Підприємство як суб'єкт господарювання, його місце в соціально-орієнтованій економіці.

Підприємство як суб'єкт господарювання, його місце в соціально-орієнтованій економіці.

Соціально орієнтована економіка базується на поєднанні принципу свободи ринку з принципом соціальної справедливості, який реалізує держава. Побудова соціально орієнтованої економіки, яка функціонує на засадах ринкового механізму, спрямована на забезпечення: економічної та соціальної взаємодії господарюючих суб’єктів; пріоритетності суспільних інтересів; нормального рівня життя більшості населення країни.

Господарюючі суб’єкти – це учасники ринкових відносин, які здійснюють господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, виготовляючи продукцію (товари, роботи, послуги) та реалізуючи свою господарську компетентність через сукупність господарських прав та обов’язків.

Основною господарською одиницею, первинною ланкою соціально орієнтованої економіки є підприємство.

Підприємство – це економічно, технічно, соціально відокремлене виробництво товарів та послуг для задоволення потреб споживачів на основі самостійних рішень і відповідальності за ризик.

Як суб’єкт ринку, підприємство є юридичною особою, що має: відокремлене майно; рахунки в установах банку; самостійний баланс; печатку із найменуванням; ідентифікаційний код.

Як об’єкт ринкових відносин підприємство – специфічний товар, що має вартість і споживчу вартість. Вартість підприємства складають його майно-матеріальні та нематеріальні активи у ціновій формі. Споживча вартість полягає у здатності підприємства приносити його власнику прибуток.

Основні ознаки підприємства: задоволення, насамперед, зовнішніх потреб споживачів; здійснення господарської комерційної чи некомерційної діяльності, спрямованої на досягнення прибутку, інших економічних та соціальних результатів; набуття статусу юридичної особи, яка відповідає певним характеристикам, що встановлені чинним законодавством; самостійність господарюючої ланки, що має відокремлене майно, вартість якого відображується в самостійному балансі підприємства; свобода прийняття рішень; наявність власного ризику; глибока спеціалізація підприємства, як господарської одиниці.

Організаційно-економічні умови функціонування підприємства.

У ринковій економіці підприємство функціонує як цілісна, єдина і збалансована система, що орієнтована на певну мету. За своєю суттю підприємство – це осередок активної діяльності певного професійно – організованого колективу людей, здатного за допомогою наявних засобів виробництва і сучасних інформаційних ресурсів здійснювати обрані напрями діяльності та виробляти матеріальні блага і послуги для задоволення попиту споживачів в умовах визначеного ризику. Основні організаційно – економічні умови функціонування підприємства: додержання законів і рішень законодавчої та виконавчої влади; матеріальна зацікавленість у результатах господарювання; господарський ризик і відповідальність за результати господарювання; самоокупність, рентабельність, самофінансування; економічна самостійність (суверенітет підприємства як виробника; суверенітет підприємства як споживача). В умовах ринку характер функціонування підприємства визначається вільним підприємством господарюючих суб’єктів, з одного боку, і об’єктивними обмеженнями, що існують у будь-якій економічній системі, з другого. Чинники, що обмежують діяльність підприємства: зумовлені попитом на продукцію та послуги; зумовлені ресурсами підприємства; фінансові обмеження; обмеження часом, через інфляцію; вимоги до якості і безпеки продукції.

Зовнішнє середовище господарювання підприємства.

Зовнішнє середовище включає весь комплекс відносин і взаємодії внутрішнього середовища підприємства з кожним елементом його зовнішнього оточення. Цей взаємозв’язок є найважливішою ознакою кожного підприємства. Елементи зовнішнього середовища, які справляють вплив на підприємство, опосередковано утворюють макросередовище функціонування підприємства. Елементи зовнішнього середовища, що безпосередньо впливають на підприємство, збільшуючи чи зменшуючи результативність його діяльності, становлять мікросередовище. Середовище непрямого впливу на підприємство – макросередовище: міжнародні події; науково-технічний прогрес; закони та державні органи; соціально-структурні фактори; стан економіки. Середовище прямого впливу на підприємство – мікросередовище: постачальники; партнери; конкуренти; споживачі; товари; якість робочої сили. Підприємство – це внутрішнє середовище, виробництво, маркетинг, фінанси, облік та аудит, організація управління. Основні ознаки зовнішнього середовища: складність; динамізм; мінімальність; нестійкість; невизначеність. Визначення зовнішнього середовища на засадах системного аналізу і синтезу має виключне значення для прийняття підприємством довгострокових і поточних рішень щодо кожної економічної проблеми, які найбільшою мірою сприяють її розв’язанню. Підприємство як суб’єкт господарювання стає учасником різних видів ринку – фінансового, засобів предметів праці, готової продукції, технології та ін.

Загальна характеристика та систематизація продукції підприємств.

Продукт – це матеріалізований результат діяльності підприємства, що характеризує новостворену вартість та перетворення сировини в товар, який пройшов передбачені технологією стадії виробничого циклу. Систематизація продукції підприємства:1)за економічним призначенням (продукція виробничого призначення; товари широкого вжитку);2)за терміном використання (тривалого використання; поточного використання). Систематизація послуг: фінансові; торговельно-посередницькі; правові, інформаційні; побутові; житлово-комунальні; інженерно-технічні; соціально-культурні; транспортні. Номенклатура продукції – це перелік найменувань виробів, завдання з випуску яких передбачене планом виробництва продукції. За степенем деталізації: 1)розгорнута(докладний перелік усіх видів продукції за типами, марками, профілями); 2)групова (однорідні групи з єдиною назвою); 3)зведена(найбільш окруплений перелік продукції за яким визначаються основні напрямки економічного розвитку).

Методи вимірювання кількісних та якісних показників,що характеризують вироблену підприємством продукцію.

Якість як економічна категорія відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють міру її придатності задовольняти потреби відповідно до свого призначення та вимог, що ставляться до неї. Рівень якості – кількісна характеристика міри придатності того чи іншого виду продукції для задоволення потреб споживачів. Показники якості продукції: 1)прямі (1) диференційовані,які поділяються на одиничні (характеризують будь-яку одну властивість одиниці продукції); та комплексні (відображають декілька властивостей одиниці продукції одночасно); 2)узагальнені: співвідношення сертифікованої і несертифікованої продукції; питома вага нової продукції в загальному її обсязі; питома вага продукції вищої категорії якості;питома вага продукції, що відповідає міжнародним стандартам.); 2)непрямі(відображають наявність неякісної продукції та штрафних).

Ресурсне забезпечення виробничої програми підприємства.

Процес розроблення виробничої програми підприємства передбачає визначення: технологічних норм витрат матеріальних ресурсів, машино-годин на виробництво продукції; потреби підприємства у матеріальних ресурсах відповідно до норм витрат; відповідної виробничої потужності підприємства.

Планування поточних витрат підприємства: етапи, методика розрахунків.

Основні етапи планування поточних витрат підприємства:

1. Організація обміну витрат та формування інформаційної бази для їхнього аналізу, планування і прийняття управлінських рішень.

2. Аналіз витрат підприємства з метою визначення раціональності їх здійснення для кількісної оцінки факторів, які впливають на суму і рівень витрат по кожному структурному підрозділу, по кожному виду продукції і по підприємству в цілому

3. Обгронування норм використання ресурсів, трудових витрат за окремими калькуляційними статтями.

4. Планування виробничої собівартості продукції, яка передбачає використання кошторису витрат на виробництво.

5. Планування загального обсягу і структури поточних витрат

6. Складання планового калькуляції по кожній калькуляційній одиниці

7. Обмін, контроль і оперативне управління витратами підприємства.

Методика розрахунків:

Коеф. операційного левериджу: Кол = Впост/В, де Впост – постійні витрати, В – загальна сума витрат

Чим більше значення цього показника, тим більше підприємство спроможне прискорити темп приросту обсягів прибутку по відношенню обсягів реалізації

Інші показники, що характеризують витрати підприємства є:

Коеф. витратомісткості діяльності: КМд =ВЗ/OP, де ВЗ-загальна сума витрат, ОР – обсяг реалізації

Коеф. витратомісткості виробництва: КМв = ВВ/OВ, де ВВ – сума витрат(пов’язана з використання продукції) ОВ – обсяг виробництва

Коеф. витратомыствкосты збуту: КМз = Вз/OР, де ВЗ – сума витрат (повязана зі збутом)

Коеф. витратовітдачі: КВВ = OР/ВЗ

Коеф. рентабельності витрат: КРВ = ЧП/ВЗ, де ЧП – чистий прибуток.

Підприємство як суб'єкт господарювання, його місце в соціально-орієнтованій економіці.

Соціально орієнтована економіка базується на поєднанні принципу свободи ринку з принципом соціальної справедливості, який реалізує держава. Побудова соціально орієнтованої економіки, яка функціонує на засадах ринкового механізму, спрямована на забезпечення: економічної та соціальної взаємодії господарюючих суб’єктів; пріоритетності суспільних інтересів; нормального рівня життя більшості населення країни.

Господарюючі суб’єкти – це учасники ринкових відносин, які здійснюють господарську діяльність у сфері суспільного виробництва, виготовляючи продукцію (товари, роботи, послуги) та реалізуючи свою господарську компетентність через сукупність господарських прав та обов’язків.

Основною господарською одиницею, первинною ланкою соціально орієнтованої економіки є підприємство.

Підприємство – це економічно, технічно, соціально відокремлене виробництво товарів та послуг для задоволення потреб споживачів на основі самостійних рішень і відповідальності за ризик.

Як суб’єкт ринку, підприємство є юридичною особою, що має: відокремлене майно; рахунки в установах банку; самостійний баланс; печатку із найменуванням; ідентифікаційний код.

Як об’єкт ринкових відносин підприємство – специфічний товар, що має вартість і споживчу вартість. Вартість підприємства складають його майно-матеріальні та нематеріальні активи у ціновій формі. Споживча вартість полягає у здатності підприємства приносити його власнику прибуток.

Основні ознаки підприємства: задоволення, насамперед, зовнішніх потреб споживачів; здійснення господарської комерційної чи некомерційної діяльності, спрямованої на досягнення прибутку, інших економічних та соціальних результатів; набуття статусу юридичної особи, яка відповідає певним характеристикам, що встановлені чинним законодавством; самостійність господарюючої ланки, що має відокремлене майно, вартість якого відображується в самостійному балансі підприємства; свобода прийняття рішень; наявність власного ризику; глибока спеціалізація підприємства, як господарської одиниці.