Роздiл III Забезпечення платоспроможностi страховикiв

Стаття 30. Умови забезпечення платоспроможностi страховикiв

Страховики зобов'язанi дотримуватися таких умов забезпечення платоспроможностi:

наявностi сплаченого статутного фонду та наявностi гарантiйного фонду страховика;

створення страхових резервiв, достатнiх для майбутнiх виплат страхових сум i страхових вiдшкодувань;

перевищення фактичного запасу платоспроможностi страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможностi.

Мiнiмальний розмiр статутного фонду страховика, який займається видами страхування iншими, нiж страхування життя, встановлюється в сумi, еквiвалентнiй 1 млн. євро, а страховика, який займається страхуванням життя, - 1,5 млн. євро за валютним обмiнним курсом валюти України.

До гарантiйного фонду страховика належить додатковий та резервний капiтал, а також сума нерозподiленого прибутку.

Страховики за рахунок нерозподiленого прибутку можуть створювати вiльнi резерви.

Вiльнi резерви - це частка власних коштiв страховика, яка резервується з метою забезпечення платоспроможностi страховика вiдповiдно до прийнятої методики здiйснення страхової дiяльностi.

Для забезпечення виконання страховиками зобов'язань щодо окремих видiв обов'язкового страхування страховики можуть утворювати централiзованi страховi резервнi фонди та органи, якi здiйснюють управлiння цими фондами. Положення про цi фонди затверджується Уповноваженим органом.

Джерелами утворення централiзованих страхових резервних фондiв можуть бути вiдрахування вiд надходжень страхових платежiв, внески власних коштiв страховика, а також доходи вiд розмiщення коштiв централiзованих страхових резервних фондiв.

Страховики вiдповiдно до обсягiв страхової дiяльностi зобов'язанi пiдтримувати належний рiвень фактичного запасу платоспроможностi (нетто-активiв).

Фактичний запас платоспроможностi (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням iз вартостi майна (загальної суми активiв) страховика суми нематерiальних активiв i загальної суми зобов'язань, у тому числi страхових. Страховi зобов'язання приймаються рiвними обсягам страхових резервiв, якi страховик зобов'язаний формувати у порядку, передбаченому цим Законом.

На будь-яку дату фактичний запас платоспроможностi страховика повинен перевищувати розрахунковий нормативний запас платоспроможностi.

Нормативний запас платоспроможностi страховика, який здiйснює види страхування iншi, нiж страхування життя, на будь-яку дату дорiвнює бiльшiй з визначених величин, а саме:

перша - пiдраховується шляхом множення суми страхових премiй за попереднi 12 мiсяцiв на 0,18 (останнiй мiсяць буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку). При цьому сума страхових премiй зменшується на 50 вiдсоткiв страхових премiй, належних перестраховикам;

друга - пiдраховується шляхом множення суми страхових виплат за попереднi 12 мiсяцiв на 0,26 (останнiй мiсяць буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку). При цьому сума страхових виплат зменшується на 50 вiдсоткiв виплат, що компенсуються перестраховиками згiдно з укладеними договорами перестрахування.

Нормативний запас платоспроможностi страховика, який здiйснює страхування життя, на будь-яку дату дорiвнює величинi, яка визначається шляхом множення загальної величини резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) на 0,05.

Загальна величина резерву довгострокових зобов'язань (математичного резерву) дорiвнює сумi резервiв довгострокових зобов'язань (математичних резервiв), якi визначаються на будь-яку дату окремо по кожному договору страхування життя.

Якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 вiдсоткiв суми сплаченого статутного фонду i сформованих вiльних резервiв та страхових резервiв, страховик зобов'язаний укласти договiр перестрахування. (Частина чотирнадцята статтi 29 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 997-V вiд 27.04.2007)

Страховики, якi прийняли на себе страховi зобов'язання в обсягах, що перевищують можливiсть їх виконання за рахунок власних активiв, повиннi перестрахувати ризик виконання зазначених зобов'язань у перестраховикiв резидентiв або нерезидентiв.

Для забезпечення страхових зобов'язань iз страхування життя i медичного страхування страховики формують окремi резерви за рахунок надходження страхових платежiв i доходiв вiд iнвестування коштiв сформованих резервiв по цих видах страхування.

Кабiнет Мiнiстрiв України може змiнювати порядок визначення фактичного та нормативного запасу платоспроможностi i структури гарантiйного фонду.

 

Стаття 31. Страховi резерви

Страховi резерви утворюються страховиками з метою забезпечення майбутнiх виплат страхових сум i страхового вiдшкодування залежно вiд видiв страхування (перестрахування).

Страховики зобов'язанi формувати i вести облiк страхових резервiв у порядку та обсягах, встановлених цим Законом, станом на кожен день. (Статтю 31 доповнено частиною згiдно iз Законом N 1961-IV вiд 01.07.2004)

Установити, що страховики, якi мають право укладати договори обов'язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв, формують та ведуть облiк страхового резерву збиткiв, якi виникли, але не заявленi, та страхового резерву коливань збитковостi в обов'язковому порядку. (Статтю 31 доповнено частиною згiдно iз Законом N 1961-IV вiд 01.07.2004)

Страховi резерви в обсягах, що не перевищують технiчних резервiв, а для страхових компанiй iз страхування життя - математичних резервiв, утворюються у тих валютах, в яких несуть вiдповiдальнiсть за своїми страховими зобов'язаннями.

Страховi резерви подiляються на технiчнi резерви i резерви iз страхування життя (математичнi резерви).

Формування резервiв iз страхування життя, медичного страхування i обов'язкових видiв страхування здiйснюється окремо вiд iнших видiв страхування.

Страховики зобов'язанi вести облiк договорiв страхування i вимог (заяв) страхувальникiв щодо виплати страхової суми або страхового вiдшкодування за формою, яка забезпечить отримання iнформацiї, необхiдної для врахування при формуваннi страхових резервiв. Уповноважений орган може встановити порядок та форму ведення облiку договорiв страхування i вимог (заяв) страхувальникiв щодо виплати страхової суми або страхового вiдшкодування.

Страховики зобов'язанi формувати i вести облiк таких технiчних резервiв за видами страхування (крiм страхування життя):

незароблених премiй (резерви премiй), що включають частки вiд сум надходжень страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй), що вiдповiдають страховим ризикам, якi не минули на звiтну дату;

збиткiв, що включають зарезервованi несплаченi страховi суми та страховi вiдшкодування за вiдомими вимогами страхувальникiв, з яких не прийнято рiшення щодо виплати або вiдмови у виплатi страхової суми чи страхового вiдшкодування.

Величина резервiв незароблених премiй на будь-яку звiтну дату встановлюється залежно вiд часток надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв), якi не можуть бути меншими 80 вiдсоткiв загальної суми надходжень страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв), з вiдповiдних видiв страхування у кожному мiсяцi з попереднiх дев'яти мiсяцiв (розрахунковий перiод) i обчислюється в такому порядку:

частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за першi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на одну четверту;

частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за наступнi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на одну другу;

частки надходжень сум страхових платежiв (страхових премiй, страхових внескiв) за останнi три мiсяцi розрахункового перiоду множаться на три четвертих;

одержанi добутки додаються.

У цьому разi останнiй мiсяць розрахункового перiоду буде складатися iз кiлькостi днiв на дату розрахунку.

Страховики можуть прийняти рiшення про запровадження з початку календарного року згiдно з встановленою Уповноваженим органом методикою формування i ведення облiку таких технiчних резервiв за видами страхування, iншими нiж страхування життя:

резерв незароблених премiй;

резерв заявлених, але не виплачених збиткiв;

резерв збиткiв, якi виникли, але не заявленi;

резерв катастроф;

резерв коливань збитковостi.

Страховики зобов'язанi письмово повiдомити Уповноважений орган про запровадження формування i ведення облiку зазначених технiчних резервiв за видами страхування, iншими нiж страхування життя, не пiзнiше нiж за 45 днiв до початку календарного року.

Для забезпечення страхових зобов'язань iз страхування життя та медичного страхування страховики формують окремi резерви за рахунок надходження страхових платежiв i доходiв вiд iнвестування коштiв сформованих резервiв за цими видами страхування.

Кошти резервiв iз страхування життя не є власнiстю страховика i мають бути вiдокремленi вiд його iншого майна. Страховик зобов'язаний облiковувати кошти резервiв iз страхування життя на окремому балансi i вести їх окремий облiк.

Кошти резервiв iз страхування життя не можуть використовуватися страховиком для погашення будь-яких зобов'язань, крiм тих, що вiдповiдають прийнятим зобов'язанням за договорами страхування життя, i не можуть бути включенi до лiквiдацiйної маси у разi банкрутства страховика або його лiквiдацiї з iнших причин, i пiдлягають передачi iншому страховику за згодою страхувальника та застрахованої особи або пiдлягають передачi застрахованiй особi.

Окремий перелiк резервiв по медичному страхуванню, а також порядок їх формування та облiку може визначатися вiдповiдними нормативно-правовими актами.

Страховики зобов'язанi створювати i вести облiк таких резервiв iз страхування життя:

довгострокових зобов'язань (математичнi резерви);

належних виплат страхових сум.

Величина резервiв довгострокових зобов'язань (математичних резервiв) обчислюється актуарно окремо по кожному договору згiдно з методикою формування резервiв iз страхування життя з урахуванням темпiв зростання iнфляцiї. Методика формування резервiв iз страхування життя, обсяги страхових зобов'язань залежно вiд видiв договорiв страхування життя, а також мiнiмальнi строки дiї договорiв страхування життя встановлюються Уповноваженим органом.

Кабiнет Мiнiстрiв України може змiнювати перелiк страхових резервiв та порядок їх розрахункiв (671-2008).

Кошти страхових резервiв повиннi розмiщуватися з урахуванням безпечностi, прибутковостi, лiквiдностi, диверсифiкованостi та мають бути представленi активами таких категорiй:

грошовi кошти на поточному рахунку; (Абзац другий частини статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 2921-III вiд 10.01.2002)

банкiвськi вклади (депозити);

валютнi вкладення згiдно з валютою страхування;

нерухоме майно;

акцiї, облiгацiї, iпотечнi сертифiкати; (Абзац шостий частини статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 980-IV вiд 19.06.2003)

цiннi папери, що емiтуються державою;

права вимоги до перестраховикiв;

iнвестицiї в економiку України за напрямами, визначеними Кабiнетом Мiнiстрiв України;

банкiвськi метали;

кредити страхувальникам - фiзичним особам, що уклали договори страхування життя, в межах викупної суми на момент видачi кредиту та пiд заставу викупної суми. У цьому разi кредит не може бути видано ранiше, нiж через один рiк пiсля набрання чинностi договором страхування, та на строк, який перевищує перiод, що залишився до закiнчення дiї договору страхування;

готiвка в касi в обсягах лiмiтiв залишкiв каси, встановлених Нацiональним банком України.

Кошти резервiв iз страхування життя можуть використовуватися для довгострокового кредитування житлового будiвництва, у тому числi iндивiдуальних забудовникiв, у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Страховикам забороняється здiйснення iнших видiв кредитної дiяльностi.

Кредитний рейтинг банкiвської установи, в якiй розмiщенi кошти страхових резервiв, повинен вiдповiдати iнвестицiйному рiвню за нацiональною шкалою, визначеною законодавством України. (Статтю 31 доповнено частиною згiдно iз Законом N 3201-IV вiд 15.12.2005)

Кредитний рейтинг цiнних паперiв, емiтованих в Українi, в якi розмiщенi кошти страхових резервiв, повинен вiдповiдати iнвестицiйному рiвню за нацiональною шкалою, визначеною законодавством України. (Статтю 31 доповнено частиною згiдно iз Законом N 3201-IV вiд 15.12.2005