Лабораторія готельної і ресторанної інфраструктури

 

 

 

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про страхування

 

 

Документ 85/96-вр, поточна редакцiя вiд 14.08.2009 на пiдставi 1447-17, чинний

(Увага! Остання подiя - Редакція вiдбудеться 16.05.2013 на пiдставi 357-16, 2774-15)

В електронному варіанті з законом можна ознайомитись у базі «Парус – Консультант»

(бібліотека ЛІЕТ), та на сайті

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=85%2F96-%E2%F0

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ

ЗАКОН

Про страхування

(Вiдомостi Верховної Ради України (ВВР), 1996, N 18, ст. 78)

(Вводиться в дiю Постановою ВР N 86/96-ВР вiд 07.03.96, ВВР, 1996, N 18, ст. 79)

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 306/97-ВР вiд 04.06.97, ВВР, 1997, N 29, ст.191 N 589/97-ВР вiд 21.10.97, ВВР, 1998, N 2, ст. 4 N 684/97-ВР вiд 03.12.97, ВВР, 1998, N 11-12, ст.50 N 312-XIV вiд 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст.35 N 1489-III вiд 22.02.2000, ВВР, 2000, N 19, ст.143 N 1642-III вiд 06.04.2000, ВВР, 2000, N 27, ст.213 N 1807-III вiд 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318 N 1937-III вiд 14.09.2000, ВВР, 2000, N 43, ст.366 N 2056-III вiд 19.10.2000, ВВР, 2000, N 50, ст.436 N 2245-III вiд 18.01.2001, ВВР, 2001, N 15, ст.73 N 2664-III вiд 12.07.2001, ВВР, 2002, N 1, ст.1 N 2665-III вiд 12.07.2001, ВВР, 2001, N 50, ст.262)

(В редакцiї Закону N 2745-III вiд 04.10.2001, ВВР, 2002, N 7, ст.50)

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 2775-III вiд 15.11.2001, ВВР, 2002, N 8, ст.62 N 2893-III вiд 13.12.2001, ВВР, 2002, N 14, ст.96 N 2921-III вiд 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 N 898-IV вiд 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.313 N 980-IV вiд 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6 N 1414-IV вiд 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.254 N 1628-IV вiд 18.03.2004, ВВР, 2004, N 26, ст.362 N 1971-IV вiд 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.10 N 1961-IV вiд 01.07.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.1 N 2288-IV вiд 23.12.2004, ВВР, 2005, N 6, ст.138 N 3201-IV вiд 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 230-V вiд 05.10.2006, ВВР, 2006, N 49, ст.484 N 357-V вiд 16.11.2006, ВВР, 2007, N 2, ст.14 N 997-V вiд 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440 N 1110-V вiд 31.05.2007, ВВР, 2007, N 44, ст.511 N 107-VI вiд 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78 - змiни дiють по 31 грудня 2008 року N 251-VI вiд 10.04.2008, ВВР, 2008, N 23, ст.214)

(Додатково див. Рiшення Конституцiйного Суду N 10-рп/2008 вiд 22.05.2008)

(Офiцiйне тлумачення до Закону див. в Рiшеннi Конституцiйного Суду N 27-рп/2008 вiд 03.12.2008)

(Iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами N 675-VI вiд 17.12.2008, ВВР, 2009, N 15, ст.192 N 692-VI вiд 18.12.2008, ВВР, 2009, N 17, ст.236 N 1392-VI вiд 21.05.2009 N 1447-VI вiд 04.06.2009 N 1617-VI вiд 24.07.2009 - набирає чинностi з 05.08.2009 р.)

(Змiни по Закону N 2774-IV вiд 07.07.2005, ВВР, 2005, N 37, ст.447 не внесенi - набирають чинностi через п'ять рокiв пiсля вступу України до Свiтової органiзацiї торгiвлi)

(У текстi Закону слова "Комiтет у справах нагляду за страховою дiяльнiстю" в усiх вiдмiнках замiнено словами "Мiнiстерство фiнансiв України" у вiдповiдному вiдмiнку згiдно iз Законом N 1937-III вiд 14.09.2000)

(У текстi Закону (крiм пункту 29 частини першої статтi 7 та статтi 44) слово "громадянин" та слова "страхувальник-громадянин" у всiх вiдмiнках i числах замiнено вiдповiдно словами "фiзична особа" та "страхувальник - фiзична особа" у вiдповiдному вiдмiнку i числi згiдно iз Законом N 997-V вiд 27.04.2007)

Цей Закон регулює вiдносини у сферi страхування i спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових iнтересiв пiдприємств, установ, органiзацiй та фiзичних осiб.

Дiя цього Закону не поширюється на державне соцiальне страхування.

 

Роздiл I Загальнi положення

Стаття 1. Поняття страхування

Страхування - це вид цивiльно-правових вiдносин щодо захисту майнових iнтересiв фiзичних осiб та юридичних осiб у разi настання певних подiй (страхових випадкiв), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондiв, що формуються шляхом сплати фiзичними особами та юридичними особами страхових платежiв (страхових внескiв, страхових премiй) та доходiв вiд розмiщення коштiв цих фондiв.

Стаття 2. Страховики

Страховиками визнаються фiнансовi установи, якi створенi у формi акцiонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою вiдповiдальнiстю згiдно з Законом України "Про господарськi товариства" (1576-12) з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi. Учасникiв страховика повинно бути не менше трьох. (Частина перша статтi 2 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 357-V вiд 16.11.2006)

Забороняється здiйснювати страхову дiяльнiсть на територiї України страховиками-нерезидентами, крiм таких видiв страхової дiяльностi:

виключно iз страхування ризикiв, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерцiйною авiацiєю, запуском космiчних ракет i фрахтом (включаючи супутники), у разi, якщо об'єктом страхування є майновi iнтереси, пов'язанi з товарами, якi транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка вiдповiдальнiсть, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарiв;

перестрахування;

страхове посередництво, таке як брокерськi та агентськi операцiї стосовно: перестрахування, виключно iз страхуванням ризикiв, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерцiйною авiацiєю, запуском космiчних ракет i фрахтом (включаючи супутники), у разi, якщо об'єктом страхування є майновi iнтереси, пов'язанi з товарами, якi транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка вiдповiдальнiсть, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарiв;

допомiжнi послуги iз страхування, такi як консультацiйнi послуги, оцiнка актуарного ризику та задоволення претензiй. (Статтю 2 доповнено частиною згiдно iз Законом N 357-V вiд 16.11.2006; iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 1110-V вiд 31.05.2007)

В окремих випадках, встановлених законодавством України, страховиками визнаються державнi органiзацiї, якi створенi i дiють вiдповiдно до цього Закону. У цьому разi використання слiв "державна", "нацiональна" або похiдних вiд них у назвi страховика дозволяється лише за умови, що єдиним власником такого страховика є держава.

Слова "страховик", "страхова компанiя", "страхова органiзацiя" та похiднi вiд них дозволяється використовувати у назвi лише тим юридичним особам, якi мають лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi.

Загальний розмiр внескiв страховика до статутних фондiв iнших страховикiв України не може перевищувати 30 вiдсоткiв його власного статутного фонду, в тому числi розмiр внеску до статутного фонду окремого страховика не може перевищувати 10 вiдсоткiв. Цi вимоги не поширюються на страховика, який здiйснює види страхування iншi, нiж страхування життя, у разi здiйснення ним внескiв до статутного фонду страховика, який здiйснює страхування життя.

При створеннi страховика або збiльшеннi зареєстрованого статутного фонду статутний фонд повинен бути сплачений виключно в грошовiй формi. Дозволяється формування статутного фонду страховика цiнними паперами, що випускаються державою, за їх номiнальною вартiстю в порядку, визначеному спецiальним уповноваженим центральним органом виконавчої влади у справах нагляду за страховою дiяльнiстю (далi - Уповноважений орган), але не бiльше 25 вiдсоткiв загального розмiру статутного фонду.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду векселi, кошти страхових резервiв, а також кошти, одержанi в кредит, позику та пiд заставу, i вносити нематерiальнi активи.

Предметом безпосередньої дiяльностi страховика може бути лише страхування, перестрахування i фiнансова дiяльнiсть, пов'язана з формуванням, розмiщенням страхових резервiв та їх управлiнням.

Дозволяються виконання зазначених видiв дiяльностi у виглядi надання послуг для iнших страховикiв на пiдставi укладених цивiльно-правових угод, надання послуг (виконання робiт), якщо це безпосередньо пов'язано iз зазначеними видами дiяльностi, а також будь-якi операцiї для забезпечення власних господарських потреб страховика.

Страховики, якi здiйснюють страхування життя, можуть надавати кредити страхувальникам, якi уклали договори страхування життя.

Порядок, умови видачi та розмiри кредитiв i порядок формування резерву для покриття можливих втрат встановлюються Уповноваженим органом за погодженням з Нацiональним банком України.

Страховик-нерезидент має право здiйснювати страхову дiяльнiсть в Українi за таких умов:

1) держава, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав - членiв Свiтової органiзацiї торгiвлi, не належить до держав, якi не беруть участi в мiжнародному спiвробiтництвi у сферi запобiгання та протидiї легалiзацiї (вiдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, i фiнансуванню тероризму, а також спiвпрацює iз Групою з розробки фiнансових заходiв боротьби з вiдмиванням грошей (FATF);

2) мiж уповноваженим органом iз здiйснення нагляду за страховими компанiями країни, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом пiдписано меморандум (укладено угоду) про обмiн iнформацiєю;

3) за страховою дiяльнiстю вiдповiдно до законодавства країни реєстрацiї страховика-нерезидента здiйснюється державний нагляд;

4) мiж Україною та країною, в якiй зареєстрований страховик-нерезидент, укладено мiжнародний договiр про запобiгання податковим ухиленням та уникнення подвiйного оподаткування;

5) страховик-нерезидент розташований на територiї країн або окремих територiй, якi згiдно з рiшенням Органiзацiї економiчного спiвробiтництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на територiї iнших країн, якщо неофшорний статус такого страховика пiдтверджений висновком вiдповiдної торгово-економiчної мiсiї;

6) страховик-нерезидент має вiдповiдну лiцензiю на здiйснення страхової дiяльностi вiдповiдно до законодавства держави, в якiй вiн зареєстрований;

7) рейтинг фiнансової надiйностi (стiйкостi) страховика-нерезидента вiдповiдає вимогам, установленим Уповноваженим органом. (Статтю 2 доповнено частиною згiдно iз Законом N 357-V вiд 16.11.2006)

Юридичнi особи, якi не вiдповiдають вимогам цiєї статтi, не можуть займатися страховою дiяльнiстю.

Пiдприємства, установи та органiзацiї не можуть стати страховиками шляхом внесення змiн до статутних документiв за умови, що вони попередньо займалися iншим видом дiяльностi, навiть у разi виконання положень цiєї статтi.

Законодавством України може бути визначено уповноважених страховикiв для здiйснення тих чи iнших видiв страхування, у разi якщо здiйснення тих чи iнших правовiдносин передбачає використання бюджетних коштiв, валютних резервiв держави, гарантiй Кабiнету Мiнiстрiв України. Обов'язковою умовою для визначення уповноважених страховикiв має бути проведення вiдкритого тендеру з оприлюдненням у засобах масової iнформацiї його умов i результатiв та участь представникiв добровiльних об'єднань страховикiв. В iнших випадках забороняється будь-яке уповноваження страховикiв для здiйснення окремих видiв страхування з боку держави.

Стаття 3. Страхувальники

Страхувальниками визнаються юридичнi особи та дiєздатнi фiзичнi особи, якi уклали iз страховиками договори страхування або є страхувальниками вiдповiдно до законодавства України.

Страхувальники можуть укладати iз страховиками договори про страхування третiх осiб (застрахованих осiб) лише за їх згодою, крiм випадкiв, передбачених чинним законодавством. Застрахованi особи можуть набувати прав i обов'язкiв страхувальника згiдно з договором страхування.

Страхувальники мають право при укладаннi договорiв особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фiзичних осiб або юридичних осiб (вигодонабувачiв) для отримання страхових виплат, а також замiнювати їх до настання страхового випадку, якщо iнше не передбачено договором страхування.

Страхувальники мають право при укладаннi договорiв страхування iнших, нiж договори особистого страхування, призначати фiзичних осiб або юридичних осiб (вигодонабувачiв), якi можуть зазнати збиткiв у результатi настання страхового випадку, для отримання страхового вiдшкодування, а також замiнювати їх до настання страхового випадку, якщо iнше не передбачено договором страхування.

(Частину п'яту статтi 3 виключено на пiдставi Закону N 1110-V вiд 31.05.2007)

Стаття 4. Предмет договору страхування

(Назва статтi 4 в редакцiї Закону N 997-V вiд 27.04.2007)

Предметом договору страхування можуть бути майновi iнтереси, що не суперечать закону i пов'язанi: (Абзац перший статтi 4 в редакцiї Закону N 997-V вiд 27.04.2007)

з життям, здоров'ям, працездатнiстю та пенсiйним забезпеченням (особисте страхування); (Абзац другий статтi 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 997-V вiд 27.04.2007)

з володiнням, користуванням i розпорядженням майном (майнове страхування);

з вiдшкодуванням страхувальником заподiяної ним шкоди особi або її майну, а також шкоди, заподiяної юридичнiй особi (страхування вiдповiдальностi).

Стаття 5. Форми страхування

Страхування може бути добровiльним або обов'язковим.

Обов'язковi види страхування, якi запроваджуються законами України, мають бути включенi до цього Закону. Забороняється здiйснення обов'язкових видiв страхування, що не передбаченi цим Законом.

Стаття 6. Добровiльне страхування та його види

Добровiльне страхування - це страхування, яке здiйснюється на основi договору мiж страхувальником i страховиком. Загальнi умови i порядок здiйснення добровiльного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостiйно вiдповiдно до вимог цього Закону. Конкретнi умови страхування визначаються при укладеннi договору страхування вiдповiдно до законодавства.

Добровiльне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалiзацiї iнших правовiдносин.

Види добровiльного страхування, на якi видається лiцензiя, визначаються згiдно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.

Видами добровiльного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування вiд нещасних випадкiв;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров'я);

4) страхування здоров'я на випадок хвороби;

5) страхування залiзничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крiм залiзничного);

7) страхування повiтряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрiшнього та iнших видiв водного транспорту);

9) страхування вантажiв та багажу (вантажобагажу);

10) страхування вiд вогневих ризикiв та ризикiв стихiйних явищ;

11) страхування майна (iншого, нiж передбачено пунктами 5-9 цiєї статтi);

12) страхування цивiльної вiдповiдальностi власникiв наземного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника);

13) страхування вiдповiдальностi власникiв повiтряного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника);

14) страхування вiдповiдальностi власникiв водного транспорту (включаючи вiдповiдальнiсть перевiзника);

15) страхування вiдповiдальностi перед третiми особами (iншої, нiж передбачена пунктами 12-14 цiєї статтi);

16) страхування кредитiв (у тому числi вiдповiдальностi позичальника за непогашення кредиту);

17) страхування iнвестицiй;

18) страхування фiнансових ризикiв;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантiй (порук) та прийнятих гарантiй;

21) страхування медичних витрат;

22) iншi види добровiльного страхування.

Характеристику та класифiкацiйнi ознаки видiв добровiльного страхування визначає Уповноважений орган.

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов'язок страховика здiйснити страхову виплату згiдно з договором страхування у разi смертi застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разi дожиття застрахованої особи до закiнчення строку дiї договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором вiку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов'язок страховика здiйснити страхову виплату у разi нещасного випадку, що стався iз застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разi, якщо при настаннi страхового випадку передбачено регулярнi послiдовнi довiчнi страховi виплати (страхування довiчної пенсiї), обов'язковим є передбачення у договорi страхування ризику смертi застрахованої особи протягом перiоду мiж початком дiї договору страхування та першою страховою виплатою з числа довiчних страхових виплат. В iнших випадках передбачення ризику смертi застрахованої особи є обов'язковим протягом всього строку дiї договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тiльки тими видами добровiльного страхування, якi визначенi в лiцензiї.

Стаття 7. Види обов'язкового страхування

В Українi здiйснюються такi види обов'язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних i фармацевтичних працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на випадок iнфiкування вiрусом iмунодефiциту людини при виконаннi ними службових обов'язкiв;

3) особисте страхування працiвникiв вiдомчої (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) та сiльської пожежної охорони i членiв добровiльних пожежних дружин (команд);

4) страхування спортсменiв вищих категорiй;

5) страхування життя i здоров'я спецiалiстiв ветеринарної медицини;

(Пункт 5-1 частини першої статтi 7 виключено на пiдставi Закону N 107-VI вiд 28.12.2007 - змiну визнано неконституцiйною згiдно з Рiшенням Конституцiйного Суду N 10-рп/2008 вiд 22.05.2008)

6) особисте страхування вiд нещасних випадкiв на транспортi;

7) авiацiйне страхування цивiльної авiацiї;

8) страхування вiдповiдальностi морського перевiзника та виконавця робiт, пов'язаних iз обслуговуванням морського транспорту, щодо вiдшкодування збиткiв, завданих пасажирам, багажу, поштi, вантажу, iншим користувачам морського транспорту та третiм особам;

9) страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв; (Пункт 9 частини першої статтi 7 в редакцiї Закону N 1961-IV вiд 01.07.2004)

10) страхування засобiв водного транспорту;

(Пункт 11 частини першої статтi 7 виключено на пiдставi Закону N 1447-VI вiд 04.06.2009)

12) страхування цивiльної вiдповiдальностi оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту; (Пункт 12 частини першої статтi 7 в редакцiї Закону N 2893-III вiд 13.12.2001)

13) страхування працiвникiв (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України), якi беруть участь у наданнi психiатричної допомоги, в тому числi здiйснюють догляд за особами, якi страждають на психiчнi розлади;

14) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно пожежами та аварiями на об'єктах пiдвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечнi об'єкти та об'єкти, господарська дiяльнiсть на яких може призвести до аварiй екологiчного та санiтарно-епiдемiологiчного характеру;

15) страхування цивiльної вiдповiдальностi iнвестора, в тому числi за шкоду, заподiяну довкiллю, здоров'ю людей, за угодою про розподiл продукцiї, якщо iнше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризикiв за угодою про розподiл продукцiї у випадках, передбачених Законом України "Про угоди про розподiл продукцiї" (1039-14);

17) страхування фiнансової вiдповiдальностi, життя i здоров'я тимчасового адмiнiстратора, лiквiдатора фiнансової установи та працiвникiв Мiнiстерства фiнансiв України, якi визначенi ним для вирiшення питань щодо участi держави у капiталiзацiї банку; (Пункт 17 частини першої статтi 7 в редакцiї Закону N 1617-VI вiд 24.07.2009)

18) страхування майнових ризикiв при промисловiй розробцi родовищ нафти i газу у випадках, передбачених Законом України "Про нафту i газ";

19) страхування медичних та iнших працiвникiв державних i комунальних закладiв охорони здоров'я та державних наукових установ (крiм тих, якi працюють в установах i органiзацiях, що фiнансуються з Державного бюджету України) на випадок захворювання на iнфекцiйнi хвороби, пов'язаного з виконанням ними професiйних обов'язкiв в умовах пiдвищеного ризику зараження збудниками iнфекцiйних хвороб;

20) страхування вiдповiдальностi експортера та особи, яка вiдповiдає за утилiзацiю (видалення) небезпечних вiдходiв, щодо вiдшкодування шкоди, яку може бути заподiяно здоров'ю людини, власностi та навколишньому природному середовищу пiд час транскордонного перевезення та утилiзацiї (видалення) небезпечних вiдходiв;

(Пункт 21 частини першої статтi 7 виключено на пiдставi Закону N 1971-IV вiд 01.07.2004)

22) страхування об'єктiв космiчної дiяльностi (наземна iнфраструктура), перелiк яких затверджується Кабiнетом Мiнiстрiв України за поданням Нацiонального космiчного агентства України;

23) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв космiчної дiяльностi;

24) страхування об'єктiв космiчної дiяльностi (космiчна iнфраструктура), якi є власнiстю України, щодо ризикiв, пов'язаних з пiдготовкою до запуску космiчної технiки на космодромi, запуском та експлуатацiєю її у космiчному просторi;

25) страхування вiдповiдальностi щодо ризикiв, пов'язаних з пiдготовкою до запуску космiчної технiки на космодромi, запуском та експлуатацiєю її у космiчному просторi;

26) страхування вiдповiдальностi суб'єктiв перевезення небезпечних вантажiв на випадок настання негативних наслiдкiв при перевезеннi небезпечних вантажiв;

27) страхування професiйної вiдповiдальностi осiб, дiяльнiсть яких може заподiяти шкоду третiм особам, за перелiком, встановленим Кабiнетом Мiнiстрiв України;

28) страхування вiдповiдальностi власникiв собак (за перелiком порiд, визначених Кабiнетом Мiнiстрiв України) щодо шкоди, яка може бути заподiяна третiм особам;

29) страхування цивiльної вiдповiдальностi громадян України, що мають у власностi чи iншому законному володiннi зброю, за шкоду, яка може бути заподiяна третiй особi або її майну внаслiдок володiння, зберiгання чи використання цiєї зброї;

30) страхування тварин на випадок загибелi, знищення, вимушеного забою, вiд хвороб, стихiйних лих та нещасних випадкiв у випадках та згiдно з перелiком тварин, встановленими Кабiнетом Мiнiстрiв України;

31) страхування вiдповiдальностi суб'єктiв туристичної дiяльностi за шкоду, заподiяну життю чи здоров'ю туриста або його майну;

32) страхування вiдповiдальностi морського судновласника;

33) страхування лiнiй електропередач та перетворюючого обладнання передавачiв електроенергiї вiд пошкодження внаслiдок впливу стихiйних лих або техногенних катастроф та вiд протиправних дiй третiх осiб;

34) страхування вiдповiдальностi виробникiв (постачальникiв) продукцiї тваринного походження, ветеринарних препаратiв, субстанцiй за шкоду, заподiяну третiм особам; (Частину першу статтi 7 доповнено пунктом 34 згiдно iз Законом N 2775-III вiд 15.11.2001)

35) страхування предмета iпотеки вiд ризикiв випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування. (Частину першу статтi 7 доповнено пунктом 35 згiдно iз Законом N 898-IV вiд 05.06.2003)

(Пункт 35-1 частини першої статтi 7 виключено на пiдставi Закону N 3201-IV вiд 15.12.2005)

(Пункт 36 частини першої статтi 7 виключено на пiдставi Закону N 3201-IV вiд 15.12.2005)

(Пункт 37 частини першої статтi 7 виключено на пiдставi Закону N 3201-IV вiд 15.12.2005)

38) страхування будiвельно-монтажних робiт забудовником вiдповiдно до Закону України "Про фiнансово-кредитнi механiзми i управлiння майном при будiвництвi житла та операцiях з нерухомiстю" (978-15); (Частину першу статтi 7 доповнено пунктом 38 згiдно iз Законом N 980-IV вiд 19.06.2003)

39) страхування майнових ризикiв за договором про участь у фондi фiнансування будiвництва вiдповiдно до Закону України "Про фiнансово-кредитнi механiзми i управлiння майном при будiвництвi житла та операцiях з нерухомiстю" (978-15); (У частину першу статтi 7 включено пункт 39 згiдно iз Законом N 692-VI вiд 18.12.2008)

(Пункт 39 частини першої статтi 7 виключено на пiдставi Закону N 3201-IV вiд 15.12.2005)

40) страхування майна, переданого у концесiю; (Частину першу статтi 7 доповнено пунктом 40 згiдно iз Законом N 1414-IV вiд 03.02.2004)

41) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єктiв господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно довкiллю або здоров'ю людей пiд час зберiгання та застосування пестицидiв i агрохiмiкатiв; (Частину першу статтi 7 доповнено пунктом 41 згiдно iз Законом N 1628-IV вiд 18.03.2004)

42) страхування цивiльної вiдповiдальностi суб'єкта господарювання за шкоду, яку може бути заподiяно третiм особам унаслiдок проведення вибухових робiт. (Частину першу статтi 7 доповнено пунктом 42 згiдно iз Законом N 2288-IV вiд 23.12.2004)

43) страхування майнових ризикiв користувача надр пiд час дослiдно-промислового i промислового видобування та використання газу (метану) вугiльних родовищ. (Частину першу статтi 7 доповнено пунктом 43 згiдно iз Законом N 1392-VI вiд 21.05.2009)

Для здiйснення обов'язкового страхування Кабiнет Мiнiстрiв України встановлює порядок та правила його проведення, форми типового договору, особливi умови лiцензування обов'язкового страхування, розмiри страхових сум та максимальнi розмiри страхових тарифiв або методику актуарних розрахункiв.

Стаття 8. Страховий ризик i страховий випадок

Страховий ризик - певна подiя, на випадок якої проводиться страхування i яка має ознаки ймовiрностi та випадковостi настання.

Страховий випадок - подiя, передбачена договором страхування або законодавством, яка вiдбулася i з настанням якої виникає обов'язок страховика здiйснити виплату страхової суми (страхового вiдшкодування) страхувальнику, застрахованiй або iншiй третiй особi.

Стаття 9. Страхова сума, страхова виплата, страхове вiдшкодування i франшиза

Страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик вiдповiдно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настаннi страхового випадку.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком вiдповiдно до умов договору страхування при настаннi страхового випадку.

Страховi виплати за договором страхування життя здiйснюються в розмiрi страхової суми (її частини) та (або) у виглядi регулярних, послiдовних виплат обумовлених у договорi страхування сум (ануїтету).

Розмiр страхової суми та (або) розмiри страхових виплат визначаються за домовленiстю мiж страховиком та страхувальником пiд час укладання договору страхування або внесення змiн до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.

Страхова сума може бути встановлена по окремому страховому випадку, групi страхових випадкiв, договору страхування у цiлому.

Страхова сума не встановлюється для страхового випадку, у разi настання якого здiйснюються регулярнi, послiдовнi страховi виплати у виглядi ануїтету.

Зазначена у договорi страхування життя величина iнвестицiйного доходу не повинна перевищувати чотирьох вiдсоткiв рiчних.

Договором страхування життя обов'язково передбачається збiльшення розмiру страхової суми та (або) розмiру страхових виплат на суми (бонуси), якi визначаються страховиком один раз на рiк за результатами отриманого iнвестицiйного доходу вiд розмiщення коштiв резервiв iз страхування життя за вирахуванням витрат страховика на ведення справи у розмiрi до 15 вiдсоткiв отриманого iнвестицiйного доходу та обов'язкового вiдрахування в математичнi резерви частки iнвестицiйного доходу, що вiдповiдає розмiру iнвестицiйного доходу, який застосовується для розрахунку страхового тарифу за цим договором страхування та у разi iндексацiї розмiру страхової суми та (або) розмiру страхових виплат за офiцiйним iндексом iнфляцiї, вiдрахування в математичнi резерви частки iнвестицiйного доходу, що вiдповiдає такiй iндексацiї.

Договором страхування життя також може бути передбачено збiльшення розмiру страхової суми та (або) розмiру страхових виплат на суми (бонуси), якi визначаються страховиком один раз на рiк за iншими фiнансовими результатами його дiяльностi (участь у прибутках страховика).

Прийнятi страховиком додатковi страховi зобов'язання повiдомляються страхувальнику письмово i не можуть бути у подальшому зменшенi в односторонньому порядку.

У разi несплати страхувальником чергового страхового внеску в розмiрi та у строки, передбаченi правилами та договором страхування життя, таким договором може бути передбачено право страховика в односторонньому порядку зменшити (редукувати) розмiр страхової суми та (або) страхових виплат.

Договором страхування життя може бути передбачено iндексацiю (змiну) за офiцiйним iндексом iнфляцiї розмiру страхової суми та (або) страхових виплат протягом дiї договору страхування життя за умови вiдповiдної iндексацiї (змiни) розмiру страхового платежу (страхового внеску, страхової премiї). Порядок та умови iндексацiї визначаються правилами та договором страхування.

Страховi виплати за договорами особистого страхування здiйснюються незалежно вiд суми, яку має отримати одержувач за державним соцiальним страхуванням та соцiальним забезпеченням, i суми, що має бути йому сплачена як вiдшкодування збиткiв.

Розмiр страхової суми визначається договором страхування або чинним законодавством пiд час укладання договору страхування чи змiни договору страхування. У разi якщо при настаннi страхового випадку передбачаються послiдовнi довiчнi страховi виплати, у договорi страхування визначаються розмiри таких послiдовних довiчних страхових виплат, а страхова сума по цих випадках не встановлюється.

При страхуваннi майна страхова сума встановлюється в межах вартостi майна за цiнами i тарифами, що дiють на момент укладання договору, якщо iнше не передбачено договором страхування.

Страхове вiдшкодування - страхова виплата, яка здiйснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування i страхування вiдповiдальностi при настаннi страхового випадку.

Страхове вiдшкодування не може перевищувати розмiру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямi збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разi коли страхова сума становить певну частку вартостi застрахованого предмета договору страхування, страхове вiдшкодування виплачується у такiй же частцi вiд визначених по страховiй подiї збиткiв, якщо iнше не передбачено умовами страхування. (Частина сiмнадцята статтi 9 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 997-V вiд 27.04.2007)

Франшиза - частина збиткiв, що не вiдшкодовується страховиком згiдно з договором страхування.

Якщо майно застраховане у кiлькох страховикiв i загальна страхова сума перевищує дiйсну вартiсть майна, то страхове вiдшкодування, що виплачується усiма страховиками, не може перевищувати дiйсної вартостi майна. При цьому кожний страховик здiйснює виплату пропорцiйно розмiру страхової суми за укладеним ним договором страхування.

Стаття 10. Страховий платiж, страховий тариф

Страховий платiж (страховий внесок, страхова премiя) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згiдно з договором страхування.

Страховий тариф - ставка страхового внеску з одиницi страхової суми за визначений перiод страхування.

Страховi тарифи при добровiльнiй формi страхування обчислюються страховиком актуарно (математично) на пiдставi вiдповiдної статистики настання страхових випадкiв, а за договорами страхування життя - також з урахуванням величини iнвестицiйного доходу, яка повинна зазначатися у договорi страхування. Конкретний розмiр страхового тарифу визначається в договорi страхування за згодою сторiн.

Актуарними розрахунками можуть займатися особи, якi мають вiдповiдну квалiфiкацiю згiдно з вимогами, встановленими Уповноваженим органом, яка пiдтверджується вiдповiдним свiдоцтвом.

 

 

Стаття 11. Спiвстрахування

Предмет договору страхування може бути застрахований за одним договором страхування та за згодою страхувальника кiлькома страховиками (спiвстрахування). При цьому в договорi повиннi мiститися умови, що визначають права i обов'язки кожного страховика. (Частина перша статтi 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 997-V вiд 27.04.2007)

За наявностi вiдповiдної угоди мiж спiвстраховиками i страхувальником один iз спiвстраховикiв може представляти всiх iнших у взаємовiдносинах iз страхувальником, залишаючись вiдповiдальним перед ним лише у розмiрi своєї частки.

Стаття 12. Перестрахування

Перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язкiв перед страхувальником у iншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згiдно з законодавством країни, в якiй вiн зареєстрований.

Перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента здiйснюється згiдно з вимогами та в порядку, встановленими Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Страховик (цедент, перестрахувальник) зобов'язаний повiдомляти перестраховика про всi змiни свого договору з страхувальником.

Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договiр про перестрахування, залишається вiдповiдальним перед страхувальником у повному обсязi згiдно з договором страхування.

У разi, якщо обсяги страхових платежiв, що передаються в перестрахування нерезидентам, перевищують 50 вiдсоткiв їх загального розмiру, отриманого з початку календарного року, перестрахувальник подає до Уповноваженого органу декларацiю за звiтний перiод за формою, встановленою Кабiнетом Мiнiстрiв України.

У декларацiї страховик (перестрахувальник) зобов'язаний вказати iнформацiю про ризики та предмет договору страхування, якi перестраховуються у нерезидентiв, данi про нерезидентiв - перестраховикiв та про перестраховикiв брокерiв, iншу iнформацiю, визначену Кабiнетом Мiнiстрiв України. (Частина шоста статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 997-V вiд 27.04.2007)

Уповноважений орган може проводити тематичнi перевiрки страховикiв на пiдставi аналiзу поданих декларацiй.

Стаття 13. Об'єднання страховикiв

Страховики можуть утворювати спiлки, асоцiацiї та iншi об'єднання для координацiї своєї дiяльностi, захисту iнтересiв своїх членiв та здiйснення спiльних програм, якщо їх утворення не суперечить законодавству України. Цi об'єднання не можуть займатися страховою дiяльнiстю.

Об'єднання страховикiв дiють на пiдставi статутiв i набувають прав юридичної особи пiсля їх державної реєстрацiї. Орган, що здiйснює реєстрацiю об'єднань страховикiв, у десятиденний строк з дня реєстрацiї повiдомляє про це Уповноважений орган.

Страховики, яким дозволено займатися страхуванням авiацiйних ризикiв, та страховики, яким дозволено займатися страхуванням морських ризикiв, можуть створити Авiацiйне страхове бюро та Морське страхове бюро, якi мають бути юридичними особами, що утримуються за рахунок коштiв страховикiв.

Страховики, якi мають дозвiл на страхування вiдповiдальностi операторiв ядерних установок за шкоду, що може бути заподiяна внаслiдок ядерного iнциденту, зобов'язанi утворити ядерний страховий пул, який має бути юридичною особою, що утримується за рахунок коштiв страховикiв.

Страховики, якi мають дозвiл на страхування будiвельних ризикiв, зобов'язанi утворити Будiвельний страховий пул, який пiдлягає державнiй реєстрацiї як юридична особа та утримується за рахунок коштiв страховикiв. Положення про Будiвельний страховий пул затверджується Уповноваженим органом. (Статтю 13 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом N 692-VI вiд 18.12.2008) (Стаття 13 в редакцiї Закону N 1961-IV вiд 01.07.2004)

Стаття 14. Товариства взаємного страхування

Фiзичнi особи та юридичнi особи з метою страхового захисту своїх майнових iнтересiв можуть створювати товариства взаємного страхування в порядку i на умовах, визначених законодавством України.

 

 

Стаття 15. Посередницька дiяльнiсть у сферi страхування

Страхова дiяльнiсть в Українi може провадитися за участю страхових посередникiв. Страховими посередниками можуть бути страховi або перестраховi брокери, страховi агенти.

Посередницька дiяльнiсть страхових та перестрахових брокерiв у страхуваннi та перестрахуваннi здiйснюється як виключний вид дiяльностi i може включати консультування, експертно-iнформацiйнi послуги, роботу, пов'язану з пiдготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорiв страхування (перестрахування), в тому числi щодо врегулюва