ф. Право на жилище. — X.: Выща школа, 1986.
33. Мічурін Є. О. Договір ренти як основа придбання житла. // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1999. — Вип. 6.
34. Мічурін Є. О. Поняття житла та його ознаки. / Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. — Донецьк, 2002. — №1.
35. Мічурін Є. О. Порівняльна характеристика договорів ренти та довічного утримання. // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1998. — Вип. 3—4.
36. Мічурін Є. О. Цивільний договір як один із засобів реалізації права на житло // Автореф. дис.... канд. юрид. наук. — X.: Університет внутрішніх справ, 2000.
37. Мічурін Є. О., Сліпченко С. О., Соболев О. В. Житлове право України. / Науково-практичний посібник. — X.: Еспада, 2001.
38. Мичурин Є А. Договоры с жильем. — Харьков, 2001.
39. Мичурін Є. О., Сліпченко С. О Соболев О. В. Житлове право України: Наук.-практ. посіб. –Х: Еспада,2001.
40. Нагорняк В. А. Правове регулювання відчуження приватизованого житла. // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1999. — №6.
41. Никитюк П. С. Жилищное право. — Кишинев, 1985.
42. Розмаев П. В. О месте жилищного права в системе советского права. / В кн. Цивилистические проблемы правового статуса личности в социалистическом обществе». — Саратов.: Госюриздат, 1982.
43. Романов О. А. Государственная регистрация прав на недвижимость и сделок с недвижимым имуществом: некоторые проблемы правоприменения. // Хозяйство и право. — 1998. — № 7.
44. Семидочный С. Покупка квартиры: как не купить кота в мешке. // Финансовая консультация. — 1997. — № 9.
45. Си6илев М. Н. Право на жилую площадь в общежитии. // Дисс. на соискание ученой степени канд. юрид. наук. — X., 1974.
46. Слипченко С. А. Некоторые вопросы теории договора найма жилого помещения. — Харьков.: Бизнес-Информ. — 2000. —№ 1.
47. Сліпченко С. О., Мічурін Є. О. Теоретичний аспект соціального найму житла. // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності (Збірник наукових статей). — Донецьк, 2000. — № 4.
48. Соболев О. В. Іпотечне кредитування в житловій сфері. // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1999. — № 6.
49. Советское гражданское право. Учебник. В 2-х томах. Т. 2. Под ред. Красавчикова О. А. — М.: Высшая школа, 1985.
50. Толстой Ю. К. Жилищное право. — М.: Статут, 1996.
51. Узагальнення нотаріальної практики посвідчення договорів відчуження нерухомого майна за 2001 рік. // Мала енциклопедія нотаріуса. — 2002. — № 3—4.
52. Червоний Ю. С. До питания про право власності громадян України на житлові будинки і окремі квартири. // Вісник Академії правових наук України. — 1997. — № 1.
53. Чигир В. Ф. Советское жилищное право. — Минск, 1968.
54. Чиквашвили Ш. Д. Жилищное право. — Тбилиси, 1989.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ЗАЛІКУ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦІПЛІНИ

“ЖИТЛОВЕ ПРАВО”

 

1. Поняття і предмет житлового права.
2. Методи правового регулювання житлових відносин.
3. Житлове законодавство, його поняття та загальна характеристика
4. Джерела житлового законодавства.
5. Суб'єкти житлового права, їхні права та обов'язки.
6. Повноваження суб’єктів житлового права.
7. Дія житлового закону у просторі, часі і за колом осіб.
8. Поняття житлових правовідносин та їх структура.
9. Особливості виникнення житлових правовідносин у державному житловому фонді.
10. Поняття житлового фонду України, його характеристика та значення.
11. Види житлового фонду, особливості регулювання в ньому житлових відносин.
12. Державний житловий фонд, поняття та його структура.
13. Поняття облікової норми та її значення.
14. Порядок взяття громадян на квартирний облік.
15. Порядок ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
16. Правові підстави визнання громадян такими, що потребують поліпшення житлових умов.
17. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов на місці їх проживання.
18. Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов за місцем їх роботи.
19. Першочергове надання житла.
20. Позачергове надання житла.
21. Умови та порядок надання житлових приміщень.
22. Вимоги, що ставляться до житлових приміщень.
23. Підстави зняття з квартирного обліку громадян.
24. Ордер на житло, його правова характеристика.
25. Поняття приватизації державного житлового фонду та її об’єкти.
26. Безоплатна приватизація державного житлового фонду.
27. Механізм та порядок приватизації державного житлового фонду.
28. Правовий режим допоміжних приміщень.
29. Загальні положення договору найму житла
30. Юридична характеристика договору найму житла
31. Предмет договору найму житлового приміщення, його сторони та форма.
32. Права та обов’язки наймача та членів його сім’ї
33. Розірвання договору найму житла за ініціативою наймодавця.
34. Розірвання договору найму житла за ініціативою наймача
35. Договір піднайму жилого приміщення.
36. Виселення піднаймачів і тимчасових жильців у разі припинення договору найму житлового приміщення.
37. Поняття та порядок організації житлово-будівельних кооперативів (далі ЖБК)
38. Умови і порядок прийому у ЖБК
39. Особливості правового регулювання житлових відносин у будинках житлово-будівельних кооперативів.
40. Виселення із ЖБК
41. Право на одержання житла у будинках державного і колективного житлових фондів.
42. Загальна характеристика житла спеціального призначення.
43. Визначення поняття гуртожиток та його види
44. Особливості договору найму житла у гуртожитках
45. Порядок надання жилої площі у гуртожитках.
46. Особливості розірвання договору найму житла у гуртожитках
47. Поняття службового житла та зміст договору найму службового житла.
48. Нормативне регулювання отримання житлом статусу житлового.
49. Порядок отримання житлом службового житла.
50. Особливості розірвання договору найму службових жилих приміщень.
51. Особи, яких не може бути виселено із службового житла без надання іншого жилого приміщення.
52. Загальна характеристика проведення виселення та його види.
53. Вимоги, яким мають відповідати житлові приміщення, що надаються громадянам при виселенні.
54. Виселення громадян у зв’язку з капітальним ремонтом жилого будинку.
55. Надання житла у зв'язку зі знесенням будинку або переобладнанням будинку (приміщення) у нежитлове.
56. Надання житла у зв'язку з виселенням з будинку (житлового приміщення), що загрожує обвалом; порядок вирішення питань про виселення громадян у цих випадках.
57. Виселення без надання громадянам іншого помешкання.
58. Виселення у порядку стягнення на жилі приміщення, що придбано громадянами за рахунок кредиту чи позики банку.
59. Виселення осіб, що позбавлені батьківських прав, якщо їх спільне проживання із дітьми по відношенню до яких вони позбавлені батьківських прав, визнано неможливим.
60. Право на обмін жилими приміщеннями.
61. Правове регулювання порядку обміну квартир, умови, за яких обмін житловими приміщеннями не дозволяється.
62. Юридичні підстави виникнення права приватної власності житло.
63. Використання будинку (квартири), що належить громадянинові за правом приватної власності.
64. Законодавче і нормативне регулювання розвитку утримання приватного житлового фонду в сучасних умовах. Проблеми вдосконалення законодавства.
65. Особливості користування житловими приміщеннями за умов існування договору оренди приміщення.
66. Порядок створення ОСББ
67. Правовий статус ОСББ
68. Права і обов'язки членів об'єднання багатоквартирного житлового будинку.
69. Правове становище загальних зборів, правління та ревізійної комісії ОСББ.
70. Реорганізація та ліквідація об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
71. Види відповідальності за неналежне використання житлового фонду.
72. Відшкодування збитків, заподіяних житловому фонду.
73. Судовий порядок розгляду житлових спорів.

 

 

«ПОГОДЖЕНО» для спеціальності 6.030402 – «Правознавство»	«ПОГОДЖЕНО» для спеціальності
Завідувач кафедри правознавства ___________________ М.О. Баймуратов ^(підпис) (прізвище та ініціали) «____» ______________ 2007 року	Завідувач кафедри __________________________________ ^(підпис) (прізвище та ініціали) «____» ______________ 20 року