Стадії виконавчого провадження. Відкриття виконавчого провадження.

Процес виконавчого провадження завжди складається із послі­довності дій державного виконавця від відкриття вико­навчого провадження до його закінчення.

· Перша стадія виконавчого провадження. Пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу службу України

Дії, що відбуваються на стадії пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання в державну виконавчу службу України.

1 - Зацікавлені особи (стягувач або його представник;прокурор у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; суд на підставі, якщо винесена ухвала про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку,встановленому законом; орган який виступає від імені держави, за виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави за позовом якого судом винесене відповідне рішення; орган державної влади (крім суду),який відповідно до закону прийняв рішення,яке підлягає примусовому виконанню; органи державної податкової служби, які виступають від імені держави за іншими виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави; інші особи в передбачених законом випадках)- пред'являють за заявою, виконавчий документ (який є підставою для відкриття виконавчого провадження),поштовим відправленням або безпосередньою передачею виконавчого документа діловоду органу державної виконавчої служби (керівнику органу державної виконавчої служби, якщо пред'явлення відбувається на прийомі у нього). Слід мати на увазі, що пред'явлення виконавчих документів до виконання,як право може бути реалізовано тільки за умови, якщо виконавчі документи пред'являються в межах строках, встановлених статтею 22 Закону України "Про виконавче провадження".Пред'явлення виконавчих документів після закінчення таких строків, позбавляє зацікавлених осіб права на порушення виконавчого провадження як процесу.

2 - Діловод органу державної виконавчої служби, відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, 1)приймає виконавчі документи та документи, що їх доповнюють, 2)попередньо опрацьовує та 3)реєструє.

Виконавчі документи та документи, що їх доповнюють, підлягають реєстрації в Журналі реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження під одним реєстраційним номером.

Після реєстрації виконавчих документів та документів, що їх доповнюють діловод органу державної виконавчої служби, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження документів до органу державної виконавчої служби, а документи за рішеннями, що підлягають негайному виконанню, - в день їх надходження передає такі документи керівнику відповідного органу державної виконавчої служби для розгляду, який фіксується накладенням резолюції керівником.Керівник органу державної виконавчої служби також не пізніше наступного робочого дня з дня надходження документів до органу державної виконавчої служби,розглядає документи, а документи за рішеннями, що підлягають негайному виконанню,розглядає в день їх надходження.

3 - Після накладення керівником органу державної виконавчої служби відповідної резолюції, діловод органу державної виконавчої служби, зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня накладення резолюції, оформити обкладинку на виконавче провадження та передати державному виконавцю документи в обкладинці до виконання.

4 - Передавання документів про відкриття виконавчого провадження державному виконавцеві здійснюється діловодом органу державної виконавчої служби під підпис у Журналі обліку виконавчих проваджень, переданих державному виконавцеві. Дата одержання документів переноситься державним виконавцем із Журналу обліку виконавчих проваджень,переданих державному виконавцеві, на обкладинку виконавчого провадження у графу "Передано до виконання".

5 - Після одержання документів про відкриття виконавчого провадження, державний виконавець у встановлений Законом України "Про виконавче провадження " строк, приймає рішення щодо відкриття виконавчого провадження чи відмови у його відкритті. Термін щодо прийняття рішення державним виконавцем не повинен перевищувати трьох робочих днів, а за рішеннями, що підлягають негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня. Для прийняття рішення державний виконавець перевіряє документи з питань щодо:

1)Чи підлягає рішення,за яким видано виконавчий документ примусовому виконанню в порядку Закону України "Про виконавче провадження".

2)відсутності або наявності пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

3)подання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та подання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

4)набранням рішенням, на підставі якого видано виконавчий документ, законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

5)правильності пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби за місцем та за підвідомчістю виконання рішення;

6)наявності чи відсутності відстрочки виконання рішення, наданої судом, яким постановлено рішення;

7)відповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

8)факт повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

9)встановлення інших передбачених законом обставин, що виключають чи ініціюють здійснення виконавчого провадження.

(Стаття 26 Закону України "Про виконавче провадження")

6 (Умовна) - За умови, якщо державний виконавець прийняв відповідно до закону рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження,він процесуально фіксує своє рішення шляхом винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.Не пізніше наступного дня з дня винесення такої постанови, державний виконавець передає діловоду екземпляр постанови разом з виконавчим документом для надсилання заявникові.Частина 3 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", зобов'язує державного виконавця роз'яснити заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому законом.

Особа (суд), що має право розглядати скаргу на постанову державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження, якщо встановить її законність, навіть за формальними ознаками, не має повноважень для визнання її незаконною і тим більше скасувати.

· Друга стадія виконавчого провадження. Відкриття виконавчого провадження

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Під час пред'явлення виконавчого документа або його дубліката до виконання разом з ним подаються:

1) у разі виконання рішення про конфіскацію майна засудженого за вироком суду - копія опису майна і копія вироку. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опис майна не проводився;

2) у разі виконання рішення про конфіскацію майна за постановою суду - копія протоколу вилучення майна, що підлягає конфіскації, або довідка про відсутність такого майна;

3) у судових справах, за якими застосовано заходи забезпечення позовних вимог, - копії документів, що підтверджують виконання ухвали суду про забезпечення позову, у разі якщо такі заходи застосовувалися судом.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

· Третя стадія виконавчого провадження. Самостійне виконання рішення боржником

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

У разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

· Четверта стадія виконавчого провадження. Завершення виконавчого провадження

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі:

1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання рішення суду;

2) визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання;

3) смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника, визнання безвісно відсутнім боржника або стягувача, ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання їх обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва;

4) скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

5) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі;

6) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення;

7) визнання боржника банкрутом;

8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом;

9) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ;

10) направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби;

11) повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону;

12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини;

13) непред'явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 51 цього Закону.

14) списання згідно із Законом України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" заборгованості, встановленої рішенням суду, яке підлягало виконанню на підставі виконавчого документа.

У випадках, передбачених пунктами 1 - 6, 8, 9, 11 - 13 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження у разі офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. При цьому виконавчий документ надсилається до господарського суду, який прийняв постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, зазначеної в частині другій цієї статті, для їх пред'явлення до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, для зняття арешту, накладеного на майно.

У разі закінчення виконавчого провадження внаслідок офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури виконавчі документи можуть бути повторно пред'явлені до виконання у визначені статтею 22 цього Закону строки, якщо у зв'язку із припиненням провадження у справі про банкрутство вимоги, підтверджені такими документами, не були задоволені повністю або частково та не вважаються погашеними (списаними, прощеними) відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.