Громадсткий контроль за станом ОП на підприємстві



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Громадсткий контроль за станом ОП на підприємстві



Громадсткий контроль за станом ОП на підприємстві

- Оперативний (1 раз здійсн. огляд майстер, бригадир).

- кожного структурного підрозділу(1 раз на тиждень).

- контроль керівництва(не рідше 1 разу на місяць) – власник, головний інженер, нач. відділу ОП.

Відомчий контроль виражається в систематичній перевірці міністерствами і відомостями дотримання стандпртів, норм, правил і законодавства ОП на підлеглих їм п-ствах

Громадський контроль за станом ОП на п-ствах представляють проф. спілки при яких створюються комісії по ОП.

Ф-ції, права, завдання комісії по ОП.

- де працюють >50 працівників;

- керується зак-вом про працю, положеннями про ОП на п-стві;

- захист законних прав, інтересів працівників з ОП;

- підготовка рекомендацій власнику щодо профілактики виробничого травматизму;

- вироблення щодо пропозицій колективного договору ОП

- звертатись до власника щодо врегулювання відносин у сфері ОП

- ступінь вени потерпілого винуватця НВ встановлює

- розмір одноразової допомоги

- знайомитись з б-я матеріалами ОП

- вільний доступ на всі дільниці п-ства

- Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

- Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.

Законодавча база України по ОП

Законодавство України з ОП

1. Конституція

2. Закон України про ОП

3. Кодекс законів про працю

4.
Роботодавець
Закон про обов’язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві

 

 
 

 


Фонд соціального страхування
  Працівник
1

2

3

4

 

 

1.виплати за тимчасову непрацездатність 4.одноразова допомога

2.компенсація втраченого заробітку 5.пенсія

3.компенсація моральної шкоди 6.компенсація на реабілітацію

Основні принципи держ політики в галузі ОП

- пріорітет життя і здоровя по відношенню до виробничої діяльності;

- соціал. захист працівника

- єдиність нормативів з ОП для всіх субєктів

- здійснення навчання проф. підготовки та підвищує кваліфікацію з питань ОП

Гарантії прав громадян на ОП.

При укладанні трудового договору власник під розписку інформує про умови праці, небезпечні і шкідливі фактори та про права на пільги і компенсації. Всі умови праці, машин, механізмів, процесів, првинні відповідати нормативним актам з ОП.

Працівник має право відмовитись від роботи, якщо створилась ситуація небезпечна для здоров'я. Працівник має право розірвати трудовий договір і якщо власник не виконує закону про ОП. Всі працівники підлягають соц. страхуванню.

Робочий час, час відпочинку

Тривалість робочого часу визначається з таким розрахунком, щоб праця давала можливість розвивати продуктивні сили та необхідний час для відпочинку з метою відновлення сил і енергії. Тому велике значення має саме правове регулювання робочого часу та часу відпочинку. За допомогою норм трудового права держава вимагає від працівників найбільш ефективно використовувати робочий час, забороняє їм ухилятися від своїх безпосередніх занять, не дозволяє надурочну роботу.

Робочий час — це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіку роботи або умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки.

Час відпочинку — це частина календарного періоду, протягом якого працівник відповідно до закону повинний бути звільнений від виконання трудових обов'язків і який він може використовувати на власний розсуд для задоволення своїх інтересів і відновлення працездатності. Законодавством встановлені наступні види часу відпочинку:

• перерви протягом робочого дня (зміни);

• щоденний відпочинок (перерви між змінами);

• вихідні дні (щотижневий відпочинок);

• святкові і неробочі дні;

• відпустки.

Тривалість робочого часу встановлюється як у централізованому порядку, так і на рівні локального регулювання. І якщо раніше встановлені на законодавчому рівні норми, що регулюють тривалість робочого часу, були імперативними, то в сучасних умовах спостерігається тенденція колективно-договірного й індивідуального (у рамках трудового договору) регулювання тривалості робочого часу. Держава лише встановлює визначену межу тривалості робочого часу. Так, у відповідності зі ст. 50 Кодексу законів про Працю (далі КЗпП) України нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Така тривалість робочого часу називається нормальним робочим часом. Причому слід зазначити, що передбачені законодавцем гарантії у відношенні граничної тривалості робочого часу поширюються на працівників підприємств усіх форм власності.

Норма робочого часу — це встановлена законом, колективним або трудовим договором для даного працівника тривалість його робочого часу за визначений календарний період — день, тиждень, місяць.

Робочий день — це тривалість робочого часу, вимірювана в годинах і хвилинах протягом доби. Робочий тиждень — тривалість робочого часу протягом календарного тижня. Зазвичай застосовуються два види робочого тижня: 5-денний з двома вихідними днями і 6-денний з одним вихідним днем. Рішення про введення 5- або 6-денного робочого тижня приймається власником разом із профспілковим органом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою радою. 40-годинна гранична норма робочого часу повинна дотримуватися при 5 і 6-денному робочому тижні. При 6-денному робочому тижні тривалість робочого дня напередодні вихідного дня не може перевищувати 5-ти годин, а напередодні святкових і неробочих днів — скорочується на одну годину.

Поряд з нормальним робочим часом розрізняють такі види робочого часу, як скорочений і неповний робочий час.

Розподіл норми робочого часу протягом конкретного календарного періоду називається режимом робочого часу. Елементами режиму виступають:

1) час початку і закінчення роботи;

2) час і тривалість перерв;

3) тривалість і правила чергування змін.

Права працівників служби ОП

1. Отримання необхідних відомостей

2. Безперешкодне відвідування всіх об”єктів

3. Зупинка роботи , якщо створюється загроза життю та здоров”ю працівників

4. Видати обов”язкові для керівного підрозділу спеціальні приписи

5. Вимагати відсторонення від роботи працівників , що не пройшли навчання , медичний огляд, порушення прав ОП.

6. Мають право подавати подання про притягнення до відповідальності.

Охорона праці жінок

- забороняється залучати жінок до важких робіт;

- обмежена маса вантажу, що переносится не має перевищувати 15 кг; при підніманні вантажу больш ніж 1,5м – 10кг. при постійному перенесенні вантажу на протязі зміни також 10 кг.

- вагітних і жінок з дітьми до 3р. забор. до надурочних робіт, у вихідні дні і у нічний час, відряджати у відрядження.

- жінок, що мають дітей від 3 до 14р. у відрядження не посилають.

- відпустка по вагітності 120 днів (70 до і 50 після).

ОП неповнолітніх

- допустимий вік прийняття на роботу підлітків, 16р.

- прийняття на роботу здійснюється після ретельного прохрдження мед. комісії і подалі підлягають щорічному мед. огляду

- забороняється залучати підлітків до важких робіт і до робіт з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також до робіт під землею.

- скорочений робочий день

- забороняється залучати до нічних та надурочних робіт.

- Збільшена відпустка (30 днів).

- обмежена маса вантажу що переноситься.

Технічні

- недоліки устаткування та технології

- несправне обладнання

- відсутність огороджувальних , запобіжних пристроїв

- недоліки та пошкоджені інструменти

Організаційні:

- недоліки в навчанні , інструктажах

- незадовільна організація праці

- незадовільна організація робочого місця

- застосування небезпечних методів праці

- відсутність попереджень про небезпеку

Санітарно-гігієнічні :

- загазоване, запилене повітря

- незадовільні метеорологічні умови

- недостатня освітленість робочого місця

- антисанітарний стан приміщення

- порушення правил особистої гігієни

 

Служба ОП на підприємстві

Організація ОП.

Очолює роботу з ОП керівник-роботодавець, його обов”язки:

- створити службу ОП

- призначити посадових осіб

- розроблення комплексних заходів з ОП

- здійснення профілактичних засобів

- розроблення та затвердження інструкцій з ОП

- здійснення контролю за ОП

Служба ОП

При чисельності працівників більше 50 осіб , на підприємстві створюється служба ОП , як окремий структурний підрозділ.

При чисельності <50 осіб призначається особа , яка здійснює ОП за сумісництвом. Така людина має пройти навчання по ОП.

При чисельності <20 осіб залучаються на підприємство люди на договірних умовах.

Завдання служби ОП:

1. забезпечення безпеки виробничих процесів , устаткувань , будівель

2. забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту

3. здійснення підготовки та кваліфікацій працівників з ОП

4. проводиться пропаганда по ОП

5. забезпечення організації по відпочинку

6. забезпечення добору виконавців за конкретними видами робіт

Функції служби ОП:

2. Розробляти та реалізовувати системи управління ОП

3. Здійснювати методичне навчання керівників по ОП

4. Розробляти заходи ОП в колективному договорі

5. Забезпечення працівників нормативами

6. Проводити паспортизацію цехів та дільниць і робочих місць

7. Контроль за станом охорони праці

8. Проведення розслідування нещасних випадків, захворювань та аварій

9. Розробляти плани з ОП

Права працівників служби ОП

7. Отримання необхідних відомостей

8. Безперешкодне відвідування всіх об”єктів

9. Зупинка роботи , якщо створюється загроза життю та здоров”ю працівників

10. Видати обов”язкові для керівного підрозділу спеціальні приписи

11. Вимагати відсторонення від роботи працівників , що не пройшли навчання , медичний огляд, порушення прав ОП.

12. Мають право подавати подання про притягнення до відповідальності.

Обов’язки працівників ОП

1. Несуть відповідальність за прийняття рішень

2. За складання звіту

Держнагляд ОП

Його посадові органи мають право:

- безперешкодне відвідування усіх об’єктів

- видавання обов’язкових для виконання приписів

- притягання до адміністративної відповідальності

- зупинка роботи при загрозі життю і здоров”ю працівника

- подавання подання щодо невідповідності деяких посадових осіб

Громадський контроль

Профспілкові інспектори з охорони праці мають право:

- перевірка стану з ОП на всіх робочих місцях

- вимагання припинення роботи

- на незалежну експертизу умов праці

- вимагати в роботодавця розірвання трудової угоди з посадовою особою , що порушила правила з ОП.

Ці інспектори мають пройти навчання по ОП.

Навчання з охорони праці

Навчання посадових осіб : при вступі на посаду та кожні 3 роки проходять навчання по ОП. Працівники , які задіяні на роботі з підвищеною небезпекою , проходять щорічне курсове навчання по відповідній програмі . Всі працівники в процесі роботи проходять інструктаж .

Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.

У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.

Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об'єктів економіки забезпечуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Види інсткуркажів

Коли на підприємстві є роботи небезпечні, передбачені щорічні курсові навчання з перевіркою знань. Всі працівники проходять навчання у вигляді інструктажів, якщо на підприємстві нема підвищеної безпеки щорічно. Допуск до роботи тих , хто не пройшов – забороняється.

Види інструктажів:

- Вступний – проводиться при прийомі на роботу.

- Превинний – проводиться на початку робіт перед робочим місцем.

- Повторний – пров. повторно перед роб. місцем. Небезпечна – раз в 3 місяці, всі інші – раз в 6 міс.

- Позаплановий – пров. при зміні технологій на виробництві, при введені нового обладняння, коли стається якийсь нещасний випадок.

- Цільовий – пров. при виконанні одноразових робіт.

Навчання для посадових осіб:

всі працівники – посадовці до поч. виконання своїх обов'язків прох. раз на 3 роки навчання з ОП. Створ. комісія для перевірки знань, яку очолює керівник або керівник по ОП. Ті хто не пройшли навчання і перевірку знань, або при поточній перевірці не справились, повинні бути звільнені. Позачергові перевірки відбув. при введенні у дію нових процесів.

Види інструктажу з ОП

1. Вступний

2. Первинний

3. Повторний

4. Позаплановий

5. Цільовий

Вступний інструктаж проводять всі працівники , що прийшли на роботу. Він проводиться інженером з ОП. Робиться запис та розпис.

Первинний інструктаж проходять всі працівники на робочому місці .Проводять керівники по роботі.

Повторний інструктаж проводиться періодично за програмою первинного в повному обсязі(раз на півроку ).

Позаплановий проводиться з працівниками коли:

- змінилися вимоги по безпеці при експлуатації нових установок

- при порушенні працівниками правил ОП

- на вимогу державної інспекції з нагляду по ОП

- на перерві в роботі

( для не безперервних >30 календарних днів

для звичайних >60 календарних днів )

Цільовий інструктаж проводиться для робіт , що не входять в основні обов’язки працівника , по ліквідуванню аварій , для робіт , що виконуються за нарядом допуску.

Види електротравм.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людинї призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:

— місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодженні

організму;

— загальні електротравми (електричні удари), коли уражається (або

виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення

нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

Згідно зі статистичними даними орієнтовний розподіл нещасних випадків внаслідок дії електричного струму в промисловості за вказаними видами травм має наступний вигляд:

— місцеві електротравми — 20%;

— електричні удари — 25%;

— змішані травми (одночасно місцеві електричні травми та

електричні удари) — 55%.

Місцева електротравма — яскраво виявлене порушення щільності тканин тіла, в тому числі кісток, викликане впливом електричного струму або електричної дуги. Найчастіше — це поверхневі ушкодження, тобто ушкодження шкіри, а інколи й інших м'яких тканин, зв'язок та кісток. Небезпеку місцевих електротравм та складність к лікування залежать від місця, характеру та ступеня ушкодження тканин, а також від реакції організму на це ушкодження. Місцеві електротравми виліковуються і працездатність потерпшого відновлюється повністю або частково. Однак при важких опіках людина помирає. При цьому безпосередньою причиною смерті є не електричний струм, а місцеве ушкодження організму, викликане струмом. Характерні місцеві електротравми — електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження та електроофтальмія.

Приблизно 75% випадків ураження людей струмом супроводжується виникненням місцевих електротравм.

За видами травм ці випадки розподіляються наступним чином, %:

— електричні опіки — 40;

— електричні знаки — 7;

— металізація шкіри — 3;

— механічні пошкодження — 0,5;

— електроофтальмія — 1,5;

— змішані травми — 23;

— всього — 75.

Електричні опіки — це ушкодження поверхні тіла під дією електричної дуги або великих струмів, що проходять через тіло людини. Опіки бувають двох видів: струмові, коли струм проходить через тіло людини, та дугові (під дією електричної дуги температурою понад 3500 °С).

Електричний знак — це чітко окреслена пляма діаметром 1—5 мм сірого або блідо-жовтого кольору, що з'являється на поверхні шкіри людини, яка зазнала дії струму. В більшості випадків електричні знаки безболісні, з часом верхній шар шкіри сходить, а уражене місце набуває початкового кольору, відновлює пластичність та чутливість.

Види горіння.

Види горіння: повне і неповне.

Повне – при достатній або надлишковій к-сті кисню, утворюються нетоксичні речовини, які в подальшому не здатні горіти.

Неповне – при недостатній к-сті кисню яке супроводжується утворенням токсичних і горючих сполук.

В залежності від швидкості поширення полум'я, горіння можна поділити:

- нормальна швидкість горіння – наз. швидкість поширення полум'я по нерухомій суміші за нормалю до її поверхні.

- взрив – це швидке перетворення речовини, яке супроводжується виділянням енергії і утворенню стиснутих газів.

- Детонація – це горіння, яка поширюється зі швидкістю більшою за швидкість звуку.

- Пожежа – наз. неконтрольоване горіння яке наносить матеріальні збитки.

Залежно від швидкості хімічної реакції та утворення горючої суміші горіння може відбуватися у вигляді:

тління – швидкість до кількох см/с;

власного горінні – швидкість до кількох м/с;

вибуху – швидкість кілька сотень м/с;

детонації – швидкість до декількох тисяч м/с.

Швидкість процесу горіння залежить від кількісних і якісних показників горючої суміші та імпульсу запалювання, які в процесі горіння можуть змінюватися або залишатися постійними.

Залежно від швидкості розповсюдження полум’я горіння буває:

дефлаграційне, що відбувається з дозвуковими швидкостями (від кількох см до декількох метрів за секунду);

детонаційне, що має надзвукові швидкості.

Пожежна сигналізація

призначена для швидкого виявлення і своєчасного виклику пожежників.

У зв'язок сигналізацї включено міський і місцевий лелефонний зв'язок. Різноманітні системи електричної пожежної сигналізації(ЕПС) призначені для виявлення початкової стадії пожежі і сповіщення про його місце знаходження.

ЕПС поділються на пожежні і охоронно-пожежні, основними елементами яких являються: пожежні оповіщувачі, приймальні станції, лінії зв'язку, джерела жівлення, звукові або світлові сигнальні пристрої.

Пожежні оповіщувачі бувають ручної і автоматичної дії.

Автоматичні поділяються на: теплові, димові, світлові і комбіновані.

ручні: нопочні, кодові,

Протпожежне водопостчання

Протипожежне водопостачання — це комплекс інженерно-технічних пристроїв, що виконують важливу роль у забезпеченні пожежної безпеки.

Пожежне водопостачання — це таке, коли вода подається цілодобово і в такій кількості, що зможе забезпечити гасіння можливої зовнішньої або внутрішньої пожежі на промислових об'єктах.

Водопроводи бувають:

господарсько-протипожежними;

виробничо-протипожежними;

протипожежними.

Водопроводи бувають двох типів:

високого тиску;

низького тиску.

В нормативних документах (БніП) визначені ті умови, за яких влаштування водопроводів протипожежного призначення у будівлях є обов'язковим.

У виробничих будівлях протипожежне водопостачання необхідно в усіх випадках, за винятком:

будівель І і ІІ ступенів вогнестійкості з приміщеннями категорії Г і Д;

будівель ІІ ступеня вогнестійкості з приміщеннями категорії Г і Д, якщо об'єм їх не перевищує 1000м3.

Розрахункові витрати води на роботу внутрішніх пожежних кранів-комплектів беруть з умови продуктивності одного струменя не менше 2,5л/с. Тривалість гасіння пожежі у розрахунках — три години.

Складові частини ОП

- правові та організаційні питання ОП;

- основи фізіології, гігієни праці та виробничої санітарії

- основи техніки безпеки

- основи пожежної безпеки

Громадсткий контроль за станом ОП на підприємстві

- Оперативний (1 раз здійсн. огляд майстер, бригадир).

- кожного структурного підрозділу(1 раз на тиждень).

- контроль керівництва(не рідше 1 разу на місяць) – власник, головний інженер, нач. відділу ОП.

Відомчий контроль виражається в систематичній перевірці міністерствами і відомостями дотримання стандпртів, норм, правил і законодавства ОП на підлеглих їм п-ствах

Громадський контроль за станом ОП на п-ствах представляють проф. спілки при яких створюються комісії по ОП.

Ф-ції, права, завдання комісії по ОП.

- де працюють >50 працівників;

- керується зак-вом про працю, положеннями про ОП на п-стві;

- захист законних прав, інтересів працівників з ОП;

- підготовка рекомендацій власнику щодо профілактики виробничого травматизму;

- вироблення щодо пропозицій колективного договору ОП

- звертатись до власника щодо врегулювання відносин у сфері ОП

- ступінь вени потерпілого винуватця НВ встановлює

- розмір одноразової допомоги

- знайомитись з б-я матеріалами ОП

- вільний доступ на всі дільниці п-ства

- Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

- Професійні спілки також мають право на проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на відповідність їх нормативно-правовим актам про охорону праці, брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та надавати свої висновки про них, вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.51.151 (0.064 с.)