Однак, з даним твердженням в касаційній скарзі я не можу погодитись з наступних підстав.

Впродовж 8 років та 6 місяців роботи в органах прокуратури двічі заохочувався прокуратурою Кіровоградської області, дисциплінарних стягнень за весь час роботи в органах прокурати Кіровоградської області не маю. Також в серпні 2013 року мною пройдено чергову атестацію по посаді прокурора прокуратури, за результатом якої мене атестовано на вказану посаду, а в травні-червні 2014 року мною пройдено дистанційне навчання в Національній академії прокуратури України з підвищення кваліфікації, за результатом якого складено успішно іспит.

Вищевказане свідчить про те, що я мав переважне право на залишення на роботі у зв’язку з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Під час проведення реформування в органах прокуратури, а саме реорганізації прокуратури м. Кіровограда в Кіровоградську місцеву прокуратуру було затверджено штатну чисельність прокурорів 40 осіб, однак не зважаючи на те що в мене державою гарантовано пільги на збереження робочого місця та переведення першочергово на посаду прокурора Кіровоградської місцевої прокуратури мене було незаконно звільнено з нижче вказаних підстав.

Відповідно до вимог ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.40 п.1 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до вимог статті 42 КЗпП України переважне право на залишення на роботі при вивільненні працівників при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Таким чином, даний наказ прокурора Кіровоградської області прийнятий в порушення ч.1.п.3 ст.42 КЗпП.

Крім того, відповідно до Конвенції про права інвалідів ратифікованої Законом №1767-VI від 16.12.2009, держави-учасниці визнають право інвалідів на працю нарівні з іншими; воно включає право на отримання можливості заробляти собі на життя працею, яку інвалід вільно вибрав чи на яку він вільно погодився, в умовах, коли ринок праці та виробниче середовище є відкритими, інклюзивними та доступними для інвалідів. Держави-учасниці забезпечують і заохочують реалізацію права на працю, зокрема тими особами, які отримують інвалідність під час трудової діяльності, шляхом ужиття, у тому числі в законодавчому порядку, належних заходів, спрямованих, зокрема, на забезпечення того, щоб інваліди могли здійснювати свої трудові й профспілкові права нарівні з іншими та розширення на ринку праці можливостей для працевлаштування інвалідів та просування їх по службі, а також надання допомоги в пошуку, отриманні, збереженні та відновленні роботи і наймання інвалідів у державному секторі. Крім того, на державу покладено забезпечення інвалідам розумного пристосування робочого місця.

Верховною радою України 12.11.2015 року прийнято Закон України «Про внесення зміни до Кодексу законів про працю України щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації з правом Європейського Союзу» яким доповнено Кодексу законів про працю України ст.2-1 згідно якої забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.

Згідно до вимог ч.2 ст.42 КЗпП перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Відповідно до ч.8 ст.69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, інвалідів, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

В Кіровоградській місцевій прокуратурі працює по штату 40 прокурорів, однак жодного інваліда по даному напрямку діяльності не працює, так як прокуратурою області в порушення вищевказаних вимог не допущено інвалідів.

Відповідач даний факт не заперечував та не спростовув, а лише пояснює те що порядком проведення тестування для зайняття посад прокурора місцевої прокуратури, чи іншими законодавчими актами не передбачені, а тому, порушення прав позивача, як інваліда 2 групи, як вважає позивач, з боку прокуратури Кіровоградської області не допущено.

Однак, ні в порядку проведення тестування та чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад у місцевих прокуратурах ні в Законі України «Про прокуратуру» не зазначено, що дане призначення на посади прокурорів під час реформування-реорганізації прокуратур не поширюються норми законодавства для пільгових категорій населення (Конвенції про права інвалідів, ст.2-1 та ч.2 ст.42 КЗпП 8 ст. 69 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»), а тому вважаю хибними та не обґрунтовані доводи відповідача що дані норми законодавства не поширюються на дані правовідносини.

Таким чином, вищевказаний наказ також прийнятий в порушення Конвенції про права інвалідів, ст.2-1 та ч.2 ст.42 КЗпП 8 ст. 69 Господарського кодексу України, ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Також відповідач зазначив що, суд апеляційної інстанції з порушенням вимог ст. 52 КАС України вирішив питання про права, інтереси та обов’язки особи, яка не брала участі у справі, а саме Кіровоградської місцевої прокуратури, стягнувши з останньої на користь Віватенка М.І. заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2015 по 14.03.2016 та моральну шкоду у сумі 3000 гривень.

Однак мною 21.03.2016 подано заявупро виправлення описки у постанові Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по адміністративній справі № П/811/3509/15.

В якій зазначено, що після ознайомлення з постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по адміністративній справі № П/811/3509/15 виявлено описку в резолютивній частині судового рішення. Так, суд постановив стягнути з Кіровоградської місцевої прокуратури на користь Віватенка Миколи Івановича середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2015 року по 14 березня 2016 року та стягнути з Кіровоградської місцевої прокуратури на користь Віватенка Миколи Івановича середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2015 року по 14 березня 2016 року; допустити до негайного виконання і стягнути з Кіровоградської місцевої прокуратури на користь Віватенка Миколи Івановича моральну шкоду у розмірі 3000 грн. Хоча в мотивувальній частині рішення суду йдеться про стягнення з прокуратури Кіровоградської області на користь Віватенка Миколи Івановича середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2015 року по 14 березня 2016 року та стягнення з прокуратури Кіровоградської області на користь Віватенка Миколи Івановича середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 14 грудня 2015 року по 14 березня 2016 року; допустити до негайного виконання і стягнути з прокуратури Кіровоградської області на користь Віватенка Миколи Івановича моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

У відповідності до ст. 169 КАС України, суд може з власної ініціативи або за заявою особи, що брала участь у справі, чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

З огляду на зазначене, наявні підстави вважати, що в резолютивній частині Постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по адміністративній справі № П/811/3509/15 було допущено описку в частині зазначення Кіровоградської місцевої прокуратури а не прокуратури Кіровоградської області, що для вирішення справи по сутті не вплинуло.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 169 КАС України я просив суд виправити описку, допущену в резолютивній частині постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по адміністративній справі № П/811/3509/15 в частині зазначення Кіровоградської місцевої прокуратури, а не прокуратури Кіровоградської області.

 

Крім того, відповідач в касаційній скарзі зазначив що звільнення за скороченням відбувалося на підставі до наказу Генерального прокурора України №83-Ш від 23 вересня 2015 року та попередження про звільнення від 30.09.2015.

Однак, слід зазначити слід зазначити що при попередженні мене про звільнення від 30.09.2015 вказано що звільнення проходить в зв’язку з ліквідацією, однак відповідно до наказу Генерального прокурора України №83-Ш від 23 вересня 2015 року проведено реорганізацію органів прокуратури.

Також, в даному попереджені вказано, що у зв’язку з наказом Генерального прокурора України №83-Ш від 23 вересня 2015 року яким вказано, що з 14.12.2015 року вносяться зміни до штатної чисельності прокуратури, однак відповідно до п.4 наказу Генерального прокурора України від 23.09.2015 №83ш даний наказ введено в дію лише з 15.12.2015. року.