Техніка підрахунку заробітної плати

Заробітна плата за відпрацьований час нараховується всім категоріям працівників. Щоб нарахувати заробіток робітникам, достатньо знати фактично відпрацьований час (за табелем) і тарифну ставку (рис. 1):

 

Рис. 1. Розрахунок заробітної плати

за простої погодинної оплати праці

 

Працівникам може встановлюватися штатним розкладом, контрактом чи наказом керівника підприємства місячний оклад. Тоді заробіток визначається виходячи з розміру окладу та фактично відпрацьованих днів.

При відрядній формі оплати праці здійснюється вимірювання і визначається обсяг виконаних робіт у натуральному виразі кожним працівником. Для цього використовують такі первинні документи: наряди на відрядну роботу, маршрутні листи (карти), рапорт про виробіток, відомість обліку виробітку тощо. Нарахування заробітку при прямій відрядній оплаті праці здійснюється за схемою:

 

 

 

Рис. 2. Нарахування заробітної плати

за прямої відрядної оплати праці

 

Оплата і доплата за відхилення від нормальних умов роботу здійснюється у відповідності до кодексу України “Про працю”.

Надання відпусток регулюється Законом України “Про відпустки”, згідно з яким право на відпустки мають громадяни України, що перебувають у трудових відносинах з підприємствами, а також працюють за трудовою угодою у фізичної особи, іноземні громадяни та особи без громадянства, які працюють в Україні.

Виходячи з затвердженого Порядку розрахунку середньої заробітної плати, при нарахуванні оплати за час чергової та додаткової відпусток у календарних днях, за час відпустки в зв'язку з навчанням без відриву від виробництва, наданих у календарних днях, виходять із сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (чи менший фактично відпрацьований період).

Шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців (чи менший фактично відпрацьований період) на відповідну кількість календарних днів року (чи менший відпрацьований період), за винятком святкових і неробочих днів, установлених законодавством, і множенням на кількість календарних днів відпустки – визначають заробітну плату за час відпустки.

де В – сума відпускних;

М – сумарний заробіток працівника за останні 12 місяців;

365 – кількість днів у році;

С – число святкових і неробочих днів, передбачених законодавством;

Т – тривалість відпустки в календарних днях

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати, крім розрахунку відпускних, середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи.

Нарахування виплат, що обчислюються із се­редньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (го­динного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, ка­лендарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодав­ством, – на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата виз­начена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчис­люється шляхом множення середньоденної заробіт­ної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з гра­фіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Підставою для оплати днів тимчасової непра­цездатності є виданий в установленому порядку листок непрацездатності.

Згідно чинного законодавства (Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації, затверджений постановою КМУ від 6 травня 2001р. № 439) перші 5 днів непрацездатності оплачує підприємство за рахунок власних коштів, понад 5 днів – оплата здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування.

Розрахунок оплати днів тимчасової непрацездатності проводять згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням.

Розрахунковим періодом для застрахованих осіб (включаючи осіб, які працюють неповний робочий день (робочий тиждень), робота яких пов'язана із сезонним характером виробництва, та добровільно застрахованих осіб) є останні 6 календарних місяців (з 1 до 1 числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок.

Дні тимчасової непрацездатності застрахованій особі оплачуються залежно від страхового стажу в розмірах:

q 60 відсотків середньої заробітної плати – особі, яка має страховий стаж до п’яти років;

q 80 відсотків середньої заробітної плати – особі, яка має страховий стаж від п’яти до восьми років;

q 100 відсотків середньої заробітної плати – особі, яка має страховий стаж понад вісім років;

q 100 відсотків середньої заробітної плати – осо­бам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які пост­раждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; ве­теранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

У повному обсязі виплачуються також лікарняні, пов’язані з нещасними випадками на виробництві.