Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації

89. Згортання сил і засобів та повернення до місця постійної дислокації проводиться після ліквідування пожежі або скорочення обсягу робіт на пожежі після відповідного розпорядження КГП.

90. Порядок повернення з місця пожежі пожежних підрозділів до місця постійної дислокації визначає КГП після доповіді старших посадових осіб, які очолюють підрозділ про завершення згортання сил і засобів.

91. Згортання сил та засобів на місці пожежі передбачає:

- перевірку наявності особового складу;

- збір та перевірку комплектності обладнання і пожежно-технічного оснащення згідно з табелем належності;

- розміщення та закріплення пожежно-технічного оснащення на пожежних автомобілях;

- заправку пожежних автоцистерн водою з найближчих джерел водопостачання;

- доповідь КГП про згортання сил і засобів;

- передачу інформації про закінчення робіт і повернення до місця постійної дислокації на ПЗЧ (ОДС ОКЦ).

92. Повернення до місця постійної дислокації проводиться найкоротшим шляхом, підтримуючи зв’язок з диспетчером (радіотелефоністом).

Після повернення в розташування проводяться дозаправлення техніки пально-мастильними матеріалами (далі – ПММ), вогнегасними речовинами, заміна пожежних рукавів, обслуговування (перевірка) апаратів захисту органів дихання, ПТО та пожежних автомобілів.

 

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

КЕРІВНИЦТВО (УПРАВЛІННЯ) СИЛАМИ ТА ЗАСОБАМИ ПІД ЧАС ГАСІННЯ ПОЖЕЖІ

Основи керівництва (управління)

93. Керівництво (управління) силами і засобами на пожежі – діяльність КГП (штабу на пожежі), яка здійснюється з метою успішного ведення оперативних дій на підставі даних розвідки.

94. Залежно від кількості сил та засобів, які прибули на пожежу, керівництво гасінням пожежі здійснює:

- за умови роботи одного пожежного підрозділу - старша посадова особа цього підрозділу;

- за умови роботи двох і більше пожежних підрозділів - старша посадова особа підрозділу, у районі виїзду якого (на об’єкті), виникла пожежа, або посадова особа, призначена відповідно до порядку, що встановлений у гарнізоні.

95. Старша посадова особа органу управління, пожежного підрозділу, яка прибула на пожежу, де вже працюють пожежні підрозділи, зобов’язана:

- оцінити обстановку та встановити правильність організації оперативних дій з гасіння пожежі;

- визначитись з необхідністю виклику додаткових сил і засобів до місця пожежі;

- взяти на себе керівництво гасінням пожежі, якщо КГП не забезпечує керівництво силами та засобами.

96. Старша посадова особа, яка прибула на пожежу, несе відповідальність за наслідки її гасіння незалежно від того, взяла вона керівництво на себе чи ні.

97. Старша посадова особа, яка виконує обов’язки КГП, при необхідності виїзду до місця іншої події, що робить неможливим виконання нею обов’язків КГП, зобов’язана призначити нового КГП.

Інформація про це надається до ПЗЧ (ОДС ОКЦ), де робиться відповідний запис у оперативній документації.

У цьому випадку відповідальність за наслідки гасіння пожежі покладається на особу, яку призначено КГП.

98. Залежно від обстановки на пожежі для управління силами і засобами пожежних підрозділів, КГП може організовувати штаб і оперативні дільниці.

99. Під час роботи на пожежі двох і більше пожежних підрозділів призначається начальник тилу з числа начальницького складу або найбільш досвідчений командир відділення пожежного підрозділу, в районі виїзду якого виникла пожежа.

100. У разі раптової зміни обстановки на пожежі та неможливості своєчасного отримання наказів від КГП, начальники пожежних підрозділів повинні діяти самостійно, керуючись цим Статутом з подальшою доповіддю про свої дії КГП.

101. Відсутність наказів КГП не може бути виправданням бездіяльності начальників (командирів).

Керівник гасіння пожежі

102. Керівник гасіння пожежі (КГП) є єдиноначальником і йому підпорядковуються всі підрозділи, служби та інші сили, які залучені до гасіння пожежі. Він несе відповідальність за організацію робіт з рятування людей, гасіння пожежі, безпеку особового складу та збереження пожежної, рятувальної техніки. Ніхто, крім уповноважених на те посадових осіб органів управління, пожежних підрозділів, не має права втручатися в його дії.

КГП може бути особа начальницького складу, яка має відповідний допуск до самостійного виконання обов’язків керівника гасіння пожежі (Додаток 9).

103. Керівник гасіння пожежі зобов’язаний:

- провести розвідку та оцінити обстановку на пожежі, передати інформацію на ПЗЧ (ОДС ОКЦ);

- визначити вирішальний напрямок оперативних дій та необхідну кількість сил і засобів для проведення цих дій;

- при необхідності організувати і особисто очолити рятування людей, вжити заходів щодо запобігання паніці, використовуючи для цього сили і засоби, які знаходяться у розпорядженні;

- залежно від обстановки організувати штаб на пожежі і визначити місце його розташування;

- призначити начальника штабу (далі – НШ), начальника тилу (далі – НТ), начальників оперативних дільниць (далі – НОД), про що за допомогою засобів радіозв’язку довести до усіх учасників гасіння;

- інформувати штаб про місце свого знаходження та повідомляти про рішення, що приймаються;

- поставити завдання перед силами, які знаходяться у розпорядженні;

- при наданні інформації з місця пожежі до ПЗЧ (ОДС ОКЦ), обов’язково вказати точну адресу пожежі, що горить (горіло), місце виникнення пожежі, її орієнтовну площу, наявність загрози людям, тваринам, загрози вибуху, які сили і засоби введені в дію, чи є небезпека розвитку пожежі, чи потрібні додаткові сили і засоби;

- в ході гасіння підтримувати постійний зв’язок з ПЗЧ (ОДС ОКЦ), інформувати про прийняті рішення і обстановку на пожежі;

- безперервно слідкувати за змінами обстановки на пожежі і приймати відповідні рішення;

- в разі необхідності викликати додаткові сили і засоби в потрібній кількості та організувати їх зустріч;

- організувати розташування прибуваючих сил і засобів з урахуванням обраного вирішального напрямку, забезпечити безперебійну подачу вогнегасних речовин;

- створити резерв сил і засобів для періодичної зміни особового складу з метою забезпечення відпочинку, переодягання в сухий одяг тощо;

- у разі прибуття на пожежу значної кількості сил і засобів (при великих обсягах роботи з організації та управління оперативними діями) начальнику тилу виділити помічників, у разі необхідності, організувати групи тилу з засобами пересування та зв’язку;

- призначити з числа осіб начальницького складу відповідального за дотримання заходів безпеки праці, за необхідності, організувати пункт медичної допомоги;

- в разі необхідності прийняти рішення щодо створення оперативних дільниць на пожежі, поставити їх керівникам завдання;

- організовувати взаємодію з оперативними службами міста (населеного пункту, об’єкта), які залучаються до гасіння пожежі;

- після прибуття на пожежу старшого начальника доповісти про обстановку, прийняті рішення щодо гасіння, які сили і засоби є на місці пожежі та введені в дію, а також викликані додатково;

- вживати заходів для встановлення причин пожежі, а також збору відомостей, необхідних для складання акту про пожежу, залучаючи до цього працівників державного пожежного нагляду і дослідно-випробувальних лабораторій;

- за наявності ознак підпалу або інших причин пожежі необхідно вжити заходів для збереження первинного місця його виникнення від надмірних руйнувань, до виявлення і зберігання предметів, що були причиною пожежі;

- вжити заходів з евакуювання, захисту від води і охорони евакуйованого майна до прибуття працівників міліції;

- особисто впевнитись в ліквідуванні горіння, визначити необхідність та тривалість догляду за місцем ліквідованої пожежі;

- визначити порядок повернення з місця пожежі пожежних підрозділів і служб взаємодії.

104. При визначенні необхідної кількості додаткових сил і засобів для гасіння пожежі КГП повинен враховувати:

- площу, на яку може поширюватись вогонь до введення у дію викликаних сил і засобів;

- потрібну кількість сил для подачі пожежних стволів і (або) генераторів;

- об’єм робіт з порятунку людей, розкриття і розбирання конструкцій будівель та евакуювання майна;

- необхідність залучення спеціальних служб (служб взаємодії);

- необхідність підвозу води автоцистернами чи організацію подачі води за допомогою перекачування.

105. У разі внесення змін у розстановку сил і засобів на пожежі КГП має прийняти рішення щодо їх перегрупування та довести його до керівників підрозділів, вказавши кому, куди і як проводити перегрупування.

106. Накази мають бути короткими, точними, зрозумілими. Залежно від змісту наказів КГП віддає його виконавцям особисто, через штаб, за допомогою технічних засобів зв’язку або через зв’язкових.

107. КГП повинен встановити вірність вжитих заходів з гасіння пожежі і визначити, чи достатньо сил і засобів для її ліквідування на кожній ділянці.