Шум. Класифікація за часом дії, походженням, спектральним складом та характером порушень фізіологічних функцій людини.

Шумом наз. всілякий шкідливо діючий на організм людини звук.

підвищений рівень шуму викликає в людини втому, зниження уважності що може призвести до помилок і підвищеної небезпеки виникнення травм, зниження продуктивності праці.

Шум – небажаний для людини звук, або сполучення звуків.

При тривалому впливу шуму в людини зменшується гострота слуху, погіршується стан центральної нервової системи, сердце –судинної системи, шлунково-кишкового тракту, органів дихання – шумова хвороба.

симптоми дії шуму: безсонність, зміна тиску, зменшена увага.

ГОСТ 12.003-83 “Допустимі спектри рівнів шуму та його тиску”.

Шум

- низькочастотний (до 300Гц)

- середньочастотний(300-800Гц)

- високочастотний(більш 800Гц)

Шум хар.: амплітудою(мах. відхал. т. від стану рівноваги) – А; частотою коливань(к-сть колив за од. часу) –f,Гц; інтенсивністю(к-сть що прох. за 1сек. ч\з площу 1м(кв) перпендикулярно до напрямку звуку хвилі) – І,Вт/м(кв); звуковим тиском(різниця між тиском мах. згуст. повітря, та атм. тиском);

Вимірюється в БЕЛАХ (ДБ)

10-30 ДБ – шум коли можна заснути.

100 – 110 – шум дискотек

120ДБ – больовий поріг

140ДБ – втома металу

Заходи та засоби колективного та індувідуального захисту від шуму.

ГОСТ 12.1.003-83 “Принцип нормування шуму та гран. спектрів”

Вимірюється за допомогою шумометрів.

Захист від шуму можна здійснювати колективними та індивідуальними методами і засобами.

Бородьба з шумом в джерелі його винекнення.

Осн. методи зниження шуму:

- звукоізоляція

- екранування

- акустичні заходи

- зниження шуму у підшипниках

Обєкт який виділяє шум, поміщається під звукоізоляційний кожух.

Звукоізолюючі матеріали: войлок, пінопласт, скловата

Екранування: захисні екрани які затримують звук.

Акуст. обробка на 8дБА

Коли загальноприйняті норми не влаштовують застос. індив. методи: протишумні вкладиші, навушники, каска.

Інфразвук, ультразвук. Вплив на організм людини. Засоби захисту.

Інфразвук — це коливання повітря, в рідкої чи твердої середовищах із частотою менше 16 Гц.

Інфразвук людина не чує, проте відчуває; він робить руйнівне дійство на організм людини. Високий рівень інфразвуку викликає порушення функцій вестибулярного апарату, визначаючи запаморочення, головний біль. Знижується увагу, працездатність. Виникає відчуття страху, загальну слабкість. Є думка, що інфразвук тяжко впливає психіку людей.

Усі механізми, які працюють при частотах обертання менше 20 об/с, випромінюють інфразвук. При русі автомобіля зі швидкістю понад сто км/год якого є джерелом інфразвуку, що виникає з допомогою зриву повітряного потоку з поверхні. У машинобудівної галузі інфразвук виникає під час роботи вентиляторів, компресорів, двигунів внутрішнього згоряння, дизельних двигателей.

Відповідно до чинним нормативним документам рівні звукового тиску в октавних шпальтах зі среднегеометрическими частотами 2, 4, 8, 16, гц може бути максимум 105 дБ, а смуг із частотою 32 гц — трохи більше 102 дБ. Завдяки великий довжині інфразвук поширюється у атмосфері великі відстані. Практично неможливо зупинити інфразвук з допомогою будівельних конструкцій по дорозі розповсюдження даного вірусу. Неефективні також індивідуальної зашиті. Дієвим засобом захисту є зниження рівня інфразвуку в джерелі його освіти. Серед таких заходів можна назвати следующие:

* збільшення частот обертання валів до 20 і більших обертів в секунду;

* підвищення жорсткості нерішучих конструкцій великих размеров;

* усунення низькочастотних вибраций;

* внесення конструктивних змін - у будова джерел, що дозволяє перейти в галузі инфразвуковых коливань до області звукових; у разі їх зниження можна досягнути застосуванням звукоізоляції і звукопоглощения.

Ультразвук широко використовується у багатьох галузях промисловості. Джерелами ультразвуку є генератори, які працюють у діапазоні частот від 12 до 22 кГц очищення виливків, в апаратах очищення газів. У гальванічних цехах ультразвук під час травильних і обезжиривающих ванн. Його вплив спостерігається з відривом 25—50 м від устаткування. При завантаженні і розвантаження деталей має місце контактне вплив ультразвука.

Ультразвукові генератори використовуються також за плазмової і дифузійної зварюванні, краянні металів, при напылении металлов.

Ультразвук високої інтенсивності під час видалення забруднень, при хімічному травленні, обдувке струменем стиснутого повітря при очищенні деталей, при сборке.

Ультразвук викликає функціональні порушення нервової системи, головний біль, зміни кров'яного тиску, складу і властивостей крові, визначає втрату слуховий чутливості, підвищує утомляемость.

Ультразвук впливає людини через повітря, і навіть через рідку і тверду среды.

Ультразвукові коливання поширюються переважають у всіх згаданих вище середовищах із частотою більш -16 000 Гц.

Для захисту від ультразвуку, який передається через повітря, застосовується метод звукоізоляції. Звукоізоляція ефективна у сфері високих частот. Між обладнанням і працівниками можна встановлювати екрани. Ультразвукові установки можна розташовувати у спеціальних приміщеннях. Ефективним засобом захисту є використання кабін з дистанційним управлінням, розташування обладнання звукоизолированных укриттях. Для укриттів використовують сталь, дюралюміній, оргскло, текстолит, інші звуковбирні материалы.

Звукоизолирующие кожухи на ультразвуковому устаткуванні повинен мати блокировочную систему, яка виключає перетворювачі у разі порушення герметичності кожуха.

Види електротравм.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:

— місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодженні

організму;

— загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або

виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення

нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

Згідно зі статистичними даними орієнтовний розподіл нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в промисловості за вказаними видами травм має наступний вигляд:

— місцеві електротравми — 20%;

— електричні удари — 25%;

— змішані травми (одночасно місцеві електричні травми та

електричні удари) — 55%.

Місцева електротравма — яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше — це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи й інших м'яких тканин, зв'язок та кісток. Небезпеку місцевих електротравм та складність к лікування залежать від місця, характеру та ступеня ушкодження тканин, а також від реакції організму на це ушкодження. Місцеві електротравми виліковуються і працездатність потерпшого відновлюється повністю або частково. Однак при важких опіках людина помирає. При цьому безпосередньою причиною смерті є не електричний струм, а місцеве ушкодження організму, викликане струмом. Характерні місцеві електротравми — електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмія.

Приблизно 75% випадків ураження людей струмом супроводжується виникненням місцевих електротравм.

За видами травм ці випадки розподіляються наступним чином, %:

— електричні опіки — 40;

— електричні знаки — 7;

— металізація шкіри — 3;

— механічні пошкодження — 0,5;

— електроофтальмія — 1,5;

— змішані травми — 23;

— всього — 75.

Електричні опіки — це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів, що проходять через тіло людини. Опіки бувають двох видів: струмові, коли струм проходить через тіло людини, та дугові (під дією електричної дуги температурою понад 3500 °С).

Електричний знак — це чітко окреслена пляма діаметром 1—5 мм сірого або блідо-жовтого кольору, що з'являється на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму. В більшості випадків електричні знаки безболісні, з часом верхній шар шкіри сходить, а уражене місце набуває початкового кольору, відновлює пластичність та чутливість.