Загальні умови та порядок здійснення факторингових

операцій визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про банки і банківську діяльність, іншими законами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Стаття 351. Лізингові операції банків

Банки мають право придбавати за власні кошти засоби

виробництва для передачі їх у лізинг з дотриманням вимог, встановлених у статті 292 цього Кодексу.

Загальні умови та порядок здійснення лізингових операцій

визначаються законом про банки і банківську діяльність, іншими законодавчими актами, а також нормативно-правовими актами Національного банку України.

Параграф 2. Страхування

Стаття 352. Страхування у сфері господарювання

Страхування — це діяльність спеціально уповноважених

державних організацій та суб’єктів господарювання (страховиків), пов’язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом сплати страхувальниками страхових платежів.

Страхування може здійснюватися на основі договору між

страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов’язкове страхування).

Суб’єкти господарювання з метою страхового захисту їх

майнових інтересів можуть створювати товариства взаємного страхування в порядку і на умовах, визначених законодавством.

Стаття 353. Суб’єкти страхової діяльності у сфері господарювання

Суб’єкти господарювання — страховики здійснюють страхову

діяльність за умови одержання ліцензії на право проведення певного виду страхування. Страховик має право займатися лише тими видами страхування, які визначені в ліцензії.

Предметом безпосередньої діяльності страховика може бути

лише страхування, перестраховування та фінансова діяльність, пов’язана з формуванням, розміщенням страхових резервів та управлінням ними. Допускається здійснення вказаних видів діяльності у вигляді надання послуг для інших страховиків за договорами про спільну діяльність.

Страхувальниками у цьому Кодексі визначаються учасники

господарських відносин, які уклали договори страхування із страховиками або є страхувальниками відповідно до закону.

Стаття 354. Договір страхування

За договором страхування страховик зобов’язується у разі

настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Орган державної влади, уповноважений здійснювати нагляд за

страховою діяльністю, має право відповідно до закону встановлювати додаткові вимоги до договорів страхування.

При укладенні договору страхування страховик має право

вимагати у страхувальника довідку про його фінансовий стан, підтверджену аудитором (аудиторською організацією).

Укладення договору страхування може посвідчуватися

страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування.

Стаття 355. Законодавство про страхування у сфері господарювання

Об’єкти страхування, види обов’язкового страхування, а

також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються Цивільним кодексом України, цим Кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Параграф 3. Посередництво у здійсненні операцій

з цінними паперами. Фондова біржа

Стаття 356. Посередництво, пов’язане з випуском та обігом цінних паперів

Посередницькою діяльністю у сфері випуску та обігу цінних

паперів є підприємницька діяльність суб’єктів господарювання (далі — торговці цінними паперами), для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності або яким така діяльність дозволена законом.

{ Частина другу статті 356 виключено на підставі Закону

N 3480-IV (3480-15) від 23.02.2006 }

 

 

Законом можуть передбачатися також інші види

посередницької діяльності з цінними паперами (діяльність з управління цінними паперами тощо).

Стаття 357. Ліцензування посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів

Здійснення посередницької діяльності у сфері випуску та

обігу цінних паперів допускається на основі ліцензії, що видається в порядку, встановленому законодавством.

Суб’єкти виключної посередницької діяльності у сфері

випуску та обігу цінних паперів можуть здійснювати окремі види діяльності, пов’язані з обігом цінних паперів (надання консультацій власникам цінних паперів тощо).

Стаття 358. Умови, за яких не допускається здійснення посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів

Ліцензію на здійснення будь-якого виду посередницької

діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів не може одержати торговець цінними паперами, який безпосередньо або побічно володіє майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом.

Торговець цінними паперами, який має ліцензію на

здійснення будь-якого виду посередницької діяльності у сфері випуску та обігу цінних паперів, не може безпосередньо або побічно володіти майном іншого торговця цінними паперами, вартість якого перевищує розмір, встановлений законом.

3. Торговець цінними паперами не може здійснювати торгівлю:

цінними паперами власного випуску;

акціями того емітента, у якого він безпосередньо або побічно володіє майном у розмірі понад п’ять відсотків статутного фонду.

Стаття 359. Укладання угод щодо цінних паперів

У разі прийняття доручення на купівлю або продаж цінних

паперів торговець цінними паперами зобов’язаний надавати особі, за дорученням і за рахунок якої він діє, інформацію про курс цінних паперів.

Торговець цінними паперами зобов’язаний надавати фондовій

біржі інформацію щодо всіх укладених ним угод з цінними паперами в строки і порядку, що визначені правилами фондової біржі.

Спеціальні вимоги до укладення угод щодо цінних паперів

встановлюються законом.

Особливості ведення бухгалтерського обліку, операцій з

цінними паперами визначаються відповідно до закону.

Стаття 360. Фондова біржа

Для забезпечення функціонування ринку цінних паперів

утворюється фондова біржа. Порядок утворення та провадження діяльності фондової біржі визначається законом.

{ Частина перша статті 360 в редакції Закону N 3480-IV (3480-15)

від 23.02.2006 }

 

Фондова біржа створюється засновниками — торговцями

цінними паперами в порядку, встановленому законом.

Діяльність фондової біржі спрямовується виключно на

організацію укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних. Фондова біржа не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію.

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з дня її

державної реєстрації відповідно до закону.

Стаття 361. Особливі умови припинення діяльності фондової біржі

Діяльність фондової біржі припиняється за умови, якщо

кількість її членів протягом встановленого законом строку залишається меншою, ніж мінімальна кількість, визначена законом.

Діяльність фондової біржі припиняється в порядку,

встановленому для припинення діяльності господарських товариств, якщо інше не передбачено законом.

Параграф 4. Аудит

Стаття 362. Аудиторська діяльність

Аудиторською діяльністю визнається діяльність громадян та

організацій, предметом якої є здійснення аудиту, організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг.

Аудиторська діяльність регулюється цим Кодексом, законом

про аудиторську діяльність та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Стаття 363. Аудит та державний фінансовий аудит