Предмет правового регулювання трудового права України

Це - суспільні трудові відносини, що виникають із застосування робітниками і службовцями здатності до праці в суспільному виробництві, відносини по працевлаштуванню, колективні правові відносини і відносини по матеріальному забезпеченню працівників у випадку тимчасової або постійної втрати працездатності, безпосередні трудові відносини між працівником і роботодавцем.

Порядок виникнення, зміни і припинення трудових відносин працівників, міру їх праці і міру винагороди за працю, основи внутрішнього трудового розпорядку підприємств, правил охорони праці, порядок розгляду трудових спорів і укладання колективних договорів.

Метод правового регулювання трудового права

Визначається нормативним регулюванням трудових відносин, особливим режимом виконання взаємних обов'язків з підпорядкуванням працівника роботодавцю в процесі застосування праці, поєднанням централізованого та локального порядку встановлення правових норм, участю профспілок та трудових колективів у їх прийнятті та контролі за дотриманням трудового законодавства.

1) державно-нормативний метод виражається в тому, що держава розробляє і приймає закони та інші форми нормативних актів, що спрямовані на здійснення всієї системи державного управління суспільством.

2) колективно-договірний (локальний) - проявляється у формі колективного договору, що вміщує основні положення з питань праці і заробітної плати, робочого часу, часу відпочинку, охорони праці, що розроблені власником або уповноваженим ним органом і профспілковим комітетом або уповноваженим трудовим колективом-органом у межах наданих йому повноважень.

Функції трудового права -напрям правового впливу на суспільні відносини, що визначає службове призначення права в житті суспільства.

1. Економічна функція трудового права впливає на економічні відносини шляхом встановлення міри праці та міри споживання, стимулювання матеріальними засобами високопродуктивної праці.

2. Соціальна функція (виховна) трудового права проявляється у тому, що з його допомогою формується особистість працівника в напрямку, необхідному для суспільства. Проявом розвитку особистості працівника є його сумлінне ставлення до праці, участь у справах трудового колективу та громадських організаціях.

3. Управлінська функція, охоронна (захисна) - це напрям правого впливу, спрямований на охорону законних прав і інтересів працівників в трудових правовідносинах, на захист їх честі, гідності в реалізації права на працю.

Принципи трудового права

Закріплені в нормативних актах економічні закономірності у формі основних керівних положень, основних засад правового регулювання трудових відносин:

1. Добровільність і свобода праці.

2. Рівноправності в галузі праці.

3. Договірного характеру праці.

4. Визначеності трудових функцій.

5. Стабільності трудових відносин.

6. Матеріальної зацікавленості.

7. Безпеки праці.

8. Участі трудових колективів і профспілок у вирішення питань умов праці і здійсненні контролю, за додержанням законодавства про працю.

9. Принцип об'єднання для здійснення і захисту своїх прав і свобод.

10. Матеріальної забезпеченості у випадках непрацездатності, старості, хвороби, материнства.

Система трудового права – це об"єктивний розподіл в логічній послідовності взаємозв'язаного нормативного матеріалу за відповідними структурними частинами і правовими інститутами, що регулюють обособлену сферу суспільних відносин - трудові відносини.

загальна - відносяться норми, що є єдиними для всіх трудових відносин, які визначають принципи правового регулювання, джерела трудового права, класифікують суб'єктів трудового права, визначають правове становище профспілок і трудових колективів, дають поняття, порядок підготовки І укладення колективних договорів;

особлива - норми, що регулює певні елементи трудових відносин, порядок виникнення, зміни і припинення трудових відносин, тривалість праці та відпочинку, види оплати праці.

Правові інститути:

1. Колективні договори та угоди.

2 Працевлаштування громадян

3. Трудовий договір.

4. Робочий час.

5. Часу відпочинку.

6. Нормування праці

7. Оплата праці.

8. Дисципліни праці.

9. Матеріальна відповідальність сторін трудових відносин.

10. Охорони праці.

11. Праця молоді.

12. Праця жінок.

13. Пільги і права працівників, які поєднують роботу з навчанням.

14. Трудові спори.

15. Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю.

Джерела трудового права

Це - офіційний акт нормотворчості держави або прийнятий з її дозволу, яким встановлюються, змінюються і скасовуються правові норми, що регулюють відносини, які є предметом трудового права:

• Конституція України;

• Міжнародні правові акти про працю;

• Закони України, що містять норми трудового права;

• Кодекс законів про правдо України (далі КЗпП);

• Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини;

• Локальні правові акти.

Трудові правовідносини

Виникають при наявності певного юридичного факту, регулюють комплекс суспільних відносин, що стосуються трудового договору, виробничого навчання, підвищення кваліфікації, охорони праці. Трудові правовідносини - це відносини, які формуються між працівником і власником чи його уповноваженим органом і базуються на змісті трудового договору, породжують цілий комплекс юридичних прав і обов'язків сторін, закріплених у трудовому законодавстві, правилах внутрішнього трудового розпорядку і колективному договорі.

Суб'єктом правовідносин

3 одного боку виступає власник або уповноважений ним орган, або фізична особа які є юридичними особами і мають можливість запропонувати певну роботу. З другого боку виступає працівник. Він повинен бути правоздатним і дієздатним. Трудова дієздатність особи наступає з 16 років, в окремих випадках, передбачених законом - 14-15 років.

Об'єктом правовідносин

Виступає сам процес праці, а також його результати. Крім результатів праці, об'єктом можуть виступати умови праці, процес роботи, трудова дисципліна та інші об'єкти, які регламентовані Типовим правилом внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором і КЗпП.