Для наглядності виконання договірної комерційної роботи потрібно скласти договір купівлі-продажу (постачання) та додати як додаток до курсової роботи.

Невід ємною частиною договору є специфікація в якій вказують кількісні та якісні параметри об’єкта договору.

Вибір виду транспорту в системі постачання.

 

Таблиця 2.4.1

 

Вихідні дані для розрахунку вартості транспортування (дані умовні)

№	Назва показників	Одиниці виміру	Значення показників
	обсяг перевезень, (разом з упаковкою)	т
	вантажність транспортного засобу	т
	Габаритний розмір (довжина, ширина, висота), кузова	мм
	Габаритний розмір (довжина, ширина, висота), тари	мм
	Вага вантажної одиниці,(разом з упаковкою)	т
	Спосіб укладки	--------
	Вид тари	---------	європіддон

 

Кількістьодиниць транспортного засобу, необхідних для виконання заданого обсягу перевезень розраховують за формулою:

n = ,

n – кількість рейсів.

Q- загальний обсяг перевезень, що дорівнює, за договором, т

q - вантажопідйомність транспортного засобу, т

 

Вантажність транспортного засобу – це найбільша розрахункова кількість вантажу, яке підлягає одночасному перевезенню автомобілем, і визначається вантажопідйомністю автомобіля і внутрішніми розмірами його кузова.

Під час перевезень різних вантажів часто зустрічаються випадки, коли повне використання місткості кузова не дає можливості повністю використовувати вантажність автомобіля, або навпаки використання вантажності досягається навіть при частковому використанні ємкості кузова. Тому для оцінки можливості використання вантажності і ємкості кузова застосовується вимірник – корисний об’єм кузова, який коригується коефіцієнтом (k) використання об’єму кузова вантажівки і враховує зниження корисного об’єму у зв’язку з неспіврозмірністю поштучних і тарних вантажів з розмірами кузова, а також щільністю укладки вантажу всередині кузова. Його величина залежить від виду тари і способу укладки в кузові: поперечна, повздовжня, вертикальна, горизонтальна тощо.

Розрахунок потреби у транспортних засобах.

1 Розраховуємо об єм (V) кузова

 

2 Визначаємо коефіцієнтом (k) використання об’єму кузова транспортного засобу …..

3 Розраховуємо корисний об єм (Vк) кузова

 

4 Розраховуємо об єм (V) вантажної одиниці

 

5 Розраховуємо кількість вантажних одиниць, відносно місткості кузова транспортного засобу

 

6 Розраховуємо вагу вантажу

 

7 Розраховуємо кількість транспортних засобів.

 

Висновок: Для перевезення вантажу масою …… тонн необхідно …. автомобіль вантажопідньомністю….. тонн

 

 

Формування пакету документів для перевезення вантажу.

Порядок перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні регламентується ЗУ “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001р. №2344-ІІІ. Перевезення вантажів автомобільним транспортом можуть здійснювати такі перевізники:

- постачальник вантажу (вантажовідправник);

- покупець вантажу (вантажоодержувач);

- автотранспорьне підприємство.

Умови перевезення вантажів визначаються договорами між перевізниками та замовниками.

Якщо перевізником виступає постачальник, то оформленню підлягають такі документи:

- накладна на відпуск ТМЦ (типова форма М-20). Цей документ фіксує передачу матеріальних цінностей водієві (експедитору) і є підставою для вибуття матеріальних цінностей зі складу підприємства;

- товаро-транспортна накладна (топова форма 1-ТН) та подорожній лист вантажного автомобіля (типова форма №2, що діє в межах України).

Обидва документи є підставою для визначення витрат перевізника, пов’язаних із перевезенням вантажу.

Усі ці документи заповнює вантажовідправник, який до відповідних граф вносить необхідну інформацію, за правильність якої несе відповідальність.

 

Розділ ІІІ Складське господарство.

Розрахунок площі складу.

Таблиця 3.1.1

 

 

Вихідні дані для розрахунку потреби у складській площі (дані умовні)

№	Назва показників	Одиниці виміру	Значення показників
	річний обсяг надходження вантажів на склад,
	час (норматив) зберігання вантажів на складі,
	рекомендоване, навантаження на один квадратний метр, q;
	плановий коефіцієнт використання складської площі,
	максимальний запас складу, ;
	коефіцієнт заповнення складського простору, k;
	коефіцієнт нерівномірності надходження запасів на склад ,k
	час перебування запасів на приймальному майданчику, t;

Загальна площа складських приміщень промислового підприємства, як правило, має становити 5-6% виробничої площі. При плануванні складу до 2/3 усього складського простору відводять під зберігання матеріальних запасів. Споруда може бути одноповерховою чи багатоповерховою.

Чим більшою є площа складського приміщення, тим легше проводити роботи з розміщення складського технологічного устаткування, відповідно підвищується рівень механізації складу.

Площа складу має поділятися на активну і резервну зони. В резервній зоні зберігаються товари, що не потребують оперативного складського опрацювання.

Складське приміщення повинно мати такі робочі зони: для зберігання матеріальних запасів, для сортування запасів (формування партій товарів на відвантаження), для приймання і відпускання запасів, для розміщення внутрішньоскладської підйомно-транспортної техніки.

При виборі типового проекту складу необхідно виходити з того, що його площа повинна бути не менша від потрібної складської площі для зберігання товарно-матеріальних цінностей:

 

де S_min - площа складу, м²;

S_скл - потрібної складської площі для зберігання товарно-матеріальних цінностей, м².

Потрібна складська площа для збереження вантажів:

 

де - річний обсяг надходження вантажів на склад, т;

-час (норматив) зберігання вантажів на складі, днів;

360 - кількість днів у році;

q- рекомендоване, навантаження на один квадратний метр;

- плановий коефіцієнт використання складської площі.

Корисна площа складу:

де - максимальний запас складу, т;

k - коефіцієнт заповнення складського простору;

q - навантаження на один квадратний метр площі складу

 

Площа, відведена під приймання матеріальних запасів

де - - річне надходження запасів, т;

k - коефіцієнт нерівномірності надходження запасів на склад;

t - час перебування запасів на приймальному майданчику;

- навантаження на один квадратний метр площі.

Службова площа складу визначається, виходячи з кількості працівників складу. При цьому вважають на такі норми:

до 3 осіб - 5 м² /на 1 особу;

від 3 до 5 осіб - 4 м² /на 1 особу;

понад 5 осіб - 3,25 м² /на 1 особу.

= 2х5 = 10м2

 

Загальна площа складу

 

де - корисна площа, безпосередньо зайнята під зберігання запасів, м²;

- площа, відведена під приймання та відпускання запасів, м²;

- службова площа, призначена для роботи працівників складу, м²;

 

Коефіцієнт використання корисної площі складу (К_{к п}) розраховується за формулою:

Кк.п = ;

де Sскл - площа, зайнята під зберігання товарів, м²;

Sкор - корисна площа складу, м².

 

Висновок: Коефіцієнт використання площі залежить від типу складу і механізації ватажно-розвантажувальних робіт, він коливається від 0,25 до 0,9. Отже, складська площа використовується на …….%