Розгортання сил та засобів (Оперативне розгортання)

44. Оперативне розгортання проводиться після прибуття підрозділу на пожежу одночасно з розвідкою. Воно не повинно порушувати виконання робіт з рятування та евакуації людей.

Для прокладання рукавних ліній і проникнення до осередку пожежі необхідно використовувати всі входи, виходи, віконні прорізи, технологічні отвори, зовнішні пожежні драбини, пожежні автодрабини, авто підіймачі, ручні пожежні драбини й інші технічні засоби, за можливості рукавні лінії не повинні прокладатись на основних шляхів евакуювання людей (до закінчення евакуювання).

45. Оперативне розгортання складається з таких етапів:

- підготовка до розгортання;

- попереднє розгортання;

- повне розгортання.

46. Підготовка до розгортання проводиться після прибуття на місце пожежі і включає в себе:

- установлення пожежного автомобіля на пожежний гідрант (водоймище) з приєднанням всмоктувальних пожежних рукавів і забором води у насос;

- зняття з кріплень необхідного пожежнотехнічного озброєння;

- проведення інших підготовчих заходів залежно від виду прибуваючої на пожежу техніки та місцевих умов (визначення шляхів прокладання рукавних ліній через залізничні шляхи та автомагістралі, способів підйому пожежних рукавних ліній та ПТО на висоти, необхідності розгортання аварійно-рятувального обладнання тощо).

Підготовка до розгортання відділення на пожежній автоцистерні без установлення її на пожежний гідрант (водоймище) передбачає:

- приведення пожежного насоса у робочий стан;

- приєднання робочої рукавної лінії зі стволом до напірного патрубка насоса.

47. Попереднє розгортання підрозділу, який прибув на місце пожежі, проводиться у тому випадку, коли за зовнішніми ознаками пожежі (полум’я, дим) можна визначити напрям прокладання магістральної лінії або цей напрям вказаний особою, яку виділив КГП для зустрічі підрозділу.

Попереднє розгортання включає в себе:

- виконання робіт, що передбачені статтею 46 цього Статуту;

- прокладання магістральних рукавних ліній;

- встановлення рукавних розгалужень, піднесення до рукавних розгалужень напірних пожежних рукавів, пожежних стволів, драбин та іншого пожежнотехнічного озброєння, необхідного для гасіння пожежі.

48. Повне розгортання проводиться одразу після прибуття на місце пожежі, якщо під час оцінки обстановки можна одразу визначити вирішальний напрямок та позиції ствольників, а також після підготовки до розгортання, попереднього розгортання або за розпорядженням КГП.

49. Під час оперативного розгортання ствольники виходять на свої позиції, вказані КГП, начальниками оперативних дільниць (далі – НОД) найкоротшими та найбільш безпечними шляхами.

Якщо на шляху є перешкоди, то вживаються заходи щодо їх усунення (розкривання, розбирання конструкцій тощо) або забезпечується вихід на позиції іншими шляхами за допомогою ручних пожежних драбин, пожежних авто підіймачів, автодрабин тощо.

50. Під час оперативного розгортання пожежні автомобілі та пожежнотехнічне озброєння має бути розміщено таким чином:

- не заважати розставленню сил і засобів, які прибувають;

- забезпечити швидке зосередження сил та засобів на необхідних оперативних дільницях;

- забезпечити збереження рукавних ліній, запобігти перетинанню рукавних ліній іншими автомобілями, за можливості не ускладнювати дорожній рух біля місця пожежі;

- забезпечити місце розташування резервної пожежної техніки, бажано біля джерел водопостачання, з метою забезпечення безперервної подачі вогнегасних речовин до місця пожежі, а за необхідності – для прямування її без перешкод на іншу пожежу.

51. Пожежні автодрабини, авто підіймачі та ручні пожежні драбини мають встановлюватись так, щоб вони не могли бути відрізані вогнем або не опинились в зоні горіння у разі розповсюдження пожежі.

52. Установка пожежних драбин навпроти вікон, з яких вибивається полум’я, допускається лише за умови їх захисту водяними струменями.

53. Встановлення пожежних драбин на нову позицію проводиться тільки після того, як особовий склад, який піднявся по них, сповіщений про це і йому вказані інші шляхи повернення чи переходу на іншу позицію.

Гасіння пожежі

54. Гасіння пожежі – це дії, спрямовані на припинення горіння у вогнищі пожежі, обмеження впливу небезпечних чинників пожежі та усунення умов для її самочинного повторного виникання.

При гасінні пожежі можливо:

наявність великої кількості людей, які потребують допомоги і виникнення серед них паніки;

- складне планування приміщень;

- розповсюдження вогню по пустотах, конструкціях, каналах, системах пневмотранспорту, через віконні прорізи, лоджії, балкони, по горючих матеріалах, технологічному обладнанню як за вертикальним, так і за горизонтальним напрямами;

- швидке зростання температури та переміщення теплових потоків у напрямі відкритих прорізів;

- наявність займистих та горючих речовин (далі - ЗР та ГР відповідно), можливість розливу та викиду нафтопродуктів;

- утворення вибухонебезпечних газоповітряних, пароповітряних сумішей та сумішей пари з повітрям внаслідок термічного розкладання речовин та матеріалів;

- виділення диму, токсичних продуктів та швидке їх поширювання;

- можливість викиду радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;

- наявність обладнання під електричною напругою, пошкодження ізоляції електропроводів та самого електрообладнання;

- вибухи посудин, що знаходяться під тиском;

- деформація і обвалення конструктивних елементів будівель, споруд, технологічного обладнання;

- наявність у будівлях великої кількості, культурних, наукових та інших цінностей, гасіння яких вимагає специфічних засобів;

- відсутність джерел протипожежного водопостачання або їх несправність.

55. Обмеження розвитку пожежі та її ліквідування досягаються:

- своєчасним зосередженням і введенням у дію необхідної кількості сил і засобів;

- швидким виходом ствольників на позиції та їх умілими діями;

- правильним вибором та безперервною подачею вогнегасних речовин;

- створенням протипожежних розривів.

56. Ліквідування горіння на пожежі досягається:

- дією на поверхню матеріалів, що горять, охолоджувальними вогнегасними речовинами;

- створенням у зоні горіння чи навколо неї негорючого газового або парового середовища;

- створенням між зоною горіння і горючим матеріалом чи повітрям ізолюючого шару з вогнегасних речовин та негорючих матеріалів;

- хімічним уповільненням реакції горіння (застосування порошкових, газових, аерозольних вогнегасних речовин).

57. Вирішальним напрямком оперативних дій на пожежі є напрямок, на якому створилась небезпека для людей, загроза вибуху, обвалення конструкцій, існує можливість викиду радіоактивних, небезпечних хімічних речовин, найбільш інтенсивного поширювання вогню, та на якому робота пожежно-рятувальних підрозділів на даний момент може забезпечити успіх гасіння пожежі.

Після зосередження сил та засобів на вирішальному напрямку вводяться в дію сили та засоби на інших напрямах.

58. Вирішальний напрямок оперативних дій на пожежі визначається виходячи із наступних принципів:

- небезпечні фактори пожежі загрожують життю людей і рятування їх неможливе без введення пожежних стволів - сили і засоби зосереджуються для забезпечення рятувальних робіт;

- є загроза вибуху - сили і засоби зосереджуються і вводяться у місцях, де дії пожежно-рятувальних підрозділів забезпечать попередження вибуху;

- вогнем охоплена частина об’єкта і відбувається його поширювання на інші частини даного об’єкта або на сусідні будівлі - сили і засоби зосереджуються і вводяться на оперативних дільницях, де подальше поширювання вогню може призвести до найбільших збитків;

- вогнем охоплена будівля (споруда), що стоїть окремо, і загрози поширювання вогню на сусідні об’єкти не існує – основні сили і засоби зосереджуються і вводяться у місцях найбільш інтенсивного горіння;

- вогнем охоплена будівлі, що не є цінною і виникла загроза поширювання вогню на сусідні будівлі – основні сили і засоби зосереджуються і вводяться з боку будівлі (споруди), що не горить.

59. У разі недостатньої кількості сил та засобів, які прибули за першим викликом, для ліквідування пожежі необхідно додатково викликати таку кількість сил та засобів, які за мінімальний час зможуть виконати поставлене оперативне завдання. У цьому випадку до прибуття додаткових сил та засобів першими пожежними підрозділами мають бути вжиті заходи щодо рятування людей та стримування поширювання пожежі.

До гасіння пожеж залучаються відомча, місцева та добровільна пожежна охорона, пожежні підрозділи найближчих гарнізонів ОРС ЦЗ, населення та інші формування, передбачені Планом залучення сил та засобів.

60. В разі наявності високої температури, сильної концентрації диму, токсичних газів у приміщеннях, що горять, та суміжних з ними, одночасно з гасінням пожежі вжити заходів щодо видалення диму і газів з приміщень та зниження температури.

61. Підрозділ (караул, відділення, ланка ГДЗС) може залишити оперативну дільницю, на якій виконує оперативне завдання, тільки з дозволу КГП, НОД, а також у випадку, коли склалась загроза життю особового складу, з послідуючою доповіддю КГП про прийняте рішення.

62. Для гасіння пожежі слід застосовувати ефективні вогнегасні речовини та, у першу чергу, привести в дію стаціонарні установки пожежогасіння, внутрішні пожежні крани при їх наявності та справності.

63. За наявності непридатного для дихання середовища, роботи з гасіння пожежі проводяться в апаратах захисту органів дихання, використовуються пожежні димовисмоктувачі та засоби освітлення. Зниження високої температури може досягатись подаванням в зону підвищеної температури розпиленої води, піни високої кратності, створенням природної чи штучної вентиляції, охолодженням нагрітих будівельних конструкцій, технологічного обладнання тощо. При цьому слід не допускається скупчення особового складу на перекритті, під яким горить, а також у межах небезпечної зони на випадок його руйнування.

64. Для забезпечення сталої роботи насосно-рукавних систем під час гасіння пожеж у підземних спорудах необхідний напір на насосі має бути зменшений з урахуванням глибини закладання споруд.

65. Резервні магістральні рукавні лінії прокладають у першу чергу до пожежних стволів, які працюють на вирішальному напрямку.

66. В ході гасіння контролюється стан будівельних конструкцій і проводиться захист їх від впливу високої температури, у першу чергу, ферм, вузлів, опор тощо.

67.У разі загрози поширювання пожежі особовим складом перевіряються (проводяться контрольні вирізи) пустоти конструкцій будівель, вентиляційних каналів, коробів тощо по усій їх довжині.

68. На гасіння пожежі, що вже розвинулася, подаються пожежні стволи “А” та лафетні стволи з подальшим переходом в процесі її ліквідування, на пожежні стволи з насадками меншого діаметра.

69. Під час горіння у пустотах конструкцій будівель та вентиляційних каналах подаються водяні і пінні пожежні стволи та організується розкривання конструкцій будівель.

70. Для проливання місць горіння подаються пожежні стволи “Б”, використовуються внутрішні пожежні крани.

71. Пожежна автоцистерна, що прибула першою до місця виклику, як правило, встановлюється ближче до місця пожежі по можливості з навітряного боку, з подачею першого пожежного ствола на вирішальному напрямку або для забезпечення розвідки, а наступні пожежні автоцистерни (автонасоси) встановлюються на найближчі джерела протипожежного водопостачання з прокладанням магістральних рукавних ліній до місця пожежі.

Після витрачення води з першої пожежної автоцистерни, робоча лінія приєднується до магістральної рукавної лінії прокладеної від пожежного автомобіля, що встановлений на джерело протипожежного водопостачання.

При розвинених пожежах, коли необхідна подача пожежних стволів “А”, перша пожежна автоцистерна одразу встановлюється на джерело протипожежного водопостачання і використовується на повну потужність.

72. Під час подачі води за допомогою перекачування визначається необхідна кількість пожежних автомобілів, шляхи та способи прокладання рукавних ліній.

73. Пожежний автомобіль з більш потужним насосом встановлюється на джерело водопостачання і від нього прокладаються рукавні лінії до місця пожежі. Пожежний автомобіль з менш потужним насосом встановлюється ближче до місця пожежі й від нього одночасно прокладаються рукавні лінії до джерела протипожежного водопостачання та місця пожежі.

74. У разі заповнення піною приміщення, що горить, КГП має визначити:

- об’єм приміщення, що підлягає заповненню піною;

- місця встановлення перемичок, що перешкоджають розтіканню піни;

- кількість піноутворювача, пінних генераторів і місця їх встановлення;

- місця розміщення пожежних димовисмоктувачів, що створюють умови для руху піни в необхідному напрямку.

75. Під час подачі піни до приміщення необхідно:

- пінні генератори встановлювати вище рівня горіння;

- димовисмоктувачі та інші вентиляційні агрегати розміщувати з протилежного боку від місця встановлення пінних генераторів і працювати на видалення продуктів горіння;

- після заповнення приміщення піною, зниження температури та за вказівкою КГП направляється ланка газодимозахисників для з’ясування обстановки і остаточної ліквідації осередків горіння, що залишились.

76. Щоб уникнути надмірного проливання води необхідно:

- застосовувати вогнегасники;

- застосовувати ручні перекривні пожежні стволи малої, пожежні стволи-розпилювачі;

- застосовувати піну, порошки, воду зі змочувачем;

- своєчасно припиняти роботу пожежних стволів або виводити їх назовні.

77. Пожежа вважається локалізованою, коли наступила стадія пожежогасіння, на якій зупинено розвиток пожежі і створено умови для її ліквідування.

78. Пожежа вважається ліквідованою, коли наступила стадія пожежогасіння, на якій припинено горіння, діяння небезпечних чинників пожежі, а також усунено умови для її самочинного повторного виникнення.

79. Згортання сил та засобів здійснюється після ліквідування пожежі або скорочення об’єму робіт на пожежі.

80. Прибувши до місця постійної дислокації, у найкоротший термін прийняти заходи щодо приведення пожежної техніки до оперативної готовності.

81. Під час гасіння пожеж особовим складом пожежних підрозділів можуть проводитись спеціальні роботи, до яких відносяться:

- роботи у непридатному для дихання середовищі;

- видалення диму;

- розкриття та розбирання конструкцій;

- відключення електрообладнання;

- освітлення місця пожежі;

- надання першої медичної допомоги постраждалим.

82. Для боротьби з димом використовуються системи захисту проти диму, пожежні автомобілі димовидалення, димовисмоктувачі, вентилятори і брезентові перемички.

83. Розкриття і розбирання конструкцій будівель та споруд проводиться з метою:

- рятування людей та майна;

- виявлення прихованих осередків пожежі;

- найбільш успішного застосування вогнегасних речовин;

- створення протипожежних розривів для обмеження поширювання пожежі;

- видалення диму і газів;

- усунення загрози вибухів, обвалень тощо;

- проникнення до осередку пожежі чи у середину будівлі для подачі стволів.

84. Розкриття і розбирання конструкцій будівель та споруд проводиться у межах, визначених КГП, НОД із застосуванням немеханізованого і механізованого інструментів, пристроїв, та з використанням, якщо це необхідно, діелектричних засобів.

Розкривання конструкцій з метою виявлення прихованих осередків пожежі, випуску диму і введення вогнегасних речовин здійснюється тільки після того, як засоби гасіння зосереджені в місцях розкривання і готові до дії.

Роботи зі створення протипожежних розривів з метою запобігання розвиткові пожежі повинні бути закінчені до підходу вогню на місце розриву.

85. Під час розкриття і розбирання конструкцій будівель потрібно вжити всіх заходів для того, щоб не послабити несучу здатність конструкцій і не спричинити їх обвалення, не пошкодити теплофікаційні і газопровідні комунікації, а також електрообладнання.

86. Освітлення місця роботи здійснюється за вказівкою КГП за умов недостатньої видимості, у тому числі при сильному задимленні.

Для освітлення використовуються індивідуальні та групові пожежні електричні ліхтарі, інше стаціонарне та переносне освітлювальне електрообладнання що є на оснащенні основної та спеціальної пожежної техніки, освітлювальні засоби об’єктів.

87. Прилади освітлення при гасінні пожежі в першу чергу встановлюються для освітлення шляхів евакуації. У сильно задимлених та великих за площею приміщеннях встановлюються потужні прожектори, які в окремих випадках можуть використовуватись як орієнтири для осіб, які працюють у цих приміщеннях.

88. Електричні мережі і установки, що знаходяться під напругою, знеструмлюються, якщо вони:

- пошкоджені і небезпечні для працюючих на пожежі;

- створюють небезпеку виникнення нових осередків пожежі у разі попадання на них води;

- перешкоджають роботам з гасіння пожежі і розбирання конструкцій.