Сержант-інструктор (старшина-інструктор)

111. Сержант-інструктор у мирний і воєнний час відповідає за виховання, морально-психологічний стан та підготовку військовослужбовців підрозділу навчальної військової частини, направлених на навчання, повноту виконання навчальних програм;

Сержант-інструктор підпорядковується командирові підрозділу навчальної військової частини і є прямим начальником для всіх військовослужбовців зазначеного підрозділу, направлених на навчання.

112. Сержант-інструктор зобов’язаний:

знати тактику дій підрозділів виду Збройних Сил України (за напрямом діяльності) в різних видах бою до батальйону включно;

досконало знати та вміло володіти своєю штатною зброєю та військовою технікою;

проводити заняття з військовослужбовцями підрозділу, які проходять навчання, відповідно до програм підготовки;

постійно підвищувати рівень знань за фахом і вдосконалювати методичні навички;

знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, дату народження військовослужбовців підрозділу, які проходять навчання, віросповідання, ділові та морально-психологічні якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, успіхи та недоліки на службі;

виховувати військовослужбовців підрозділу, які проходять навчання, в дусі свідомого виконання військового обов’язку, набутого фаху, бережливого ставлення до озброєння, військової техніки та майна;

забезпечувати дотримання правил безпеки під час занять, стрільб, навчань;

вести облік бойової підготовки військовослужбовців підрозділу, які проходять навчання;

здійснювати контроль якості засвоєння військовослужбовцями навчального матеріалу;

 

 

своєчасно доповідати командирові підрозділу навчальної частини про всі виявлені недоліки в підготовці військовослужбовців зазначеного підрозділу, які проходять навчання, застосовані ним заохочення і накладені стягнення;

перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин;

стежити за зовнішнім виглядом підлеглих, виконанням ними правил носіння військової форми одягу;

готувати після закінчення навчання службові характеристики на військовослужбовців підрозділу, які пройшли навчання, та рекомендації командирам військових частин щодо їх подальшого використання на військовій службі.

 

 

Командир відділення

 

113. Командир відділення у мирний і воєнний час відповідає за успішне виконання відділенням бойових завдань, навчання, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан, стройову підготовку й фізичну підготовленість, охайний вигляд підлеглих, правильну експлуатацію, зберігання озброєння, техніки, спорядження та за утримання їх у належному стані.

Командир відділення підпорядковується командирові взводу та його заступникові і є безпосереднім начальником особового складу відділення.

114. Командир відділення зобов'язаний:

підтримувати особовий склад, озброєння, техніку в постійній готовності до бойового застосування;

навчати й виховувати особовий склад відділення, проводити тренування, спрямовані на поліпшення стройової виправки та підвищення рівня фізичної підготовленості;

знати тактику дій відділення в різних видах бою, вміло командувати під час виконання бойових завдань;

досконало знати й вміло володіти зброєю і технікою відділення, забезпечувати їх правильне зберігання й експлуатацію;

постійно вдосконалювати знання за фахом і методичні навички, своєю поведінкою та старанністю подавати підлеглим приклад зразкового виконання військового обов'язку;

знати військове звання, прізвище, ім'я та по батькові кожного підлеглого, день народження, віросповідання, особисті якості й захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан,

успіхи й недоліки у службі;

виховувати особовий склад відділення в дусі поваги до служби і свого фаху, бережливого ставлення до озброєння, техніки та майна;

стежити за виконанням розпорядку дня, охайністю, справністю обмундирування і взуття підлеглих, правильним припасуванням спорядження, додержанням підлеглими правил особистої гігієни і носіння військової форми одягу, правил безпеки під час користування зброєю і технікою, її обслуговування і бойового застосування;

перевіряти, щоб після занять, стрільб, навчань у підлеглих не залишалося боєприпасів, гранат, запалів, вибухових речовин;

щоденно оглядати та постійно утримувати в порядку та справності озброєння, техніку і майно відділення, стежити за їх наявністю;

своєчасно доповідати головному сержанту взводу (заступникові командира взводу) про захворювання, скарги й прохання підлеглих, заохочення та провини, а також про накладені стягнення та випадки втрати чи несправності

озброєння, техніки та інших матеріальних засобів;

 

Обов'язки солдата (матроса)

 

115. Солдат (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, а також за утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, за збереження виданого йому майна.

Солдат (матрос) підпорядковується командирові відділення.

За зразкове виконання обов'язків військової служби, успіхи у бойовій підготовці та зразкову дисципліну солдату (матросу) може бути надане військове звання старший солдат, а матросу - старший матрос.

Старший солдат (старший матрос) зобов'язаний допомагати командирові відділення в навчанні та вихованні солдат (матросів).

116. Солдат (матрос) зобов'язаний:

сумлінно вивчати військову справу, зразково виконувати свої службові обов'язки, засвоювати все, чого навчають командири (начальники), та бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України;

знати посади, військові звання і прізвища своїх прямих начальників до командира військової частини включно;

виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, військовослужбовців, шанувати честь і гідність товаришів по службі, додержувати правил військової ввічливості, поведінки та військового вітання;

зберігати державну таємницю, точно, сумлінно виконувати накази командирів;

повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою фізичну підготовленість і спортивну майстерність у військово – прикладних і масових видах спорту

постійно бути за формою та охайно одягненим, додержувати правил особистої та громадської гігієни;

бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців; у разі потреби відлучитися в межах розташування військової частини (підрозділу) запитати дозволу в командира відділення, а після повернення доповісти йому про прибуття;

досконало володіти зброєю і технікою, тримати їх завжди справними, чистими, готовими до бою;

неухильно виконувати установлені правила безпеки під час користування зброєю і технікою, в ході її обслуговування і бойового застосування, а також при виконанні разових робіт і робіт з підвищеною небезпекою

дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих в процесі виконання будь – яких службових завдань або робіт

своєчасно прибувати на службу згідно з розпорядком дня та заходами бойової підготовки. Залишати розташування військової частини тільки з дозволу безпосереднього командира;

під час перебування поза розташуванням військової частини поводитися з гідністю і честю, не допускати порушень громадського порядку та негідних вчинків.

військовослужбовець несе особисту відповідальність за порушення зазначених вимог

ЧАСТИНА 2 ВНУТРІШНІЙ ПОРЯДОК Загальні положення

117. Внутрішній порядок - це суворе додержання зазначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом.

118. Внутрішній порядок досягається: глибоким розумінням, свідомим і неухильним виконанням військовослужбовцями обов'язків, визначених законами України та статутами Збройних Сил України; чіткою організацією бойової підготовки; зразковим бойовим чергуванням та несенням служби добовим нарядом; неухильним виконанням розпорядку дня; додержанням правил експлуатації озброєння, бойової та іншої техніки, матеріальних засобів, створенням у місцях розташування військовослужбовців умов для їх повсякденної діяльності, життя й побуту, що відповідають вимогам статутів Збройних Сил України;

цілеспрямованою виховною роботою, поєднанням високої вимогливості командирів (начальників) з постійною турботою про підлеглих у додержанні їх прав, задоволенні потреб і зміцненні здоров'я;

додержанням вимог пожежної безпеки, а також проведенням заходів щодо охорони довкілля в районі діяльності військової частини

 

 

Розділ 3.