Акон України. Про ввезення, вивезення та переміщення культурних цінностей (1999 р.).

ПОРЯДОК ВИВЕЗЕННЯ З УКРАЇНИ, ВВЕЗЕННЯ ТА ПОВЕРНЕННЯ В УКРАЇНУ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ

 

Відносини, пов’язані з вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей регулюються Законом України від 21.09.99 № 1068-XІV ”Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей” (далі - Закон). Закон спрямований на охорону національної культурної спадщини та розвиток міжнародного співробітництва України у сфері культури.

 

Дія цього Закону не поширюється на сучасні сувенірні вироби, предмети культурного призначення серійного та масового виробництва.

 

Відповідно до статті 8 цього Закону спеціально уповноваженим державним органом контролю за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України при Міністерстві культури і мистецтв України (далі - Державна служба контролю).

 

Заявлені до вивезення (тимчасового вивезення) та повернуті після тимчасового вивезення культурні цінності підлягають обов’язковій державній експертизі. Відповідно до статті 11 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.03 № 1343 затверджено Порядок проведення державної експертизи культурних цінностей.

 

Державна служба контролю на підставі висновку державної експертизи приймає рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей. У разі прийняття нею рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей. Зразок зазначеного свідоцтва затверджується Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 № 984 ”Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України”). Зазначене свідоцтво є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється (стаття 13 Закону).

 

Статтею 14 Закону встановлено, що вивезенню з України не підлягають:

культурні цінності, занесені до Державного реєстру національного культурного надбання;

культурні цінності, включені до Національного архівного фонду;

культурні цінності, включені до Музейного фонду України.

 

Порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства) та юридичними особами (суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності будь-якої форми власності, державними та громадськими установами, представництвами іноземних компаній, дипломатичними представництвами, міжнародними організаціями тощо) визначено наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.02 № 258 ”Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України” (далі - Інструкція).

 

Дія Інструкції не поширюється на:

 

зоологічні колекції, ввезення яких в Україну, пересилання та вивезення за її межі здійснюється за правилами, що встановлюються Міністерством екології та природних ресурсів;

 

сувенірні вироби, предмети культурного та ужиткового призначення серійного і масового виробництва за переліком згідно з додатком 1.

 

Видачу свідоцтв здійснює Державна служба контролю або уповноважений Державної служби контролю з певною територією обслуговування в таких містах:

 

Місцезнаходження уповноваженого Державної служби контролю

 

Територія обслуговування

 

м. Київ

 

Житомирська, Київська, Луганська, Сумська, Харківська, Черкаська, Чернігівська області, м. Київ

 

м. Дніпропетровськ

 

Дніпропетровська, Донецька, Кіровоградська, Полтавська області

 

м. Львів

 

Волинська, Львівська, Рівненська, Тернопільська області

 

м. Одеса

 

Вінницька, Запорізька, Одеська області

 

м. Сімферополь

 

Автономна Республіка Крим, м. Севастополь

 

м. Чернівці

 

Івано-Франківська, Хмельницька, Чернівецька області

 

м. Ужгород

 

Закарпатська область

 

м. Херсон

 

Херсонська, Миколаївська області

 

Культурні цінності, що вивозяться з України, декларуються в установленому законодавством порядку митному органу України, який здійснює контроль за їх переміщенням та митне оформлення.

 

Під час здійснення контролю мистецтвознавець (у разі його наявності) та посадова особа митного органу звіряють подані культурні цінності з інформацією, що міститься у свідоцтві та доданих до нього переліку і фотографіях, оформлених відповідно до вимог Інструкції. Свідоцтво залишається в митному органі, який здійснив їх митне оформлення.

 

У разі, коли подані власником під час здійснення митного контролю культурні цінності не відповідають інформації, що міститься у свідоцтві та/або доданих до нього переліку і фотографіях, мистецтвознавець на зворотному боці свідоцтва робить запис ”Заявлені до вивезення культурні цінності не відповідають тим, що подані для контролю”, проставляє відтиск особистої номерної печатки, дату, у відтиску печатки - підпис і вилучає це свідоцтво. При вилученні свідоцтва мистецтвознавець складає акт про вилучення свідоцтва (у двох примірниках), який підписує власник культурних цінностей, мистецтвознавець та посадова особа митного органу. Вилучене свідоцтво та акт передаються до Державної служби контролю, яка вносить до Реєстру порушень порядку переміщення культурних цінностей через державний кордон України дані про власника цієї культурної цінності з подальшим наданням такої інформації правоохоронним органам. Другий примірник акта залишається у власника культурних цінностей.

 

Підставою для ввезення культурних цінностей на митну територію України є подання митному органу свідоцтва на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності. За відсутності такого свідоцтва ввезені цінності підлягають затриманню митними органами України до встановлення їх власника та одержання його доручення щодо подальшого переміщення або використання цих цінностей. Таке доручення має бути підтверджене дипломатичним представництвом або консульською установою країни, громадянином якої є власник культурних цінностей (стаття 21 Закону).

 

Ввезення культурних цінностей, щодо яких оголошено розшук, забороняється (стаття 22 Закону). Чинність цієї статті поширюється також на контрафактні примірники художніх творів.

 

Статтями 23 і 24 Закону визначено умови та порядок тимчасового вивезення культурних цінностей.

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.99 № 688 затверджено Рішення про Положення про порядок повернення культурних цінностей, що незаконно вивозяться та ввозяться.

 

Згідно з пунктом 7 Рішення культурні цінності повертаються державі вивезення у випадках, якщо вона офіційно підтвердить право власності на затримані культурні цінності.

 

Держава ввезення і вивезення назначають представників (представники уповноважених органів, митних служб, інших правоохоронних органів, які приймають рішення по справі, а також представник посольства (консульства) держави вивезення або ввезення), які приймають участь в процедурі прийому-передачі.

 

Передача культурних цінностей оформлюється актом, який підписується всіма представниками.

 

Підставою для вивезення культурних цінностей, що повертаються, є дозвіл (свідоцтво), виданий уповноваженим державним органом сторони, яка здійснює їх повернення. Зазначені культурні цінності підлягають митному оформленню в установленому порядку.

 

Відповідно до статті 96 Митного кодексу України від 11.07.02 № 92-ІV, забороняється переміщення через митний кордон України культурних цінностей у міжнародних поштових відправленнях.

 

ПЕРЕЛІК СУВЕНІРНИХ ВИРОБІВ, ПРЕДМЕТІВ КУЛЬТУРНОГО І УЖИТКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ СЕРІЙНОГО І МАСОВОГО ВИРОБНИЦТВА, НА ВИВЕЗЕННЯ (ТИМЧАСОВЕ ВИВЕЗЕННЯ) ЯКИХ ДОЗВІЛ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ КОНТРОЛЮ НЕ ПОТРІБЕН

 

1. Культурні цінності, що тимчасово ввезені в Україну, за наявності митної декларації, оформленої в установленому порядку під час ввезення (пересилання) в Україну цих цінностей.

 

2. Твори сучасного мистецтва, предмети народних художніх промислів, сувеніри, придбані в торговельній мережі.

 

3. Живопис, пластика малих форм, авторська графіка, гобелени, вироби декоративно-ужиткового мистецтва з кераміки, фарфору, фаянсу, скла, дерева, металу, текстилю та інших матеріалів, створені після 1950 року.

 

4. Вітчизняні та зарубіжні предмети побуту масового і серійного виробництва, створені після 1950 року, у т. ч.:

 

меблі (окремі предмети та гарнітури);

 

килими фабричного та ручного виготовлення, килимові та текстильні вироби різних видів;

 

предмети костюма і деталі, які його доповнюють;

 

посуд та інші ужиткові предмети із скла, кришталю, фарфору, фаянсу, кераміки, майоліки, дерева, пап’є-маше тощо;

 

ювелірні вироби серійного та масового виробництва із недорогоцінних металів і напівдорогоцінних каменів;

 

іграшки з каміння, соломки, металу, пластмаси.

 

5. Сучасні предмети релігійного призначення різної конфесійної належності, виготовлені друкованим способом ікони, а також хрести, лампади, підсвічники й інші предмети релігійного призначення тиражного виробництва.

 

6. Предмети техніки:

 

автомобілі, мотоцикли, велосипеди та інші транспортні засоби, що не мають значної історичної цінності1;

 

____________

 

1 Під значною історичною цінністю транспортних засобів розуміють приналежність їх видатним особам, політичним діячам, участь у видатних подіях, ексклюзивні моделі, які не були в серійному виробництві або випущені у малій кількості, або ювілейні, або випущені до 1950 року і їх кількість в Україні не більше ніж два екземпляри.

 

годинники (наручні, підлогові, настінні і т. п.), виготовлені після 1950 року;

 

сучасні моделі літаків, автомобілів, кораблів та інших предметів техніки;

 

патефони та платівки (починаючи з № 285 для платівок ”МОНО” і з № 739 для платівок ”СТЕРЕО”), виготовлені після 1960 року.

 

7. Твори друку, видані після 1945 року, у т. ч.:

 

окремо видані твори, зібрання творів, збірки творів різних авторів, науково-популярна література, література для дітей;

 

періодичні, нотні, картографічні, образотворчі видання, брошури, рекламні видання;

 

видання, що вивозяться їх авторами;

 

довідники для вступників до вищих навчальних закладів та однотомні мовні словники;

 

сучасні репринтні та факсимільні видання;

 

усі видання та інформація на будь-яких носіях, що відправляються державними бібліотеками, бібліотеками наукових товариств і громадських організацій, музеями відповідно до міжнародного книгообміну та міждержавного міжбібліотечного обміну;

 

тиражована друкована графіка (репродукції, літографії, естампи, плакати, постери, афіші, календарі, листівки, конверти і т. п.), фотоальбоми і фотопродукція сувенірного призначення і т. п.

 

8. Музичні інструменти за наявності одного з документів: фабричний паспорт, торгова квитанція, чек, ярлик на інструменті тощо, виготовлені після 1950 року, у т. ч.:

 

фабричні серійні вітчизняного та зарубіжного виробництва;

 

механічні та електромузичні інструменти фабричного виробництва.

 

9. Знаки поштової оплати України: поштові марки й блоки, марковані поштові конверти й марковані поштові картки (художні й стандартні), видані після 1991 року.

 

10. Особисті нагороди у разі переїзду громадян на постійне місце проживання до інших держав при наявності орденських книжок або нагородних посвідчень. (Вивезення громадянами, які переїжджають на постійне місце проживання до іншої держави, нагород, що залишилися їм від померлих батьків, можливе за умови подання документів, що підтверджують переїзд громадян на постійне місце проживання до іншої держави, свідоцтва про смерть, орденських книжок або нагородних посвідчень та документів, що підтверджують родинні зв’язки).

 

11. Державні нагороди України з дорогоцінних металів та/або дорогоцінного каміння, порядок вивезення яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 червня 2001 р. № 677.

 

12. Значки, пам’ятні знаки, настільні медалі, ювілейні та пам’ятні монети, банкноти, які не є засобом платежу (крім вітчизняних та зарубіжних монет із дорогоцінних і недорогоцінних металів, паперових грошових знаків до 1960 р. включно).

 

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ, ЩО РЕГУЛЮЮТЬ ВІДНОСИНИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВВЕЗЕННЯМ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ НА ТЕРИТОРІЮ УКРАЇНИ ТА ВИВЕЗЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ З ЇЇ ТЕРИТОРІЇ

 

1. Митний кодекс України від 11.07.02 № 92-IV.

 

2. Закон України від 21.09.99 № 1068-XІV ”Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей”.

 

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.04.99 № 688 «Про затвердження Рішення про Положення про порядок повернення культурних цінностей, що незаконно вивозяться та ввозяться»

 

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.00 № 983 ”Про затвердження Положення про Державну службу контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України”.

 

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 20.06.00 № 984 ”Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України”

 

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.01 № 15 «Про утворення Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей»

 

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.03 № 1343 «Про затвердження Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей та розмірів плати за її проведення»

 

8. Наказ Державного комітету України по охороні державних таємниць у пресі та інших засобах масової інформації та Державного митного комітету України від 22.08.94 № 99/252 ”Про затвердження інструкції про порядок переміщення через державний кордон України текстових, аудіо- та аудіовізуальних матеріалів”.

 

9. Наказ Мінкультури від 22.04.02 № 258 ”Про затвердження Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України”.