Роздiл IV Державний нагляд за страховою дiяльнiстю в Українi

Стаття 35. Державний нагляд за страховою дiяльнiстю

Державний нагляд за страховою дiяльнiстю здiйснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобiгання неплатоспроможностi страховикiв та захисту iнтересiв страхувальникiв.

Державний нагляд за страховою дiяльнiстю на територiї України здiйснюється Уповноваженим органом та його органами на мiсцях.

Стаття 36. Функцiї спецiального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою дiяльнiстю

Основними функцiями Уповноваженого органу є:

1) ведення єдиного державного реєстру страховикiв (перестраховикiв) та державного реєстру страхових та перестрахових брокерiв;

2) видача лiцензiй страховикам на здiйснення страхової дiяльностi та проведення перевiрок їх вiдповiдностi виданiй лiцензiї;

3) видача свiдоцтв про включення страхових та перестрахових брокерiв до державного реєстру страхових та перестрахових брокерiв та проведення перевiрки додержання ними законодавства про посередницьку дiяльнiсть у страхуваннi та перестрахуваннi i достовiрностi їх звiтностi;

4) проведення перевiрок щодо правильностi застосування страховиками (перестраховиками) та страховими посередниками законодавства про страхову дiяльнiсть i достовiрностi їх звiтностi;

5) розроблення нормативних та методичних документiв з питань страхової дiяльностi, що вiднесена цим Законом до компетенцiї Уповноваженого органу;

6) узагальнення практики страхової дiяльностi i посередницької дiяльностi на страховому ринку, розроблення i подання у встановленому порядку пропозицiй щодо розвитку i вдосконалення законодавства України про страхову i посередницьку дiяльнiсть у страхуваннi та перестрахуваннi;

7) прийняття у межах своєї компетенцiї нормативно-правових актiв з питань страхової i посередницької дiяльностi у страхуваннi та перестрахуваннi;

8) проведення аналiзу додержання законодавства об'єднаннями страховикiв i страхових посередникiв;

9) здiйснення контролю за платоспроможнiстю страховикiв вiдповiдно до взятих ними страхових зобов'язань перед страхувальниками;

10) забезпечення проведення дослiдницько-методологiчної роботи з питань страхової i посередницької дiяльностi у страхуваннi та перестрахуваннi, пiдвищення ефективностi державного нагляду за страховою дiяльнiстю;

11) встановлення правил формування, облiку i розмiщення страхових резервiв та показникiв звiтностi; (Офiцiйне тлумачення положення пункту 11 частини першої статтi 36 див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 27-рп/2008 вiд 03.12.2008)

12) проведення i координацiя у визначеному законодавством порядку навчання, пiдготовки i перепiдготовки кадрiв та встановлення квалiфiкацiйних вимог до осiб, якi провадять дiяльнiсть на страховому ринку, органiзацiя нарад, семiнарiв, конференцiй з питань страхової дiяльностi;

13) участь у мiжнародному спiвробiтництвi у сферi страхування i посередницької дiяльностi у страхуваннi та перестрахуваннi, вивчення, узагальнення, поширення свiтового досвiду, органiзацiя виконання мiжнародних договорiв України з цих питань;

14) здiйснення органiзацiйно-методичного забезпечення проведення актуарних розрахункiв.

Уповноважений орган може здiйснювати iншi функцiї, необхiднi для виконання покладених на нього завдань.

Стаття 37. Права спецiального уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах нагляду за страховою дiяльнiстю

Уповноважений орган має право:

1) одержувати в установленому порядку вiд страховикiв звiтнiсть про страхову дiяльнiсть, iнформацiю про їх фiнансове становище та необхiднi пояснення щодо звiтних даних, а вiд пiдприємств, установ (у тому числi банкiв), органiзацiй i фiзичних осiб - iнформацiю, необхiдну для виконання покладених на нього завдань;

2) проводити перевiрку щодо правильностi застосування страховиками законодавства України про страхову дiяльнiсть i достовiрностi їх звiтностi за показниками, що характеризують виконання договорiв страхування, не частiше одного разу на рiк призначати проведення за рахунок страховика додаткової обов'язкової аудиторської перевiрки з визначенням аудитора;

3) видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень вимог законодавства про страхову дiяльнiсть, а у разi їх невиконання зупиняти чи обмежувати дiю лiцензiй цих страховикiв до усунення виявлених порушень або приймати рiшення про вiдкликання лiцензiй та виключення з державного реєстру страховикiв (перестраховикiв);

4) проводити тематичнi перевiрки дiяльностi страховика у випадках необхiдностi перевiрки фактiв, викладених у скаргах, заявах, зверненнях страхувальникiв, достовiрностi показникiв звiтностi, виконання вимог ранiше наданих приписiв, за дорученням правоохоронних органiв або органiв державної влади, зустрiчнi перевiрки достовiрностi i правильностi укладених договорiв страхування та перестрахування та у разi надходження iнформацiї вiд страхувальникiв про порушення;

5) одержувати вiд страхових та перестрахових брокерiв установлену звiтнiсть про їх дiяльнiсть та iнформацiю про укладенi договори, а також необхiднi пояснення щодо цих даних;

6) видавати приписи страховим посередникам про усунення виявлених порушень законодавства, а у разi їх невиконання приймати рiшення про виключення страхового або перестрахового брокера з державного реєстру страхових та перестрахових брокерiв;

7) одержувати в установленому порядку вiд аварiйних комiсарiв iнформацiю, необхiдну для виконання покладених на нього завдань, у тому числi iнформацiю про обставини i причини настання страхового випадку та заподiяну шкоду;

8) створювати комiсiї та робочi групи для проведення перевiрок дiяльностi страховикiв та страхових посередникiв;

9) здiйснювати контроль за достовiрнiстю та повнотою iнформацiї, що надається учасниками страхового ринку;

10) одержувати безоплатно вiд органiв виконавчої влади iнформацiю та статистичну звiтнiсть, необхiдну для виконання покладених на нього завдань;

11) звертатися до суду з позовом про скасування державної реєстрацiї страховика (перестраховика) або страхового посередника у випадках, передбачених законом.

Стаття 38. Лiцензування страхової дiяльностi

Уповноважений орган видає страховикам лiцензiю на проведення конкретних видiв страхування.

Страховики, якi отримали лiцензiю на страхування життя, не мають права займатися iншими видами страхування. Лiцензiї на проведення страхування життя видаються без зазначення в них строку дiї. Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює розмiр плати за видачу лiцензiй на проведення конкретних видiв страхування.

Керiвниками страховика (голова виконавчого органу та головний бухгалтер страховика) мають бути дiєздатнi фiзичнi особи. Голова виконавчого органу страховика або його перший заступник повинен мати вищу економiчну або юридичну освiту, а головний бухгалтер страховика повинен мати вищу економiчну освiту.

Для одержання лiцензiї страховик подає до Уповноваженого органу заяву, до якої додаються:

копiї установчих документiв та копiя свiдоцтва про реєстрацiю;

довiдки банкiв або висновки аудиторських фiрм (аудиторiв), що пiдтверджують розмiр сплаченого статутного фонду;

довiдка про фiнансовий стан засновникiв страховика, пiдтверджена аудитором (аудиторською фiрмою), якщо страховик створений у формi повного чи командитного товариства або товариства з додатковою вiдповiдальнiстю;

правила (умови) страхування;

економiчне обгрунтування запланованої страхової (перестрахувальної) дiяльностi;

iнформацiя про учасникiв страховика, голову виконавчого органу та його заступникiв, копiя диплома голови виконавчого органу страховика або його першого заступника про вищу економiчну або юридичну освiту, копiя диплома головного бухгалтера страховика про вищу економiчну освiту, iнформацiя про наявнiсть вiдповiдних сертифiкатiв у випадках, передбачених Уповноваженим органом.

Уповноважений орган зобов'язаний розглянути заяву страховика про видачу йому лiцензiї у строк, що не перевищує 30 календарних днiв з часу одержання всiх передбачених цiєю статтею документiв.

Про внесення змiн у зазначенi у цiй статтi документи страховик зобов'язаний повiдомити Уповноважений орган в десятиденний строк з часу реєстрацiї цих змiн у встановленому порядку.

Стаття 39. Вiдмова у видачi лiцензiї на проведення страхової дiяльностi та розгляд спорiв щодо її вiдкликання

Пiдставою для вiдмови у видачi юридичнiй особi лiцензiї на здiйснення страхової дiяльностi може бути невiдповiднiсть документiв, що додаються до заяви, вимогам чинного законодавства України.

Про вiдмову у видачi лiцензiї Уповноважений орган повiдомляє юридичну особу в письмовiй формi з зазначенням причини вiдмови.

Спори про вiдмову у видачi або вiдкликаннi лiцензiї розглядаються у судовому порядку.

Стаття 40. Таємниця страхування

Посадовi особи Уповноваженого органу у випадку розголошення в будь-якiй формi вiдомостей, що є таємницею страхування, несуть вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

Конфiденцiйна iнформацiя щодо дiяльностi та фiнансового стану страхувальника - клiєнта страховика, яка стала вiдомою йому пiд час взаємовiдносин з клiєнтом чи з третiми особами при провадженнi дiяльностi у сферi страхування, розголошення якої може завдати матерiальної чи моральної шкоди клiєнту, є таємницею страхування.

Iнформацiя щодо юридичних та фiзичних осiб, яка мiстить таємницю страхування, надається страховиком у таких випадках:

на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої iнформацiї;

на письмовi вимоги суду або за рiшенням суду;

органам прокуратури України, Служби безпеки України, Мiнiстерства внутрiшнiх справ України, податкової мiлiцiї Державної податкової адмiнiстрацiї України на їх письмову вимогу стосовно операцiй страхування конкретної юридичної або фiзичної особи за конкретним договором страхування у разi порушення кримiнальної справи щодо даної фiзичної або юридичної особи.

Обмеження стосовно одержання iнформацiї, що мiстить таємницю страхування, не поширюються на службовцiв Уповноваженого органу, якi в межах повноважень, наданих цим Законом, здiйснюють державний нагляд за страховою дiяльнiстю.

Стаття 41. Взаємовiдносини страховика i держави

Страховик не вiдповiдає за зобов'язаннями держави, а держава - за зобов'язаннями страховика.

Не допускається, за винятком обов'язкових видiв страхування, страхування життя, майна фiзичних осiб, перестрахування, страхування експортно-iмпортних поставок пiд гарантiю держави та дiяльностi страхових посередникiв, будь-яке централiзоване регулювання (унiфiкацiя, обмеження, обов'язковiсть тощо) розмiрiв страхових платежiв (тарифiв) i страхових сум (страхового вiдшкодування), умов укладання страхових договорiв, взаємовiдносин страховика i страхувальника, якщо вони не суперечать законодавству України.

Стаття 42. Гарантiї прав та законних iнтересiв страховикiв

Держава гарантує дотримання i захист майнових та iнших прав i законних iнтересiв страховикiв, умов вiльної конкуренцiї у здiйсненнi страхової дiяльностi.

Втручання в дiяльнiсть страховикiв з боку державних та iнших органiв забороняється, якщо воно не пов'язане з повноваженнями органiв, якi здiйснюють державний нагляд та контроль за дiяльнiстю страховикiв.

Стаття 43. Лiквiдацiя, реорганiзацiя та санацiя страховика

Уповноважений орган має право призначити проведення примусової санацiї страховика у разi:

невиконання ним зобов'язань перед страхувальниками протягом трьох мiсяцiв;

недосягнення ним визначеного законом розмiру статутного фонду;

настання iнших випадкiв, визначених чинним законодавством України.

Примусова санацiя передбачає:

проведення комплексної перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi страховика, в тому числi обов'язкової аудиторської перевiрки;

визначення Уповноваженим органом управляючої особи, без згоди якої не може здiйснюватися фiнансове, господарське i кадрове управлiння страховиком;

встановлення заборони на вiльне користування майном страховика та прийняття страхових зобов'язань без дозволу Уповноваженого органу;

встановлення обов'язкового для виконання графiка здiйснення розрахункiв iз страхувальниками;

прийняття рiшення про лiквiдацiю або реорганiзацiю страховика. Лiквiдацiя страховика здiйснюється в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Реорганiзацiя страховика за рiшенням Уповноваженого органу передбачає:

реорганiзацiю у страхового посередника вiдповiдно до нормативних актiв, що регулюють дiяльнiсть страхових посередникiв;

об'єднання кiлькох страховикiв iз визначенням порядку передачi страхових зобов'язань за умови погодження на це власникiв страховикiв;

залучення до числа учасникiв страховика iнших страховикiв (у тому числi iноземних страховикiв) за умови проведення ними всiх розрахункiв за зобов'язаннями та боргами страховика, строк сплати яких уже настав.

При лiквiдацiї страховика у разi, коли учасники страховика прийняли таке рiшення i страховик не має зобов'язань перед страхувальниками, Уповноважений орган приймає рiшення про виключення страховика з Єдиного державного реєстру страховикiв (перестраховикiв).

Лiквiдацiя страховика, що має зобов'язання перед страхувальниками, у разi визнання його банкрутом здiйснюється у порядку, визначеному законом.

При лiквiдацiї платоспроможного страховика вимоги страхувальникiв за договорами страхування вiдносяться до вимог першої черги. (Статтю 43 доповнено частиною згiдно iз Законом N 675-VI вiд 17.12.2008)

Виключення страховика з державного реєстру суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi органами державної влади i органами мiсцевого самоврядування у зв'язку з його лiквiдацiєю або реорганiзацiєю здiйснюється тiльки пiсля внесення вiдповiдних змiн у Єдиний державний реєстр страховикiв (перестраховикiв).

Реорганiзацiя страховика (злиття, приєднання, подiл, видiлення, перетворення) проводиться у порядку, визначеному чинним законодавством України, з урахуванням особливостей по забезпеченню правонаступництва щодо укладання договорiв страхування, встановлених Уповноваженим органом.