Визначення дати для початку перебігу шести місячного періоду

Остаточне рішення
Шестимісячний строк починає перебігати з дати винесення остаточного рішення в процедурах по вичерпанню національних засобів захисту
Лише ті засоби захисту, які є нормальними та ефективними можуть прийматися до уваги, оскільки заявник не може подовжити чіткий часовий ліміт, встановлений Конвенцією, шукаючи шляхи для подання неправильні та неналежні заяви в органи чи інститути, які є некомпетентними в наданні ефективної компенсації щодо скарги згідно Конвенції

Правило статті 35 § 1 Конвенції не вимагає звернення до надзвичайних засобів захисту чи не дозволяє того, щоб перебіг шестимісячного строку було подовжено на підставі звернення до цих засобів. Проте, якщо надзвичайна (виключна) апеляція є єдиним доступним засобом захисту, шести місячний період може починатися з дати винесення рішення по цій апеляції

Відсутність засобу захисту
Якщо відсутній внутрішній засіб захисту, шестимісячне часове обмеження в принципі, починається з дати, коли мало місце оспорюване діяння, або з дати, коли на заявника воно прямо вплинуло, про нього стало відомо, або він міг дізнатися про таке діяння

Проте, в виключних справах може застосовуватись осоособлий підхід коли заявник для особистої користі вдавався до існуючих засобів захисту та лише в подальшому дізнався про обставини неефективності цього засобу. В такому випадку, відповідним буде починати вираховувати шестимісячний період з дати коли він/вона вперше дізнались або повинні були дізнатись про ці обставини

Ситуація, що продовжується
Коли стверджуване порушення складається з тривалої ситуації проти якої не існує доступного засобу захисту, період шести місяців починає свій перебіг з моменту завершення цієї ситуації

Перший лист
Датою представлення скарги є дата першого листа, який зазначає бажання подачі скарги та містить посилання на характер скарги

Характеристика скарги
Скарга характеризується стверджуваними в ній фактами та не лише простими правовими підставами, або посиланнями на аргументи

Відмінності між датою написання та датою відправлення
За відсутності пояснень про період (щонайменше декілька днів) між датою коли лист був написаний та датою його відправлення, остання має розглядатися, як дата представлення скарги

Кожна заява подається на бланку, наданому канцелярією

Вона має містити:

a) ім'я, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу заявника;

b) ім'я, рід занять та адресу довіреної особи, якщо така є;

c) найменування Договірної Сторони або сторін, проти яких подається заява;

d) стислий виклад фактів;

e) стислий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів;

f) підтвердження про дотримання заявником критеріїв прийнятності (вичерпання національних засобів правового захисту і правило щодо шестимісячного строку)

g) предмет заяви;

і має супроводжуватися:

h) копіями будь-яких відповідних документів, зокрема рішень - судових чи несудових - стосовно предмета заяви.

2. Крім того, заявники повинні:

a) надати інформацію, особливо документи і рішення, зазначені вище в пункті 1 (h), що змогли б довести відповідність критеріям прийнятності (вичерпання національних засобів правового захисту і правило щодо шестимісячного строку); та

b) зазначити, чи подали вони свої скарги на розгляд за будь-якою іншою процедурою міжнародного розслідування чи врегулювання.
3. Заявники, які не бажають розкривати свою особу перед громадськістю, мають це зазначити і також викласти причини на виправдання такого відступу від звичайного порядку доступу громадськості до інформації щодо провадження в Суді. Голова палати може надати дозвіл на анонімність у виняткових і належним чином виправданих випадках.

Кожна заява подається на бланку, наданому канцелярією

Вона має містити:

a) ім'я, дату народження, громадянство, стать, рід занять та адресу заявника;

b) ім'я, рід занять та адресу довіреної особи, якщо така є;

c) найменування Договірної Сторони або сторін, проти яких подається заява;

d) стислий виклад фактів;

e) стислий виклад стверджуваного порушення (порушень) Конвенції та відповідних аргументів;

f) підтвердження про дотримання заявником критеріїв прийнятності (вичерпання національних засобів правового захисту і правило щодо шестимісячного строку)

g) предмет заяви;

і має супроводжуватися:

h) копіями будь-яких відповідних документів, зокрема рішень - судових чи несудових - стосовно предмета заяви.

2. Крім того, заявники повинні:

a) надати інформацію, особливо документи і рішення, зазначені вище в пункті 1 (h), що змогли б довести відповідність критеріям прийнятності (вичерпання національних засобів правового захисту і правило щодо шестимісячного строку); та

b) зазначити, чи подали вони свої скарги на розгляд за будь-якою іншою процедурою міжнародного розслідування чи врегулювання.
3. Заявники, які не бажають розкривати свою особу перед громадськістю, мають це зазначити і також викласти причини на виправдання такого відступу від звичайного порядку доступу громадськості до інформації щодо провадження в Суді. Голова палати може надати дозвіл на анонімність у виняткових і належним чином виправданих випадках.

Розгляд справи безкоштовним, фінансування відбувається за рахунок Ради Європи

Заявник має право звернутись до Ради Європи з проханням щодо фінансової допомоги. Така допомога може надаватись при наявності 2 підстав:

· коли вона необхідна для участі в засіданнях заявника та його адвоката з метою повноцінного здійснення Судом своїх функцій.

· сам заявник не має засобів оплати витрат, які неминучі.

Для того щоб отримати фінансову допомогу, особа повинна заповнити завірену відповідним чином декларацію, яка повинна містити відомості про загальну суму доходів та загальну суму збережень. Рада Європи надає фінансову допомогу тільки для:

· оплати послуг професійних юристів;

· добові;

· транспортні витрати.

Перше звернення повинно бути направлене на ім’я Генерального секретаря Ради Європи.

Суд може також зобов’язати державу відшкодувати витрати заявника у зв’язку із зверненням до Суду. Якщо Суд не встановить порушення, заявник не повинен буде сплатити додаткові кошти (зокрема, не компенсуватиме витрат держави-відповідача).

Усі рішення підлягають обов’язковому виконанню.

Виконання включає:

1. Сплата визначеної компенсації

2. Вжиття додаткових заходів індивідуального характеру (воп.23)

3. Вжиття заходів загального характеру (воп.22)

1. Звернення Рішення до виконання в частині виплати відшкодування

Протягом десяти днів від дня отримання повідомлення Суду про набуття Рішенням статусу остаточного Орган представництва:

а) надсилає Стягувачеві повідомлення з роз'ясненням його права подати до державної виконавчої служби заяву про виплату відшкодування, в якій мають бути зазначені реквізити банківського рахунка для перерахування коштів;

б) надсилає до державної виконавчої служби оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, оригінальний текст і переклад резолютивної частини остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, оригінальний текст і переклад рішення Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України. Автентичність перекладу засвідчується Органом представництва.

Державна виконавча служба упродовж десяти днів з дня надходження документів, зазначених у пункті "б" цієї частини, відкриває виконавче провадження.

Неподання Стягувачем заяви про виплату відшкодування не є перешкодою для виконання Рішення.

Виплата відшкодування

Виплата Стягувачеві відшкодування має бути здійснена у тримісячний строк з моменту набуття Рішенням статусу остаточного або у строк, передбачений у Рішенні.

У разі порушення строку, зазначеного в частині першій цієї статті, на суму відшкодування нараховується пеня відповідно до Рішення.

Протягом одного місяця від дня відкриття виконавчого провадження за Рішенням Орган представництва надсилає до Державного казначейства України постанову про відкриття виконавчого провадження

Державне казначейство України протягом 10 днів від дня надходження зазначених у частині третій цієї статті документів здійснює списання на вказаний Стягувачем банківський рахунок, а в разі його відсутності - на депозитний рахунок державної виконавчої служби коштів з відповідної бюджетної програми Державного бюджету України. Порядок збереження коштів на депозитному рахунку державної виконавчої служби визначається Законом України "Про виконавче провадження".

Підтвердження списання відшкодування, отримане від Державного казначейства України, та підтвердження виконання всіх вимог, зазначених у резолютивній частині остаточного рішення Суду у справі проти України, яким визнано порушення Конвенції, резолютивній частині остаточного рішення Суду щодо справедливої сатисфакції у справі проти України, у рішенні Суду щодо дружнього врегулювання у справі проти України, у рішенні Суду про схвалення умов односторонньої декларації у справі проти України, є для державної виконавчої служби підставою для закінчення виконавчого провадження.

Державна виконавча служба протягом трьох днів надсилає Органу представництва постанову про закінчення виконавчого провадження та підтвердження списання коштів.

Заходи загального характеру вживаються з метою забезпечення додержання державою положень Конвенції, порушення яких встановлене Рішенням, забезпечення усунення недоліків системного характеру, які лежать в основі виявленого Судом порушення, а також усунення підстави для надходження до Суду заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в Суді.

Заходами загального характеру є, зокрема:

а) внесення змін до чинного законодавства та практики його застосування;

б) внесення змін до адміністративної практики;

в) забезпечення юридичної експертизи законопроектів;

г) забезпечення професійної підготовки з питань вивчення Конвенції та практики Суду прокурорів, адвокатів, працівників правоохоронних органів, працівників імміграційних служб, інших категорій працівників, професійна діяльність яких пов'язана із правозастосуванням, а також з триманням людей в умовах позбавлення свободи;

д) інші заходи, які визначаються - за умови нагляду з боку Комітету міністрів Ради Європи - державою-відповідачем відповідно до Рішення з метою забезпечення усунення недоліків системного характеру, припинення спричинених цими недоліками порушень Конвенції та забезпечення максимального відшкодування наслідків цих порушень.