Однак, вважаю за необхідне не погодитися з відповідачем з наступних підстав.

Відповідно до положень пункту 5-1, підпункту «в» пункту 5-1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» о набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про прокуратуру» прокурорами місцевих прокуратур призначаються прокурори, які на день набрання чинності цим Законом працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, - за умови успішного проходження ними тестування. Проведення тестування, стажування здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором України.

Наказом Генерального прокурора України № 98 від 20.07.2015 року «Про затвердження Порядків проведення тестування та чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад у місцевих прокуратурах»затверджено «Порядок проведення тестування для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури» (далі - Порядок).

Відповідно до пунктів 1.2., 1.3 Порядку - на посади прокурорів місцевих прокуратур призначаються особи за результатами успішного проходження ними тестування. Тестування забезпечує умови для об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності кандидатів за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов’язки на посадах прокурорів місцевих прокуратур.

Згідно п.1.4. Порядку 1.4. прокурори та стажисти на посадах прокурорів, які на день набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" працюють у міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратурах, претендують на зайняття посади прокурора місцевої прокуратури, яка утворюється шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій вони працюють.

Згідно пункту5.2. Порядку працівник, який на день набрання чинності Законом України "Про прокуратуру" працює в міській, районній, міжрайонній, районній у місті прокуратурі, подає заяву за формою, наведеною у додатку 3 цього Порядку, для участі в тестуванні на посаду прокурора тієї місцевої прокуратури, яка буде сформована шляхом реорганізації прокуратури районного рівня, в якій він працює.

Заява у встановлені строки подається до кадрового підрозділу відповідної регіональної прокуратури.

Враховуючи те, що порядком прямо передбачено подання заяви для участі в тестування до регіональної прокуратури всіма працівниками підлеглих прокуратур прокуратури Кіровоградської областіподавались заяви саме до прокуратури Кіровоградської області

Перший етап тестування, згідно відомості про результати тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) я склав на 66 бали. Другий етап тестування на загальні здібності згідно відомості я склав на 5 балів. Таким чином, мій загальний результат становив 71 бал.

Необхідно зазначити, що з результатами тестування на знання законодавчої бази (професійний тест), з вірними та неправильними відповідями можна було ознайомитись на відповідному сайті шляхом введення логіну та паролю, в той же час з результатами тестування на загальні здібності, а саме дізнатись на які питання дано невірну відповідь ознайомитись неможливо. Після проведення другого етапу тестування набраний мною результат становив 15 бал, цей результат ділили на 3 внаслідок чого у відомість внесені дані про набраний результат другого тестування 5 балів. На підставі яких документів проходило це поділення невідомо.

Відповідно до пункту 8.1. Порядку, рішення щодо недопущення кандидата до тестування та результати тестування (кількість одержаних балів) можуть бути предметом оскарження.

Пунктами 8.4., 8.7 Порядку перебачено, що скарга повинна бути обґрунтованою та подаватись у письмовій формі особисто кандидатом секретарю робочої групи не пізніше наступного дня після одержання повідомлення про недопущення до тестування або в день ознайомлення кандидата з результатами тестування. Скарги, подані не у встановлені строки, до розгляду не приймаються. Рішення робочої групи можуть бути оскаржені до суду в порядку, визначеному законодавством.

Необхідно зазначити, що обгрунтовувати скаргу фактично не було чим, тому, що з результати проходження тестів неможливо дізнатися. Так, само неможливо було і звернутися до суду із відповідним позовом про визнання недійсними результатів тестів по причині відсутності будь-яких доказів.

Таким чином, я був позбавлений права на оскарження результатів тестування на загальні здібності.

Необхідно звернути увагу на те, що пунктом 3 наказу Генерального прокурора України № 98 від 20.07.2015 року «Про затвердження Порядків проведення тестування та чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад у місцевих прокуратурах» затверджено Перелік питань для проведення тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) для зайняття посади прокурора місцевої прокуратури та посад керівників місцевих прокуратур, їх перших заступників та заступників, В той же час, перелік питань для проведення тестування на загальні здібності взагалі ніяким відомчим чи іншим законодавчим документом не затверджено.

Відповідно до пунктів 12., 1.3 Порядку - на посади прокурорів місцевих прокуратур призначаються особи за результатами успішного проходження ними тестування. Тестування забезпечує умови для об'єктивного і неупередженого з'ясування спроможності кандидатів за своїми професійними та особистісними якостями виконувати службові обов’язки на посадах прокурорів місцевих прокуратур.

Також, слід зазначити, що відповідач вказує на те що штат Кіровоградської місцевої прокуратури становить 40 прокурорів, однак призначено 50 прокурорів, з урахуванням осіб які перебувають у декретній відпустці таким чином при призначені відповідач застосовує вимоги КЗпП, що свідчить про подвійні стандарти застосування КЗпП. Разом з тим, мені, як особі, яка має першочергове право на зайняття вакантної посади, а саме навіть на декретну посаду не пропонувалось.

Крім того, статтею 31 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що кваліфікаційний іспит проводиться з метою перевірки рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, володіння державною мовою, аналітичних здібностей кандидатів та практичних навичок і складається з анонімного тестування. Після отримання результатів кваліфікаційних іспитів визначає прохідний бал, який не може бути нижчим 60 відсотків максимально можливого бала.

Також слід зазначити, що при проходженні даного тестування були порушенні мої права, передбачені Конвенцією про права інвалідів, ст.172 КЗпП та ч.2 ст.17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме ненадані належні умови для мене, як інваліда 2 групи по зору, в зв’язку з цим мені не вдалося використати свої знання при проходженні тестування в повному обсязі. Але незважаючи на вищезазначене, результат тестування склав 71 бал. Таким чином я проходив дане тестування на загальних умовах чим було грубо порушено мої права, як інваліда 2 групи по зору.

Також, слід зазначити що відповідно до офіційного реєстру Державної реєстрація нормативних актів Міністерства юстиції України розташованої за електронною адресою: http://old.minjust.gov.ua/npa встановлено, що в базі даної реєстрації взагалі відсутня реєстрація жодного нормативного акту Генеральної прокуратури України 31.07.2015 та за №928/27373 наказ Генерального прокурора України №98 від 20.07.2015 «Про затвердження Порядків проведення тестування та чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад у місцевих прокуратурах» 31.07.2015 року незареєстрований

Таким чином, наказ Генерального прокурора України №98 від 20.07.2015 «Про затвердження Порядків проведення тестування та чотирирівневого відкритого конкурсу на зайняття посад у місцевих прокуратурах» згідної даної бази реєстрації Міністерства юстиції України взагалі не зареєстрований, в зв’язку з чим даний наказ не набрав чинності та неможливо враховувати дане тестування при звільненні прокурорів, тим паче при скорочені.

Також відповідач зазначає, щовідносно переважного права позивача на залишення на роботі, передбаченого ст. 42 КЗпП України, то в розумінні даної норми, а також положень ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України при скороченні чисельності та штату працівників роботодавець має право залишити на роботі більш кваліфікованих працівників і лише за умови однакової кваліфікації враховуються обставини, що можуть надати особі переважне право на залишення на роботі та мотивує наступним.

У даному випадку Генеральна прокуратура України скористалася правом на залишення на роботі більш кваліфікованих працівників, яких визначила за допомогою проведення тестування, що повністю узгоджується із ч. 1 ст. 42 КЗпП. А тому питання застосування вимог трудового законодавства щодо наявного у Віватенка М.І. переважного права у залишенні на роботі не поставало, позаяк місце позивача у рейтинговому списку не дає йому права конкурувати з іншими особами, які отримали вищий бал та претендують на зайняття посад в місцевій прокуратурі.