Принципи професійної етики аудиторів.

 

Кодекс професійної етики у будь-якій професії необхідний для забезпечення впевненості громадськості в якості послуг, які надаються представником цієї професії. Це тим більш важливо, що користувач певними видами послуг сам не може оцінити якості цих послуг через їх складність.
Кодекс професійної етики може складатися або з загальних тез, котрі визначають зразок ідеальної поведінки, або з окремих специфічних правил, котрі вказують на те, яка поведінка є неприйнятною. Перевагою загальних тез є їх зосередженість на позитивному боці професійної діяльності і, як наслідок, заохочення представників даної професії до виявлення високого рівня професіоналізму. Недоліком цих тез є їх загальний характер: дотримуватись загальних тез дуже важко, а мінімально прийнятних стандартів поведінки не встановлено. Перевагою чітко визначених специфічних правил є їх вимога дотримуватись певних мінімально встановлених стандартів поведінки. Недоліком специфічних правил є тенденція сприймати їх як максимальні, а не як мінімальні стандарти поведінки.

Кодекс професійної етики, розроблений Американським інститутом дипломованих громадських бухгалтерів, поєднав у собі обидва ці підходи. Він містить розділ, що має назву "Концепції професійної етики". Цей розділ кодексу складається з двох частин:
- перша частина - п'ять принципів етики;
- друга частина - обговорення цих принципів.
Нижче перелічені ці п'ять принципів етики:
Незалежність і об'єктивність. Аудитор завжди мусить бути об'єктивним і незалежним від тих, на кого він працює.
Компетентність і технічні стандарти. Аудитор повинен дотримуватись установлених його професією технічних стандартів і постійно підвищувати свій кваліфікаційний рівень та якість послуг, які він надає.
Відповідальність перед клієнтами. Аудитор повинен бути чесним зі своїми клієнтами і докладати всіх своїх професійних вмінь і зусиль, працюючи в їх інтересах.
Відповідальність перед колегами. Аудитор зобов'язаний поводити себе так, щоб сприяти співпраці і встановленню гарних стосунків зі своїми колегами, та підвищувати репутацію своєї професії.

 

 

Характеристика міжнародних стандартів аудиту.

Стандарти аудиту та загальні матеріали для допомоги аудиторам у виконанні їх обов’язків з аудиту фінансової звітності. Метою стандартів аудиту є встановлення загальних правил аудиторської діяльності, що організації методики проведення.

Питанням стандартизації аудиту на світовому рівні займається Комітет Міжнародної Норм Аудиту (КМАП), основним завданням якого є: розробка і випуск міжнародних нормативів аудиту і супутніх йому робіт; сприяння у поширенні використання аудиторських стандартів у світовій практиці аудиту; розповсюдження досягнень передового наукового досвіду. КМАП відповідає за зміст і міжнародних стандартів з аудиту і форму аудиторського висновку. Цей комітет з 1980 по 1991р. випустив 29 міжнародних норм аудиту (МНА)

В МНА викладають основні напрямки аудиту, зокрема планування, контроль і фіксацію результатів виконаної роботи, при цьому зазначається, що аудитор має вивчити систему обліку і оцінити її придатність для складання достовірної звітності.

Міжнародні стандарти аудиту формують єдині основні вимоги до якості та надійності аудиту і забезпечення відповідного рівня гарантій щодо результатів аудиторської перевірки при їх дотриманні.

Міжнародні аудиторські стандарти є підставою для вирішення спірних питань, які можуть виникнути між аудитором і замовником, та встановлення ступеня відповідальності аудиторів. Вони забезпечують:

- високу якість аудиторських перевірок;

- впровадження в аудиторській практиці нових наукових досліджень;

- допомагають користувачам зрозуміти процес аудиторської перевірки;

- створюють громадський імідж професії;

- допомагають аудитору вести переговори з клієнтом;

- забезпечують зв’язок окремих елементів аудиторського процесу.

- МСА застосовуються незалежно від того, чи аудит є незалежним дослідженням фінансової інформації прибуткового або збиткового підприємства. Не має значення специфіка організації і правової власності підприємства, його розміри. У всіх випадках аудит проводиться з метою вивчення і підтвердження фінансової звітності підприємства і системи обліку.

Міжнародні стандарти аудиту
Стандарт.
100-199 Вступ.
100 Передмова до міжнародних стандартів аудиту та супутніх послуг.
110 Глосарій.
120 Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту.
200-299 Обов'язки.
200 Ціль та загальні принципи аудиту фінансової звітності.
210 Умови договору про аудит.
220 Контроль якості аудиторської роботи.
230 Документація.
240 Шахрайство та помилки.
250 Урахування законів і нормативних актів у процесі аудиту фінансової звітності.
300-399 Планування.
300 Планування.
310 Знання бізнесу.
320 Значущість в аудиті.
400-499 Система внутрішнього контролю.
400 Оцінка ризиків і система внутрішнього контролю.
401 Аудит в умовах комп'ютерних інформаційних систем.
402 Аудит суб'єктів, які користуються послугами обслуговуючих організацій.
500-599 Аудиторські докази.

Характеристика національних нормативів аудиту.

 

Розроблені Національні нормативи аудиту в Україні є досить прогресивними, і за умови їх дотримання аудиторська практика в державі могла б наблизитись до міжнародного рівня. Проте Національні нормативи аудиту є настільки новими, що багато аудиторів, особливо тих, хто не має досвіду, їх просто не розуміє і тому не може використовувати. Застосування нормативів потребує роз'яснювальної роботи серед самих аудиторів, особливо тих, які не бачать суттєвої різниці між аудитом та ревізією або вважають, що кожен кваліфікований бухгалтер може зразу ж стати аудитором.

Починаючи з 1 січня 1999 року вводиться обов'язковість
дотримання національних нормативів, наведених у "Переліку
національних нормативів аудиту". Нормативи N 12 - "Оцінка системи
внутрішнього контролю підприємства та ризику, пов'язаного з
ефективністю її функціонування", N 24 - "Врахування роботи
спеціалістів внутрішнього аудиту", N 13 - "Аудит в умовах
електронної обробки даних", N 17 - "Вибіркова перевірка", N 31 -
"Вплив системи електронної обробки даних на оцінку систем
бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю", N 32 - "Оцінки
властивого ризику і ризику невідповідності внутрішнього контролю,
їх вплив на незалежні процедури аудиторської перевірки"
використовуються аудиторами залежно від обсягу операцій клієнта і
наявності у нього системи внутрішнього контролю, служби
внутрішнього аудиту або системи електронної обробки даних.

Мета цього нормативу полягає в тому, щоб встановити
правила використання національних нормативів аудиту, прийнятих для
регулювання порядку надання аудиторських послуг.

01-02 |Вступний матеріал |
|01 |Вимоги національних нормативів аудиту. |
|02 |Основні вимоги до аудиту. |
|03-08 |Відповідальність |
|03 |Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності|
|04 |Договір на проведення аудиту. |
|05 |Контроль якості аудиторських послуг. |
|06 |Документальне оформлення аудиторської перевірки. |
|07 |Помилки та шахрайство. |
|08 |Перевірка дотримання підприємствами вимог зако- |
| |нодавчих та нормативно-правових актів України. |
|09-11 |Планування |
|09 |Планування аудиту. |
|10 |Знання бізнесу клієнта. |
|11 |Суттєвість та її взаємозв'язок з ризиком аудиторської|
| |перевірки. |
|12-13 |Внутрішній контроль |
|12 |Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства та |
| |ризику, пов'язаного з ефективністю її функціонування.|
|13 |Аудит в умовах електронної обробки даних. |
|14-22 |Аудиторські докази |
|14 |Аудиторські докази. |
|15 |Відношення аудитора до початкових залишків по |
| |рахунках обліку підприємства при першій аудиторській |
| |перевірці. |
|16 |Аналітичні операції. |
|17 |Вибіркова перевірка. |
|18 |Аудит облікових оцінок. |
|19 |Споріднені сторони. |
|20 |Події, що мають істотний вплив на аудиторський звіт і|
| |відбуваються після укладення фінансової звітності |
| |підприємства та аудиторського висновку. |